Виноробна галузь – одна із провідних на Закарпатті. Тому сприятливе для виноробів законодавство є важливим для економічного розвитку краю. ОПОРА поспілкувалася із народним депутатом України Робертом Горватом, який опікується цією галуззю про співпрацю із зацікавленими сторонами у підготовці законопроєктів.

Довідково: Роберт Горват, народний депутат України VIII-IX скликань є співініціатором ряду законопроєктів, спрямованих на вдосконалення законодавства в галузі виноробства, 2 з яких стали чинними, а саме:      

  • № 6693 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв»;
  • № 2739 «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного виноматеріалу (не придбаного)».

В поточному скликанні депутат зареєстрував законопроєкт № 511 «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо спрощення господарської діяльності з виробництва пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових».

Також у поточному скликанні Роберт Горват подав 5 депутатських запитів з цієї тематики:

  • щодо розвитку галузі виноградарства та виробництва виноробної продукції до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;
  • щодо стану галузі виноградарства та виробництва виноробної продукції до Державної фіскальної служби України;
  • щодо імплементації положень Закону №2360-VIII та розвитку виробництва терруарних вин і натуральних медових напоїв  та щодо маркування акцизною маркою звичайних (неігристих) вин і зброджених напоїв до Державної податкової служби України;
  • щодо виноградарських зон, виноробних місцевостей та вивчення їх ґрунтово-кліматичних особливостей до Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" Національної академії аграрних наук України.

Роберте Івановичу, Ви є співініціатором кількох законопроєктів щодо врегулювання різних питань в галузі виноробства. Чому саме цей напрямок? Як Ви обрали цю тему?

Ідея, яка вперше прозвучала у квітні 2015-го року на фестивалі Троянда Карпат у Середньому, нагадувала скоріше надміру амбітне і не надто реалістичне політичне гасло – дерегуляція виноробної галузі, зміна законодавчих підходів, лібералізація ринку і т.д. Здається, нам тоді не просто не дуже вірили, винороби навіть не намагалися приховати скепсису. Мовляв, вирішили стрибнути вище голови з усіма цими ідеями дерегулювати ринок, скасувати атестацію чи взагалі позаритися на «святе» – оптову ліцензію, вартістю у півмільйона. У  2016-му вдалося переконати колег у Верховній Раді скасувати ліцензію на оптову торгівлю для виробників, які виготовляють вино із власного виноматеріалу. Її вартість сягала 500 000 грн на рік. Саме стільки повинен був сплатити винороб із кількома гектарами виноградників та маленьким сімейним виробництвом, якщо хотів легально продавати своє вино.

Якщо в попередньому скликанні Ви переважно реєстрували законопроєкти з цієї теми, то в поточному переважно депутатські запити. Що змінилося?

Ми розуміли, що робота з підтримки терруарного виноробства не буде легкою чи швидкою. І нам з однодумцями в парламенті спільно з Торгово-промисловою палатою України та Мінагрополітики дійсно знадобилося добрих два роки, щоб зрештою дерегулювати виноробну галузь. Усуненням чергової перешкоди, яка унеможливлювала вихід на ринок малих українських винарень, став Закон 2360-VIII, який прибрав обов’язок збирати понад 140 дозвільних документів. Раніше винороб був зобов’язаний зібрати колекцію довідок, якщо бажав узаконити власну діяльність. Це було необхідно для отримання ліцензії на виробництво. І, знову ж таки, цей перелік був однаковим як для великих заводів, так і для малих сімейних виноробень. 20 березня 2018 року парламент підтримав законопроект та прибрав цю бюрократичну перепону із законодавства. Розробка та ухвалення змін до законодавства є лише першим кроком до вирішення суспільних проблем, очевидно, що саме набрання чинності та імплементація нормативно-правового акту є визначальними. Відповідно окремої уваги заслуговує саме депутатський контроль.

Де Ви отримували достовірну інформацію для аналізу і розробки пропозицій змін до законодавства? Які інструменти використовували?

Перш за все, основним джерелом інформації були самі винороби, саме ті хто на практиці зіштовхуються кожного дня з тими проблемними питаннями, які ми мали на меті вирішити. Також ми налагодили ефективну комунікацію з профільними асоціаціями, Торгово-промисловою палатою України, Міністерством аграрної політики та Державною фіскальною службою України. Було важливо отримати інформацію від всіх сторін, які є дотичними до галузі, для того щоб мати об’єктивну картину. Стосовно інструментів комунікації, то в першу чергу це проведення робочих зустрічей та круглих столів з залученням зацікавлених сторін та експертів, організація публічних заходів, спрямованих на привернення уваги до проблем галузі, проведення брифінгів у Верховній Раді України щодо підтримки зареєстрованих законопроектів. Також важливим інструментом для отримання інформації були депутатські звернення та запити, що стосувались надання довідкової інформації та експертних висновків відповідних міністерств та відомств.

