Білборди без вихідних даних, агітація у невстановлених місцях, дочасна агітація – такі порушення найчастіше фіксувалися у Закарпатській області під час нещодавніх місцевих виборів. За це настає адміністративна відповідальність, а винен чи ні потенційний порушник – вирішує суд на підставі  матеріалів поліції. За період виборчої кампанії на Закарпатті поліцейські склали загалом 50 адмінпротоколів. Втім далеко не у всіх випадках суд визнавав вину порушників.

Порвав бюлетені – сплатив державі 1 700 гривень

Загалом, за інформацією заступника начальника ГУНП в Закарпатській області Романа Уса, в період 01 вересня до 27 листопада поліція зафіксувала 632 заяви та повідомлення про події та правопорушення, пов’язані із виборчим процесом. В підсумку – складено 50 протоколів про адміністративні правопорушення, які були направлені на розгляд судів. Станом на 10 грудня у Єдиному державному реєстрі судових рішень зафіксовано 30 рішень щодо переданих до суду 30 протоколів. То ж, робимо висновок, адміністративні справи, пов’язані із порушенням на виборах, закарпатські суди розглядатимуть ще й у груді та, можливо, продовжать і у 2021 році.

Загалом із 30 справ у 13-ти суди встановили вину порушників; у 12-ти справах Феміда дійшла висновку, що порушень немає; матеріали ще 5-ох справ судді повернули поліції для належного оформлення матеріалів адміністративної справи.

Адміністративна справа щодо знищення двох бюлетенів – до Закарпатської обласної та Рахівської районної рад – одна з тих, де вина порушника доведена. Як можна дізнатися із рішення суду, виборець на дільниці порвав свої два виборчі бюлетені. За такі дії поліція склала на нього адмінпротокол за статтею 212-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Висновок Феміди – штраф на 1 700 гривень та ще 420 гривень судового збору на користь держави.

Випадок щодо розірвання бюлетеню та, як наслідок, складання адмінпротоколу за статтею 212-23 КУпАП, зафіксовано й у селі Порошково колишнього Перечинського району. Станом на початок грудня вину виборця не доведено, оскільки суд повернув поліції протокол для доопрацювання.

Тут також варто наголосити на тому, що відповідальність за ст. статтею 212-23 КУпАП “Пошкодження, приховування, знищення свого виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі або винесення його за межі приміщення для голосування” настає саме за те, що виборець розірвав, виніс з дільниці чи знищив свій бюлетень, який йому було видано для голосування. Якщо ж виборець такі дії вчиняє щодо інших бюлетенів - мова може йти про кримінальну відповідальність.

За пост у фейсбуці в день голосування та агітацію на автобусі – штраф

За чинною редакцією Виборчого кодексу України агітувати не можна із перших хвилин суботи перед днем голосування та, власне, у неділю – день голосування. Попри це рекламу чи пости із ознаками агітації у соцмережах 25 жовтня знайти не було проблемою. І на Закарпатті принаймні для однієї людини така «творчість» закінчилася адміністративною справою у суді. Як йдеться у постанові Перечинського районного суду, 25 жовтня один із кандидатів у депутати Перечинської громади «порушив встановлений законом порядок розміщення агітаційних матеріалів, а саме не забезпечив видалення таких на власній сторінці у мережі «Фейсбук», чим допустив проведення агітації поза строками». Рішення Феміди – 85 гривень штрафу, а також 420 гривень судового збору.

Штраф розміром у 85 гривень та сплату 420 гривень судового збору отримав і водій рейсового автобусу «Ужгород-Люта». На цьому автобусі, можна дізнатися із постанови суду, був розміщений агітаційний матеріал про кандидата на посаду голови однієї з громад. Як відомо, будь-яка агітація на чи в громадському транспорті в Україні заборонена.

