Opora

Підкуп виборців та застосування адміністративного ресурсу залишаються ключовими проблемами виборчого процесу в Україні, хоча їх масштаби в рази менші порівняно з 2012 роком. Протягом офіційного виборчого процесу[1] ОПОРОЮ зафіксовано 63 інциденти із ознаками підкупу виборців та 35 випадків застосування адміністративного ресурсу.

Прояви підкупу виборців були зафіксовані у агітаційних кампаніях 52 суб’єктів виборчого процесу (кандидати та партії) у 44 з 213 одномандатних округів. Майже 70 % порушень, пов’язаних із підкупом виборців, стосувалися діяльності кандидатів самовисуванців. Найпоширенішим методом підкупу стало надання виборцям безоплатно або на пільгових умовах товарів та послуг (38 з 63 випадків).

Майже 30 % зловживань адміністративним ресурсом на виборах пов’язано з кандидатами-самовисуванцями. Найчастіше зловживання доступом кандидатів до влади проявлялися шляхом порушення законодавчої заборони проводити передвиборчу агітацію під час офіційних заходів, організованих органами влади, державними чи комунальними установами (20 з 35 випадків). Випадки застосування адміністративного ресурсу на виборах поки не мають масового характеру, що сприяє конкурентності передвиборчих перегонів у 2014 році.

Самоусунення українського парламенту від удосконалення законодавства та перегляду виборчої системи спричинили відтворення негативного досвіду останніх чергових виборів 2012 р. у нинішній позачерговій передвиборчій кампанії. Відсутність адекватного покарання для порушників законодавства та неефективність реагування правоохоронних органів створили умови для застосування кандидатами незаконних методів передвиборчої боротьби. На позачергових виборах народних депутатів України інтенсивність підкупу виборців та застосування адміністративного ресурсу з боку кандидатів та партій є меншою, ніж на виборах 2012 р.[2], але зафіксовані факти свідчать про готовність значної частини кандидатів перемагати незаконно.

14.10.2014 р. Верховна Рада України внесла зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів проти виборчих прав громадян. Ухваленні парламентом зміни, серед іншого, виокремлюють підкуп виборців в окремий склад злочину, встановлюють кримінальну відповідальність не лише для тих, хто підкуповує виборців, а самих виборців, які отримують незаконну вигоду від голосування. У той же час рішення парламенту було прийнято на етапі завершення агітаційної кампанії, що дозволяє кандидатам уникнути відповідальності за вже здійсненні правопорушення. ОПОРА наполягає на невідкладному підписанні Президентом України змін до Кримінального Кодексу України із метою попередження порушень в останні дні передвиборчої агітації, у день голосування, підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування в округах.

ПІДКУП ВИБОРЦІВ НА ПОЗАЧЕРГОВИХ ВИБОРАХ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ

Станом на 14.10.2014 р. спостерігачами ОПОРИ виявлено 63 випадки підкупу виборців з боку кандидатів та партій. Найчастіше прояви підкупу виборців фіксувалися в агітаційній активності кандидатів-самовисуванців (44 випадки). Натомість кандидати від «Блоку Петра Порошенка» (6 випадків), «Народного Фронту» (6), ВО «Батьківщина» (2), Аграрного об’єднання «Заступ» (2), партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна» (2), «Опозиційного блоку» (1) значно рідше фігурували в інцидентах, пов’язаних  із підкупом виборців.

Діяльність кандидатів мали ознаки підкупу виборців станом на 15.10.2014*

Всі факти з ознакою підкупу виборців за цим посиланням

Найчастіше підкуп виборців здійснювався шляхом надання виборцям, закладам, установам, організаціям безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, лотерей та інших матеріальних (негрошових) цінностей, що є непрямим підкупом виборців.  Підкуп такого типу було зафіксовано у 38 випадках.

Спектр товарів та інших матеріальних цінностей, якими кандидати спонукали виборців голосувати за себе, є надзвичайно широким. Зокрема, агітаційна діяльність в інтересах Віталія Хомутинника (ОВО № 171, Харківська обл.), Надії Іванової (ОВО № 129, Миколаївська обл.), Ігоря Рибакова (ОВО № 207, Чернігівська обл.) та деяких інших кандидатів супроводжувалася роздачею продуктових наборів.

