Громадянська мережа ОПОРА підбила підсумки трьох років роботи депутатів Сумщини у Верховній Раді поточного скликання. Аналіз показує зростання підтримки законодавчих ініціатив з боку народних обранців – відсоток їх голосувань «за» зріс з в середньому із 40% до 70%. Також у період дії режиму воєнного стану більшість депутатів Сумщини не пропустили жодного голосування. Найбільш ефективним законотворцем серед депутатів стала Тетяна Скрипка, яка подала більше 200 законопроєктів. Найбільш активним оратором, у свою чергу, є Микола Задорожній.
У Верховній Раді поточного скликання працюють дев’ятеро депутатів, яких так чи інакше пов’язують із Сумщиною. Шестеро з них є депутатами-мажоритарниками: Тетяна Скрипка (Рябуха) (округ 157, «Слуга народу»), Ігор Васильєв (округ 158, «Слуга народу»), Максим Гузенко (округ 161, «Слуга народу»), Микола Задорожній (округ 162, «Слуга народу»), Ігор Молоток (округ 160, «За майбутнє») та Андрій Деркач (округ 159, позафракційний). Ще троє депутатів» (Михайло Ананченко, Артем Ковальов та Антон Швачко) проживали на Сумщині на момент їх обрання до парламенту за списком партії «Слуга народу». Останній набув депутатських повноважень трохи менше року тому, 7 вересня 2021 року, у зв’язку з призначенням Дениса Монастирського міністром внутрішніх справ.
Голосування депутатів
Три роки роботи Верховної Ради поточного скликання були відзначені як створенням так званої «монобільшості» (до якої ввійшла переважна частина депутатів Сумщини), так і піврічною роботою в умовах воєнного стану. Саме тому напрямки законотворчої активності депутатів Сумщини та практика їх голосувань закономірно змінились з урахуванням необхідності давати відсіч російській агресії. Принагідно зауважимо, що в умовах воєнного стану Верховна Рада України не оприлюднює частину даних щодо роботи народних обранців. Це могло вплинути на точність проведеного дослідження.
Тетяна Скрипка переважно підтримувала винесені на голосування ініціативи. Проте, якщо загалом всі її голосування розподілились як 45,4% «за», 33,8% - «утрималась», 13,2% «проти», то після повномасштабного вторгнення статистика голосувань змінилась. Наприклад, у 76,7% (659) голосувань після 24 лютого депутатка висловлювалась «за», у 20,6 % (177) головувань вона утримувалась, 2,5 % (21) не голосувала і лише у 0,2% випадків голосувала проти.
Подібну динаміку, хоч і не так яскраво виражену, демонструє також Ігор Васильєв. Зокрема, загалом депутат голосував «за» (44,9%) та утримувався (43,3%), і лише у 2,5% випадків висловлювався проти. Після 24 лютого 2022 року він підтримував законодавчі ініціативи у 63,6% голосувань, утримувався у 18,8% голосувань, не голосував (17,5%) і лише 1 раз голосував проти (0,1%). Обоє депутатів і раніше мали високі показники явки (були відсутні лише у 3,4% та 3,1% голосувань відповідно), а після початку дії режиму воєнного стану були присутні на кожному голосуванні.
Натомість, Андрій Деркач загалом пропустив 75% голосувань та ще у 19,2% випадків не голосував за жодні ініціативи. Після початку повномасштабного вторгнення депутат був відсутній на 100% голосувань. Депутат також внесений ГО «Рух Чесно» до реєстру державних зрадників.
Ігор Молоток загалом голосував «за» у 42,7% випадків, не голосував у 21,4%, утримувався в 19,2% голосуваннях та був відсутній під час 15,7% голосувань. Тільки в 1% випадків депутат висловився «проти». Після 24 лютого 2022 року народний обранець почав дещо частіше підтримувати законодавчі ініціативи (50,1%). Ще у 44,2% випадків нардеп не голосував, 3,2% - був відсутній, 2,3% - утримався та лише під час 2 голосувань (0,2%) висловився проти.
