Протягом 1–4 серпня ОПОРА провела у Варшаві першу Академію відкритих виборчих даних та дезінформації, в якій взяли участь представники громадського сектору з 11 країн. Захід відбувся за підтримки Національного демократичного інституту.
Під час чотириденного навчання відбувалися теоретичні й практичні заняття. Як знаходити, діставати, отримувати та аналізувати відкриті виборчі дані, виявляти дезінформацію та адвокатувати зміни на державному та регіональному рівні — над цими темами працювали учасники Академії разом з командою ОПОРИ та міжнародними експертами.
Голова Правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська вважає, що ця Академія стала вдалою платформою для кооперації з організаціями на зразок ОПОРИ в різних країнах. “Для нас це платформа впливу, адже Україна вже має чудовий досвід з відкритістю різних типів даних. І зараз ми маємо поділитися цим досвідом, особливо з країнами, які вже є членами Європейського Союзу та тими, які планують стати членами так само, як Україна. Тому що це є ще одним доказом того, що Україна вже є дуже розвиненою країною в цій специфічній темі. Водночас так ми можемо провести власну самооцінку через дискусії між учасниками про ситуації з відкритими виборчими даними в їхніх країнах, про їхній досвід та хороші практики. Я вірю, що ми створюємо мережеву співпрацю для адвокації відкритості інформації про вибори, виборчі процеси, кандидатів, фінанси, а особливо про результати. Саме тому, якщо ми продовжимо працювати над співпрацею ОПОРИ та інших організацій, ми зможемо об’єднати зусилля для адвокації на найвищому рівні, глобально на рівні Європейського Союзу та сусідніх європейських країн”, — наголосила вона.
У перші два дні учасники обговорили, чому відкриті дані важливі на виборах; як аналізувати офіційні результати голосування; як створювати справжній набір даних із документів Word/PDF; як відкриті дані сприяють кращому розумінню виборчого процесу; як використовувати виборчі дані, щоб пропонувати зміни для покращення законодавства. Учасники Академії працювали з реальними кейсами з практики Громадянської мережі ОПОРА (ознайомитися з ними можна тут), опрацьовували набори даних, доступні в їхніх країнах (отримали такі результати), та обговорювали вплив маніпуляцій, які розкривають відкриті дані, на виборчий процес.
Маріо Мітре, старший радник із виборчих та політичних процесів Національного демократичного інституту (NDI), вважає, що існує щонайменше дві причини для того, щоб вивчати відкриті виборчі дані. “Ми маємо право бачити роботу обраних представників, адже ми сплачуємо податки, ми обираємо цих людей, тому маємо право переконатися, що ці люди роблять правильні речі і що вони роблять все правильно. Інколи якісь виборчі порушення чи маніпуляції не відбуваються, якщо є відкриті виборчі дані. Тому відкриті дані допомагають громадянам бачити інформацію глибше, аналізувати процеси. Це одразу і про запобігання порушенням і про те, щоб контролювати роботі владних структур”, — зауважує він.
Під час третього дня Академії йшлося про моніторинг соціальні медіа та дезінформацію як під час виборчого процесу, так і на саме політичне життя. Експертки з моніторингу соціальних мереж Громадянської мережі ОПОРА Анастасія Романюк та Ольга Снопок поділилися власним практичним досвідом використання програм, які автоматично збирають дані; роботи з АРІ за допомогою Python, R або ж ручної обробки даних. Наприклад, тренерки презентували розслідування про поширення російської дезінформації про Бучу та дослідження трансляції російської пропаганди через мережу державних каналів Спутнік та Russia Today.
Також під час Академії говорили про ситуацію з регулюванням контенту соцмереж у країнах, із яких прибули учасники Академії. Оскільки у більшості країн, які представляють учасники, Facebook та Instagram є основними платформами для поширення контенту, то значну увагу приділили роботі з даними Бібліотеки політичної реклами — їх учасники Академії аналізували на практиці. Однак, окрім політичного фінансування, тренери продемонстрували, що дані з Бібліотеки можна використати і для виявлення координованих мереж та груп сторінок, які, зокрема, поширюють дезінформаційні наративи (наприклад, це прдемонстровано в дослідженні ОПОРИ).
Учасник із Вірменії, який представляє Гельсінську асамблею громадян Ванадзора, Антон Івченко зазначає, що деякі технологічні рішення в його країні працюють, але не ідеально. “У нас є машини для реєстрації виборців, але список виборців активний лише на одній дільниці. Таким чином, ти не може проголосувати двічі на одній дільниці. Однак якщо ти підеш на найближчу дільницю, то можеш здіснити таку фальсифікацію”, — зазначив він.
Учасниці з Грузії порівняли ситуацію з відкритими виборчими в їхній країні з айсбергом, де над поверхнею води, звісно, видно якусь частину, проте основний масив знаходиться перебуває. Ніні Гвілія та Сопіо Гогітадзеї, які представляють Міжнародне товариство чесних виборів і демократії (ISFED), вважають, що, коли дивитися на наявні відкриті дані або те, що можуть отримати громадські організації під час спостереження за виборами в Грузії, то ці дані зазвичай в порядку, але всі маніпуляції відбуваються “під водою” — там, де багато даних, але вони досі не є відкритими.
Останній, четвертий день був присвячений питанням адвокації на регіональному та глобальному рівнях. Учасники склали список пріоритетних цілей, які вони зможуть реалізувати для покращення ситуації з відкритими виборчими даними у своїх країнах.
Голова Правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська підсумувала: “Адвокація полягає в представленні потреб суспільства або деяких груп суспільства. Ось чому ваші цілі повинні мати певний зв’язок з інтересами суспільства. І якщо ваші громадяни мало знають про відкриті дані, це означає що ви повинні почати їх інформувати, чому це так важливо або чому цей інструмент допоможе провести вільні та чесні вибори”.