У серпні спливає третій рік роботи парламенту чинного скликання. Громадянська мережа ОПОРА дослідила показники роботи одеських нардепів у парламенті за три роки здійснення ними повноважень.

У своїй законотворчій діяльності одеські нардепи найбільше приділили уваги сфері економічної політики, а найменше – безпеці та обороні. Кожен з одеських парламентарів має на своєму рахунку хоча б один проєкт закону, який в подальшому було ухвалено парламентом, а лідером за ухваленими законопроєктами є Сергій Колебошин.

Олексій Гончаренко був найбільш активним в частині виступів на пленарних засіданнях парламенту та має найбільшу кількість зареєстрованих законопроєктів. З іншої сторони, два одеські нардепи за три роки роботи жодного разу не брали слово для виступу.

Участь у голосуваннях

Під час розгляду проєктів рішень Верховної Ради парламентарі можуть підтримати такий проєкт (проголосувати «За»), утриматися під час прийняття рішення, проголосувати «Проти» запропонованого рішення. Крім цього, депутати може бути присутнім на засіданні, але їх картка не вставлена в систему голосування – тоді система підрахунку голосів зазначає, що депутати «Не голосували».

За підсумками трьох років роботи парламенту чинного скликання жоден парламентар від Одеської області не підтримував проєкти рішень Верховної Ради не голосував «За» у більше, ніж 50% випадках. Як і за підсумками двох років роботи народних депутатів, найчастіше голосував «За» Анатолій Урбанський (49,9% голосувань «За»), а найменш активно підтримував акти парламенту – Ігор Васильковський (25,4% голосувань «За»).

Більшість одеських парламентарів мають вищі показники голосувань «За» рішення парламенту, аніж загальний показник таких голосувань усього складу Верховної Ради: 13 з 15 одеських нардепів у більш, ніж 40% голосуваннях підтримували акти парламенту, тоді як показник всього складу складає 39,5%. Окрім Ігоря Васильковського, серед одеських нардепів менше 40% голосувань «За» має Олексій Гончаренко (37,3%).

У 29,6% голосувань всі парламентарі натискали кнопку «Утримався» під час розгляду проєктів рішень Верховної Ради. Більше половини одеських парламентарів (дев’ять нардепів) мають більшу кількість голосувань «Утриматися», аніж показник усіх нардепів. Найчастіше серед одеських парламентарів утримувався під час прийняття рішень Олег Колєв (44,9% голосувань), а найменше відповідних голосувань мають Микола Скорик (17,4%) і Тетяна Плачкова (17,6%).

Олександр Ткаченко найчастіше серед одеських нардепів голосував «Проти» рішень парламенту - 6,6% таких голосувань, а найменше голосувань «Проти» у Юлії Діденко (0,3%).

Загальний показник голосувань «Проти» в усьому парламенті складає 3,1%. Лише троє депутатів від Одеської області мають більший показник голосувань «Проти», ніж загальний показник усього депутатського корпусу – Олександр Ткаченко, Олег Колєв та Микола Скорик.

Найчастіше витягали картку і не брали участі у голосуваннях Тетяна Плачкова (24,7%) та Олексій Гончаренко (20,1%), а Олег Колєв, навпаки, – найрідше з всіх одеських парламентарів не брав участі у голосуваннях (2,8%). Крім Тетяни Плачково та Олексія Гончаренка, вищий показник не участі у голосуваннях, ніж загалом по парламенту (11,6%) мають Анатолій Урбанський, Антон Кіссе та Ігор Васильковський.

Найчастіше відсутнім під час голосувань був Ігор Васильковський, який пропустив 40,3% голосувань парламенту, а найбільш дисциплінованим депутатом від Одеської області був Олег Колєв, який пропустив лише 1,3% голосувань Верховної Ради.

Крім Ігоря Васильковського, більший показник відсутності, ніж загалом по парламенту (16,2%) мають Микола Скорик (30,6% пропусків голосувань) та Олександр Горенюк (17,4%).

Виступи

Протягом трьох років здійснення своїх повноважень з 15 одеських мажоритарників жодного разу не брали слово для виступу двоє народних депутатів – Ігор Васильковський, і Олег Колєв.

Найчастіше серед одеських парламентарів слово для виступу брав Олексій Гончаренко – 388 разів, а найрідше – Степан Чернявський (один виступ).

Микола Скорик виступав 134 рази, Тетяна Плачкова – 96 разів, Анатолій Урбанський – 36, Сергій Колебошин – 12, Артем Дмитрук та Олексій Леонов – по дев’ять, Олександр Горенюк – сім, Юлія Діденко та Іван Шинкаренко – по шість, Олександр Ткаченко І Антон Кіссе –по чотири.

Варто уточнити, що в даному випадку під виступами розуміються всі випадки, коли парламентарі брали слово – і коли самі виступали, і коли передавали слово своїм колегам.

Законотворча діяльність

Найбільшу кількість законопроєктів одеські парламентарі подали в сфері економічної політики (36 проєктів закону), а найменша кількість – у сфері безпеки і оборони – 27 законопроєктів.  У сфері правової політики було подано 246 законопроєктів, галузевого розвитку – 183, державного будівництва – 73, гуманітарної політики – 49, соцільної політики – 42.

Лідером серед поданих законопроєктів серед одеських парламентарів є Юлія Діденко (100 проєктів закону), а ось за кількістю затверджених законодавчих ініціатив лідирує Сергій Колебошин (ухвалено 28 законопроєктів).