Максим Гузенко також демонструє чітку тенденцію до зростання підтримки законодавчих ініціатив. Так, загалом протягом трьох років каденції депутат в 43,8% голосувань займав позицію «за» та ще в 35,4% випадків утримувався. Відсутній народний обранець був в 11,5% випадків, не голосував – у 6,1%, висловлювався «проти» - у 3,2% випадків. За останні півроку Максим Гузенко голосував «за» 77,3% проєктів, утримувався в 14,4% випадків, не голосував у 7,9% та висловився проти – в 0,4% голосувань. Нардеп також відвідав всі голосування починаючи з моменту введення в дію режиму воєнного стану.
У голосуваннях Миколи Задорожнього присутні такі ж тенденції, як і в його однопартійців. Якщо загалом протягом 3 років він у 42,2% голосувань висловлювався «за», у 37,4% випадків утримувався, у 8,7% випадків не голосував та у 8,3% був відсутній, то з 24 лютого нардеп у 70% випадків обрав опцію «за». Також він у 17% випадків утримався та у 12,6% випадків не голосував.
Схильність до більш результативного голосування можна помітити і в депутатів, обраних за списками партій. Наприклад, Михайло Ананченко загалом майже порівно підтримував певні ініціативи (44,1%) та утримувався (42,6%). Останні півроку він голосував «за» у 75,1% випадків та утримався щодо 21,5% ініціатив. Антон Швачко голосував «за» 55,8% ініціатив та утримувався в 26,6% випадків. З початком повномасштабного вторгнення баланс голосувань дещо змістився: 75,6% «за» та 18,4% «утримався». Артем Ковальов переважно голосував «за» (39,3%) та утримувався (32,9%), зараз депутат переважно голосує «за» (63,2%), зрідка не голосує (16,3%) або утримується (14,3%).
Законотворча діяльність
За результатами трирічної роботи в парламенті найбільш активним та ефективним законотворцем стала Тетяна Скрипка. Вона подала 236 законопроєктів, 70 (29,7 %) з яких вже було ухвалено. Переважно запропоновані депутаткою ініціативи стосувались захисту прав дітей та освітніх питань, так як вона є членкинею відповідного профільного комітету. Зокрема, до таких належить Закон про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка", Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною, Закон про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі тощо. Серед недавніх ініціатив Тетяни Рябухи варто відзначити питання містобудування та врахування вимог цивільного захисту в ході проєктування будівель, обмеження публічного використання російськомовного музичного продукту, «очищення влади від проросійських політичних партій».
Ігор Васильєв став другим в «рейтингу» депутатів Сумщини як за кількістю поданих законопроєктів (150), так і за кількістю ухвалених (27 або 18%). У своїй комунікації з виборцями він доволі часто висвітлював ініціативи, пов’язані з ІТ, цифровізацією та впровадженням електронних сервісів на рівні держави. Серед його пропозицій у цій царині – Закон про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", Закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, Закон про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні тощо. З початком повномасштабного вторгнення акцент у законодавчих ініціативах депутата дещо змінився. Наприклад, Ігор Васильєв став співавтором таких законопоєктів як «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення окремих засад місцевого самоврядування в частині конфіскації майна…», зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів щодо обміну засуджених як військовополонених та інші.
Андрій Деркач за весь час роботи депутатом парламенту поточного скликання подав 21 законопроєкт, жоден з яких не було ухвалено. З початку широкомасштабного вторгнення жодних законодавчих ініціатив за ним зафіксовано не було.
Ігор Молоток за три роки роботи долучився до розробки 32 законопроєктів, 1 (3,1%) з яких було ухвалено. З початку широкомасштабного вторгнення депутат запропонував законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, який наразі підписано президентом.
Максим Гузенко за три роки роботи вніс 64 законопроєкти, з яких 12 (18,8%) було ухвалено. У своїй парламентській діяльності нардеп фокусується на питаннях земельних та аграрних відносин. Серед його законодавчих ініціатив можна виділити, наприклад, Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення або Закон про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель. Наразі серед законопроєктів нардепа можна назвати Закон про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану.
Микола Задорожній розробив 84 законопроєкти, 22 (26,2%) з яких наразі ухвалено. У діяльності нардепа важко виділити єдиний напрямок, адже до його доробку входять, наприклад, Закон про внутрішній водний транспорт, Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг під час дії карантину, Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України в сфері освіти тощо. Певна кількість ініціатив нардепа пов’язана із внесенням змін до Закону про Державний бюджет, Бюджетний кодекс чи Податковий кодекс. Ймовірно, це зумовлено перебуванням депутата у складі бюджетного комітету.
