Народні депутати, обрані у загальнодержавному багатомандатному окрузі, активніше виступають під час пленарних засідань у той час, як депутати-мажоритарники реєструють більше запитів, чутливих до проблем виборців та регіональної тематики – таким є один з результатів дослідження активності народних депутатів Харківщини у Верховній Раді України. Аналіз діяльності народних депутатів охопив період з серпня 2019 по березень 2020 р. включно.
Як працюють мажоритарники?
Харківську область у Верховній Раді представляють 14 мажоритарників: Марія Мезенцева (округ № 168), Олександр Куницький (округ № 169), Андрій Одарченко (округ № 170), Вікторія Кінзбурська (округ № 171), Юрій Здебський (округ № 172), Олександр Бакумов (округ № 173), Олександр Фельдман (округ № 174), Євген Пивоваров (округ № 175), Дмитро Шенцев (округ
№ 176), Дмитро Любота (округ № 177), Олександр Літвінов (округ № 178), Юлія Світлична (округ № 179), Олексій Красов (округ № 180), Дмитро Микиша (округ № 181). 11 з них є членами фракції «Слуга народу». Олександр Фельдман входить до складу фракції «Опозиційна платформа – За життя». Дмитро Шенцев та Юлія Світлична – позафракційні. Активність народної депутатки Юлії Світличної не підлягала аналізу через її нещодавнє обрання депутаткою та складення присяги в квітні 2020 року.
Відвідуваність пленарних засідань та участь в голосуваннях
Пленарні засідання є основною формою діяльності Верховної Ради України. Народні депутати зобов'язані відвідувати засідання, що діляться на чергові та позачергові. Перед засіданням депутати реєструються електронно та беруть участь у голосуваннях.
Ми проаналізували та порівняли показники відвідуваності депутатів-мажоритарників. За серпень 2019-березень 2020 року відбулось 85 пленарних засідань та 3707 голосувань.
За фактом участі в голосуваннях безперечними лідерами є народні обранці Юрій Здебський, Олександр Бакумов та Олександр Літвінов. Мажоритарники взяли участь у 100% голосуваннях. За показником електронної реєстрації на засіданнях 100% відвідуваність має Олександр Бакумов (зареєструвався на 85 засіданнях). Юрій Здебський зареєструвався на 99% засідань (84 з 85), а Олександр Літвінов – на 95% засідань (81 з 85).
Слід відзначити, що більшість народних депутатів, обраних у мажоритарних округах, сумлінно відвідують засідання Верховної Ради. Так, у 9 мажоритарників показники участі в голосуваннях, як і електронної відвідуваності, коливаються в межах 78-97%. Дані щодо відвідуваності цих мажоритарників можна побачити на графіку.
Найменше засідань серед депутатів-мажоритарників Харківщини відвідав позафракційний нардеп Дмитро Шенцев. Він взяв участь у 46% голосувань, за допомогою електронної системи депутат реєструвався у 66% засідань (56 з 85).
Виступи*
Народні депутати мають право на виступ на пленарному засіданні Верховної Ради. Для цього головуючий засідання надає слово промовцям. Депутати можуть виступити як з місця, так і взяти слово з трибуни. Для виступу з трибуни депутати записуються за допомогою електронної системи.
Мажоритарники Харківщини 35 разів брали слово під час пленарних засідань. Загалом виступи депутатів тривали 41 хвилину.
Найчастіше серед мажоритарників говорив Олександр Бакумов. Депутат має 21 виступ загальною тривалістю 25 хвилин.
Також правом виступу на пленарному засіданні користувались Марія Мезенцева – 6 виступів загальною тривалістю 8 хвилин, Олексій Красов – 4 виступи на 2,5 хвилини, Дмитро Любота – 2 виступи тривалістю 2 хвилини.
По 1 виступу мають Юрій Здебський та Дмитро Микиша. Їх виступи тривали 3 та 0,5 хвилини відповідно.
Інші народні депутати правом виступу не користувались.
Запити**
Серед інших прав, якими наділені народні обранці, є право подавати депутатські звернення та запити до органів влади, підприємств, установ та організацій. Депутатське звернення – це пропозиція органам влади чи підприємству дати роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Тоді як депутатський запит – це вже вимога дати офіційну відповідь з питань, віднесених до компетенцій адресатів. На відміну від звернення, запит має бути озвучений на пленарному засіданні та оприлюднюється на веб-сайті Верховної Ради України. Ми проаналізували як часто депутати-мажоритарники Харківщини користувались правом депутатського запиту та чи стосувались запити проблем виборців мажоритарних округів.
Найбільш активним у поданні запитів є мажоритарник Олександр Бакумов. Народний обранець зареєстрував 15 запитів, 14 з них стосуються регіональної проблематики, округу чи підготовлені за зверненнями виборців. Це запити щодо нарахування заробітної плати працівникам Міської дитячої лікарні № 1, соціального забезпечення вчителів та матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів Харкова, захисту прав інвесторів (пайовиків) ЖК «Перспектива Радужна», стану виконання зобов'язань проєкту щодо будівництва третьої лінії метрополітену від станції «Метробудівників» до станції «Одеська», забезпечення підтримки Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова та ін.
