Представники Громадянської мережі ОПОРА, Міжнародної фундації виборчих систем IFES та Координатора проєктів ОБСЄ в Україні підготували спільну заяву щодо необхідності парламенту продовжити роботу над Виборчим кодексом за участі експертного середовища, міжнародних організацій та інших зацікавлених сторін. 

Під час онлайн-презентації спільної заяви голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська зазначила, що необхідно якнайшвидше відновити роботи щодо виборчої реформи та змін до Виборчого кодексу, зокрема Книги 4, яка регулює процес виборів на місцевому рівні.

«Станом на зараз у нас немає підстав стверджувати, що є великі передумови для відтермінування, перенесення місцевих виборів, які повинні відбутись в останню неділю жовтня 5 року повноважень органів місцевого самоврядування. Тому у нас мало часу залишилось, щоб законодавство було належним чином підготовлено, для того, щоб потенційні учасники виборів мали шанс до нього якісно підготуватись, а організатори виборів розуміли, що їм робити завчасно і на що є ресурси, зважаючи на те, що бюджет доволі таки обмежений», - зазначила вона.

За її словами, першочергово потрібно відновити роботу формальної робочої групи, яка працювала на базі Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з залученням усіх зацікавлених сторін, експертного середовища, міжнародних організацій, які надають Україні технічну допомогу і експертизу міжнародних практик.

«Відповідно, ми вважаємо, що станом на зараз необхідно взяти за основу практику, яка використовується у парламенті, а саме дистанційне засідання Комітету. І на основі цих технологій відновити роботу цієї робочої групи невідкладно. На нашу думку, робота над змінами до законодавства, чіткими рекомендаціями і пропозиціями має завершитись у квітні. І не пізніше травня це рішення має пройти парламент, враховуючи, звісно інтереси та позиції усіх парламентських фракцій», - сказала Ольга Айвазовська. 

Вона також додала, що будь-які зміни до законодавства повинні спиратися на міжнародні документи, які прийняті і використовуються на території європейських країн.

«Я говорю першочергово про Копенгагенський документ, який ратифікувала Україна і в якому говорить про стандарти, до яких треба схилятись під час підготовки змін до законодавства або практики його застосування. Першочергово я говорю про пункт 7.5 Копенгагенського документу, який вимагає, щоб жодна зі сторін не була дискримінована в доступі до реалізації пасивного виборчого права», - зазначила вона.  

Як зазначив директор програм IFES Україна Роман Любченко, варто також звернути увагу на ще два важливі аспекти виборчої реформи: участь жінок у політичному житті України і прозорість фінансових потоків у виборчій кампанії.

«Ми закликаємо забезпечити механізми збалансованого представництва жінок у виборних органах. Ми віримо, що це може бути здійснено за допомогою дієвої гендерної квоти на загальнодержавних і місцевих виборах. На сьогодні Виборчий кодекс містить два типи гендерних квот: 1) на виборах, які відбуваються на території, де проживає понад 90 тисяч виборців, у кожній групі з 5 кандидатів принаймні двоє мають бути кандидатами іншої статі, наприклад, 3 чоловіка і дві жінки, або 3 жінки і два чоловіка; 2) у разі, якщо в населеному пункті проживає менше, ніж 90 тисяч виборців,  тоді пропонується підхід, коли кожна партія має висувати не менше 30% осіб однієї статі. Ми вважаємо, що ці квоти, які вже зазначені у Виборчому кодексі, є дуже вагомим досягненням цього кодексу, і вони вже мають бути застосовані вже цього року під час великих місцевих виборів», - розповів він.

За його словами, міжнародні спостерігачі вже давно рекомендували такі тимчасові заходи для заохочення більш активної участі жінок у виборах в Україні. Також  такі процедури мають стати сигналом політичним партіям, щоб вони залучали активних жінок до роботи в партійних структурах і також переглядали свої власні процеси і позиції таким чином, щоб вони стали більш цікавими та привабливими для жінок.

«Дуже важливим є зараз зберегти квоту принаймні таким чином, як вона зазначена у Кодексі. І в результаті отримати вже більш збалансовані місцеві ради вже після цих місцевих виборів. Я кажу про це тому що в березні вже від різних політичних сил здебільшого непублічно ми чули заклики послабити вимоги щодо цих гендерних квот. Я хочу наголосити на тому, що зменшення або зміна гендерної квоти може стати істотним кроком назад у системі стимулювання участі жінок у політичних процесах. Тому це є тим, що не варто зараз робити, а варто слідувати тим гарним практикам, які вже зафіксовані у Виборчому кодексі», - наголосив він.

Також він зазначив, що відповідно до звітів GRECO (Групи держав проти корупції) Україні треба ще багато чого зробити для приведення сфери політичних фінансів до європейських стандартів. «Ми бачимо очевидн потребу в більшій прозорості процедури звітності партійних донорів, а також витрат під час виборчих кампаній. На сьогодні нормою у Виборчому кодексі залишається паперова звітність, але у грудні минулого року був прийнятий закон, який відкриває шлях до електронного реєстру звітів політичних партій і виборчих кампаній. Таким чином, ми бачимо, що Кодекс має бути доопрацьований для того, щоб включити електронну звітність та інші зміни, які були запропоновані Законом України “Про політичні партії”. Нові поправки мають забезпечити більшу прозорість для громади і полегшити роботу наглядовим установам - у цьому випадку ЦВК і НАЗК», - розповів Любченко.

Ще одна проблема, за його словами, це - величезні витрати на телевізійну та іншу рекламу під час виборів, на яку використовується понад 90% партійних бюджетів. «Ми знаємо, що в багатьох європейських країнах існує заборона на політичну рекламу на телебаченні під час виборів. Можливо Україні варто подумати про зниження витрат вартості політичних кампаній саме шляхом обмеження або взагалі заборони політичної реклами в ефірних медіа для того, щоб правила гри та умови були рівними для всіх», - зазначив він.

Спеціаліст з питань виборів та врядування Координатора проектів ОБСЄ в Україні Євген Побережний наголосив на ризиках, які можуть створити проблеми для організації місцевих виборів як таких.

«Перш за все, я хотів би сказати про фінансування, передбачене для місцевих виборів. Справа в тому, що ще в 15 році за результатами спостереження за місцевими виборами місія ОБСЄ звернула увагу на те, що подекуди це фінансування не є достатнім, тому що багато членів виборчих комісій відмовляються від роботи, посилаючись на складні умови та недостатню винагороду за роботу. Відповідно серед першочергових рекомендацій місія було передбачити достатнє фінансування на проведення виборів, зокрема і на достойну винагороду для членів виборчих комісій, яка була співмірною з тим навантаженням, яке на них покладається на період виборів. Але, на жаль, ми бачимо зараз зовсім протилежну тенденцію, коли різко урізаються витрати, принаймні є такі плани, і ті пропозиції, які зараз існують, передбачають зменшене фінансування, порівняно з рівнем 2015 року. Це реально небезпечно, тому що рівень навантаження на виборчі комісії найбільший саме на місцевих виборах, оскільки відбувається одночасно декілька виборчих процесів. І це означає, що виборчим комісіям потрібно рахувати не один бюлетень, як на виборах Президента, а декілька, і створювати декілька протоколів», - сказав він.  

Ще однією з проблем Євген Побережний вважає суттєве ускладнення організаційної складової виборів при застосуванні пропорційної системи більше, ніж до однієї ради. Він закликав врахувати цей організаційний аспект при визначенні виборчих систем на виборах. 

Повну відео версію онлайн-презентації спільної заяви дивіться на Facebook-сторінці Громадянської мережі ОПОРА.