Агітувати – це конституційне право кожного громадянина, втім щодо агітації діють чіткі правила, за порушення яких настає адміністративна відповідальність. На Закарпатті власники білбордів та деякі агітатори не враховували вимог Закону, відтак проти них поліція впродовж періоду президентської виборчої кампанії склала 17 адмінпротоколів. А в день повторного голосування, 21 квітня, на Тячівщині на одній з ДВК видали бюлетень виборцеві, якого не було в списку. У цьому випадку справа закінчилася вже кримінальним провадженням.

Звісно, ознака адмінки чи криміналу – це лише версія незалежних спостерігачів, або поліції, або і тих, і тих. А чи є факт порушення вирішує суд. На Закарпатті були адмінпротоколи, правомірність яких Феміда підтвердила. А були й такі, які дорогою від поліції до суду, чи від суду до поліції на опрацювання «зависли».

Чим закінчуються кримінальні провадження?

Спостерігач ОПОРИ у селі Лази, що у Тячівському районі, на ДВК №210523, став свідком ймовірного порушення Закону – нібито голова комісії видала бюлетень виборцеві, якого не було в списку. Закон «Про вибори Президента України» чітко визначає, що є підставою для видачі бюлетеню, так само як і стаття 158-1 Кримінального Кодексу – про відповідальність.

Простіше кажучи, якщо виборця немає в списку виборців на ДВК, у жодного члена комісії немає жодних підстав цей документи видати. Якщо бюлетень таки дадуть, то загрожує кримінальна відповідальність, перш за все – члену комісії. До слова, під час першого туру 31 березня у селі Золотарьово Хустського району на ДВК №210636 спостерігач ОПОРИ зафіксував ситуацію, коли місцевій жительці відмовили у видачі бюлетеню через її відсутність у списку. Жінка у відповідь викликала поліцію на дільницю. Але, в підсумку, документ для голосування не отримала, отже порушення Закону не відбулось.

У селі Лази голова комісії чомусь вирішила не робити так, як чітко прописано в Законі. Як поінформував у відповіді на запит заступник начальника ГУНП в Закарпатській області Ярослав Лебович, 26 квітня голові комісії повідомлено про підозру за частиною 2 статті 158-1 ККУ – незаконне використання виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, голосування виборцем, учасником референдуму більше ніж один раз. Того ж дня справу направлено до Тячівського районного суду з угодою про визнання винуватості. Суддя Тячівського районного суду Володимир Гримут призначив підготовче засідання у кримінальному провадженні на 4 липня.

У Закарпатській області було відкрито ще одне кримінальне провадження за ознаками злочину проти виборчих прав. Провадження прокуратуру зобов’язав відкрити суд за позовом скаржниці. Згодом воно було закрите поліцією за відсутністю складу злочину і ця обставина знову була оскаржена в суді. Як можна зрозуміти з ухвал, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР), у відділі ведення Державного реєстру виборців Ужгорода громадянці відмовили в тимчасовій зміні місця голосування. Відтак вона побачила в цьому перешкоджання її виборчим правам, про що й написала заяву до прокуратури за ознаками злочину за статтею 157 ККУ (перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача). В підсумку поліція Ужгорода не встановила складу злочину та закрила провадження. Заявниця оскаржила дії поліції в суді, суддя Ужгородського міськрайонного суду Андрій Іванов у задоволені скарги позивачки відмовив. Вона, в свою чергу, оскаржила ухвалу першої інстанції в Закарпатському апеляційному суді. Там розгляд справи, як зазначалося на сайті Судової влади України, було призначено на 28 травня, втім станом на 8 червня рішення судді апеляційного суду в ЄДРСР не опубліковано. 

Чим завершились 17 адмінпротоколів на рекламщиків та агітаторів?

Усі 17 адмінпротоколів, що були складені поліцією на Закарпатті, стосувалися статті 212-13 КУпАП – відповідальність за розміщення чи розповсюдження матеріалів друкованої агітації без вихідних даних. Тобто, якщо агітатор роздає листівки з іменем кандидата або ж якщо власник білборду розміщує там рекламу на своїй рекламній площі, та при цьому на агітації не вказані тираж продукції, друкарня, ім’я замовника, відповідальний за випуск – то поліція може скласти адмінпротокол. Відтак на порушника, у випадку доведення факту порушення в суді, чекає штраф та сплата судового збору.

