Дослідження на основі інформації з Порталу відкритих даних Верховної Ради України

З початку роботи восьмого скликання Верховної Ради України 254 народні депутати подали до керівництва парламенту понад тисячу заяв з проханням змінити результати власного голосування чи електронної реєстрації в сесійній залі. Ці заяви стосувалися 510 різноманітних голосувань, в тому числі щодо важливих питань. Ми вирішили дослідити суть цих заяв, визначити депутатів-лідерів за кількістю таких заяв та проаналізувати, яким чином подані заяви могли б вплинути на остаточні результати голосування. Для аналізу використано інформацію з Порталу відкритих даних Верховної Ради України.

У розрізі фракцій найбільше заяв з проханням змінити результати власного голосування чи електронної реєстрації в сесійній залі надходило від депутатів з фракції Блоку Петра Порошенка і від позафракційних депутатів. Одразу варто наголосити, що у Регламенті Верховної Ради України не прописана процедура зміни результатів голосування шляхом подання заяви. Тому за своїм впливом їх можна назвати «формальними», а часом навіть популістичними, адже юридичної сили вони не мають.

visual 1 vidklykanya

Формальні за впливом, масові за кількістю

Про те, що депутат/депутатка подали таку заяву, виборець дізнається з приміток до офіційних результатів голосування, які публікуються на офіційному сайті Верховної Ради. Часом, депутати апелюють до таких заяв з екранів телевізорів, таким чином пояснюючи своєму виборцю те, що «відбувся збій», а заява власне показує «коректну» думку щодо питання, яке голосувалося. Насправді ці заяви ніяк не впливають на підсумок голосування.

Згідно з інформацією, яка міститься в групі даних “Пленарні засідання” Порталу відкритих даних ВРУ, таких заяв виявилося понад тисячу і їх подали 254 народні депутати. Тобто більше половини народних обранців хоча б раз подавали заяву з проханням змінити результати власного голосування чи електронної реєстрації в сесійній залі.

У відповіді на інформаційний запит Верховна Рада України повідомила, що право подати таку (формальну за впливом на остаточний результат) заяву гарантує стаття 11 Закону України «Про статус народного депутата України», відповідно до якої:

Народний депутат України має право передавати для внесення до протоколу і стенографічного бюлетеня засідання текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою України.

ЩОДО ЗМІН РЕЗУЛЬТАТІВ ГОЛОСУВАННЯ

ДЕПУТАТАМИ ПОДАНО 817 ЗАЯВ

Можна зробити висновок, що такі заяви – це лишень текст, який вноситься до протоколу та стенографічного бюлетеня. Щодо змісту подібних звернень, то склалась така практика, що народні депутати подають заяви:

  • щодо зміни результатів електронної реєстрації в сесійній залі (120 заяв);
  • в яких просять «не зараховувати результат голосування через те, що вони були відсутні під час голосування» (165 голосувань);
  • щодо зміни результатів голосування (817 заяв).

Загублені в кулуарах

З 120 прохань депутатів змінити результати реєстрації в сесійній залі 113 стосуються випадків, коли депутат/депутатка зверталися щодо зміни на статусу із «відсутній(-я)» на «присутній(-я)». Лише 7 випадків щодо зміни статусу з «присутній(-я) на «відсутній(-я)». Лідери серед народних депутатів, які заявляли про свою присутність-відсутність - депутати Олександр Третьяков (49 заяв, фракція БПП), Андрій Тетерук (15 заяв, фракція Народного фронту), Юрій Луценко (12 заяв, екс-депутат, фракція БПП).

screen 1 rejestraciia

Природою зміни статусу із «відсутній» на «присутній» можуть бути часті запізнення цих депутатів до сесійної зали. Щодо зміни статусу реєстрації із «присутній» на «відсутній» є випадки, коли депутати постфактум заявили про свою відсутність в залі того дня. Про це детальніше мова піде нижче.

