1 лютого почнеться відкрита сьома, весняна сесія Верховної Ради. Однак уже наступного дня депутати підуть на карантин. Як зазначив спікер парламенту, станом на ранок понеділка захворіло вже 28 народних депутатів та 78 працівників апарату ВР. До того ж реальні цифри можуть бути більшими, а з початком нового пленарного тижня може захворіти хтось іще. Тож народні обранці мають цілком обґрунтовані причини самоізолюватися.
Як відомо, такі обмеження вже запроваджували у Верховній Раді у 2020 та 2021 роках. Однак за потреби парламент тоді збирався та проводив позачергові засідання. Можна оцінювати хіба першочерговість прийняття надзвичайно важливих законопроектів, які, вочевидь, ще тоді, в перший карантин, були гострішими, ніж зараз. Натомість зараз механізми вже відлагоджені.
Не виключено, що, йдучи на карантин, депутати також хочуть показати, що цього разу ситуація з захворюваністю на коронавірус через штам "Омікрон" — точно не жарти. Ми розуміємо, що вона б'є рекорди. А МОЗ прогнозує абсолютно рекордні цифри в 60-50 тисяч хворих на добу. Тому, цілком імовірно, своїм прикладом парламент також хоче показати, що існують правила для усіх українців: якщо контактував з хворим, маєш йти на самоізоляцію.
Втім, не можна виключати, що парламентський карантин має й інші завдання. Наприклад, якщо говорити про потенційний широкомасштабний напад Росії на Україну, на цей випадок Верховна Рада повинна мати кворум. Депутати повинні зібрати щонайменше 226 голосів, щоб голосувати за ті чи інші речі.
Якщо парламентарі наразі продовжать працювати в умовах, коли в половини з них підтверджений COVID-19, це може призвести до загострення спалаху коронавірусу в стінах Верховної Ради. А у випадку російської ескалації є ризик отримати паралізований законодавчий орган. Тому, думаю, з огляду на це, депутати цілком могли би піти на карантин.
А чи ймовірно, що народні обранці тепер можуть "перечекати" можливий наступ агресора за кордоном? Цього дуже б не хотілося. Вважаю таке припущення найменш вірогідним.
Також не варто виключати, що карантин – політичний хід. Він міг би дозволити провести роботу з депутатами та мобілізувати їх. Адже парламентарі повернулися з канікул та, можливо, розслабилися. Вочевидь, парламенту потрібен час, щоб знову увійти в активний робочий режим.
Чи може це бути пов’язано з відсутністю коаліції? Про відсутність голосів я б не казав. Все-таки фракція "Слуги народу" є монобільшістю, разом з нею працюють активні депутатські групи. Якби дійсно були потрібні голоси за конкретний законопроект, вони без труднощів знайшлись би в парламенті. Якщо звернутися до статистики вже 2022 року, то за чотири дні роботи Верховної Ради прийнято 13 законопроектів, тобто голоси є.
У цьому сенсі варто також згадати, чи може Верховна Рада бути ефективною в умовах карантину. У 2020-му парламентом було прийнято 248 законів, у 2021-му — 279. З огляду на показники днів голосувань та пленарних засідань, цифри доволі порівнювальні. Тому можемо казати про відсутність якихось аномалій в роботі парламенту. Якщо подивитись на плани законодавчої роботи на наступну сесію, думаю, після карантину депутати наздоженуть усе те, що вони не встигли.
Не був би категоричним і в тому, що ніхто не працюватиме під час карантину. Висновок можна буде зробити після того, як парламент збереться на засідання і будуть оприлюднені протоколи та стенограми засідань у комітетах.
Андрій Савчук спеціально для УНІАН