Незабаром народні депутати розпочнуть новий робочий рік. Утім, до того, як вони повернуться з канікул, Громадянська мережа ОПОРА підбиває проміжні підсумки роботи мажоритарників за минулий рік. На черзі — Чернівецька область. Ця публікація є продовженням серії досліджень, які ОПОРА проводить з метою моніторингу парламентської діяльності народних депутатів. Зокрема, раніше ми публікували результати роботи депутатів-мажоритарників навесні 2021 року і підсумки перших двох років діяльності буковинських нардепів IX скликання.

Участь у голосуванні

У 2021 році Чернівецька область увійшла до переліку областей із найбільш дисциплінованими депутатами-мажоритарниками. Сумарний відсоток їх присутності під час голосувань “за”, “проти” та “утримався” становить 86%. Більше — лише у нардепів з Миколаївської області — 92%.

Минулоріч у парламенті відбулося 5687 голосувань. Під час них депутати сумарно натискали на кнопки системи “Рада” понад 2,3 мільйона разів. Найчастіше вони голосували “за” (35,6%) та “утримався” (35,2%). У 17,5% випадків депутати були відсутні, а в 9,6% — фактично ігнорували голосування, перебуваючи в парламенті. “Проти” депутати були лише у 2,1% випадків.

Структура голосування депутатського корпусу Верховної Ради протягом 2021 року

  Депутатський корпус Верховної Ради, % Мажоритарники Чернівецької області, %
За 35,6 40,5
Проти 2,1 0,6
Утримався 35,2 44,7
Не голосував 9,6 3,6
Відсутній 17,5 10,6

Порівняно з узагальненою структурою голосувань усього депутатського корпусу, буковинські мажоритарники менше пропускали голосування, рідше голосували “проти”, частіше голосували “за” та ще частіше “утримувалися”. При цьому на кнопку “утримався” буковинські мажоритарники натискали частіше за інші — у 44,7% випадків. Частіше за буковинських мажоритарників “утримувалися” лише нардепи Миколаївської області (у 48,9% голосувань). 

“За” обранці з Чернівецької області голосували у 40,5% випадків. Частіше за них на цю кнопку натискали лише депутати від Вінницької (45%), Закарпатської (45,6%) та Луганської (49,8%) областей. 

Мажоритарники Буковини рідко відкрито не погоджувалися з пропозиціями, винесеними на голосування — кнопку “проти” вони використовували тільки у 0,6% випадків. Рідше за нардепів із Буковини голосували “проти” лише обранці від Полтавської (0,4%) та Хмельницької (0,3%) областей. 

Нардепи з Буковини пропустили під час 10,6% голосувань — це п’ятий результат серед усіх областей. Менше голосувань пропустили мажоритарники від Тернопільської (10,5%), Рівненської (7,7%), Луганської (5,5%) та Миколаївської (3%) областей. Перебуваючи ж у парламенті, депутати Чернівецької області нечасто ігнорували голосування — у 3,6% випадків. Кращий показник продемонстрували тільки мажоритарники від Кіровоградської області — 3,1%.

Георгій Мазурашу — єдиний із буковинських мажоритарників, який у парламенті здебільшого голосував “за” (64%). Утримувався він лише у третині випадків (32,4%), хоча решта мажоритарників області надавали перевагу саме такому варіанту. Найчастіше це робив Максим Заремський — у 55,7% випадків. Олена Лис утрималася під час 49,8% голосувань, Валерій Божик — під час 41%. Відповідно, відсоток голосів “за” у всіх трьох значно менший: у Максима Заремського — 37%, в Олени Лис — 30,9%, у Валерія Божика — 30%. 

Всі буковинські мажоритарники майже не голосували “проти”. Цей показник найвищий у Георгія Мазурашу — 1,3%. 

Найбільше голосувань у 2021 році пропустив Валерій Божик. Він був відсутній під час 19,3% голосувань, а ще у 9,5% випадків — не голосував, перебуваючи у парламенті. Дещо менший відсоток пропусків в Олени Лис. Вона була відсутня під час 15,4% голосувань, а ігнорувала їх у 3,7% випадків.  Максим Заремський пропустив 6,1% голосувань, а не голосував, маючи таку можливість, у 0,5% випадків. Найменше голосувань пропустив Георгій Мазурашу — 1,8% та 0,5% відповідно.

