6 грудня — 100 днів від початку роботи парламенту IX скликання. За цей час парламентарі зареєстрували 885 законопроєктів, 94 з яких прийняли. Загалом натискали на кнопку голосування майже 500 тисяч разів. Серед “бунтівників” у фракціях є їхні лідери, а провладна фракція виключила трьох депутатів зі свого складу. 

Скільки законопроєктів реєструють 

За перших 100 днів роботи у Верховній Раді зареєстровано 885 законопроєктів (784 подали депутати, 66 — Уряд, 35 — Президент). У минулому скликанні за цей самий період у парламенті було зареєстровано 1 209 законопроєктів.

Варто зазначити, що зменшення кількості поданих до парламенту проєктів законів є позитивною практикою, оскільки в минулому скликанні реєструвалася значна кількість законопроєктів, які Верховна Рада не встигла розглянути. 

Ця тенденція навіть отримала свій термін — “законодавчий спам”.

Як голосують

Усього в перші 100 днів роботи Ради відбулося 496 198 натискань на кнопку. У 50,9% випадків депутати голосували “за”. У 3% — “проти”, ще у 15,7% — “утримувалися”. Не голосували парламентарі у 20,7% випадків, були відсутні у 9,7%.

Найбільше “за” голосують у фракціях “Слуга народу” (64,7%) та “Голос” (41,2%). Найменше — у фракції “Опозиційна платформа — За життя” (17,7%).

Найбільше “проти” голосують народні депутати з фракцій “Голос” (5,6%) та “Європейська Солідарність” (5,5%).

Утримуються при голосуваннях найбільше депутати з “Європейської Солідарності”, не голосують — з “Опозиційної платформи — За життя” (49,6%).

Чиї ініціативи підтримують

У перші 100 днів роботи нового скликання Верховної Ради народні депутати підтримали найбільший відсоток законодавчих ініціатив Президента (40%). На другому місці за цим показником законодавчі ініціативи Кабміну (22,7%), на третьому — народних депутатів (8,3%).

Якщо порівнювати ці показники з показниками роботи Ради минулого скликання за перших 100 днів роботи, то можна констатувати, що в цьому скликанні парламенту депутати у відсотковому співвідношенні менше підтримують президентські та урядові законопроєкти та дещо краще голосують за власні законодавчі ініціативи. Проте, якщо взяти за основу кількісний показник, то в цьому скликанні народні обранці підтримали більше законодавчих ініціатив Президента (14 — у цьому, 8 — у минулому) та ініціатив своїх колег (65 — у цьому, 33 — у минулому). Що стосується ініціатив Уряду, то цього скликання їх підтримують менше (15 — у цьому, 35 — минулому).

Хто бунтує у фракціях

Петро Порошенко найменш синхронно голосує серед парламентарів з “Європейської Солідарності”. Показник його голосувань проти лінії фракції становить 65,5%.

У “Слузі народу” найменше з фракцією голосує Олександр Дубінський. Показник його голосувань проти лінії фракції складає 59%.

У фракції “Опозиційна платформа – За життя” найбільше проти фракції голосує Юрій Загородній. Цей показник голосувань становить майже 56,8%. 

У депутатській групі “За майбутнє” найменш синхронно голосує Віктор Балога. Він у 50,9% випадків голосував у розріз позиції групи. 

У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Святослав Вакарчук. Депутат має 45% таких голосувань. 

У фракції “Батьківщина” найчастіше в розріз із фракцією голосує Костянтин Бондарєв, що складає 35,1%. 

Прогульники в сесійній залі

Серед прогульників, які пропустили найбільшу кількість голосувань, — депутати від фракцій ВО “Батьківщина” та “Опозиційна платформа — За життя”. Так, Віталій Данілов (“Батьківщина”) був відсутнім на 71,3% засідань парламенту, Сергій Тарута (“Батьківщина”) — 68,5%, Вадим Рабінович (“Опозиційна платформа — За життя”) — 66,1%. 

У списку “прогульників” також Дмитро Ісаєнко (“Опозиційна платформа — За життя”), Сергій Власенко (“Батьківщина”), Олександр Пузанов (“Опозиційна платформа — За життя”), Сергій Льовочкін (“Опозиційна платформа — За життя”), Юлія Тимошенко (“Батьківщина”), Вадим Столар (“Опозиційна платформа — За життя”), Микола Скорик (“Опозиційна платформа — За життя”), Андрій Кожем’якін (“Батьківщина”), Юрій Солод (“Опозиційна платформа — За життя”). 