Депутат не в залі, картка голосує

Показовою є ситуація, коли депутати зверталися з проханням «не зараховувати результат голосування через те, що вони були відсутні під час голосування». Таким чином парламентарі повідомляють керівництво парламенту про те, що «голосування відбулося із врахуванням їх голосів, але без їх присутності».

screen 2 nevrakhovuvaty

Ми вирахували ТОП-5 парламентарів, картки яких, відповідно до заяв, голосували без присутності народних депутатів.

  1. Вячеслав Богуслаєв (група «Воля народу») подав 59 таких заяв, які стосуються голосувань 9 та 10 квітня 2015 року).
  2. Олександр Дубінін (до 07 квітня 2015 року член фракції БПП, зараз позафракційний) подав 29 заяв, усі вони стосуються голосувань 24 грудня 2015 року.
  3. Сергій Кудлаєнко (фракція БПП) подав 19 заяв, усі вони стосуються голосувань 30 березня 2016 року.
  4. Юрій Чижмарь (фракція Радикально партії Олега Ляшка), Оксана Корчинська (фракція Радикально партії Олега Ляшка), Андрій Лопушанський (фракція БПП) подали кожен по 12 заяв, всі стосуються голосувань 27 січня 2015 року.
  5. Дев’ять заяв надійшло від депутатки Оксани Сироїд (заступниця Голови Верховної Ради України), всі вони стосувалися голосувань від 10 листопада 2015 року.

Можна припустити, що це або «неперсональне голосування» або «технічний збій» системи, якщо такий можливий. Про будь-які наслідки звернень депутатів чи розслідувань з цього приводу нам невідомо.

Ті, що «передумали»

Ми також визначили, які депутати найчастіше «передумували». Як вже зазначалось, 817 заяв щодо «змін результатів голосування» надійшло від 246 народних депутатів. Найбільше їх подали:

Юрій Солод (50 заяв, фракція Опозиційного блоку),

Наталія Королевська (39 заяв, фракція Опозиційного блоку),

Андрій Шипко (24 заяв, до 05 березня 2015 член групи Економічний розвиток, зараз член групи Відродження),

Сергій Рудик (23 заяв, до 12 квітня 2016 позафракційний, зараз член фракції БПП),

Артем Вітко (20 заяв, фракція Радикальної партії Олега Ляшка),

Семен Семенченко (20 заяв, фракція Об’єднання Самопоміч),

Роберт Горват (17 заяв, фракція БПП),

Оксана Корчинська (17 заяв, фракція Радикальної партії Олега Ляшка),

Олександр Сугоняко (13 заяв, фракція БПП),

Оксана Юринець (12 заяв, фракція БПП),

Руслан Демчак (12 заяв, фракція БПП),

Володимир Парасюк (11 заяв, позафракційний),

Лілія Гриневич (10 заяв, екс-депутатка, фракція Народного фронту).

НАЙБІЛЬШЕ ПЕРЕДУМУВАЛИ ДЕПУТАТИ

З ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

Більше інформації про те, хто з депутатів та щодо яких голосувань подавав заяви, а також про що саме просив, можна дізнатися з таблиці

Вказана таблиця демонструє, з якого на який статус депутати просили в заявах змінити свій результат 

visual 2

Найбільше заяв без врахування заяв щодо зміни даних реєстрації подали депутати:

фракції Блоку Петра Порошенка (348),

позафракційні депутати (117),

фракції Опозиційний блок (106),

депутати з групи Воля народу (103).

Депутати фракції Радикальна партія Олега Ляшка зверталися щодо зміни результатів голосування 88 разів, фракції Народного фронту – 81 раз, групи Відродження – 67 разів, фракції Об’єднання Самопоміч – 62 рази, а фракції ВО Батьківщина – всього 10 разів.

Відмовні голосування: чи вплинули б заяви на результат

Голосування, які набрали найбільшу кількість заяв про зміну результату голосування та заяв про неврахування голосу через відсутність, стосуються змін до Податкового кодексу щодо звільнення від ПДВ імпорту комплектуючих для оборонної продукції.

Номер один в списку відмовних голосувань - поіменне голосування за законопроект щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання контрактів та договорів державного оборонного замовлення (№1694) у другому читанні та в цілому. 23 квітня 2015 року цей законопроект був проголосований 227 голосами «за». Вже після голосування депутати подали 25 заяв (всі з фракції Самопоміч), в яких просили змінити результати власного голосування. У випадку, якби ці заяви враховувалися, кількість голосів «за» зменшилась би з 227 до 202. Відповідно, якби депутати проголосували б так, як вказано у їх заявах, результат голосування був би негативним.

