Наприкінці 2022 року компанія "Мета" прозвітувала про боротьбу з кібернебезпеками. Аналітики пояснили, як змінилися операції впливу росіян у фейсбуці та інстаграмі, та розповіли про видалення координованих неавтентичних мереж, орієнтованих на користувачів із Сербії, Куби та Болівії. 

Що таке координована неавтентична поведінка?

Компанія “Мета” визначає координовану неавтентичну поведінку як дії груп сторінок або окремих користувачів, спрямовані на те, аби приховати замовників та мету кампанії впливу й створити ілюзію її популярності та достовірності. Це, наприклад, мережі сторінок, що прикидаються новинарками чи сторінками за інтересами, а насправді просувають наративи конкретної політичної сили чи бізнесу — або ж держави-агресора. Ботоферми також потрапляють під таке визначення.

Як пропагандисти відпрацьовували у фейсбуці та інстаграмі: державні медіа

“Мета” не пішла за прикладом ЄС, який заблокував російські державні медіа. Натомість щодо їхніх сторінок на платформах компанії ввели обмеження: їм заборонили транслювати рекламу і зняли монетизацію. Крім того, до них додали попередження про те, що їх спонсорує бюджет рф, а в користувачів просять підтвердити, чи справді вони хочуть поширити їхній контент чи переходити за їхнім посиланням. Також алгоритми фейсбуку й інстаграму рідше показують дописи цих сторінок у стрічках новин. “Мета” звітує, що після введення цих обмежень охоплення сторінок російських державних медіа та їх активність суттєво впали по всьому світу. Втім, російські ЗМІ змінили тактику — вони перескеровують свою аудиторію на інші платформи. Також у “Мета” зазначають, що систематично блокували спроби російських медіа обійти обмеження, наприклад, створювати нові сторінки чи додавати посилання на сайти-”дзеркала” на інших доменах. 

Приховані кампанії впливу росіян

Відтоді, як “Мета” почала боротися з координованою неавтентичною поведінкою, компанія щорічно фіксувала російські операції впливу по всьому освіту. Одна з найгучніших — спроба втручання в американські вибори у 2016 році з боку російського Агентства інтернет-розслідувань, фінансованого керівником ПВК “Вагнер” євгенієм прігожиним. Понад те, під час минулорічних виборів у Сенат США прігожин не лише підтвердив втручання, а й заявив, що має на нього право та не збирається зупинятися. Після повномасштабного вторгнення росія кинула всі свої зусилля на дестабілізацію ситуації в Україні: протягом 2022 року “Мета” фіксувала приховані операції впливу, спрямовані лише на український сегмент соцмереж. 

“Мета” зазначає, що на її майданчиках росіяни системної роботи не ведуть. Натомість компанія характеризує їхню тактику як “бий та хапай”: росіяни розбудовують бренди сторінок та персоналій на інших платформах, а у фейсбуці та інстаграмі роблять ставку на масовість — використовують одночасно велику кількість ботів і підроблених сторінок, сподіваючись, що хоча б частину з них омине блокування.

“Двійники” та “Кіберфронт Z”

Мета виокремила дві російські координовані мережі: “Двійники” та “Кіберфронт Z”. Компанія зазначає, що нині не впізнає непомітних і прихованих російських зловмисників, яких блокувала раніше. Зараз тактика росіян більше нагадує звичайних скамерів. Частково це пояснюють широтою їхньої діяльності, адже нині вони “відпрацьовують” не точково на майданчиках компанії, а експлуатують вразливості інтернету як такого. Наприклад, “Двійники” використовували прогалину в створенні доменів та запускали фальшиві сторінки відомих медіа, наприклад, видання The Bild. “Кіберфронт Z”  — це група прокремлівських “активістів”, що оголосили “боротьбу проти української пропаганди”. “Мета” виявила зв’язки цієї мережі з сумнозвісними “ботами з Ольгіно” євгєнія прігожина. Втім, “Кіберфронт Z” нагадує останніх у їхні гірші часи, коли в тих ще не було досвіду й грошей. Ця мережа користується неякісними фейковими акаунтами, що навіть на перший погляд виглядають як тролі. 

Ключові висновки

Перш за все, найбільш промовистою зміною тактики росіян є активна розбудова зловмисної діяльності на інших платформах. І “Двійники”, і “Кіберфронт Z” активно працюють не лише у фейсбуці та інстаграмі, а й у телеграмі, тіктоці, ютубі, лінкдіні, твітері тощо. І це суттєво ускладнює протидію їхнім наративам. Серед усіх платформ “Мета” докладає найбільше зусиль для захисту українського інфопростору. Також компанія надає чимало можливостей для моніторингу, на відміну від, скажімо, твіттера, який обмежив доступ до свого API. 

По-друге, аналітики “Мета” стверджують, що кремлівські операції впливу, швидше за все, зроблені нашвидкоруч. Складається враження, ніби в російських тролів не було часу створити якісні підробні акаунти для інформаційної підтримки окупації України. Це підтверджує численні аргументи про те, наскільки мало представників російського режиму насправді мають точну інформацію про воєнні плани рф. 

По-третє, наразі ботоферми працюють на кількість, а не на якість. Вони не намагаються вплинути на сприйняття користувачів чи переконати їх у чомусь, а просто засмічують інформаційний простір якомога більшою кількістю проросійського дезінформаційного контенту. Тактичною метою росіян за таких умов може бути не збільшення своїх прихильників, а ускладнення доступу користувачів до достовірної інформації.