Серед 100 зареєстрованих Юлією Діденко законопроєктів 59 відносяться до сфери економічного розвитку, 16 – правової політики, 10 – галузевого розвитку, по п’ять – гуманітарної політики та державного будівництва, чотири – соціальної політики, один – безпеки і оборони.

Загалом парламентом були затверджені 24 законопроєкти, подані Юлією Діденко.

Олексій Гончаренко має на своєму рахунку п’ять ухвалених з 84 поданих законопроєктів. 27 законопроєктів депутата відносяться до сфери економічного розвитку, 22 – правоої політики, 14 – галузевого розвитку, дев’ять – державного будівництва, сім – безпеки і оборони, три – гуманітарної політики, два – соціальної політики.

Тетяна Плачкова за три роки роботи зареєструвала 78 проєктів закону, з яких п’ять були прийняті парламентом. Найбільша кількість законопроєктів депутатки відносяться до сфери економічної політики (19 законопроєктів). Крім того, 17 законодавчих ініціатив відносяться до сфери галузевого розвитку, по 13 – державного будівництва і правової політики, 10 – соціальної політики, шість – гуманітарної політики.

Ігор Васильковський став ініціатором 70 проєктів закону, 16 з яких ули ухвалені парламентом. 20 законопроєктів одеського парламентаря відносяться до сфери економічної політики, по 18 – правової політики та галузевого розвитку, по чотири – безпеки і оборони, державного будівництва та гуманітарної політики, два – соціальної політики.

До сфери галузевого розвитку відносяться 25 законопроєктів Сергія Колебошина, 15 – економічного розвитку, 10 – гуманітарної політики, по сім – державного будівництва та правової політики, безпеки  оборони – чотири, два – соціальної політики.

16 з 70 законопроєктів Сергія Колебошина були ухвалені парламетом.

У Олександра Горенка на рахунку 11 з 68 ухвалених проєкти закону. Загалом з 68 законопроєктів до сфери правової політики відносяться 25 ініціатив, економічної політики – 19, галузевого розвитку – 14, державного будівництва – шість, безпеки і оборони та соціальної політики – по два законопроєкти.

У Олександра Ткаченка, як і Олександра Горенюка, теж 68 зареєстрованих проєктів закону, проте на три затверджених законопроєкти менше – вісім ухвалених проєктів закону. З 68 законопроєктів Олександра Ткаченка 39 відносяться до сфери правової політики, 15 економічної політики, вісім – галузевого розвитку, три – державного будівнцтва, по одному – безпеки і оборони, гуманітарної політики, соціальної політики.

31 законопроєкт Івана Шинкаренка відноситься до сфери правової політики, 15 – галузевого розвитку, 14 – економічної політики, три – державного будівництва, один – соціальної політики.

Загалом у Івана Шинкаренка 64 зареєстрованих законопроєкти, з яких було ухвалено парламентом 10 проєктів закону.

Олексій Леонов теж має 10 затверджених законопроєктів, проте від меншої кількості зареєстрованих законодавчих ініціатив – загалом депутат подав 60 проєктів закону. До сфери економічної політики відносяться 34 законопроєкти Олексія Леонова, правової політики – 16, гуманітарної політики і державного будівництва – по три, галузевого розвитку – два, безпеки і оборони, соціальної політики – по одному.

У Степана Чернявського за три роки роботи 58 зареєстрованих законопроєктів, з яких 12 було ухвалено. До сфери галузевого розвитку відноситься 31 законопроєкт Степана Чернявського, економічної політики – 15, правової політики – шість, гуманітарної політики, державного будівництва – по два, безпеки і оборони, соціальної політики – по одному.

Олег Колєв виступив ініціатором 52 законодавчих ініціатив, з яких вісім було ухвалено парламентом. З 52 законопроєктів Олега Колєва 24 відносяться до сфери правової політики, 10 – економічної політики, шість – галузевого розвитку, чотири – соціальної політики, по три – безпеки і оборони та державного будівництва, два – гуманітарної політики.

Шість із 48 законопроєктів Анатолія Урбанського були затверджені парламентом за три роки роботи. До сфери економічної політики відносяться 23 законопроєкти Анатолія Урбанського, галузевого розвитку – 11, правової політики – шість, гуманітарної політики – чотири, державного будівництва – три, соціальної політики – один.

Микола Скорик подав 19 законопроєктів у сфері економічної політики, 10 – соціальної політики, п’ять – державного будівництва, по два – гуманітарної політики та правової політики, один – галузевого розвитку.

Загалом Микола Скорик зареєстрував 39 проєктів закону, з яких ухвалено було чотири.

Артем Дмитрук має на своєму рахунку за три роки роботи два затверджених законопроєкти від загальних 36, з яких до сфери правової політики відносяться 17 проєктів закону, економічної політики – дев’ять, безпеки і оборони, гуманітарної політики, державного будівництва – по три, галузевого розвитку – один.

Найменша кількість зареєстрованих за три роки роботи на рахунку Антона Кіссе – 31 проєкт закону, з яких парламентом ухвалено було три. Найбільше законодавчих ініціатив Антона Кіссе відносяться до сфери галузевого розвитку 10 законопроєктів, економічної політики – вісім, гуманітарної політики, державного будівництва, правової політики – по чотири, соціальної політики – один.

Прим. Верховна Рада України не оприлюднює частину відкритих даних щодо роботи народних депутатів. Це могло вплинути на точність дослідження