Сплив 3-річний термін з моменту обрання народних депутатів-мажоритарників. Громадянська мережа ОПОРА розібралася, як нардепи Донеччини працювали протягом цього часу задля добробуту країни і своїх виборців. Виявилося, що вони не надто активні ініціатори законопроєктів, не дуже сумлінно відвідували засідання та й загалом не всі залишилися в парламенті. Якщо Дмитро Лубінець став новим уповноваженим Верховної Ради з прав людини, то є ті, хто склав депутатські повноваження і навіть залишив територію України у складний час опору російській окупації.

Нові фракції, складені повноваження та відсутні нардепи

На момент парламентських виборів 21 липня 2019 року до складу Верховної Ради від Донецької області увійшли 12 депутатів-мажоритарників. Однак із того часу відбулися певні зміни: навесні 2021 року в результаті довиборів депутатои Верховної Ради став Андрій Аксьонов. А після початку повномасштабного військового вторгнення частина депутатів, зокрема й тих, хто входив до складу забороненої нині «Опозиційної платформи – За життя», перейшли до новоутворених депутатських груп. У складі групи «Відновлення України» тепер є Максим Єфімов, Валерій Гнатенко, Олександр Ковальов, Євген Яковенко та Володимир Мороз.

Дмитро Лубінець у липні став новим уповноваженим Верховної Ради з прав людини, а Вадим Новинський склав депутатські повноваження. Ще двоє – Федір Христенко та Юрій Солод із забороненої сьогодні партії «Опозиційна платформа – За життя» – покинули територію України напередодні повномасштабного вторгнення росії.

Тобто наразі народні депутати-мажоритарники Донеччини працюють у такому складі:

 

Народний депутат

Округ, за яким обрано

Партійна належність до 24 лютого 2022 року

Партійна належність після 24 лютого 2022 року

1.

Муса Магомедов

 

45 округ з центром в м. Авдіївка

позафракційний

позафракційний

2.

Федір Христенко

 

46 округ з центром в м. Бахмут

«ОПЗЖ»

Втік з України, не відвідує засідання Верховної Ради

3.

Юрій Солод

 

47 округ з центром у м. Слов’янськ

«ОПЗЖ»

Втік з України, не відвідує засідання Верховної Ради

4.

Максим Єфімов

 

48 округ  з центром у м. Краматорськ

член депутатської групи «ДОВІРА»

Група «Відновлення України»

5.

Валерій Гнатенко

 

49 округ, до складу якого входять Дружківка та Костянтинівка

«ОПЗЖ»

Група «Відновлення України»

6.

Андрій Аксьонов

50 округ з центром у м. Покровськ

позафракційний

позафракційний

7.

Олександр Ковальов

 

51 округ - смт. Зайцеве

член депутатської групи «ДОВІРА»

Група «Відновлення України»

8.

Євген Яковенко

52 округ з центром в м. Торецьк

позафракційний

Група «Відновлення України»

9.

Вадим Новинський

 

57 округ, до складу якого входять частина Маріуполя та району

позафракційний

Склав депутатські повноваження

10.

Сергій Магера

 

58 округ, до складу якого входять частина Маріуполя та району

позафракційний

позафракційний

11.

Володимир Мороз

 

59 округ, до складу якого входять Вугледар, Новогродівка і Селидове

«ОПЗЖ»

Група «Відновлення України»

12.

Дмитро Лубінець

 

60 округ з центром в м.Волноваха

член депутатської групи «Партія "За майбутнє"»

З липня – новий уповноважений Верховної Ради з прав людини

Законотворча діяльність: 22 ухвалені законопроєкти з 859 ініційованих

Головним результатом роботи народних депутатів є прийняті закони – ті самі, які регулюють життя країни. Ініціаторами законопроєктів найчастіше є депутати. Депутатський корпус Верховної Ради за 3 роки своєї каденції ініціював розгляд 4330 законопроєктів (ще 633 виніс на розгляд Кабінет Міністрів, 204 – Президент України).

Втім, якщо говорити винятково про народних депутатів-мажоритарників, обраних у Донецькій області, вони не є лідерами за ефективністю роботи. За 3 роки вони стали співавторами 859 законопроєктів, що становить 16,6% від загальної кількості.

