7 вересня в Україні офіційно розпочнеться новий політичний сезон. Саме в цей день відбудеться перше засідання 6 сесії Верховної Ради IX скликання.

Фракція “Слуга народу” станом на кінець серпня має монобільшість в парламенті, яка нараховує 243 депутати. А це дозволяє їй самостійно, без участі інших політичних партій, ухвалювати потрібні законопроєкти та кадрові рішення.

Не завжди 226

Водночас практика показує, що у “Слуги народу” не завжди знаходиться 226 голосів “за”. Дані ОПОРИ свідчать, що протягом двох перших років роботи Верховної Ради IX скликання партія президента лише у 23% випадків ухвалила рішення силами своїх депутатів. Так лише під час 402 випадків, коли законопроєкти голосувалися “за основу”  або “в цілому”, партія президента давала понад 226 голосів.  

Друзі монобільшості

В інших випадках ухвалювати рішення допомагали як дружні до влади, так і опозиційні політичні сили. 

Згідно з даними сервісу “Вони голосують для тебе”, який аналізує сумісні голосування, найчастіше на допомогу “Слугам народу” приходять група “Довіра” та партія “Голос”. Рівень сумісних голосувань з першими становить 27%, з другими – 24%. 

ВО “Батьківщина”, яка з листопада 2019 року перебуває в опозиції, часто не підтримує дії влади,  але при багатьох важливих голосуваннях вони голосують синхронно. Також депутати від цієї партії другі за кількістю розроблених законопроєктів, які були ухвалені за 2 перших роки роботи парламенту. Інколи при голосуваннях своє плече для “Слуги народу” підставляють і депутати з групи “За майбутнє”. 

Наприклад, “Слузі народу” не вистачило голосів, щоб самостійно ухвалити Державний бюджет на 2021 рік (партія президента дала 225 голосів “за”) чи Виборчий Кодекс, який був частиною передвиборчої програми Володимира Зеленського (223 голоси “за” від “Слуги народу”), чи внесений Президентом України як невідкладний проєкт закону про великий Державний Герб України, який 24 серпня був підтриманий у першому читанні (“Слуга народу” дала 213 голів з 257 голосів “за”). 

При голосуванні за Державний бюджет на 2021 рік голосами допомогли депутати з “Батьківщини”, групи “Довіра” та “За майбутнє”, а також позафракційні. Цікаво, що “за” ухвалення Державного бюджету на 2020 рік голосували депутати групи “За майбутнє” та позафракційні, які потім утворили групу “Довіра”. Тоді бюджет можна було ухвалити і без їхніх голосів, але факт залишається фактом. За Виборчий кодекс голосували всі політичні сили, навіть ОПЗЖ. Це був своєрідний компроміс між усіма політичними силами. При голосуванні за великий Герб своїми голосами допомогли “Довіра”, “За майбутнє” та ВО “Батьківщина”. 

Разом з тим, при ухваленні кадрових рішень та голосуванні за важливі президентські ініціативи “Слузі народу” в основному вдається мобілізуватися та знайти щонайменше 226 голосів серед своїх депутатів. Так було у випадку призначення уряду Гончарука та Шмигаля, звільнення Арсена Авакова з посади очільника МВС, голосування за закон про всеукраїнський референдум, закон про олігархів, закон про скасування депутатської недоторканності тощо. 

Чому голосів не вистачає 

Є декілька факторів. Перший — це різні групи інтересів в середині монобільшості, другий — відсутність депутатів на засіданнях, третій — позиція окремого депутата щодо голосування, яка може відрізнятися від позиції фракції.

За оцінками журналістів УП та РБК, в “Слузі народу” існує декілька неформальних груп, які нараховують приблизно  по 20-30 депутатів. У ЗМІ можна знайти лише орієнтовний перелік депутатів так званої “групи Павлюка”, яка, за оцінками ЗМІ, орієнтується саме на Ахметова. Друга група, за даними ЗМІ, орієнтується на Ігоря Коломойського, третя — на спікера Парламенту Дмитра Разумкова. Проте цей поділ є умовним і складно оцінити, скільки цих груп насправді та який у них  реальний вплив. 

Проте сам факт наявності різних груп, які мають протилежні інтереси, може вплинути на результати голосування. Так відбулося, наприклад, при голосуванні за призначення Юрія Вітренка на посаду Міністра енергетики. “Слуги народу” дали лише 153 голоси “за” під час першого голосування і 177 під час другого. У двох випадках 226 голосів зібрати не вдалося. Теж саме РБК повідомляло, що в призначенні Вітренка не були зацікавлені депутати, які орієнтуються на Ігоря Коломойського, та депутати з інших неформальних груп. 

Буває, коли голосів монобільшості не вистачає через те, що з різних причин депутати не прийшли на засідання. Так було з голосуванням за закон про ринок землі. “Слуга народу” дала за цей закон 206 голосів, ще 53 голоси дали “Європейська солідарність”, “Голос”, група “Довіра”, а також позафракційні. 35 депутатів зі “Слуги народу” були відсутніми під час голосування за цей закон. Разом з тим, УП повідомляла, що Ігор Коломойський не зацікавлений в ухваленні закону про ринок землі, тому тут могли співпасти і перший, і другий фактор про які йшлося вище. 

Завжди є депутати, які голосують “проти лінії фракції”, тобто не так, як більше половини фракції. І хоча “Слуга народу” є найбільш монолітною франкцією, інколи голосування депутата “не так, як всі” може суттєво вплинути на результат. Наприклад, у 61 випадку партії президента не вистачило одного голосу для того, щоб самостійно ухвалити рішення. 

Чого очікувати далі

Якщо всередині монобільшості не станеться кардинальних потрясінь, скажімо, не відбудеться відставки спікера парламенту, про яку періодично пишуть у ЗМІ, чи суттєво не впаде рівень підтримки Зеленського, то “Слуга народу” продовжить реалізовувати курс Президента та ухвалювати власні ініціативи. Якщо ж знаходити голоси всередині фракції буде все складніше, то доведеться йти на більш тісну співпрацю з нинішніми союзниками або шукати нових партнерів серед опонентів. Можливо, навіть доведеться залучати їх до формування нової парламентської коаліції й ділитися з ними урядовими портфелями чи іншими посадами. Охочі посилити свій вплив на політичні процеси точно знайдуться.

Поки невідомо, який варіант буде реалізовано, але в будь-якому випадку буде цікаво.

 

Оригінал публікації: Ліга.Блоги