Олег Арсенюк став автором чи співавтором найбільшої кількості законопроєктів, Сергій Рудик найчастіше виступав, а Антон Яценко пропустив найбільше голосувань. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала два роки роботи черкаських мажоритарників у поточному скликанні Верховної Ради.

Участь у голосуваннях

Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Тим депутатам, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.

За 2 роки роботи Верховної Ради України IX скликання відбулося 9 582 голосувань. Черкаські мажоритарники загалом найчастіше голосували “за” (34%), утримувались у 26,3% випадків, пропустили 20,5% голосувань, не голосували будучи в залі у 18% випадків і в 1,2% випадків голосували проти.

Серед черкаських мажоритарників найбільше голосувань (27,6%) пропустив представник фракції ВО “Батьківщина”, мажоритарник від ОВО №200 із центром у місті Умань Антон Яценко. Ще у 59,4% випадків депутат не голосував у той час як його картка була в гнізді системи “Рада”. Під час 8,4% голосувань Антон Яценко тиснув кнопку “за”, під час 4,4%  – утримувався і у 0,2% випадків був проти.

27,5% голосувань пропустив мажоритарник від 198 ОВО із центром у місті Сміла, представник депутатської групи “Партія “За майбутнє” Сергій Рудик. Під час 47,2% голосувань він тис кнопку “за”, у 13,9% випадків утримувався, у 8,4% – не голосував будучи присутнім і під час 3% голосувань був проти.

Представник округу №196 із центром у місті Корсунь-Шевченківський, член фракції “Слуга Народу” Сергій Нагорняк пропустив 25,5% голосувань. У 35,4% випадків депутат голосував “за”, у 22,7% – утримувався, 16,2% голосувань проігнорував будучи в залі і у 0,2% випадків голосував проти.

Мажоритарниця від 194 виборчого округу із центром у Придніпровському районі м. Черкаси, представниця фракції “Слуга Народу” Любов Шпак була відсутня під час 23% голосувань. У 36,7% випадків вона утримувалась, у 33% тисла кнопку “за”, 7,1% голосувань проігнорувала будучи в залі і в 0,2% випадків голосувала проти.

Депутат від округу №199 із центром у місті Жашків, представник фракції “Слуга Народу” Андрій Стріхарський пропустив 15,8% голосувань. У 39,8% він голосував “за”, у 37,8% – утримався, не голосував будучи в залі під час 5,9% голосувань і під час 0,7% був проти.

Найменше голосувань (4,4%) пропустив представник 195 ОВО із центром у Соснівському районі м. Черкаси, член фракції “Слуга Народу” Олег Арсенюк. Разом із тим він частіше за інших своїх колег із регіону голосував “за” – у 42% випадків. Під час 40,8% голосувань Олег Арсенюк утримувався, під час 9,8% – не голосував і під час 3% був проти.

Нагадаємо, що 197 одномандатний виборчий округ із центром в місті Канів нині не має свого представника в парламенті, позаяк обраного на окрузі члена фракції партії “Слуга Народу” Олександра Скічка цьогоріч у січні Володимир Зеленський призначив головою Черкаської ОДА і на 31 жовтня цього року в окрузі відбудуться проміжні вибори.

Що ж до інших депутатів Верховної Ради, то найбільше голосувань (88,9%) пропустив Вадим Столар із “Опозиційної платформи – За життя”. На другому місці – ще один депутат від цієї ж політичної сили Вадим Рабінович (86,4%). На третьому місці – позафракційний Дмитро Шенцев, який пропустив 75,9% голосувань. Найбільш дисциплінованою є депутатка – позафракційна заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, яка взяла участь у 99,7% голосувань. Частіше інших у парламенті голосує “за” депутат з ВО “Батьківщина” Михайло Цимбалюк (72%) та його колега по фракції Сергій Євтушок (68,6%). 3 місце за цим показником у депутата з групи “За майбутнє” Тараса Батенка (68,3%). “Проти” найчастіше голосують депутати зі “Слуги народу” Роман Каптєлов (39,7%), Ігор Негулевський (31,8%) та Галина Третьякова (27,1%). Найчастіше при голосуваннях тиснув кнопку “утримався” нещодавно обраний Василь Вірастюк (61,7%) та Сергій Мандзій (54,7%). Обоє депутатів є членами фракції “Слуга Народу”. На третій позиції тут Микола Величкович (54,1%) з “Європейської Солідарності”.