Самопоміч того ж дня оприлюднила на офіційному сайті гучну заяву про те, що «Самопоміч відкликала свої голоси за законопроект №1694». Єдиним, хто не відкликав свого голосу, був депутат Андрій Мірошник, який того ж таки 23 квітня втрапив у сесійній залі в інший скандал, що коштував йому депутатського мандата. Причиною відкликання голосів, як зазначив голова фракції Олег Березюк, стало нібито те, що під час передачі цього законопроекту з комітету до сесійної зали відбулась його фальсифікація, і були включили дві суттєві поправки, які не розглядались на комітеті. Крім того, депутат попросив спікера парламенту оголосити службове розслідування за фактом підробки.

Про те, чи було проведено таке розслідування і який його результат, нам невідомо. Наразі прийнятий в результаті цього голосування нормативний акт підписаний президентом та є «чинним». Автори проекту – депутати фракції БПП Дмитро Тимчук та Іван Вінник. Прийнятий нормативний акт звільняє від оподаткування операції із ввезення на територію України та з першого постачання частини товарів, які будуть використовуватися у виробництві продукції оборонного призначення у випадку, якщо замовником такої продукції є державний замовник.

Другий номер –  це поіменне голосування про проект Закону про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті (№1558-1) в третьому читанні та в цілому. 2 липня 2015 року 229 голосів було зараховано за вказаний законопроект, який наробив багато галасу (він передбачав, зокрема, що кредитори за письмовою заявою громадян України, що мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті). Пізніше цей законопроект був ветований Президентом, вето подолано не було. А це голосування залишило по собі шлейф одного з найбільш «популістичних» в цьому скликанні.

Після голосування накотилася ціла лавина із 20 заяв. При чому депутати просили змінити результат з позитивного на негативний, так і навпаки. У результаті, якби всі такі заяви враховувалися, то кількість голосів «за» зменшилась би до 215.

Троє депутатів у своїх заявах зазначили, що «були відсутні», а тому просили скасувати результати їх голосування:

  • Валерій Бабенко (фракція Народний фронт) просив змінити «результат» із «за» на «відсутній»;
  • Руслан Лук’янчук (фракція Народний фронт) просив змінити «результат» із «за» на «відсутній»;
  • Вадим Денисенко (фракція БПП) просив змінити «результат» із «за» на «відсутній».

14 депутатів подали заяви, в яких просили «скасувати» своє голосування «за»:

  • Ігор Луценко (фракція ВО Батьківщина) просив змінити «результат» із «за» на «утримався»;
  • Альона Шкрум (фракція ВО Батьківщина) просила змінити «результат» із «за» на «не голосувала»;
  • Марія Іонова (фракція БПП) просила змінити «результат» із «за» на «не голосувала»;
  • Олександр Черненко (фракція БПП) просив змінити «результат» із «за» на «не голосував»;
  • Оксана Юринець (фракція БПП) просила змінити «результат» із «за» на «не голосувала»;
  • Василь Яніцький (фракція БПП) просив змінити «результат» із «за» на «не голосував»;
  • Борислав Розенблат (фракція БПП) просив змінити «результат» із «за» на «не голосував»;
  • Дмитро Андрієвський (фракція БПП) просив змінити «результат» із «за» на «не голосував»;
  • Андрій Антонищак (фракція БПП) просив змінити «результат» із «за» на «не голосував»;
  • Олександр Співаковський (фракція БПП) просив змінити «результат» із «за» на «не голосував»
  • Богдан Матківський (станом на дату голосування член фракції БПП, нині позафракційний) просив змінити «результат» із «за» на «утримався»;
  • Олег Мусій (станом на дату голосування член фракції БПП, нині позафракційний) просив змінити «результат» із «за» на «утримався»;
  • Тарас Кутовий (станом на дату голосування член фракції БПП, нині вже екс-депутат) просив змінити «результат» із «за» на «не голосував»;
  • Єгор Фірсов (станом на дату голосування член фракції БПП, нині вже екс-депутат) просив змінити «результат» із «за» на «не голосував».