Ціла низка кандидатів чи інші особи в інтересах кандидатів надавали виборцям безоплатні або на пільгових умовах товари чи послуги:

  • безкоштовний громадський транспортРуслан Сольвар (ОВО № 91, Київська обл., «Блок Петра Порошенка»), Валерій Мошенський (ООВ № 114, Луганська обл., самовисуванець);
  • безоплатні екскурсіїВолодимир Зубик (ОВО № 195, Черкаська обл., самовисуванець);
  • ліки, лікарські засоби та медичні послугиВалентин Скобленко (ОВО № 136, Одеська обл., самовисуванець), Олександр Доровський (ОВО № 169, Харківська обл.), Михайло Апостол (ОВО № 166, Тернопільська обл.);
  • продаж товарів на пільгових умовахЯків Безбах (ОВО № 24, самовисуванець),  Аграрне об’єднання «Заступ» (Миколаївська обл.), Володимир Токарь (Сумська обл., ОВО № 158), Дмитро Шидєрев (ОВО № 143, Одеська обл., самовисуванець) та інші.

Як і у 2012  році, кандидати в одномандатних округах реалізують проекти з поліпшення місцевої інфраструктури (ремонт доріг та соціальних об’єктів, благоустрій прибудинкових територій, освітлення вулиць тощо): Антон Яценко (ОВО № 200, Черкаська обл., самовисуванець), Валерій Писаренко (ОВО № 168, Харківська обл.), Олександр Шевченко (ОВО № 83, Івано-Франківська обл., «Блок Петра Порошенка»), Володимир Гончаров (ОВО №212, м. Київ.), Вадим Столар (ОВО № 217 м. Київ) та інші. При цьому, виборцям на практиці неможливо розрізнити залучення кандидатом додаткових ресурсів на вирішення місцевих проблем та використання ресурсів державних чи місцевих програм для популяризації окремих політиків.

Кандидатами або від імені кандидатів активно надавалися товари, послуги та обладнання соціальним закладам, установам та організаціям: Володимир Пехов (ОВО № 64, Житомирська обл.) Ярослав Москаленко  (ОВО № 96, Київська обл.), Михайло Ланьо (ОВО № 70, Закарпатська обл.), Василь Капацина (ОВО № 132, Миколаївська обл.) та інші. Натомість претенденти на депутатський мандат повною мірою скористалися Днем працівників освіти, який в Україні святкується в першу неділю жовтня. Кандидати з цього приводу масово відвідували святкові заходи, надаючи працівниками та закладам  освітньої сфери цінні подарунки, комп’ютерну техніку та інше обладнання.

Другим найпоширенішим типом підкупу виявилося використання кандидатами благодійних фондів із агітаційною  метою (13 порушень). Діяльність благодійних фондів в окремих випадках прямо ототожнюється із конкретним кандидатом, в інших «благодійна допомога» виборцям надається приховано. Протягом виборчого процесу спостерігачі зафіксували постійне функціонування благодійних фондів, які прямо чи опосередковано пов’язані із Степаном Івахівом (ОВО № 21, Волинська обл., самовисуванець), Іриною Констанкевич (ОВО № 22, Волинська обл.),  Ігорем Єремеєвим (ОВО № 23, Волинська обл., самовисуванець), Юрієм Солодом (ОВО № 47, Донецька обл., партія «Опозиційний блок»), Сергієм Валентировим (ОВО № 81, Запорізька обл., самовисуванець), Михайлом Апостолом (ОВО № 166, Тернопільска обл., «Народний Фронт») ДмитромДобкіним (ОВО № 178, Харківська обл.) та деякими іншими кандидатами.

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували 10 випадків надання кандидатами та партіями грошей виборцям під час здійснення передвиборчої агітація або в інший спосіб. Найбільш резонансним став факт видачі виборцям 500 гривень за нібито розповсюдження одного примірника агітаційної газети Аграрного об’єднання «Заступ». Цей інцидент зафіксовано в оприлюдненому ОПОРОЮ відеоматеріалі[3].

Випадки надання виборцям коштів, премій або грошових сертифікатів зафіксовано також під час заходів, організованих в інтересах кандидатів Степана Івахіва (ОВО № 21, Волинська обл.), Миколи Онула (ОВО № 100, Кіровоградська обл., самовисуванец),  Руслана Сольвара (ОВО № 91, Київська обл., «Блок Петра Порошенка»), Андрія Шиньковича (ОВО № 189, Хмельницька обл., самовисуванець), Тетяни Василик (ОВО № 189, Хмельницька обл., самовисуванець), Ігоря Єремеєва (ОВО № 23, Волинська обл., самовисуванець), Людмили Кирди (ОВО № 23, Волинська обл., ВО «Батьківщина»), Володимира Пехова (ОВО № 64, Житомирська обл.), Леоніда Клімова  (ОВО № 137, Одеська обл., самовисуванець). Нерідко грошові сертифікати, які видавалися виборцям, означали можливість отримати від благодійних або інших організацій певні товари чи послуги на окремо обумовлену суму.

Ефективність правового попередження підкупу виборців, встановлення дієвих механізмів покарання за наведені вище порушення є довготривалими проблемами українського законодавства. Відповідно до частини 14 статті 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України» забороняється проводити передвиборчу агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах. Така передвиборча агітація визнається непрямим підкупом виборців. Виключенням з цього обмеження є товари, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує 3 % розміру мінімальної заробітної плати (менше 38 гривень)[4]. Натомість ЦВК приймає рішення про попередження партії, кандидати у депутати від якої включені до виборчого списку партії, або окремому кандидату у депутати у разі встановлення судом при розгляді виборчого спору факту підкупу виборців або факту надання виборцям, закладам, установам, організаціям або членам виборчих комісій грошей, послуг організацією,  засновником, власником або членом керівного органу якої є кандидат у депутати, партія, яка висунула кандидатів у депутати, або посадова особа цієї партії[5].

У той же час, навіть у випадку встановлення під час розгляду виборчого спору факту підкупу виборців, ЦВК не може скасувати реєстрацію кандидата у депутати чи партії. Чинна редакція Кримінального Кодексу встановлює відповідальність за перешкоджання  вільному здійсненню громадянином свого виборчого права, поєднані із підкупом (стаття 157).  Наявні положення Кримінального Кодексу не містять достатньої деталізації підкупу як складу злочину, а неузгодженість між цим Кодексом і Законом України «Про вибори народних депутатів України» ускладнює практичну реалізацію санкцій за підкуп виборців. У разі підписання Президентом України змін до Кримінального Кодексу, прийнятих парламентом 14.10.2014 р., прояви підкупу виборців будуть значно деталізовано, передбачається розширення відповідальності за даний злочин[6]. Закон, що встановлює або посилює відповідальність, відповідно до Конституції, не має зворотної дії в часі. Отже, Президенту України необхідно невідкладно підписати цей законопроект, адже у випадку підписання його лише через 15 днів, він вже не зможе застосовуватися для покарання підкупу виборців у цій виборчій кампанії[7].

АДМІНІСТРАТИВНИЙ РЕСУРС НА ПОЗАЧЕРГОВИХ ВИБОРАХ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ

На останніх чергових виборах народних депутатів України у 2012 р. ОПОРА відзначала наявність консолідованого адміністративного ресурсу, який застосовувався в інтересах окремої політичної партії та її кандидатів в одномандатних округах. Застосування владних повноважень у виборчих інтересах правлячої партії не лише спричинила участь посадовців в агітації, а й дозволило масштабно використовувати ресурси бюджетних програм у передвиборчих цілях. У порівнянні із 2012 р., застосування адміністративного ресурсу у нинішній кампанії поки не має системного характеру, натомість владний ресурс розподілений між представниками різних політичних партій-суб’єктів виборчого процесу та кандидатами у одномандатних округах. У цій кампанії не отримало масового поширення використання бюджетних програм (проектів) і державних фінансових ресурсів у передвиборчих цілях, що якісно відрізняє парламентські вибори 2014 р. від попередніх. Натомість окремі посадові особи національного та місцевого рівнів допускають порушення, пов’язані із  зловживанням владним становищем.

Під терміном «зловживання адміністративним ресурсом» ОПОРА розуміє використання владних повноважень і державних ресурсів партіями або політиками у їх власних виборчих інтересах. Це визначення адміністративного ресурсу в умовах виборів базується на положеннях міжнародних правових актів, в яких висвітлюється проблема зловживань повноваженнями або службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи»[8]. Типи адміністративного ресурсу на виборах включають різноманітні прояви недотримання принципу політичної неупередженості органами влади (інституційний, бюджетний, силовий, законодавчий, регуляторний, медійний адмінресурс тощо). Не всі прояви адміністративного ресурсу можуть бути деталізовані у виборчому законодавстві, але дотримання владою принципу рівних умов і можливостей для всіх суб’єктів виборчого процесу є невід’ємною складовою якісного виборчого процесу.  

Станом на 15.10.2014 р. ОПОРОЮ зафіксовано 35 випадків застосування адміністративного ресурсу на позачергових виборах. Найчастіше зловживали адміністративним ресурсом кандидати-самовисуванці – 10 зафіксованих випадків. Представники партій «Блок Петра Порошенка» та «Народний Фронт» стали учасниками 6 порушень, пов’язаних із зловживанням адміністративним ресурсом. ВО «Свобода», «Опозиційний блок», Аграрне об’єднання «Заступ», Об’єднання «Самопоміч», «Громадянська позиція» (Анатолій Гриценко), Радикальна партія Олега Ляшка зафіксовано  лише в одному  з окремих інцидентів. 