Голосування проти лінії фракції

Загалом депутати найчастіше натискають кнопку “за” при голосуваннях (38%). Друга за популярністю кнопка “утримався”. Нею скористалися у 31,7% випадків. Відсутні депутати були в середньому у 14,8% випадків, не голосували у 11,8%. Найменше парламентарі тиснуть кнопку “проти” – лише у 3,7% випадків.

Найчастіше в парламенті “за” голосують у групі “Довіра” (46,3%) та у фракції ВО “Батьківщина” (45,2%). Депутати з монобільшості мають третій показник голосувань “за”. Найменше кнопку “за” натискають у “Голосі”. У той же час депутати з “Голосу” (5,2%) разом із колегами зі “Слуги Народу” (4,5%) найчастіше голосують “проти”. Найменше “проти” голосують депутати групи “За майбутнє”.

Утримуються найчастіше депутати з “Голосу” (40,7%) та “Європейської Солідарності” (39,6%). Найрідше – депутати з “Опозиційної платформи – За життя” (11,2%), які також і не голосують найчастіше (29,5%)  разом із групою “За майбутнє” (25,9%). Найменше не голосують депутати зі “Слуги Народу” (6,3%) та “Голосу” (9,3%). Найбільше пропустили голосувань позафракційні депутати (29,8%) та депутати з ВО “Батьківщина” (26,3%). Найменше голосувань пропускають депутати “Слуги Народу” (10,4%).

Згідно з даними сайту rada4you частіше за інших черкаських мажоритарників проти своєї фракції (62,7%) голосує Антон Яценко, котрий приєднався до фракції ВО “Батьківщина” лише в травні цього року, а до цього представляв депутатську групу “Партія “За майбутнє”. Натомість представник депутатської групи “Партія “За майбутнє” Сергій Рудик голосував проти лінії своєї фракції у 30% випадків. Серед черкаських мажоритарників представників фракції “Слуга Народу” проти своєї фракції найчастіше голосував Сергій Нагорняк (26%). Олег Арсенюк голосував проти лінії фракції у 14,6% випадків, Любов Шпак – 11,7%, а Андрій Стріхарський – у 8,5% випадків

Подання законопроєктів, їх тематика та проходження

За цей період зареєстровано 3868 законопроєктів. З них ухвалено 480. Найбільше парламентарі підтримують законопроєкти Президента (62%), на другому місці – законодавчі ініціативи Уряду (18%), третьому – депутатів (9%). До розробки найбільшої кількості законопроєктів долучилися Наталія Королевська з “Опозиційнох платформи – За життя”. Вона стала співавторкою 271 законопроєкту. На другому місці ще один депутат цієї фракції – Юрій Солод. Він у якості співавтора долучився до 245 законопроєктів. Галина Третьякова зі “Слуги Народу” стала співавторкою 224 законопроєктів, Данило Гетманцев (“Слуга Народу”) – 203, Дмитро Любота (“Слуга Народу”) – 202. Далі йдуть депутати Георгій Мазурашу (“Слуга Народу”) – 200, Михайло Цимбалюк (ВО “Батьківщина”) – 186, Сергій Гривко (“Слуга Народу”) - 184, Лариса Білозір (група “Довіра”) -184, Євгенія Кравчук (“Слуга Народу”) — 172, Сергій Мілько (група “За майбутнє”) став співавтором 166 законопроєктів, Ярослав Железняк (“Голос”) – 163, Ірина Геращенко (“Європейська Солідарність”) – 136.

