Нещодавно заступник голови КМДА Павло Рябікін зазначив, що в планах київської міської влади побудувати 600 км велосипедних доріжок. А мер Києва Віталій Кличко заявив, що розвиток велотранспорту в столиці – пріоритетне питання на найближчі кілька років. Громадянська мережа ОПОРА пропонує проаналізувати перспективу розвитку велотранспорту в Києві з точки зору покращення екологічної  ситуації.

У Нідерландах 27 % населення регулярно користується велотранспортом, в столиці країни 48 % усіх поїздок – велосипедні. Якщо врахувати громадський транспорт і пішоходів, то на автомобілі припадає лише 22 % усіх поїздок. У столиці Данії Копенгагені понад 50 % жителів віддає перевагу велосипедам.

Найімовірніше, такі країни – виняток, проте велосипедний транспорт дійсно популярний і модний у Європі. Чи перейме велоестафету українська столиця та кияни?

25-06-15-02

Звісно, всі знають про переваги велотранспорту: розвантаження міських вулиць, здоровий спосіб життя, економія ресурсів, покращення екологічної ситуації. Однак мало хто задумується над тим, що велосипед – це енергетично чистий транспорт, який дозволяє економити паливо та зменшити шкідливі автомобільні викиди.

Країни, які найбільше потерпали від надмірної кількості приватних автомобілів у великих містах, вже вирішили реформувати транспортну систему. Вони розвинули громадський транспорт і альтернативні способи пересування, зокрема велосипедний рух. Київ останнім часом також почав пропагувати велосипедний рух: виникли велосипедні асоціації, організації, які активно борються за встановлення велодоріжок, парковок, велопрокатів.

На перший погляд, велосипедний транспорт – це крапля в морі, яка реально не може вплинути на економію енергоресурсів. Але насправді саме комплексний підхід, що передбачає впровадження енергозберігаючих заходів у житлових будинках і підприємствах, модернізацію теплових інфраструктур, використання сонячної та вітрової енергії, розробку й реалізацію інноваційних енергозберігаючих технологій, використання електромобілів і велосипедів, може докорінно змінити структуру споживання енергії та свідомість громадян.

За даними експертів, загальний рівень забрудненості повітря в Києві вище середнього порівняно з іншими містами України. А головне джерело забруднення повітря – автомобілі, які виробляють від 70 до 80 % усіх шкідливих викидів в атмосферу.

Крім цього, значна кількість авто використовує низькооктановий бензин, який містить канцерогенні речовини. Наприкінці минулого року, за статистикою міської влади, у Києві налічувалося більше мільйона автомобілів. Якщо поєднати ці дані з обсягами використання пального, можна уявити, яку шкоду завдає автомобільний транспорт нашій екології. Альтернативне вирішення проблеми – велосипедний транспорт, регулярне використання якого може реально вплинути на економію споживання енергоресурсів. Навіть якщо його обере незначна частина населення.

Тішить, що інтерес до велоруху в Україні зростає. Про це свідчить збільшення кількості велосипедистів, ініціатив, акцій і заходів, які організовують велоактивісти, а також збільшення продажів велосипедів на 50 % порівняно з минулим роком.

Звичайно, щодо продажу велосипеди не можуть конкурувати з авто. І все-таки, на думку багатьох громадських активістів, потрібно показувати приклад населенню, демонструвати переваги велотранспорту для міста й громади, адже успішні практики завжди привертають увагу, зацікавлюють.

Ксенія Семенова, координатор роботи Асоціації велосипедистів м. Києва, радник міського голови з питань розвитку вело-інфраструктури, у коментарі Громадянській мережі ОПОРА зазначила: «У своїй роботі Асоціація велосипедистів Києва (АВК) популяризує велосипед як екологічно чистий вид транспорту, дружній та безпечний для міста. Він не вимагає багато міського простору, безшумний і не продукує викидів. Також регулярне користування велосипедом (хоча б двічі на тиждень по 4–5 кілометрів) покращує фізичний та емоційний стан людини. Тому шляхом популяризації велосипеда АВК намагається розширити вибір для жителів Києва, аби для кожної поїздки людина могла обирати найбільш ефективний та доцільний вид транспорту: пішу прогулянку, велосипед, громадський транспорт, таксі або приватний автомобіль».

Мета діяльності більшості велоорганізацій полягає в тому, щоб 10 % усіх поїздок відбувалися на велосипеді. Дійсно, можна погодитися, що така частка велосипедистів, наприклад у Києві, могла б реально не лише змінити ситуацію із заторами, а й покращити екологію, зменшити споживання енергоресурсів. Уже доведено, що збільшення кількості поїздок велосипедом відбувається за рахунок зменшення автомобільних.

Відтак ініціативи «знизу» потребують підтримки міської влади, зокрема створення відповідної інфраструктури та організації безпеки велосипедного транспорту. В основному влада й громадські організації під час розробки стратегії розвитку велоруху беруть за приклад успішний досвід Нідерландів, Данії та Німеччини, де питання альтернативного виду транспорту вирішувалося на урядовому рівні. Тому будемо сподіватися, що скоро і в Україні ми бачитимемо все більше людей, які їдуть на роботу велосипедом.