Протягом трьох місяців осені українські парламентарі збирались 17 разів на пленарні засідання: 10 разів у вересні, 1 раз у жовтні та 6 — у листопаді. За цей період у парламенті зареєстрували 501 законопроєкт, відбулось 490 голосувань, а 88 депутатів пропустили більше 30% голосувань. Найбільш обговорюваним стало питання Державного бюджету та шляхів вирішення конституційної кризи, також парламент визнав недемократичними вибори у Білорусі, а лідери всіх фракцій об’єднались у питання протидії поширенню COVID-19.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала роботу українського парламенту за три місяці. 

Законотворча діяльність

Восени 2020 року в стінах парламенту IX скликання зареєстрували 501 проєкт закону. Найбільшу кількість ініціатив внесли народні депутати — 83% (416 законопроєктів), Кабінет Міністрів зареєстрував 14,2% (71) ініціатив, а Президент подав 2,8% (14). Переважна більшість стосується економічної (31,5%) та правової (24,4%) політики, а також галузевого розвитку (17,6%).

Щодо підтримки законопроєктів, то найвищий рівень підтримки мають ініціативи Президента (93%), на другому місці — пропозиції Уряду (13%), на третьому — народних депутатів (10%). Подібні тенденції спостерігаються протягом поточного скликання парламенту. Так, ініціативи Президента підтримуються найбільше, депутатів — найменше. 

Гарячі парламентські теми

У листопаді в парламенті найбільш обговорюваним питанням став Державний бюджет, а також шляхи виходу з конституційної кризи. 5 листопада в першому читанні Верховна Рада ухвалила проєкт Закону про Державний бюджет на 2021 рік. За це рішення проголосувало 275 народних депутатів. Згідно з цим документом доходи Держбюджету передбачені на рівні 1 трильйона 71,1 мільярда гривень. Видатки складатимуть 1 трильйон 350 мільярдів гривень. Дефіцит бюджету становить 270 мільярдів гривень. 

Що стосується конституційної кризи, то у відповідь на скасування електронного декларування в парламенті з'явилося декілька законопроєктів, які спрямовані на вирішення цієї проблеми. Так, наприклад Президент України підготував законопроєкт №4288 “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”, група депутатів на чолі зі спікером підготувала власний законопроєкт №4304 “Про відновлення дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України”, робоча група на чолі з головою Комітету з питань правоохоронної діяльності Денисом Монастирським підготувала законопроєкт №4441 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації”. 

Президентський законопроєкт (№4288) пропонує припинити повноваження Конституційного Суду. Законопроєкт Дмитра Разумкова (№4304) пропонує відновити права НАЗК здійснювати перевірку електронних декларацій. Законопроєкт Дмитра Монастирського (№4441) пропонує відновити відповідальність за декларування недостовірної інформації та за неподання суб'єктом декларування декларацій, а також збільшити поріг кримінальної відповідальності за такі дії. 

Крім того, на розгляді в парламенті знаходиться низка законопроєктів, якими пропонується внести зміни до ЗУ “Про Конституційний Суд України” (№4311, №4311-1, №4311-2, №4319, №4317, №4339). В основному, дані законопроєкти стосуються або збільшення кворуму на засіданні, щоб мати можливість розглядати провадження, або збільшення мінімально необхідної кількості голосів суддів для ухвалення рішення. 

Наприклад, законопроєкт № 4311 пропонує внести зміни до ст. 10 Закону про Конституційний Суд та підвищити кворум суду до 17 осіб. Згідно із запропонованими змінами Конституційний Суд є повноважним здійснювати провадження, якщо у його складі є щонайменше 17 суддів. Чинною редакцією передбачено наявність кворуму за участі на засіданні 12 судей. У свою чергу, інший законопроєкт № 4319 пропонує збільшити мінімальну необхідну кількість голосів з 10 до 12 для ухвалення рішення Конституційний Судом. 

У жовтні Верховна Рада практично не працювала через спалах COVID-19. 20 жовтня відбулося єдине пленарне засідання у цьому місяці. На ньому Президент України Володимир Зеленський озвучив парламенту своє послання про внутрішнє і зовнішнє становище України. Крім цього, парламент ухвалив Постанову про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз. Її авторами стали лідери всіх депутатських фракцій та груп. Документ підтримало 293 парламентарі. 

У вересні парламент прийняв постанову, якою визнав, що президентські вибори у Білорусі не були вільними та чесними, та засудив застосування сили й жорстокості з боку правоохоронних органів Білорусі. Також Верховна Рада прийняла в першому читанні проєкт Закону № 3087-д про Бюро економічної безпеки. “За” проголосувало 245 народних депутатів.

У вересні Верховна Рада вперше розглянула електронну петицію щодо необхідності створити Тимчасову слідчу комісію з розслідування можливої державної зради під час організації та проведення операції з вивезення російських найманців і бійців приватної військової компанії “Вагнер”, причетних до збиття українських військових літаків, яка набрала 25 705 підписів.

Голосування парламенту

За три місяці осені в парламенті відбулось 490 голосувань та понад 205 тисяч натискань на кнопку системи “Рада”. Найчастіше народні депутати притримувались позиції “за” під час голосувань, що складає 55,6% від усіх натискань на кнопку. “Утримувалися” депутати у 14,5% випадків, голосували “проти” — 1,8%. У 17,5% випадків депутати були відсутні, а в 10,6% —  не голосували (тобто фактично ігнорували голосування).