До того ж ініційований не означає прийнятий. Наприклад, сумнозвісний нардеп Юрій Солод із забороненої партії «Опозиційна платформа – За життя» долучився до розробки 304 законопроєктів, але жоден із них не став чинним законом. Найбільш результативним із погляду кількості ухвалених законопроєктів став Максим Єфімов – з 50 ініційованих ним законодавчих ініціатив 9 стали чинними. Загалом із 859 законопроєктів, авторами чи співавторами яких є донецькі мажоритарники, тільки 22 ухвалені, що становить 2,6%.

Динаміка голосувань у Верховній Раді до та після повномасштабного вторгнення

Ефективність роботи нардепів-мажоритарників можна оніеити також через їхні голосування у Верховній Раді. Представники парламенту можуть голосувати «за», «проти», утримуватися або ж узагалі не приймати жождного рішення стосовно винесеного на розгляд питання. Ще одна «опція» – не з’являтися на засідання Верховної Ради, і ці прогули також характеризують народних депутатів.

Повномасштабне вторгнення росії вплинуло на роботу парламенту, тому розглядати, як голосували обрані на Донеччині депутати, варто у контексті до та після 24 лютого 2022 року, порівнюючи насамперед відсоткове значення голосувань.

Валерій Гнатенко, входив до забороненої партії «ОПЗЖ», а нині є членом групи «Відновлення України». Він – один із небагатьох, хто частіше натискає кнопку «за» – його показник становив 46,4% до 24 лютого 2022 року та 66,6% після повномасштабного вторгнення. Більше того, за останні місяці не було законопроєктів, під час розгляду яких він голосував «проти».

Валерій Гнатенко

 

Відсутній

Не голосував

Голосував «за»

Голосував «проти»

Утримався

До 24.02.2022

13,2% (1683 голосувань)

15,2% (1944)

46,4% (5935)

4,4% (567)

20,8% (2657)

Після повномасштабного вторгнення

24% (206)

3,5% (30)

66,6% (572)

0

5,9% (51)

Максим Єфімов, обраний нардепом по 48 виборчому округу з центром у місті Краматорськ, переважно не голосує за законопроєкти, навіть будучи присутнім у сесійній залі. До повномасштабного вторгнення відсоток таких законопроєктів становив 63,8%, після – 41,3%.

Максим Єфімов

 

Відсутній

Не голосував

Голосував «за»

Голосував «проти»

Утримався

До 24.02.2022

17,6% (2274 голосування)

63,8% (8248)

16,2% (2087)

0,1% (13)

2,3% (299)

Після повномасштабного вторгнення

21,7% (187)

41,3% (355)

35,1% (302)

0

1,9% (16)

Олександр Ковальов також увійшов до групи «Відновлення України» і в більшості випадків схвально голосує за запропоновані в Раді законопроєкти.

Олександр Ковальов

 

Відсутній

Не голосував

Голосував «за»

Голосував «проти»

Утримався

До 24.02.2022

13,6% (1730 голосувань)

12,3% (1574)

62,3% (7937)

0,4% (52)

11,4% (1447)

Після повномасштабного вторгнення

27,6% (237)

22,5% (193)

47,7% (410)

0

2,2% (19)

Позафракційний Сергій Магера після повномасштабного вторгнення окупантів став частіше підтримувати законопроєкти у Верховній Раді і менше пропускати засідання.

Сергій Магера

 

Відсутній

Не голосував

Голосував «за»

Голосував «проти»

Утримався

До 24.02.2022

9,2% (1178 голосувань)

4 (503)

56,9% (7251)

1,6% (200)

28,3% (3609)

Після повномасштабного вторгнення

9,4% (81)

13,7% (118)

62,2% (535)

0,3% (2)

14,4% (124)

Позафракційний Муса Магомедов став частіше підтримувати законопроєкти – показник голосування «за» зріс до 45,2%. Також він загалом став відповідальніше ставитися до розгляду законопроєктів – менше голосувати «проти», менше утримуватися та менше не голосувати, будучи присутнім в залі засідань.

Муса Магомедов

 

Відсутній

Не голосував

Голосував «за»

Голосував «проти»

Утримався

До 24.02.2022

22,4% (2873 голосування)

19,1% (2456)

34,7% (4449)

0,9% (110)

22,9% (2937)

Після повномасштабного вторгнення

25,6% (220)

17,2% (148)

45,2% (389)

0

12 (103)

Володимир Мороз, який після повномасштабного вторгнення з «ОПЗЖ» перейшов до групи «Відновлення України», майже перестав відсиджуватися в залі, не голосуючи за те чи інше питання – цей показник зменшився з 18,6% до 3,4% від загальної кількості голосувань за запропоновані законопроєкти.

Володимир Мороз

 

Відсутній

Не голосував

Голосував «за»

Голосував «проти»

Утримався

До 24.02.2022

10,9% (1387 голосувань)

18,6% (2383)

46% (5879)

5% (639)

19,5% (2499)

Після повномасштабного вторгнення

18,8% (162)

3,4% (29)

63% (542)

0,4% (3)

14,4% (124)

Після повномасштабного вторгнення нардеп Євген Яковенко, який теж увійшов до групи «Відновлення України», перестав голосувати «проти», рідше утримується, але частіше не голосує, попри присутність у сесійній залі.

Євген Яковенко

 

Відсутній

Не голосував

Голосував «за»

Голосував «проти»

Утримався

До 24.02.2022

39,3% (5057 голосувань)

4,6% (596)

38,4% (4939)

0,2% (19)

17,5% (2250)

Після повномасштабного вторгнення

24,6% (212 голосувань)

18,5% (159)

54,2% (466)

0

2,7% (23)

Юрій Солод, обраний по 47 виборчому округу з центром у місті Слов’янськ, відзначився тим, що напередодні повномасштабного вторгнення втік із країни. Відповідно, і на голосуваннях він не був присутній.

Юрій Солод

 

Відсутній

Не голосував

Голосував «за»

Голосував «проти»

Утримався

До 24.02.2022

64% (8287 голосувань)

25,6% (3319)

5,1% (658)

0,7% (86)

4,6% (594)

Після повномасштабного вторгнення

100% (860)

0

0

0

0

Його колега Федір Христенко так само покинув країну у лютому 2022 року. І якщо до лютого 2022 року він пропустив третину голосувань, то після вторгнення зовсім не з’являвся жодного разу.

Федір Христенко

 

Відсутній

Не голосував

Голосував «за»

Голосував «проти»

Утримався

До 24.02.2022

30,4% (3896 голосувань)

53,1% (6802)

9,5% (1220)

0,7% (82)

6,3% (812)

Після повномасштабного вторгнення

100% (860)

0

0

0

0

Позафракційний Андрій Аксьонов, у якого, як стверджують, є російський паспорт та зв’язки з сепаратистами, зміг стати членом Верховної Ради навесні 2021 року. Він відзначився тим, що майже не ходив роботу – до лютого 2022 року він пропустив 33,7% голосувань, а після – вже 56,5% голосувань.

Андрій Аксьнов

 

Відсутній

Не голосував

Голосував «за»

Голосував «проти»

Утримався

До 24.02.2022

33,7% (1583 голосування)

13,7% (640)

31,3% (1470)

3,1% (147)

18,2% (853)

Після повномасштабного вторгнення

9,6% (82 голосування)

56,5% (486)

27,8% (239)

0,2% (2)

5,9% (51)

Хто відстоює свою думку під час виступів у Верховній Раді

Висловити власну думку народні депутати можуть не лише голосуванням за те чи інше питання, а й під час публічних виступів. Це дієвий шлях привернути увагу до певної проблеми тут і зараз. Та чи всі користуються цією можливістю? Більшість мажоритарників із Донеччини не виступають ні з місця, ні з трибуни.

Інколи вони просто намагаються акцентувати увагу на чомусь, як-от Володимир Мороз, який за 3 роки скористався правом виступу 152 рази, але кожен його виступ тривав до 1 хвилини. Так само, робили і його колеги Валерій Гнатенко, Сергій Магера, Муса Магомедов, Федір Христенко, Максим Єфімов, Олександр Ковальов – всі їхні виступи тривали зазвичай менше хвилини.

 

Важливо: Верховна Рада України не оприлюднює частину відкритих даних щодо роботи народних депутатів. Це могло вплинути на точність дослідження.