13 запитів зареєстрував Олександр Куницький, 5 з них стосуються проблем округу. До них відносяться запити про розірвання договору оренди Харківської міської ради з ТОВ «КОНТАКТ ПЛЮС» як недоброчесним орендарем земель на Журавлівському водосховищі, проведення службової перевірки відносно посадових осіб правоохоронних органів за фактом їх бездіяльності та перешкоджанню ведення господарської діяльності підприємцями на території торгових майданчиків біля станції метро Академіка Барабашова, виділення коштів Національному Аерокосмічному Університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» на придбання обладнання та ремонт приміщень, недопущення закриття спеціалізованої медико-санітарної частини № 13, розташованої в Харкові та ін.
Народна депутатка Вікторія Кінзбурська подала 10 запитів, 9 з яких - за регіональною проблематикою. У запитах депутатка підіймає питання необхідності встановлення світлофорних об'єктів на низці перехресть вулиць м. Харкова з метою підвищення безпеки дорожнього руху, проблему закриття денного стаціонару та диспансеру «Міської клінічної лікарні № 2 імені проф. О.О. Шалімова», недостатнього рівня забезпечення препаратами інсуліну пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, незадовільного стану з виплатою заробітної плати на КП «Харківські теплові мережі» тощо.
9 запитів зареєстрував і мажоритарник Дмитро Шенцев. 8 з них зосереджено на проблемах округу. Це запити щодо запровадження перехідного періоду для переведення закладів охорони здоров'я вторинної ланки в сільській місцевості на роботу на нових умовах, фактів незаконного видобутку піску в районі с. Шестакове Вовчанського району, недопущення закриття відділення АТ «Ощадбанк» в селищі міського типу Малинівка Чугуївського району, недопущення надзвичайної ситуації в м. Вовчанськ та Вовчанському районі у разі припинення транзиту газу з Російської Федерації та ін.
Правом депутатського запиту користувалась і народна обраниця Марія Мезенцева, яка зареєструвала 6 запитів, 4 з них – за зверненнями виборців щодо проблем округу. Запити стосувалися стану досудового розслідування у кримінальному провадженні, проблеми збільшення кількості відмов у наданні студентської візи іноземним студентам, стану реалізації субпроєктів, які впроваджуються в громадах, що постраждали від збройного конфлікту для вирішення їх соціально-економічних потреб тощо.
Від 1 до 5 запитів реєстрували мажоритарники Дмитро Любота (4 запити), Олександр Літвінов (3 запити), Юрій Здебський та Олексій Красов (по 2 запити), Андрій Одарченко, Олександр Фельдман та Дмитро Микиша (по 1 запиту). З поданих запитів за зверненням виборців були підготовлені усі запити Олександра Літвінова: щодо питань фінансування та підтримки агропромислового комплексу, бездіяльності посадових осіб правоохоронних органів Харківської області, врегулювання відносин перевезення вантажів Акціонерним товариством «Укрзалізниця».
Мажоритарник Євген Пивоваров не користувався правом депутатського запиту протягом серпня 2019 – березня 2020 р.
Робота в комітетах***
Участь в засіданнях комітетів відноситься до обов'язків народних депутатів. Саме на засіданнях профільних комітетів відбуваються фахові дискусії щодо проєктів нормативно-правових актів, стратегій розвитку профільних галузей, наприклад, економіки, культури, політики тощо.
Серед мажоритарників Харківщини до складу будь-якого комітету не входить Дмитро Шенцев, позафракційний депутат.
Всі засідання профільного комітету відвідали Олександр Куницький, Євген Пивоваров та Олександр Літвінов. Лише 1 засідання свого комітету за поважною причиною пропустив і мажоритарник Олександр Бакумов - був у відрядженні. Депутат має показник відвідуваності 96%.
Дмитро Микиша відвідав 93% комітетських засідань, 1 з яких пропустив з поважної причини. 85% засідань профільного комітету відвідали Марія Мезенцева та Дмитро Любота. Депутатка Марія Мезенцева пропустила 2 засідання з поважної причини, Дмитро Любота – 1 . Олексій Красов відвідав 81% засідань комітету.
Мажоритарники Андрій Одарченко та Вікторія Кінзбурська мають 77% та 74% відвідуваності засідань відповідно. За даними веб-сайтів комітетів, вони також мають по 1 засіданню, пропущеному з поважної причини. Під час інших засідань були позначені як відсутні.
Найменше засідань профільного комітету відвідав мажоритарник Олександр Фельдман – 56% або 14 з 25 засідань. Варто додати, що 1 засідання депутат пропустив з поважної причини.
Законотворча діяльність
Одним з основних показників активності депутатів є участь у розробці нормативно-правових актів: законів та постанов.