Троє депутатів навпаки вирішили в заявах повідомити про те, що вони все ж таки «підтримують» проект:

  • Сергій Рудик (станом на дату голосування позафракційний, нині член фракції БПП) просив змінити «результат» з «відсутній» на «за»;
  • Олег Кулініч (станом на дату голосування і станом на зараз член групи Відродження) просив змінити «результат» з «відсутній» на «за»;
  • Сергій Мельничук (станом на дату голосування і станом на зараз член групи Воля народу) просив змінити «результат» з «не голосував» на «за».

17 заяв і третю позицію зайняло поіменне голосування за законопроект щодо захисту інформаційного телерадіопростору України (№1317) у другому читанні та в цілому. 5 лютого 2015 року надійшло 17 заяв від депутатів про зміну результатів їх голосування. Кількість голосів «за» - 259. Якби враховувалися заяви, то кількість голосів «за» зменшилась би до 248.

Не змінило б результатів голосування, але 15 заяв зібрало голосування за звернення до міжнародних організацій щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу та засудження порушень РФ прав і свобод кримськотатарського народу (№4476) за основу та в цілому.

Голосування відбулося 11 травня 2016 року, кількість голосів «за» – 240. Пізніше від нардепів надійшло 15 заяв, що могло б збільшити кількість голосів «за» до 255.

Цікавим також було голосування 16 лютого 2016 року, коли приймали резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України (№4080) за основу та в цілому. Голосування відбулося 16 лютого 2016 року. Результат «за» – 194, рішення не прийнято. Далі було 11 заяв від депутатів, які могли б «збільшити» кількість голосів «за» до 205. Тобто, на загальний результат голосування воно не вплинуло б, але такі заяви, а потім політичні розмови навколо них, були.

Детальна таблиця

 

Подання заяв про зміну результатів свого голосування, незважаючи на відсутність впливу на остаточний результат, застосовується народними депутатами досить активно. Звичайно, що пояснення, чому так стається, можуть різнитися в кожному конкретному випадку. Причини може бути багато. Це і помилка депутата під час голосування, й спосіб виправдання за «невдале» голосування перед своїми виборцями, й «технічний збій» системи, й неперсональне голосування, й бажання депутата погратися в «популізм» вже після голосування. У будь-якому випадку, інформація про такі заяви дає додаткові можливості для виборців аналізувати діяльність народних обранців, а для журналістів ставити уточнюючі запитання нардепам, що ж на справді сталося і де відбувся «збій системи».

Григорій Сорочан, активіст Громадянської мережі ОПОРА, спеціально для проекту “Портал відкритих даних Верховної Ради України”

ДОВІДКОВО

Портал відкритих даних Верховної Ради України http://opendata.rada.gov.ua/ – це веб-ресурс, на якому в структурованому вигляді містяться більше 400 базових наборів відкритих парламентських даних про законодавство, законопроекти, пленарні засідання, народних депутатів України та інше. На основі цих даних можна створювати аналітичні продукти та веб-інструменти, які б надавали інформацію про роботу парламенту у максимально доступному вигляді. Розробка порталу стала можливою завдяки співпраці Громадянської мережі ОПОРА та Апарату Верховної Ради України за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.

Громадянська мережа ОПОРА закликає розробників та аналітиків долучатись до використання парламентських даних для створення зручних та корисних інструментів.

Вказана публікація впроваджується в рамках проекту «Демократизація, права людини і розвиток громадянського суспільства», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2013-2016рр.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цієї публікації і не обов’язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агенцій ООН.

This publication is prepared within the framework of “Democratization, Human Rights and Civil Society Development in Ukraine” programme, implemented by the United Nations Development Programme with financial support from the Ministry of Foreign Affairs of Denmark during 2013-2016.

The opinions, attitudes, and assessments contained in the report do not necessarily reflect those of the United Nations Development Programme, other UN Agencies or the Ministry of Foreign Affairs of Denmark.