За результатами соціологічного дослідження, проведеного у травні 2013 року Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, особисто у протестних акціях збираються брати участь 25% опитаних українців (9% – «обов'язково» і ще 18% – «скоріше за все»). Водночас 36% населення не збираються брати участі у мітингах і демонстраціях, ще 25% скоріше за все не долучатимуться до таких акцій. У порівняні з жовтнем 2012 р. кількість людей, що готові виходити на вулиці, зросла на 5% і значно зменшилася кількість тих, хто точно не збирається протестувати – з 51% до 36%.

Таку тенденцію підтверджують і інші дослідження. Так, за даними моніторингу, що проводить Центр дослідження суспільства в травні і червні минулого року був знову побитий абсолютний місячний рекорд кількості протестних подій за весь період моніторингу протестів. Протягом травня в Україні відбулося 321 протестних акцій, а протягом червня – щонайменше 323. Останній рекорд по кількості протестів був зафіксований ЦДС в березні 2012 року.

Протестні акції відбуваються у різних формах. Причини їх виникнення теж різні. Десь вони виникають через свавілля чиновників чи бездіяльність правоохоронних органів, десь через несправедливі судові рішення. Проте, всі ці акції об'єднані спільною метою – бажанням усунути зловживання та порушення закону, відновити права та законні інтереси громадян порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, судових органів, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Рівне також не відстає від національних тенденцій. Цьому підтвердженням є більше 20 протестних акція, що відбулися протягом вересня-середини листопада у місті. Так, все розпочалося з «пікніку» на захопленій рестораном «ЛІОН» землі міського парку. Потім було ще ряд протестних акція на захопленій землі, зокрема, рівняни захищали землю парку музикою, під час наступної зустрічі домовилися звернутися до міськвиконкому з приводу демонтажу протизаконно встановлених альтанок та меблів, організували «суботник», посадили на території захопленої землі дерева.

На початку жовтня під час засідання Рівненського міськвиконкому активісти громадського рух «Захистимо Рівне!» успішно провели акцію «Не чхай!», спрямовану на припинення грубих висловлювань міського голови Рівного Володимира Хомка. За підсумками акції міський голова вибачився за свої висловлювання.
Наприкінці жовтня активісти громадського руху «Захистимо Рівне!» провели під стінами Рівненської міської ради акцію протесту з вимогами забезпечити відкрите поіменне голосування в раді. У перших числах листопада, під стінами Рівненського міського суду відбулася акція солідарності «Не повернемо гідність Дубасам» на підтримку журналістів-розслідувачів.

5 листопада 2013 року акція протесту знову відбулася під стінами Рівненського міського суду. Цього разу, громадські активісти виступали проти можливого скасування за рішенням суду мораторію на будівництво АЗС по вулицях Соборна та Басівкутська, який за рішенням Рівнеради був встановлений до 2020 року.

Я перерахував лише ті акції, які були ініційовані активістами громадського руху «Захистимо Рівне!» та на яких я був присутній. Звісно, у місті відбулося і ряд інших акцій протесту, зокрема, акція протесту з вимогою звільнити суддю Рівненського міського суду Олександра Тимощука, якого активісти звинувачують у неодноразовому зловживанні службовим становищем; акція протесту проти розважали закладів, які працюють на території колишньої тюрми; акція протесту проти ухвалення законопроекту №2508а «Про свободу мирних зібрань», який, у разі прийняття, фактично унеможливить проведення спонтанних мирних протестів і мітингів.

Політичні акції принципово не згадував. Їх було чимало. На мою думку, вони на відміну від громадських акцій не ефективні і мають політичні мотиви.

p.s. Написав цей матеріал, щоб з однієї сторони громада зрозуміла, що вона – сильна і може успішно впливати на владу, а з іншої – влада зрозуміла, що суспільство її контролює і незаконні дії влади можуть спричинити хвилю громадського невдоволення та акцій протесу. Силу цього потенційного невдоволення оцінити важко, але однозначно буде він потужнішим, ніж, наприклад, у 2004 році. Громадянське суспільство прокидається. Пам'ятайте про це!