До речі, із 17 адмінпротоколів щонайменше 8 поліцією Закарпаття складені за зверненнями спостерігачів ОПОРИ. На кінець травня з 17 адмінпротоколів шість були розглянуті судом та були встановлені факти порушення виборчого законодавства. Наприклад, у місті Хуст пенсіонерці визначено штраф на 85 гривень, а також присуджено сплату судового збору на 384 гривні за роздачу в центрі міста листівок із іменем кандидата без вихідних даних. Підприємець із Ужгорода за розміщення політичного білборду без вихідних даних сплатив 170 гривень штрафу та 384 гривні судового збору. 51 гривню штрафу та 384 судового збору сплатив і власник білборду поблизу селища Воловець. Стільки ж і за таке ж порушення суд зобов’язав сплатити власника білборду поблизу селища Дубове Тячівського району.

У двох випадках із 17 суд визнав невинуватими осіб, щодо дій яких складено адмінпротокол. Тут варто звернути особливу увагу на рішення Тячівського районного суду щодо адмінпротоколу щодо факту розміщення білборду на автодорозі між містами Тячів та Хуст. Спостерігач ОПОРИ зафіксував борд без вихідних даних з іменем на той момент кандидата у президенти Андрія Садового, про що повідомив поліцію та дочекався її прибуття на місце події. Втім у матеріалах протоколу чомусь фігурувало, що на борді не де-факто ім’я зареєстрованого кандидата у президенти, а «інформаційна реклама громадської організації «Самопоміч». Відтак суддя не встановив факту адмінправопорушення щодо підприємця – власника борду. До слова, спостерігачі ОПОРИ в період президентської кампанії жодного разу не фіксували борди з назвою громадської організації «Самопоміч».

Матеріали 8 адмінпротоколів закарпатські суди повернули поліції на дооформлення. Найчастіше причиною були зауваження та вказівки суду до оформлення протоколів, зокрема – невказування конкретної частини статті 212-13 КУпАП; невказування місця, дати та часу вчинення адмінправопорушення; відсутності показів свідків; відсутності пояснень від осіб, щодо яких складені адмінпротоколи тощо. Наприклад, Тячівський районний суд (справа №307/377/19) тричі повертав поліції м. Свалява матеріали однієї адмінсправи.

Станом на кінець травня інформації про завершальний розгляд судами згаданих восьми справ у ЄДРСР немає. Тож існує висока вірогідність, що суди в підсумку закриють ці 8 справ у зв’язку із закінченням строків на притягнення до адмінвідповідальності. Саме так, наприклад, вже і сталося щодо факту розміщення білборду з іменем кандидата без вихідних даних у м. Берегово, заяву про що до поліції також написали представники ОПОРИ. 30 січня Берегівський районний суд повернув поліції протокол «для належного оформлення», а вже 22 квітня в тому ж суді вирішили провадження по справі закрити «у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності».

Вчимося на помилках

Стара істина – незнання закону не звільняє від відповідальності за його порушення – досить актуальна саме для фігурантів 17 адмінсправ. Адже незалежно від результатів рішень суду, усі ці 17 людей мали бесіду із поліцією, давали пояснення своїх дій в суді й, можна сподіватися, якщо раніше справді не знали, то уже в 2019 році таки дізналися про вимоги законодавства щодо правил розміщення чи розповсюдження агітаційної продукції. Відтак це однаково превенція та надія, що люди не будуть припускатися таких помилок у майбутньому. Адже, за спостереженням автора, уже приблизно всередині січня зображення багатьох білбордів з іменами кандидатів, які були встановлені до періоду офіційної виборчої кампанії, були демонтовані.

Для поліції матеріали протоколів, що були повернуті судом, можуть стати наочними кейсами щодо практичних помилок і недопущення їх у майбутньому. І, зокрема, під час нинішньої виборчої кампанії.

 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project