Якщо показники голосування мажоритарників порівняти з показниками фракційного голосування, виявимо внутрішньопартійну дисципліну. Попри низький відсоток голосів “проти”, деякі буковинські мажоритарники часто голосували всупереч власній фракції “Слуга народу” — не так, як її більшість. Наприклад, за умови, коли понад 50% членів фракції проголосували “так” щодо певного законопроєкту, голосування окремого депутата “ні”, “утримався” або “не голосував” вважається голосуванням “проти фракції”. За весь час своєї роботи в парламенті найчастіше всупереч однопартійцям голосував Георгій Мазурашу (21,2%), а найрідше — Олена Лис (6,5%). У Валерія Божика та Максима Заремського цей показник становить 12,2% та 8,6% відповідно.

Законотворча діяльність

Протягом 2021 року мажоритарники з Чернівецької області сумарно долучилися до ініціювання 329 законопроєктів. Серед них є неунікальні — законодавчі ініціативи, в авторському колективі яких фігурують прізвища одразу кількох буковинських обранців.

Найбільша кількість ініційованих законопроєктів в активі Георгія Мазурашу — 215. За цим показником він очолив загальнопарламентський рейтинг. Кількість законодавчих ініціатив інших буковинських мажоритарників скромніша. Олена Лис долучилася до ініціювання 73 законопроєктів, Максим Заремський — 26, а Валерій Божик — 15.

Статус законопроєктів, до розробки яких долучилися мажоритарники з Буковини у 2021 році

  Олена Лис Максим Заремський Георгій Мазурашу Валерій Божик
Кількість законопроєктів у 2021 році 73 26 215 15
Підписані закони 7 1 16 1
Передано на підпис Президенту 1   1  
Готуються для підпису 2      
Знято з розгляду 8 3 20 1
Готується на повторне друге читання 1   1  
Очікує на друге читання 3   5  
Готується до другого  читання 7 2 12 2
Повернуто на доопрацювання   2    
Опрацьовуються в комітетах 32 16 132 11
Очікує розгляду 12 2 28  

Більш показовою з погляду ефективності законотворчої діяльності є частка прийнятих законопроєктів. Попри чималу кількість запропонованих ініціатив, завдяки буковинцям у 2021 році законами стали лише 25. 16 з них — у співавторстві з Георгієм Мазурашу (7,4% його минулорічних законопроєктів), 7 — Олени Лис (9,6%) та по одному — Валерія Божика (6,7%) та Максима Заремського (3,9%). Більше половини законодавчих ініціатив буковинців наразі опрацьовуються в комітетах або очікують розгляду (60-75%). Найбільше законопроєктів, знятих із розгляду, також на рахунку Георгія Мазурашу — 20. В Олени Лис таких 8, Максима Заремського — 3, Валерія Божика — 1.

Для порівняння: протягом усього періоду роботи Верховної Ради найбільший відсоток прийнятих законопроєктів серед буковинських мажоритарників у Валерія Божика — з 37 проєктів законами стали 7 ініціатив (18,9%). В Олени Лис цей показник дещо менший — 16,1% (зі 112 законопроєктів законами стали 18). У Георгія Мазурашу, який долучився до найбільшої кількості законопроєктів (286), він становить 9,1% (ухвалені 26 законопроєктів). У Максима Заремського відсоток прийнятих законопроєктів найменший — 3,8% (із 53 законодавчих ініціатив законами стали тільки 2).

Тематика законопроєктів, до яких були долучені мажоритарники з Буковини у 2021 році

  Олена Лис Максим Заремський Георгій Мазурашу Валерій Божик
Галузевий розвиток 29 9 49  
Економічна політика 20 5 59 3
Правова політика 8 3 59 9
Гуманітарна політика 6 2 11 1
Державне будівництво 4 1 18 2
Безпека і оборона 3 2 9  
Соціальна політика 3 4 10  

Пріоритетними законотворчими напрямками для буковинських мажоритарників протягом 2021 року були галузевий розвиток, економічна та правова політики. Законопроєкти стосувалися цих питань у 77% випадків. Галузевий розвиток та економічна політика виявилися найактуальнішими для Олени Лис, Максима Заремського та Георгія Мазурашу, а правова політика — для Георгія Мазурашу та Валерія Божика. Інші чотири сфери не були надто популярними серед буковинських обранців і сумарно охопили лише 22%. Найменше минулого року нардепів цікавили ініціативи щодо безпеки і оборони та соціальної політики.

Депутатські запити

Протягом 2021 року мажоритарники Чернівецької області підготували 60 депутатських запитів. Більшість із них записав на свій рахунок Максим Заремський — 47. 45 депутатських запитів нардепа були індивідуальними.  Кабінету Міністрів або конкретним міністерствам він надіслав 33 депутатські запити. Керівники інших органів державної влади або органи місцевого самоврядування отримали від нардепа 13 депутатських запитів. Ще 1 був надісланий на ім’я Президента України. Із них у стадії розгляду перебувають лише 2, інші — розглянуті. 