Хто найкраще відвідує засідання комітетів

Найкраще засідання комітетів відвідують парламентарі з фракцій “Слуга Народу” та “Голос”. Показник першої становить 92,9%, другої — 89,5%. На третій позиції депутати з “Європейської Солідарності” (82,2%). Далі за рівнем відвідуваності йде депутатська група “За майбутнє”  — 77,6%, фракція “Батьківщина” — 75,9%, “Опозиційна платформа — За життя”  та позафракційні — по 71,6%.

Прогульники комітетів

Що стосується відвідуваності засідань комітетів, то найбільше засідань пропустив Петро Порошенко, який був відсутній на 14 з 15 засідань Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом. Усього депутат був присутнім на 6,7% засідань.

На другому місці за кількістю пропущених засідань знаходиться Юрій Солод (“Опозиційна платформа — За життя“), який пропустив 12 з 14 засідань Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

На третьому місці Степан Івахів (група “За майбутнє“), який пропустив 10 з 12 засідань Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Народний депутат був присутній на 16,7% засідань свого комітету.

Вадим Рабінович з “Опозиційної платформи — За життя” опинився на четвертій позиції. Він пропустив 4 з 5 засідань Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Політик був присутній на 20% засідань свого комітету.

На п’ятій позиції списку “прогульників” засідань комітетів – Вадим Новинський (позафракційний), який проігнорував 75% зібрань зазначеного вище комітету.

До списку ТОП-12 парламентарів, які пропустили засідання комітетів, також увійшли Віталій Данілов (“Батьківщина“), Тарас Козак (“Опозиційна платформа — За життя“), Жан Беленюк (“Слуга Народу“), Ігор Кісільов (“Опозиційна платформа — За життя“), Юлія Тимошенко (“Батьківщина“) та Сергій Ларін (“Опозиційна платформа — За життя“) та Ренат Кузьмін (“Опозиційна платформа — За життя“).

Примітка: Громадянська мережа ОПОРА уточнила інформацію щодо присутності на засіданнях профільного комітету Руслана Требушкіна. На жаль, Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки не публікує протоколи засідань на офіційному сайті, а на відповідний запит аналітиків ОПОРИ надав інформацію без уточнення, що народний депутат України Руслан Требушкін став членом даного комітету лише у середині листопада 2019 року. Як наслідок, парламентар не є “прогульником“, оскільки не міг пропустити попередні засідання комітету, бо офіційно не входив до його складу.
Задля унеможливлення подібних ситуацій в майбутньому, а також з метою більш повного висвітлення діяльності народних депутатів у профільних комітетах, Громадянська мережа ОПОРА звернеться до Апарату Верховної Ради з проханням забезпечити оприлюднення у форматі відкритих даних інформації про присутність народних депутатів на зібраннях комітетів. На разі, таку інформацію надають лише 12 з 23 комітетів

Виступи 

Найбільше в парламенті виступала депутатка Ірина Геращенко від фракції “Європейська Солідарність”. Сумарна тривалість її виступів складає 2 години 22 хвилини 42 секунди. Трохи менше часу мала слово її колега з фракції Ніна Южаніна — 2 години 14 хвилин 33 секунди. Депутат від “Слуги народу” Дмитро Гетманцев говорив загальною тривалістю 2 години 4 хвилини 25 секунд. 

Загалом протягом 100 днів сумарна тривалість виступів у парламенті склала понад 73 години. 

Втрачені багнети

3 грудня під час пленарного засідання Верховної Ради України спікер парламенту Дмитро Разумков оголосив, що з фракції “Слуга народу” офіційно виключено трьох депутатів: Анну Скороход, Антона Полякова та Романа Іванісова.

Рішення про виключення Анни Скороход та Антона Полякова на засіданні фракції було прийняте ще 15 листопада. Головна причина — порушення партійної дисципліни. Що стосується Іванісова, то рішення про його виключення було прийнято на засіданні фракції напередодні — 2 грудня, причиною став скандал, пов’язаний з тим, що депутат у 90-х був засуджений за зґвалтування. 

3 грудня Верховна Рада припинила повноваження Олексія Кучера, якого у листопаді Президент призначив на посаду Харківської ОДА. Олексій Кучер був обраний по 179 мажоритарному округу в Харківській області.