Найбільший відсоток ухвалення законів, де депутати були авторами або співавторами, має Оксана Дмитрієва зі “Слуги Народу” – 43,1% ініціатив (28 з 65). Далі за цим показником йде позафракційний Олесь Довгий – 42,9% (12 з 28), Вікторія Вагнєр зі “Слуги Народу” – 37,9% (25 з 66), Максим Перебейніс зі “Слуги Народу” – 36,5% (23 з 63), Олександр Трухін зі “Слуги народу” – 35,5% (11 з 31), Михайло Радуцький зі “Слуги Народу” – 34,9% (29 з 83), Андрій Костін зі “Слуги Народу” – 33,8% (23 з 68), Олена Шуляк (39 з 116) та Роксолана Підласа (38 з 113) зі “Слуги Народу” – по 33,6%, Остап Шипайло – 33,3% (8 з 24).

Серед черкаських мажоритарників автором або ж співавтором найбільшої кількості законодавчих ініціатив за два роки роботи Ради став голова підкомітету з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Олег Арсенюк. Депутат долучився до розробки 74 законопроєктів. Більшість із них  (29,7%) стосуються соціальної тематики. 27% – соціальної політики. Однак лише п’ять законів (6,8%) до розробки яких долучився нардеп було прийнято. Ще дев’ять знято із розгляду. Всі решта наразі перебувають на різних стадіях проходження.

До розробки 37 законопроєктів долучився голова підкомітету з питань захисту інвестицій в об'єкти будівництва Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Стріхарський. 32,5% з них стосуються державного управління, по 24,3% галузевого розвитку та правової політики. Чинними стали лише два (5,4%) законопроєкти автором чи співавтором яких був нардеп. Шість проєктів нардепа знято з розгляду, 14 ще опрацьовується в комітетах, 8 вже готуються до другого читання.

Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк долучився до розробки 34 законопроєктів. 47,1% з них стосуються галузевого розвитку, 41,2% – економічної політики. Чинними стали сім (20,6%) законопроєктів автором чи співавтором яких був нардеп. Цей показник у нього вищий ніж у всіх інших колег з регіону. Десять із запропонованих нардепом законопроєктів знято з розгляду.

Голова підкомітету з питань оцінки законопроєктів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Любов Шпак за два роки роботи долучилась до розробки 32 законопроєктів. 37,5% з них стосуються економічної політики, 25% – галузевого розвитку. Чинним став лише один (3,1%), 15 опрацьовується в комітетах, шість знято з розгляду.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Сергій Рудик за два роки роботи став автором або ж співавтором 24 законопроєктів. Третина з них стосуються галузевого розвитку. Чинним став лише один (4,2%). Сім законопроєктів нардепа знято з розгляду, 12 опрацьовуються в комітетах.

Член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Антон Яценко долучився до розробки 24 законопроєктів. Чверть із них стосуються галузевого розвитку, ще чверть — правової політики, а 20,8% економічної політики. Чинним не став жоден із них, а п’ять вже знято з розгляду.

Виступи

За 2 роки в парламенті слово брали 383 депутати. Найбільше говорив представник “Опозиційної платформи – За життя” Нестор Шуфрич – 15 годин 50 хвилин. Серед парламентарів, які виступали, найменше говорили Володимир Іванов (“Слуга Народу”) – 3 секунди, Віталій Данілов (ВО “Батьківщина”), Володимир Крейденко (“Слуга Народу”) та Микола Кириченко (“Слуга Народу”) – по 4 секунди. У всіх випадках вони передавали слово своїм колегам.

Серед черкаських мажоритарників найбільше виступав Сергій Рудик. Його 107 виступів тривали 2 години 54 хвилини і 36 секунд. 40 виступів Антона Яценка тривали 33 хвилини і 4 секунди. Сім разів у Раді виступала Любов Шпак (11 хв 55 с), п’ять разів, з яких лише один із трибуни, виступав Андрій Стріхарський (6 хв 13 с), також п’ять разів і всі з місця виступав Олег Арсенюк (2 хв 25 с) і чотири рази виступав Сергій Нагорняк (3 хв).