Ми вже кілька разів чули або читали про те, що на референдумі українці визначать, яким буде завершення війни чи умови миру. Не будемо зараз оцінювати політичну частину, а поговорімо лише про організацію самого голосування, зокрема про електронні можливості. Є багато питань про те, де працюватимуть дільниці, скільки виборців прийде, як робити списки виборців, які будуть бюлетені і як їх рахувати, що робити з росією і територіями поряд із бойовими діями, як бути з людьми в еміграції?

Спочатку проаналізуймо лише дві проблеми, пов’язані з електронним голосуванням, а детальніше про референдум ітиметься нижче

Перш за все, не можна покладатися на те, що якась кількість виборців не прийде на дільниці, а голосуватиме за допомогою смартфона. Держава зобов'язана створити умови для всіх, тому дільниці, бюлетені та все інше потрібно готувати у будь-якому випадку. Може статися така банальна річ, як перебої з інтернетом, — і ось людина вже не може проголосувати зі свого пристрою.

До того ж голосування і підрахунок голосів на дільницях потрібно зробити максимально швидкими хоча б у небезпечних районах. Можна навіть думати про вивезення дільниці на підрахунок десь у спокійну точку.

По-друге, Україна протягом останніх місяців сильно потерпала від кібератак. Багато експертів говорили про викрадення реєстрів та перебої в роботі основних сервісів (як-от “Дія”). Найближчим часом важко уявити ситуацію, в якій цей ризик кудись зникне. При цьому люди можуть високо оцінювати аналогове голосування і довіряти йому, бо розуміють, як воно відбувається, а у випадку перебоїв чи знищення даних про віртуальні голоси можуть виникати конфлікти.

Дуже коротке інтро про референдум

На референдум виносять лише одне питання. Референдум дійсний, якщо явка громадян перевищує 50% (включно з Кримом та Донбасом), тобто реально на безпечних територіях вона має бути значно більшою. Якщо громадяни не підтримають питання, винесене на референдум, нове волевиявлення з цього ж приводу можна проводити не раніше, ніж через рік.

Орієнтовна кількість виборців в Україні — 35 млн (з урахуванням окупованих з 2014 року територій), тобто прийти і проголосувати повинні щонайменше 17,5 млн громадян. На територіях в Україні та за кордоном, де доступне голосування, може бути приблизно 29 млн виборців. Це означає, що фактична явка для того, щоб результати референдуму можна було враховувати, має бути 60% або більше. Такий фактор може спокушати політиків запускати інтернет-голосування, а коротко про його ризики ми говорили на початку.

Така ситуація створює серйозні виклики для організації референдуму — і логістичні, і безпекові.

В 2021 році Верховна Рада прийняла новий закон про референдум, який, зокрема, містить відсилки до електронного голосування. Однак справа в тому, що цю форму волевиявлення має регулювати окремий закон. І хоча зараз парламент може приймати нові закони максимально швидко, ця тема дуже чутлива і вимагає повноцінного обговорення. Йдеться про один із головних демократичних інструментів — колективне прийняття рішень через голосування. Якщо парламент просто запровадить якісь альтернативні процедури, то чим ми будемо відрізнятися від росії?

Відповідно до українського законодавства, під час воєнного стану не можуть відбуватися вибори і референдуми. Також не можна вносити зміни в Конституцію. Отже, всі ці зміни потрібно буде вносити після скасування воєнного стану. Зараз цей режим ввели до кінця квітня, але його можна продовжувати багато разів, з огляду на безпекові реалії. Водночас від призначення дати референдуму до голосування має пройти 2 місяці.

Виклики для організації голосування

Вже більше 10 мільйонів громадян України (станом на 24.03.2022) покинули свої домівки, каже CEDOS. Із них 3,6 млн перебувають за кордоном, а 6,5 млн — змінили місце проживання всередині країни. Можемо припустити, що ще частина населення перемістилась і не дала про себе знати. Крім цього, багато громадян долучилися до ЗСУ і тепер перебувають не у місцях офіційної реєстрації/постійного проживання. Можна також припустити, що половина закордонних біженців — діти, тому виборців виїхало лише 1.8 млн (на 24.03.2022). Зазвичай за кордоном перебуває трохи менше мільйона українців, які можуть там голосувати, але кількість дільниць, організованих у приміщеннях консульств та посольств, явно недостатня. На попередніх виборах ми бачили величезні черги на закордонних дільницях, а зараз на референдум може прийти щонайменше вдвічі більше людей.

Дуже часто виборчі дільниці в Україні розташовані у школах. Іноді в одному приміщенні може бути навіть три дільниці одночасно. Під час виборів можна бути певним: кожна школа або дитсадок в країні буде виборчою дільницею. Саме тому із руйнуванням цих об’єктів Україна втрачає чимало приміщень, у яких можна проводити голосування. Станом на 28 березня внаслідок війни постраждало 733 освітніх заклади, із них 74 повністю зруйновані. Як ми знаємо, вони сконцентровані на Сході і Півночі країни. Найгірша ситуація — у Донецькій, Харківській, Миколаївській, Сумській, Київській, Херсонській, Чернігівській областях та місті Київ. Крім того, росіяни зруйнували 4 заклади професійної освіти і пошкодили 44 (станом на 31 березня).

Всього в Україні 14900 середніх шкіл поза межами ОРДЛО і Криму, а також 14800 дитячих садочків. Може здаватися, що пропорція зруйнованих будівель до загальної кількості незначна, але щільність пошкоджень дуже пов'язана із конкретними територіями, і перерозподілити дільниці буде складно. Внаслідок руйнування закладів освіти складається ситуація, коли у зоні ураження росією дільниці знищені, а у безпечних регіонах вони будуть переповнені, бо туди приїхали люди з небезпечних місць.

Крім шкіл та садочків, пошкоджено багато інших будівель, де часто роблять виборчі дільниці: бібліотеки, ФАПи, водоканали тощо.

Голосування через інтернет начебто розв’язує цю проблему, але, на жаль, лише у нашій уяві. Ризики зриву волевиявлення чи фальсифікації його результатів можуть переважати користь від такого способу проведення референдуму.

Врешті, будь-які найближчі вибори чи референдуми будуть серйозним викликом для держави з точки зору їх організації. Крім іншого, необхідно продумати, як надати можливість голосувати величезній кількості громадян за кордоном, забезпечити всі дільниці списками виборців та бюлетенями. Перед запровадженням електронного чи інтернет-голосування необхідно напрацювати технічну і нормативну бази, а потім — будувати системи, тестувати їх і перевіряти на стійкість. Утім, це все одно не гарантує захист від зовнішнього втручання російських хакерів.

Юрій Лісовський спеціально для Цензор.НЕТ