ОПОРА у рубриці “Законопроєкт тижня” продовжує інформувати про важливі законодавчі ініціативи, які реєструються чи розглядаються на поточному тижні у Верховній Раді. У цій рубриці ми не оцінюємо сам законопроєкт, лише інформуємо про його зміст.

15 квітня Верховна Рада ухвалила за основу Закон, який вносить змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (реєстраційний №4651). Парламент підтримав це рішення 283 голосами. 

Ініціатором законопроєкту виступив Президент України Володимир Зеленський. 

За умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, його чекатиме штраф від 51 до 68 тисяч грн (від 3 тисяч до 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на сьогодні така сума складає від 1 мільйона 135 тисяч до 4 мільйонів 540 тисяч гривень). 

Якщо відомості відрізняються від достовірних на більше ніж ця сума, то передбачається уже штраф від 4 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 68 до 86 тисяч грн). Стане можливим навіть або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

За неподання декларації особа може каратися не лише штрафом від 2,5 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (42,5 до 51 тисяч гривень) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, але і позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Крім цього, законопроєктом пропонується статті 366-2 (Декларування недостовірної інформації)  та  366-3 КК України (Неподання суб’єктом декларування декларації) віднести до корупційних кримінальних правопорушень. Таким чином, людина, яка вчинила такі кримінальні правопорушення, не може бути звільнена від кримінальної відповідальності, навіть у випадку щирого розкаяння та при активному сприянні розкриттю кримінального правопорушення.

Законопроєкт отримав досить критичний висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради, яке не підтримує його прийняття. У висновку зазначено, що декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не підпадає під визначення “корупційного кримінального правопорушення”, які містяться у відповідних антикорупційних конвенціях, та не характеризується ознаками корупції, що є визначальними щодо визнання вказаних діянь корупційними кримінальними правопорушеннями. 

Разом з тим Комітет з питань правоохоронної діяльності, який є головним при розгляді цього законопроєкту, рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу.