Поширення партійних газет та інших друкованих агітаційних матеріалів через агітаційні намети – таку форму активності від початку виборчого процесу на Волині активно використовують 7 політичних сил. Втім, за півтора місяця виборчої кампанії спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА виявляли в наметах і друковані агітаційні матеріали без вихідних даних, і незаконний збір персональних даних потенційних виборців, і встановлення наметів у заборонених місцях, і навіть напад на намет з боку невідомої особи. Станом на 16 лютого є вже одне рішення суду, пов’язане з незаконною «наметовою активністю» прихильників одного з кандидатів.

«Наметові містечка» на центральних площах міст і селищ Волині

Встановлення агітаційних наметів є однією з форм та засобів передвиборної агітації, що передбачена частиною 9 статті 58 Закону України «Про вибори Президента України». Від початку виборчого процесу на Волині такою формою уже встигли скористатися 7 політичних сил на користь кандидатів, яких вони висували чи підтримують. Йдеться про «Об’єднання «Самопоміч», ВО «Свобода», ВО «Батьківщина», «Громадянську позицію», «Громадський рух «Народний контроль», Радикальну партію Олега Ляшка, «Блок Петра Порошенка «Солідарність».

Після реєстрації кандидатів у Волинській області найчастіше встановлювали агітаційні намети 3 політичні партії – «Громадянська позиція», ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина». Намети «Громадянської позиції», встановлені на користь кандидата Анатолія Гриценка, протягом січня-лютого спостерігачі ОПОРИ виявляли в різних локаціях м. Луцька та в селищі Турійськ. Намети із зображенням кандидатки Юлії Тимошенко (ВО «Батьківщина») встановлювали у містах Луцьк, Рожище, Камінь-Каширський, селищах Іваничі, Ратне, Любешів та Маневичі, а також в с. Дерно Ківерцівського району. На сайті партії також повідомляють про щоденну роботу 40 агітаційних наметів. Щодо наметів на користь Руслана Кошулинського (ВО «Свобода»), то представники ОПОРИ фіксували їх встановлення у містах Луцьк, Горохів, Ківерці, Нововолинськ, селищах Маневичі та Любешів.

Агітаційні намети на користь кандидата у Президенти Андрія Садового з надписами «Саме зараз! Андрій Садовий» спостерігачі ОПОРИ виявляли протягом січня-лютого у містах Луцьк, Любомль, Ківерці, Ковель, селищах Турійськ та Маневичі.

Одна з політичних сил активізувала роботу наметів лише у районних центрах. Так, на користь кандидата Олега Ляшка агітаційні намети з символікою Радикальної партії Олега Ляшка виявлено за цей же період у містах Володимир-Волинський, Камінь-Каширський, Горохів і Любомль, а також у смт Любешів.

Також спостерігачі виявили лише один випадок встановлення агітаційних наметів на користь Дмитра Добродомова («Громадський рух «Народний контроль»). Зокрема, 3 намети працювали на території Луцька 27 січня. З 15 лютого почали діяти на території Волинської області намети на користь кандидата Петра Порошенка (самовисування). Агітаційні намети із гаслом кандидата «Ми йдемо своїм шляхом» зафіксовано в кількох локаціях міста Луцька, у м. Нововолинськ, селищах Шацьк та Маневичі.

Через намети активісти політичних партій та прихильники кандидатів переважно поширюють партійні газети, листівки, буклети, флаєри, плакати та календарі різного формату. Друкована продукція переважно містить зображення кандидатів, біографічні відомості про них, інформацію про передвиборні програми кандидатів, їх гасла, а також інтерв’ю чи звернення до виборців.

Фальстарт агітації та агітматеріали без маркування – ОПОРА тричі зверталася до правоохоронних органів

Фальстарт агітації та поширення/розміщення друкованих матеріалів передвиборної агітації без вихідних даних у агітаційних наметах – основні види недотримання виборчого законодавства, які виявляли спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА у січні-лютому в «наметових містечках». За виявленими фактами представники ОПОРИ тричі зверталися із заявами до правоохоронних органів з проханням перевірити можливі порушення та притягнути винних до адміністративної відповідальності.

Вже після офіційного старту виборчої кампанії та ще до реєстрації кандидатів деякі із політичних сил активно «інформували» громадськість про свою діяльність. Так, 4 січня ОПОРА зверталася до поліції через роботу у Луцьку наметі ВО «Свобода». Там роздавали продукцію із зображенням тоді ще ймовірного кандидата Руслана Кошулинського. Окрім того, роботу наметів в інших районах активно висвітлювали на свої сторінках місцеві «свободівці» - зокрема депутат Луцької міської ради Андрій Білан написав, що у наметі вітали лучан зі святами та «агітували за єдиного кандидата від націоналістичних сил у Президенти України Руслана Кошулинського».

Крім того, спостерігач ОПОРИ 17 січня у селищі Ратне на вулиці Центральній, 42 зафіксував агітаційний намет «Новий курс» на користь імовірної кандидатки у президенти Юлії Тимошенко. З нього поширювали партійну пресу та календар на 2019 рік із портретом імовірної кандидатки на тлі прапора та з підписами «Вірю в України! Вірю в Українців! Юлія Тимошенко» та «Вирішальний рік для України». За фактом цієї діяльності спостерігач ОПОРИ також звертався до правоохоронців. Нагадаємо, що після виходу спостерігача із райвідділу поліції, намету у тому ж місці вже не було.

Ще один випадок звернення спостерігача ОПОРИ до правоохоронних органів через агітаційний намет трапився 16 лютого у смт Любешів. Представник ОПОРИ помітив на агітаційному наметі Всеукраїнського об’єднання «Свобода» прикріплений банер без вихідних даних із зображенням кандидата у президенти Руслана Кошулинського. Намет був встановлений  на вул. Брестській, 5. Банер на наметі містив надпис «Єдиний вибір українців Руслан Кошулинський», емблеми націоналістичних організації та зображення кандидата. Спостерігач звернувся до екіпажу поліції, який перебував поблизу. Після з'ясування обставин та відібрання пояснень у активістів, що працювали в наметі, поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення і вилучили банер як речовий доказ.

Відповідно до частини 16 статті 64 цього ж Закону забороняється виготовлення та розповсюдження друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, що не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, та замовника відповідних матеріалів. Розповсюдження під час виборчого процесу відповідних матеріалів без вказаних даних, згідно з частиною 2 статті 212-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 51 до 85 гривень і на посадових осіб – від 340 до 510 гривень.

Збір персональних даних: Тренд виборчої кампанії чи незаконна діяльність на користь кандидатів

У Законі України «Про захист персональних даних» персональні дані визначаються як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Згода суб’єкта персональних даних є добровільним волевиявленням фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. 

У лютому спостерігачі ОПОРИ виявили кілька випадків централізованого збору персональних даних потенційних виборців у наметах одразу трьох суб'єктів виборчого процесу – кандидатів у Президенти України Юлії Тимошенко, Петра Порошенка та Руслана Кошулинського.

Про перший з них ОПОРА повідомляла 9 лютого на офіційному сайті. Зокрема, у повідомленні йшлося про те, що 7 лютого представники ОПОРИ у Луцьку здійснювали спільний рейд із поліцією, під час якого виявили централізований збір персональних даних у наметі із зображенням кандидатки у президенти Юлії Тимошенко. У наметі, розташованому поблизу будинку на вулиці Ковельській, 2,  роздавали газети із зображенням лідера партії. Окрім того, двоє жінок опитували перехожих, чи є вони прихильниками вказаної кандидатки. Дані тих, хто давав позитивну відповідь, фіксували. Зокрема, записували прізвище, ім’я та по батькові, а також контактні телефони та адреси проживання. Натомість мету збору даних та дозволу на їхню обробку не повідомляли.

Збір персональних даних у наметах на користь чинного Президента і, водночас, кандидата у Президенти Петра Порошенка виявили представники ОПОРИ 15 лютого. Зокрема, у кількох наметах, встановлених в різних локаціях міст Луцька та Нововолинська, активісти проводили опитування громадян, чи є вони прихильниками Петра Порошенка. В разі ствердної відповіді потенційним виборцям пропонували повідомити: «Яку інформацію про Петра Порошенка та діяльність на його підтримку ви хотіли би отримувати (оберіть усі бажані варіанти)». З-поміж варіантів були зазначені такі: «Я хочу отримувати інформацію про нові ініціативи Петра Порошенка», «Я хочу отримувати інформацію про зустрічі з Президентом та лідерами його політичної команди», «На волонтерських засадах я можу поширити агітаційні матеріали серед своїх друзів та знайомих», «Я хочу бути спостерігачем чи членом дільничної виборчої комісії на виборах Президента (виключно на волонтерських засадах)», «Інше (прохання вписати)».

Далі у анкеті йшлося: «Для того, щоб ми могли вчасно повідомляти вас про важливі новини або, наприклад, запросити на зустріч з Президентом, прохання надати інформацію: прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, мобільний телефон, електронну пошту, поштовий індекс, область, населений пункт, район. Вулицю, будинок, квартиру, а також поставити особистий підпис».

В кінці анкети зазначалося: «Шляхом підписання цієї анкети я надаю згоду на обробку та використання моїх персональних даних у відповідності до Закону України «Про захист персональних даних» та надаю згоду надсилати мені листи, повідомлення, газети та інші матеріали за зазначеними в анкеті номером телефона, поштовою та електронними адресами».

У лютому на Театральному майдані у м. Луцьку спостерігачі також кілька разів виявляли факти централізованого збору персональних даних у агітаційному наметі на користь Руслана Кошулинського. Перехожим, а також і представнику ОПОРИ, пропонували заповнити «Анкету прихильника» кандидата, де також просили вказати свої персональні дані, зокрема, прізвище, ім’я та по батькові, контактний телефон і електронну адресу. У самій анкеті був виявлений пункт про надання громадянами згоди на обробку та використання їх персональних даних.

Згідно із частиною 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків,  визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.   До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Також відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За встановлення намету у забороненому місці – штраф 85 грн

16 лютого спостерігачам Громадянської мережі ОПОРА стало відомо про рішення Шацького районного суду щодо притягнення до відповідальності прихильника одного з кандидатів. Так, суд притягнув до адміністративної відповідальності чоловіка, який поширював агітаційні листівки на користь кандидата у президенти Андрія Садового («Об'єднання «Самопоміч») – порушника оштрафували на 85 грн. Про це йдеться у постанові Шацького районного суду від 12 лютого.

У постанові повідомляють, що 12 лютого 2019 року чоловік розмістив агітаційний намет від кандидата Андрія Садового з агітаційними листівками та поширював їх у забороненому законом місті. Цим він порушив встановлений законом порядок розповсюдження політичної реклами у відповідності до ЗУ «Про вибори Президента України» та розпорядження виконавчого комітету Шацької селищної ради № 32-рв від 26.12.2018 року. Таким чином, чоловік вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 212-14 КУпАП – порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях.                                                    

Також вказують, що чоловік свою вину визнав повністю. Відтак, його оштрафували.

«ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-14 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн», - йдеться у постанові суду.

Рішення суду прокоментувала омбудсмен з виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області Євгенія Коваленко.

«Відповідно до частини 9 статті 58 Закону України «Про вибори Президента України» встановлення агітаційних наметів є однією з форм і засобів передвиборчої агітації. Законодавством не передбачено, що громадянам забороняється встановлювати агітаційні намети. Встановлення агітаційних наметів для проведення заходів передвиборної агітації не є формою проведення мирних зібрань громадян відповідно до статті 39 Конституції України та не потребує повідомлення чи отримання будь-яких дозволів від органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. На практиці (суди, поліція) доволі неоднозначно кваліфікують дії, пов’язані зі встановленням наметів з агітаційними матеріалами. Мета наметів  - поширення брошур, листівок, газет серед громадян. Як правило, такі дії не повинні визнаватися мирним зібранням, оскільки у таких випадках відбуваються спеціально організовані заходи, спрямовані на поширення певної політичної  позиції у вигляді брошур, листівок та газет.

Агітаційні намети  не можуть бути мирним зібранням навіть у тому випадку, коли навколо намету відбудеться тимчасове скупчення людей, оскільки ці люди не зв’язані спільною позицією (ідеологією), що є обов’язковою ознакою мирного зібрання. Тому якщо намет кандидата у президенти буде розміщений у невстановлених місцевою владою місцях, це буде вважатися порушенням встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів. Разом з тим, якщо агітаційний намет розміщений партією у невстановленому місцевою владою місці, це не буде вважатися порушенням виборчого законодавства, а може становити порушення правил (розпорядження) благоустрою міста», - зазначила Євгенія Коваленко.

Разом з тим, нагадаємо, що інший інцидент трапився із наметом, який діяв на користь одного з кандидатів. Так, 15 лютого у Луцьку невідомий чоловік ножем розрізав агітаційний намет «Ми йдемо своїм шляхом. Петро Порошенко» на користь кандидата у Президенти, чинного Глави держави Петра Порошенка. На той час у наметі перебували волонтери Громадської організації «Солідарність», які викликали поліцію. Такий факт можна розцінити як перешкоджання діяльності суб’єкта виборчого процесу, що тягне за собою кримінальну відповідальність.

Наголосимо на тому, що відповідно до статті 12 Закону України «Про вибори Президента України» суб'єктами виборчого процесу є:  кандидат на пост Президента України. Згідно з частиною 1 статті 58 цього ж Закону до видів передвиборної агітації віднесено встановлення агітаційних наметів, розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації.  Відтак, в залежності від умислу особи, яке вчинила таке діяння, такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 157 Кримінального кодексу України – перешкоджання діяльності суб'єкта виборчого процесу, при виконанні ними своїх повноважень, поєднане із знищенням чи пошкодженням майна.

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами Президента. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, набагато швидших за офіційні та точніших за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.

За коментарями звертайтеся:

Катерина Шарпата, координаторка громадського спостереження ОПОРИ за виборами у Волинській області

(098) 278 82 90, volyn@opora.org.ua

Василина Боруцька, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області  

Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#вибори; #opora; #опора)