Іноді можна почути від людей: «Навіщо владі когось запитувати, як зробити краще? Ми ж обирали їх з надією, що вони компетентні люди». Чомусь у розумінні деяких людей консультації з громадою сприймаються як прояв безсилля влади. Чи консультуються і як з мешканцями міст у європейських містах Рада реформ Рівного вирішила дослідити на прикладі кількох міст-партнерів Рівного. Сьогодні помандруємо до Гданська.

У Гданську консультації проводяться щодо важливих для міста питань для того, щоб залучити мешканців до управління містом, зібрати думки та пропозиції, які будуть використані під час підготовки рішення.

Консультації можуть проводитися з ініціативи ради, мера міста або за запитом щонайменше 1000 жителів чи 25 неурядових організацій. Запит розглядається мером міста протягом 21 дня на предмет важливості консультацій для мешканців, витрат на консультації та законності пропонованих форм консультації. Він не може відмовити у проведенні консультацій, а також змінити обсяг, форму та час проведення консультацій,  якщо із запитом звернулися принаймні 5000 жителів.

Мер міста призначає групу для організації консультацій та підготовки її результатів. Консультації можуть проводитися з усіма мешканцями, мешканцями району міста, щодо якого проводяться консультації або з групою мешканців, яких стосується тема консультації. Тривалість консультацій не може бути меншою 14 днів. Проводяться вони щонайменше у двох із таких форм: відкриті зустрічі з мешканцями, що дозволяють висловити свою думку та подати пропозиції, семінари для жителів, збір думок чи пропозицій у письмовій формі, в тому числі електронними засобами, збір коментарів у пунктах консультацій; анкети, заповнені резидентами, зокрема, в Інтернеті; вибір між поданими пропозиціями шляхом голосування; громадські комісії; громадські слухання; дискусії у формалізованій формі. Мер підбирає форми публічних консультацій залежно від потреб та обставин. Консультаційні наради проводяться з рівним доступом, у другій половині дня у будні. Консультації щодо проектів, що вимагають спеціальних знань, можуть проводитися за участю експертів у певній галузі.

Протягом 30 днів з моменту завершення консультацій має бути підготовлений та опублікований звіт за результатами, який містить, з-поміж іншого, відомості про думки мешканців та спосіб реагування мера на такі думки: враховані думки, рішення або рекомендовані напрямки дій, питання, які вимагають подальших домовленостей, невраховані думки з обгрунтуванням і сфери, у яких консенсусу досягти не вдалося. Відразу після публікації звіт надсилається до ради.

Найчастіше жителі консультуються з питань, що стосуються планів просторового розвитку.

Важливим документом, який був підготовлений у 2014 році спільно з мешканцями була стратегія розвитку міста «Гданськ – 2030». На початковому етапі консультацій, ще у 2013 році було проведено ряд зустрічей та семінарів, щоб заохотити жителів та представників різних галузевих середовищ до стратегічних роздумів, спрямованих на визначення ключових проблем розвитку. Згодом були проведені подальші семінари вже із окремими групами мешканців – представниками інноваційного підприємництва, неурядового сектору, культури і не тільки.

Протягом усього періоду консультацій мешканці могли розповісти, яким вони бачать своє місто у 2030 році, заповнивши онлайн-анкету. Також анкетне опитування провели серед лідерів думок та експертів. Окрім цього, шляхом співбесіди за підготовленим інтерв’ю було опитано 1000 мешканців щодо того, як вони сприймають ситуацію у місті та зміни, що відбуваються у ньому. Це опитування було орієнтоване на те, щоб визначити, якими є основні переваги Гданська з точки зору мешканця та які стратегічні потреби жителів, наскільки вони відчувають задоволеність життям у місті та якими мають бути напрямки його розвитку.

Уже розроблений проект документу обговорювався мешканцями протягом місяця. У цей період жителі могли подати письмові пропозиції до документа, взяти участь у консультаційній  зустрічі представників влади з молодіжним середовищем та мешканцями. В результаті більшість поданих письмових пропозицій жителів було враховано, а також під час зустрічей сторони домовилися доповнити документ певними показниками, щоб можна було з часом відстежити досягнення стратегічних цілей.

Залучили до хорошої справи і молоде покоління, організувавши конкурс «Мій Гданськ 2030». Майже 600 школярів, використовуючи різні художні прийоми та комп’ютерну графіку показали, яким хочуть бачити своє місто.

Відео із сайту міста

Мешканці Гданська не обмежилися підготовкою стратегії шляхом публічних консультацій. Після стратегії вони спільними зусиллями із владою напрацювали оперативні програми, які мали допомогти втілити стратегію у життя. Такі програми стосувалися різноманітних галузей – освіти, охорони здоров’я та спорту, соціальної інтеграції та громадської активності, культури, інноваційної привабливості міста, інновацій та підприємництва, інфраструктури, мобільності та транспорту і розвитку громадського простору. На сайті міськради щороку публікуються звіти за результатами їх виконання.

Відео із сайту міста

Минулого року у Гданську влада і громадськість розробляла стратегію розвитку електромобільності, зважаючи на великий сплеск популярності такого виду транспорту. Стратегія мала на мені не тільки поліпшити якість повітря, але й змінити транспортні звички містян, заохочуючи їх використовувати потенціал електромобільності. Мешканці могли долучитися до обговорення документу шляхом надсилання письмових пропозицій та коментарів, а також під час організованих онлайн-обговорень.

Мер Гданська Олександра Дулькевич  у заклику долучатися до консультацій наголошувала, що мешканці перебувають і залишатимуться центром планування міської мобільності міста: «Наше бачення полягає у тому, щоб місто збирало людей, які формують майбутнє разом, саме тому я закликаю вас брати активну участь у консультаціях. Ми хочемо знати вашу думку ”.

Наразі у Гданську відбуваються публічні консультації, організовані Радою Поморського воєводства щодо регіональних стратегічних програм у галузях екологічної та енергетичної безпеки, освіти, економіки та ринку праці, медицини. Такі програми покликані деталізувати Поморську стратегію на 2030 рік.

Чи свідчать консультації про безсилля влади, чи свідчать про те, що влада не боїться говорити, чути і давати обгрунтоване пояснення своїх дій? Відповідь на це питання, звісно, залежить і від того, наскільки якісно відбуваються консультації, чи справді вони є засобом, а не метою діяльності влади. 

Як зробити так, щоб публічні консультації стали системною практикою в нашому місті? Ініціювати їх, практикувати і показувати міськраді, що запит на діалог є. Це дозволить і нам і владі навчитися краще комунікувати один з одним і бути співвідповідальними за долю нашого міста.

Мирослава Клічук, комунікаційниця Коаліції громадських організацій та ініціатив Рада Реформ Рівного та Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області

e-mail: rada.reform.rivne@gmail.com

Публікація створена Коаліцією громадських об’єднань та ініціатив «Рада реформ Рівного» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.