Найчастіше кандидати порушували заборону на здійснення передвиборчої агітації під час проведення заходів, організованих органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними чи комунальними підприємствами, закладами, установами та організаціями (частина 2 статті 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України»). Усього ОПОРОЮ зафіксовано 20 таких випадків. До кандидатів, дії яких мали ознаки агітації під час офіційних заходів органів влади,  належать Міністр інфраструктури  України Максим Бурбак (ОВО № 204, Чернівецька обл., «Народний Фронт»), Міністр освіти та науки Сергій Квіт (виборчий список партії «Блок Петра Порошенка»), заступник Міністра закордонних справ України Данило Лубківський (ОВО № 118, Львівська обл., самовисуванець). У цих порушеннях фігурує низка посадовців регіонального та місцевого рівнів.

Розміщення агітаційних матеріалів у приміщеннях чи на будівлях органів влади, державних чи комунальних установ, а також агітація на інформаційних ресурсах органів влади усіх рівнів (6 зафіксованих випадків). До прикладу, зафіксовано наявність матеріалів агітаційного характеру в приміщеннях місцевих органах влади Харківської обл. (Анатолій Денисенко, ОВО № 173, самовисуванець), Рівненській обл. (ВО «Свобода»), Закарпатської обл. (Олександр Довгош, ОВО № 68, «Народний Фронт») та інші.

Місцеві органи влади у деяких випадках розміщували матеріали агітаційного характеру (Первомайська міська рада Миколаївської обл., Черняхівська РДА Житомирської обл., Лебединська міська рада Сумської обл. та деякі інші).

У поодиноких випадках кандидати-посадовці залучали до агітаційних заходів своїх підлеглих чи інших чиновників (Олександр Дехтярчук, ОВО № 154, «Блок Петра Порошенка», Володимир Гройсман, «Блок Петра Порошенка»).

Факти зловживання владним становищем в інтересах окремих політичних партій чи кандидатів не набули масового характеру. Відсутність законодавчої заборони проводити агітацію у робочий час для кандидатів-посадовців спричинила низку порушень щодо ведення агітації під час офіційних заходів, організованих органами влади, державними чи комунальними установами. У той же час для української держави зберігає актуальність реформа державної служби, деполітизація виконавчого рівня управлінців, посилення законодавчих та внутрішньо організаційних процедур із забезпечення принципів політичної неупередженості  в діяльності органів влади.

ВИСНОВКИ

Виборчий процес є конкурентним у всіх одномандатних округах, натомість передвиборча агітація здійснюється переважно без незаконного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та правоохоронних структур. Суттєві ризики для вільного волевиявлення громадян України формують прояви підкупу виборців, що найчастіше ініціюються кандидатами-самовисуванцями. Політична позиція парламенту поточного скликання не дозволила усунути на законодавчому рівні негативні прояви виборчого процесу, які яскраво проявлялися під час попередніх кампаній. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Президенту України

Невідкладно підписати Закон України«Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян), прийнятий Верховною Радою України 14.10.2014 р.

Верховній Раді України

Після проведення голосування 26 жовтня 2014 р. поновити обговорення законодавчих ініціатив щодо удосконалення виборчого законодавства, у тому числі щодо перегляду виборчої системи, забезпечення невтручання органів влади та посадових осіб у виборчий процес, додаткового розмежування діяльності посадовців та кандидатів.

Правоохоронним та контролюючим органам

Системно та неупереджено перевіряти факти та повідомлення щодо підкупу виборців кандидатами в народні депутати України, регулярно інформувати громадськість про здійснені заходи реагування.


[1]Випадки зловживань з боку де-факто кандидатів, але ще не зареєстрованих ЦВК, у загальному аналізі не враховувалися. Із інцидентами, які відбулися до офіційної реєстрації кандидатів, а також із усіма порушеннями протягом виборчого процесу можна ознайомитись на мапі порушень http://map.oporaua.org/ ОПОРА закликає МВС України здійснювати заходи правового реагування щодо інформації, яка оприлюднюються організацією на даному ресурсі.  Інформація щоденно оновлюється.

 

Ми у Facebook Ми у Twitterandroid grayOPORA Github

mapa 2015 grey

tvk grey

rada grey

OSBB grey

zhytlo grey 

rada4you g

Статті/блоги

Усі статті

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2015