Надіславши запити на доступ до публічної інформації, ОПОРА зібрала дані про голосування Київради з початку повномасштабного російського вторгнення. Загалом це понад 311 голосувань, з яких 30% — це земельні питання. У цьому матеріалі аналітики продемонструють передусім узагальнені цифри. Водночас кожен зможе cамостійно ознайомитися з результатами голосувань, які вдалося отримати ОПОРІ.

Як голосують?

Із початку повномасштабного вторгення Київрада збиралася для голосувань 7 разів: 25 лютого (продовження засідання 23 лютого, немає даних про поіменні голосування), 13 березня, 30 березня, 15 квітня, 14 травня, 9 червня та 23 червня. За цей час відбулося не менш як 311 голосувань (принаймні таку кількість результатів поіменних голосувань у відповідь на запит ОПОРИ надала Київрада). Найменше голосувань відбулося 30 березня — 5, а найбільше — 23 червня — 146 (47% від усіх).

Середній рівень присутності депутатів на засіданнях за цей час становить лише 68% (дисципліна Верховної Ради, наприклад, на 20% більша). Якщо ж відняти від цієї цифри опцію “не голосував”, то отримаємо показник на рівні 59%, тобто значення, доволі близьке до рівня кворуму. Цікаво, що “найактивніше” не голосував у сесійній залі мер столиці Віталій Кличко — у 53% випадків, хоча формальний відсоток його відсутності становить лише 6%.

Загалом же депутати тиснули кнопку “за” у 58% випадків. Натомість рівень опцій “утримався” та “проти” перебуває практично на межі похибки — 0,9% та 0,2% відповідно..

У розрізі фракцій найбільше голосували “за” “УДАР” — майже 68%, “Батькіщина” – 65% та “Слуга народу” — 63%, а найменше — фракція “Єдність” — 30%.

Найбільш дисциплінованою за досліджуваний період виявилася фракція “Слуга народу” — лише 22% пропусків. Найбільше ж “напрогулювали” депутати від “Єдності” — майже 60%.

Усі голосування з початку повномасштабного вторгнення пропустили 6 обранців: Володимир Гончаров (“УДАР”), Сергій Кримчак (“Єдність”), Олександр Лінчевський (“Голос”), Аліна Михайлова (“Голос”, перебуває на фронті), Богдана Тимощук (“Батьківщина”) та Роман Ярошенко (“Єдність”). Також варто відзначити, що, крім Аліни Михайлової, поза межами столиці у лавах ЗСУ боронять Україну ще мінімум четверо депутатів: Олесь Маляревич, Вадим Васильчук, Юрій Федоренко та Олександр Погребиський. З цієї причини до кінця не доцільно публікувати список усіх відсутніх депутатів. Утім, у цій таблиці можна переглянути показники голосувань кожного з депутатів Київради.

Загалом ОПОРА отримала інформацію про поіменні голосування щодо 311 питань. На жаль, на сайті Київської міської ради можна ознайомитися лише з окремими проєктами порядків денних, що певною мірою ускладнює аналіз самих голосувань та прийнятих рішень.

В умовах війни депутати Київради розглядали найрізноманітніші рішення: від змін до бюджету до заборони феєрверків, демонтажу пам’ятних знаків, пов’язаних із російською федерацією та колоніальною спадщиною, і реорганізації вишів.

Загалом майже 9% голосувань набрали 90 і більше голосів (74% і більше від максимально можливого результату). Натомість третину рішень (40% від ухвалених) підтримали тільки від від 61 до 70 депутатів. Водночас від 58 до 60 голосів (для прийняття не вистачило від 1 до 3 голосів) отримали 19 рішень (6%).

Найменшу кількість голосів (лише 2 “за”) набрало рішення “Про передачу у безоплатне користування (позичку) Релігійній організації ‘Іудейська релігійна громада “Хабад Любавич” в Голосіївському районі м. Києва’ нежитлового будинку № 22/1 літ. А на проспекті Голосіївський. (Місцева ініціатива, від 18.12.2018 №08/231-4298/ПР). Воднчоас проти цього рішення проголосували аж 9 депутатів, і воно стало одним із лідерів за цим показником. 

Такод одним із найбільших “дискусійних” питань стало рішення про передачу ТОВ “ЕТАЛОН-2021” в оренду земельної ділянки для будівництва, обслуговування та ремонту об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури на вул. Петра Вершигори 2А/2 у Дніпровському районі міста Києва (789468399). (Від 13.08.2020 № 08/231-2043/ПР). Рішення ухвалили мінімально необхідною кількістю голосів — 61 “за”. Крім того, спочатку не успішний розгляд, згодом повернення до розгляду і зрештою ухвалення рішення загалом зібрало “аж” 31 голос “проти”. Це половина від усіх натискань на дану кнопку за понад 4 місяці.

Слід відзначити, що серед усіх голосувань у Київраді за понад 4 місяці 30% стосувалися земельних питань (95 із 311 без врахування технічних питань — включення до порядку денного, повернення до розгляду тощо).

Серед неухвалених рішень, окрім земельних питань, можна відзначити і провалене рішення “Про використання червоно-чорного прапора національно-визвольної боротьби українського народу на території міста Києва” (Від 20.07.2021 №08/231-2579/ПР)

Примітка. У відповіді Київської міської ради на запит про доступ до публічної інформації відсутні поіменні результати голосування за такі питання порядку денного.

Дата

Питання

25 лютого 2022 року

Усі питання

13 березня 2022 року

30 березня 2022 року

15 квітня 2022 року

14, 22

14 травня 2022 року

19, 20, 21, 32, 38 

9 червня 2022 року

2, 4, 7, 8, 32

23 чевня 2022 року

24

Завантажити голосування у форматі JSON — data_kmr.zip