Восени збільшився показник голосувань парламентарів “за”, якщо порівнювати з даними нашого попереднього звіту. Крім цього, депутати почали менше “утримуватися” при голосуваннях та голосувати “проти”. 

Голосування фракцій

Найбільше восени в парламенті голосували “за” депутати з фракції “Слуга народу” (70,1%), на другому місці депутатська група “Довіра” (55,9%), на третьому – “Голос” (44,1%). Найменше кнопку “за” восени натискали депутати з групи “За майбутнє” (26,9%). 

Найактивніше “проти” голосували депутати з “Голосу” (6,3%) та “Опозиційної платформи — За життя” (4,5%). Депутати з фракції “Європейської Солідарності” найчастіше тиснуть на кнопку “утриматися” при голосуванні (у 36% випадків). Другі за цим показником депутати з фракції “Голос” (26,9%). Найменше голосують “проти” в депутатській групі “За майбутнє” (0,8%).

Найчастіше пропускали засідання члени фракції ВО “Батьківщина” — 29,4% від загальної кількості голосувань, а найбільше “не голосували” представники “Опозиційної платформи — За життя” (36,7%) та депутатської групи “За майбутнє”. 

Якщо порівнювати ці результати з результатами за рік роботи Верховної Ради, які готувала ОПОРА наприкінці липня 2020 року, то в основному тенденції, що стосуються голосувань, не дуже змінилися, хоча є певні відмінності. Наприклад, фракція ВО “Батьківщина”, яка протягом першого року роботи найбільше голосувала “за”, зараз за цим показником знаходиться на 5 місці серед усіх 7 депутатських фракцій та груп. Найбільше “проти” цієї осені голосували у фракції “Голос”, а в попередній звітний період лідерство за цим показником було в “Опозиційної платформи — За життя”. Крім цього, восени “Європейська Солідарність” витиснула “Голос” з лідируючих позицій за вибором опції “утримався” при голосуванні. 

Голосування проти лінії фракції

У “Слузі народу” найменше з фракцією за весь період роботи парламенту поточного скликання голосує Олександр Дубінський. Показник його голосувань проти лінії фракції складає 77,3%.

У фракції “Опозиційна платформа – За життя” найбільше проти фракції голосує Ігор Абрамович. Цей показник голосувань налічує майже 62,7%. 

Петро Порошенко найменш спільно голосує серед парламентарів з «Європейської Солідарності». Показник його голосувань проти лінії фракції становить 60,8%.

У депутатській групі “За майбутнє” найменш синхронно голосує Віктор Балога. Він у 50,1% випадків голосував у розріз позиції групи. 

У депутатській групі “Довіра” найменш синхронно голосує Геннадій Вацак. Він у 41,6% випадків голосував у розріз із позицією групи. 

У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Ярослав Рущишин. Депутат має 31,8% таких голосувань. 

У фракції “Батьківщина” найчастіше в розріз із фракцією голосує Сергій Тарута, що складає 28%.

Прогульники голосувань

88 народних депутатів восени пропустили більше 30% голосувань. З них 41 — представники фракції “Слуга народу”, 11 — “Опозиційна платформа — За життя”, по 9 — “Батьківщина” та позафракційні, 8 — депутатської групи “За майбутнє”, 5 — фракції “Голос”, 3 — “Європейська Солідарність”, 2 — групи “Довіра”. 

Найбільше голосувань пропустив нардеп Віталій Данілов (“Батьківщина”) — 100%. Андрій Деркач (позафракційний) та Вадим Столар (ОПЗЖ) не відвідали 96,1% та 94,3% голосувань відповідно. 

Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Обранцям, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць. Таке рішення по депутатах мають прийняти у Комітеті з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Сума цих коштів дорівнює розміру місячної заробітної плати народного депутата і не підлягає оподаткуванню. 

Відповідно до Постанови про фінансове забезпечення народних депутатів України посадовий оклад одного народного обранця коливається від 10 до 12 прожиткових мінімумів (від 20 270 гривень до 24 324 гривень у 2020 році). Зарплата депутата, крім посадового окладу, включає ще надбавки та доплати (для депутатів, які мають науковий ступінь або почесне звання).

Виступи

Восени в парламенті виступало 216 народних обранців. 100 з них — депутати зі “Слуги народу”, 24 представляють “Європейську Солідарність”, 23 — “Опозиційну платформу — За життя”, 19 — ВО “Батьківщина”, 18 — “Голос”, 15 — групу “Партія “За майбутнє”, 13 — групу “Довіра”.  4 депутати, які восени виступали в парламенті, позафракційні.  

Найбільше восени у сесійній залі виступали Нестор Шуфрич (“Опозиційна платформа — За життя”) — 1 годину 19 хвилин (53 виступи), Ніна Южаніна (“Європейська Солідарність”) — 52 хвилини, Сергій Соболєв (ВО “Батьківщина”) — 47 хвилин, Тарас Батенко (група “Партія “За майбутнє”) — 43 хвилини, Олексій Гончаренко (“Європейська Солідарність”) — 41 хвилину, Михайло Цимбалюк (ВО “Батьківщина”) — 40 хвилин, Данило Гетманцев (“Слуга народу”) — 38 хвилин, Олександр Колтунович (“Європейська Солідарність”) — 37 хвилин, Ярослав Железняк (“Голос”) — 32 хвилини, Антон Поляков (група “Партія “За майбутнє”) — 30 хвилин.