У депутатських запитах Максим Заремський часто порушував питання включення до програми "Велике будівництво" певних об’єктів: завершення будівництва Давидівської гімназії і Сергіївського закладу загальної середньої освіти, добудови харчоблоку в Старожадівському ліцеї, реконструкції стадіону в Путилі. Інші запити стосувалися відкриття нової школи в Усть-Путилі, забезпечення безпеки на тимчасовій переправі у Глиниці, виділення коштів на будівництво пішохідного переходу через річку Сірет в Берегометі, відновлення мосту в Сторожинці, відкриття інфекційного відділення в Путилі, виділення коштів на завершення будівництва міжнародних пунктів пропуску, відновлення роботи пішого пункту пропуску в Шепоті, підтримки розвитку зеленого туризму в гірських районах, збільшення видатків державного бюджету для територіальних громад на гірських територіях, надання  селам Берегометської ОТГ статусу гірських населених пунктів, відкриття підприємств із глибинної переробки деревини та їх пільгове оподаткування, проведення перевірки використання коштів резервного фонду державного бюджету, удосконалення правил дорожнього руху, надання "Вашківецькій Маланці" статусу міжнародного святкового дійства, недопущення підняття тарифів на житлово-комунальні послуги та тарифів на електричну енергію, скасування плати за транспортування газу та передачу газотранспортних систем у власність територіальних громад.

Георгій Мазурашу підготував 1 індивідуальний та 10 колективних депутатських запитів. 4 з них адресовані Президенту України та Офісу Президента, по 2 — Кабінету Міністрів та Міністерству охорони здоров'я, по 1 — Міністерству оборони, Фонду державного майна та Херсонській ОДА. 3 депутатські запити, надіслані різним інститутам, стосувалися можливих протиправних дій голови Голопристанської ОТГ Херсонської області, ще 2 — необхідності реставрації садиби всесвітньо відомого авіаконструктора Ігоря Сікорського в Києві. Серед інших тем — включення до програми "Велике будівництво" недобудованої будівлі Давидівської гімназії, збереження в переліку закладів для реконструкції Бердичівського ліцею-інтернату, проведення конкурсу на заміщення посади керівника Національного інституту раку, відключення від електромереж Нікопольським заводом феросплавів сонячної електростанції. З 11 депутатських запитів Георгія Мазурашу наразі розглянуті 9.

Олена Лис протягом 2021 року взяла участь у підготовці 2 колективних депутатських запитів. Вони були адресовані Кабінету Міністрів України і стосувалися фінансування заходів протипожежної безпеки у закладах загальної освіти та неприпустимості державного фінансування виробництва і виходу фільму Хачіка Васіляна "Мій юний принц". Обидва депутатські запити вже розглянуті.

Єдиним мажоритарником із Чернівецької області, який не скерував жодного депутатського запиту протягом 2021 року, виявився Валерій Божик.

Виступи на пленарних засіданнях

У 2021 році лідерами за кількістю та загальною тривалістю виступів були опозиційні депутати. Найдовше в парламенті виступав Нестор Шуфрич з “ОПЗЖ” (8 годин 33 хвилини). На другому місці — його однопартієць Олександр Колтунович (7 годин 27 хвилин). На третьому — лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко (6 годин 6 хвилин). 

Серед областей лідером за кількістю та загальною тривалістю виступів своїх мажоритарників очікувано виявилася Львівщина. Її обранці протягом року брали слово 510 разів, а їхні виступи тривали понад 10 годин. Мажоритарники від Луганської області виступали 325 разів протягом 6,5 годин, а нардепи Одещини — 195 разів протягом майже 4 годин.

Буковинські мажоритарники протягом 2021 року записали на свій рахунок 42 виступи загальною тривалістю лише 55 хвилин. Попри це, їм вдалося випередити обранців 8 областей (Херсонської, Рівненської, Запорізької, Тернопільської, Кіровоградської, Чернігівської, Сумської та Закарпатської).

Найчастіше та найдовше з-поміж буковинських  мажоритарників виступав Георгій Мазурашу. На його рахунку — 28 виступів тривалістю понад 40 хвилин. Максим Заремський брав слово 11 разів — для цього йому знадобилося лише 5 хвилин. За тривалістю виступів його випередив Валерій  Божик, 2 промови якого майже дотягнули до 7 хвилин. Найменше скористалася своїм правом на виступ Олена Лис. Вона брала слово лише один раз, витративши дещо більше двох хвилин.

Детальніше про роботу парламенту ІХ скликання протягом 2021 читайте у звіті Громадянської мережі ОПОРА.