Фото з офіційної сторінки Роберта Горвата у Facebook

 Які активні групи долучалися до розробки законодавства? Наскільки вони компетентні? Чи змінювали Ви своє бачення після консультацій з ними?

Постійна залученість профільних асоціацій, підтримка Торгово-промислової палати України, взаємодія з проектом ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» стали визначальними для напрацювання та імплементації законодавчих ініціатив. Також в процесі напрацювання законодавчих змін залучалися профільні фахівці Міністерства аграрної політики та науковці Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» Національної академії аграрних наук України.

Фото з офіційної сторінки Роберта Горвата у Facebook

Чи є одностайною позиція стейкхолдерів? Що робити, коли інтереси суперечать один одному?

Часто, особливо на початку проведення дискусій, з того чи іншого питання позиції різних стейкхолдерів є діаметрально протилежними. Тому дуже важливо на початку обговорення знайти спільний фарватер руху по основних позиціях, а найбільш спірні питання виносимо на окреме обговорення. Це дозволяє не втратити темп, досягти розумного компромісу та прийняти необхідні рішення для розвитку галузі. 

Чи органи влади та місцевого самоврядування включалися в процес? Хто був ініціатором таких «долучень»?

Нагадаю, що ідея дерегуляції виноробної галузі та зміни законодавчих підходів вперше прозвучала у квітні 2015-го року на фестивалі Троянда Карпат у Середньому. Такого роду заходи щорічно відбуваються у виноробних регіонах за підтримки органів місцевого самоврядування та дозволяють виноробам не лише представити свою продукцію, а й обговорити проблемні питання та можливі шляхи їх вирішення.   

Чи проводилося обговорення в комітеті із залученням зацікавлених сторін чи публічне обговорення?  Наскільки це ефективна практика?

Звісно публічне обговорення є важливим інструментом в просуванні законодавчих змін, під час їх проведення формуються загальні засади та пріоритети майбутніх змін. Разом із цим, основна технічна робота по розробці необхідних законодавчих змін проводиться під час робочих зустрічей з експертами та фахівцями галузі. 

Чи відслідковуєте Ви ефективність прийнятих норм? Які інструменти використовуєте?

Постійна участь в заходах профільних асоціацій, Національному виноробному форумі, організованому Торгово-промисловою палатою України, дозволяють не лише зустріти партнерів та однодумців, а й обговорити  нагальні проблеми з якими доводиться мати справу представникам виноробної галузі. Важливим та дієвим інструментом для отримання інформації, реагування в рамках депутатського контролю залишаються депутатські звернення та запити, а також заслуховування представників виконавчих органів державної влади в рамках роботи комітетів Верховної Ради України.

Фото з офіційної сторінки Роберта Горвата у Facebook 

Чи вплинув коронавірус на спілкування із зацікавленими сторонами? Що змінилось?

Пандемія уповільнила економічну активність та унеможливила проведення ряду заходів. Проте, як і раніше ми залишаємося у постійній комунікації та взаємодії. 

Ви активно комунікуєте тему виноробства через власну сторінку в мережі Facebook. Ви відчуваєте якийсь зворотній зв’язок від читачів? Це швидше просвітництво чи і спілкування?

І те, і інше. У країнах, де виноградно-виноробна галузь є провідною, а культура споживання вина – візитівкою цивілізованості держави, щороку віддають шану виноградній лозі та праці людей на виноградниках, відзначаючи це Днем вина, фестивалем урожаю, Святом молодого вина... Зазвичай, це відбувається щороку кожну другу неділю листопада. Така дата пов’язана з дозріванням молодого винограду і початком збору урожаю, тож в усьому світі таким чином просувають тисячолітню культуру створення та свідомого і помірного споживання якісного вина. В Україні на державному рівні це свято започаткували у 2020 році. Адже в Європі вино – продукт харчування, який є невід’ємною складовою здорового раціону та рекомендується багатьма фахівцями і дієтологами зі світовим ім’ям. Маємо сприяти зміцненню виноробних традицій, формуванню культури споживання вина, просуванню українських терруарних вин як візитівки нашої держави на офіційних заходах та дипломатичних прийомах. Наша країна віддавна славиться виноробними традиціями, а тому ці рішення сприятимуть затвердженню іміджу України як виноробної держави серед європейських країн та на світовій арені.

Фото з офіційної сторінки Роберта Горвата у Facebook

З депутатом спілкувався Святослав Бабіля, координатор проєкту «Депутат та зв’язку» у Закарпатській області

Довідково: проєкт «Депутат на зв'язку» реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» за підтримки Програми USAID РАДА, яка виконується Фондом Східна Європа.