Михайло Ананченко загалом розробив 25 законопроєктів, 7 (28%) з яких вже ухвалено. Серед останніх, наприклад, Закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, Закон про особливості надання електронних публічних послуг, Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів тощо. Після початку повномасштабного вторгнення Михайло Ананченко став співавтором 4 законопроєктів: про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо проведення дистанційних засідань Верховної Ради України, про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України щодо врегулювання процедури обміну засуджених як військовополонених, про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів та про внесення змін до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів.
Антон Швачко за свою майже річну каденцію вніс 18 законопроєктів. З них було ухвалено 2, що становить 11,1% від загальної кількості. У доробку депутата варто відзначити, зокрема, Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій та Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану.
Артем Ковальов долучився до розробки 23 законопроєктів, з яких законами стали 4 (17,4%). Серед останніх, наприклад, Закон про внутрішній водний транспорт та Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю. Після 25 лютого 2021 року за депутатом не зафіксовано жодних законодавчих ініціатив.
Виступи в парламенті та комунікація з виборцями
Тетяну Скрипку, як і інших депутатів Сумщини, важко назвати активним оратором. Загалом протягом 3 років каденції парламенту депутатка виступала 11 разів. Ці виступи «затяглись» майже на 17 хвилин. Переважно вони стосувались основного профілю діяльності політикині – захисту прав дітей. У своїх комунікаціях з виборцями народна обраниця переважно висвітлює результати роботи профільного підкомітету «Сім’я та дитинство», який вона очолює. До кола її інтересів належить внесення змін до Закону «Про охорону дитинства», освітні питання, робота Державної служби України у справах дітей тощо.
Ігор Васильєв також порівняно небагато спілкується з парламентської трибуни. За 3 роки він виступав 5 разів, а виступи тривали 3 з половиною хвилини. У своїй комунікації з виборцями депутат більш активний і доволі часто записує звернення чи спілкується з підписниками у соціальних мережах. Зокрема, нещодавно депутат розповідав про проходження окремих законопроєктів та звітував про роботу парламенту в умовах воєнного стану.
Андрій Деркач протягом поточної каденції парламенту виступав один раз, і виступ тривав майже 2 хвилини.
Ігор Молоток виступав 11 разів (3 хвилини 17 секунд). Проте, депутат доволі активно комунікує з виборцями за допомогою соціальних мереж, вітаючи їх зі святами, висвітлюючи місцеві культурні та спортивні події та повідомляючи про законотворчу діяльність у Верховній Раді. Також політик доволі часто з’являється в ефірі новинних програм, розповідаючи про ситуацію на Сумщині.
Максим Гузенко є найменш активним промовцем серед мажоритарників Сумщини. За три роки він виступав лише двічі, і ці виступи тривали 10 секунд. Ймовірно, обидва рази депутат передавав слово іншим ораторам. У соціальних мережах народний обранець розповідає про роботу на окрузі та про ухвалені комітетом рішення. Депутат цікавиться аграрною сферою, тому активно коментує новини з цього приводу.
Микола Задорожній є найбільш активним промовцем серед депутатів Сумщини. Він виступав 33 рази, а виступи тривали загалом 17 хвилин 12 секунд. У своїй комунікації з виборцями він висвітлює місцеві події та ініціативи, вітає підписників зі святами та інформує про події зовнішньополітичного характеру. Також депутат часто розповідає про власні гуманітарні ініціативи.
Михайло Ананченко теж не надто активно виступає з парламентської трибуни. Всього він має один виступ тривалістю 7 секунд. На своїх сторінках у соціальних мережах він більше уваги присвячує результатам пленарних засідань, різноманітним волонтерським та гуманітарним ініціативам, а також інформує про місцеві новини.
Антон Швачко за короткий період своєї каденції мав 14 виступів загальною тривалістю хвилина 17 секунд, а Артем Ковальов – один майже двохвилинний виступ. Обоє депутатів не надто активні у комунікації з виборцями.