В Ужгороді зафіксовано накладення адміністративного штрафу на людину за те, що вона самовільно встановила намет з політичною рекламою – без дозволу міської ради. Такі дії правоохоронці кваліфікували за статтею 212-10 КУпАП – суддя підтвердила правопорушення та призначила штраф та оплату судового збору в такому ж розмірі, що й у двох попередніх випадках. “Тут варто відзначити, що така правова оцінка дій особи є дещо спірною, адже встановлення агітаційних наметів є одним із видів передвиборної агітації (п.9 ч.2 ст. 57 Виборчого кодексу України), однак сам Виборчий кодекс не містить жодних вимог щодо отримання дозволів на розміщення таких наметів, - коментує цю ситуацію радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Юзвяк. - Також вказане рішення суду не містить посилання на інші нормативно-правові акти або ж рішення Ужгородської міської ради, які могли бути порушені особою, яка розмістила агітаційні намети”.

Дочасна агітація також може обійтися у 1 700 гривень

Виборча кампанія почалася у вересні 2020 року, а білборди із назвами потенційних учасників виборів почали масово з’являтися ще у серпні. У жовтні поліція встановила, що один із підприємців у м.Берегово ще 15 серпня розмістив борд, на якому була згадана назва партії, яка в підсумку стала учасником виборів. У судовому засіданні підприємець свою вину  не визнав, пояснив – не вважає свої дії порушенням правил агітації, оскільки замовником білбордів був не учасник виборчого процесу, а громадська організація. Тим не менше суд визнав підприємця винним за частиною 1 статті 212-10 КУпАП та наклав штраф 1 700 гривень. До цього ж чоловіку треба буде ще заплатити 420 гривень судового збору.

За такими ж ознаками правопорушення – дочасна агітація – протокол було складено і поліцією Ужгорода. Втім у цьому випадку суд повернув протокол поліції на доопрацювання, тож вину представників рекламного агентства поки не доведено.

Поліція Тячева, відомо із 10 рішень суду, склала 10 адмінпротоколів на місцевого підприємця – ймовірного власника рекламних білбордів – за ознаками порушення за 212-10 статті КУпАП. Прикметно, що всі 10 справ розглядав один і той же суддя в один і той же день. Якщо порівняти, то  інші судді, які виявляли недоліки при оформленні протоколів, зазвичай повертали ці протоколи поліції на доопрацювання. А от суддя, голова Тячівського районного суду Володимир Гримут так не зробив: він у всіх 10 справах одразу дійшов висновку, що факту адмінправопорушення у діях підприємця немає. Усі десять рішень щодо відсутності факту правопорушення містять майже ідентичні пояснення. Наприклад, йдеться у справі №   307/2862/20, «як сам протокол, так і приєднані до нього матеріали не містять інформації про час вчинення та суть адміністративного правопорушення, відсутнє пояснення правопорушника та докази його відмови надати пояснення. Також до протоколу не додано жодного доказу у підтвердження факту належності особі носія зовнішньої реклами на якому було розміщено передвиборчу агітацію».

Агітація без вихідних даних – інформації про тираж, друкарню, замовника друкованої продукції тощо – доволі розповсюджене правопорушення. Мова йде саме про друковану продукцію – як сюжети рекламних білбордів, сітілайтів, так і роздачу листівок, газет, флаєрів. У Мукачеві за борд із назвою партії учасника виборчого процесу порушнику доведеться сплатити 51 гривню штрафу та 420 гривень судового збору. Такий же штраф за розповсюдження банеру без вихідних даних призначено і порушнику у місті Виноградів. А в місті Хуст порушнику за друковану рекламу без вихідних даних призначено штраф у 85 гривень, плюс – 420 гривень судового збору.

Можливо, сплата штрафів та судових зборів стануть одним із тих запобіжників, що на наступних виборах – чи то місцевих, чи то парламентських, чи то президентських, – адміністративних порушників правил виборчої гонки буде менше.

 

Ярослав Гулан, громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Закарпатській області

 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project