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала активність народних обранців у реєстрації законопроєктів та проєктів постанов, яка частина зареєстрованих актів вже стала чинною та скільки поправок подали депутати. Законопроєкти та проєкти постанов розглядалися нами окремо, адже закон – це нормативний акт вищої юридичної сили, що регулює суспільні відносини та встановлює певні правила та стандарти поведінки, а постанова - це акт парламенту, який випливає з установчих, контрольних та інших функцій Верховної Ради. Постанови врегульовують внутрішні питання організації роботи парламенту, кадрові призначення та інше.
Реєстрація законопроєктів та їх прийняття
Найактивнішими у законотворчій діяльності стали Дмитро Любота та Олександр Бакумов. Мажоритарники зареєстрували 30 та 29 проєктів законів відповідно. Проте, результативність прийняття поданих проєктів різна: відсоток прийнятих проєктів від поданих Дмитром Люботою складає 20%, а Олександром Бакумовим - 10%.
6 проєктів законів з 30, що ініціював Дмитро Любота, були прийняті. Законопроєкти стосувалися внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Бюджетного кодексу України, змін у законодавстві щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров'я, скасування депутатської недоторканості, вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України, а також змін до законодавства щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції.
3 проєкти з 29, поданих Олександром Бакумовим, були прийняті: «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів», «Про внесення змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України», «Про внесення змін до законодавства для забезпечення гарантій у зв'язку з поширенням COVID-2019».
Високий показник результативності демонструють мажоритарники Олексій Красов – 25% прийнятих проєктів від поданих, Дмитро Микиша та Олександр Фельдман – по 20%, а також Андрій Одарченко – 18%. Олексій Красов зареєстрував 4 законопроєкти, 1 з них був прийнятий. Мажоритарник став співініціатором законопроєкту щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України, який було підтримано парламентом. Із 15 законопроєктів Дмитра Микиші законами стали проєкти щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України, внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», до Бюджетного кодексу України. Серед 4 законопроєктів, поданих Олександром Фельдманом, було прийнято проєкт щодо внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо особливостей оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України).
З 17 зареєстрованих Андрієм Одарченко проєктів, парламентом було підтримано 3. Вони стосувались внесення змін до законодавства щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції, скасування депутатської недоторканності, а також змін до законодавства щодо сумісництва працівників патронатної служби Верховної Ради України.
Євген Пивоваров має показник результативності 13%: 2 з поданих ним 16 проєктів стали законами. Це проєкти, що стосуються внесення змін до законодавства щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції, а також щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України.
Із зареєстрованих Олександром Літвіновим 10 законопроєктів законом став 1 проєкт щодо скасування депутатської недоторканості. Тож народний обранець має показник результативності - 10%.
По 1 проєкту, що став законом мають народні депутати Марія Мезенцева, Вікторія Кінзбурська та Юрій Здебський. Вікторія Кінзбурська та Юрій Здебський мають показник результативності 7%. Депутати стали співініціаторами 1 проєкту, що став Законом – щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України.
Серед проєктів законів за ініціативою Марії Мезенцевої (6% прийнятих проєктів) було прийнято законопроєкт, що стосувався внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду.
Станом на 10 квітня 2020 року жоден проєкт закону, поданий Олександром Куницьким та Дмитром Шенцевим не було прийнято.
Відзначимо, що 7 мажоритарників стали співавторами одного законопроєкту, який було прийнято - щодо змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України. Документ підписали та стали співініціаторами Вікторія Кінзбурська, Юрій Здебський, Олександр Бакумов, Євген Пивоваров, Дмитро Любота, Олексій Красов, Дмитро Микиша.
Реєстрація проєктів постанов та їх прийняття
За показником ініціювання проєктів постанов найактивнішою депутаткою є Марія Мезенцева, яка зареєструвала/стала співініціаторкою 7 проєктів, 1 з яких було прийнято. Це проєкт Постанови «Про висловлення недовіри Генеральному прокурору Руслану Рябошапці». Проте відсоток результативності цього напрямку роботи депутатки складає 14%. Ініціатором та співініціатором 6 проєктів постанов, 17% з яких було прийнято, став Дмитро Микиша: 1 постанова щодо дострокового припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії набрала чинність.
Проте, за показником прийнятих проєктів від поданих, найбільший показник результативності має депутат Юрій Здебський, 75% постанов якого було прийнято: 3 з 4. Це постанови щодо прийняття за основу проекту Закону України про розвідку та Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки» щодо діяльності Служби зовнішньої розвідки України, про висловлення недовіри Руслану Рябошапці.
Слід зазначити, що більшість депутатів-мажоритарників стала співініціаторами однієї постанови щодо висловлення недовіри Генеральному прокурору Рябошапці Р.Г. Проєкт постанови підписали 10 депутатів: Марія Мезенцева, Олександр Куницький, Андрій Одарченко, Вікторія Кінзбурська, Юрій Здебський, Олександр Бакумов, Олександр Фельдман, Дмитро Любота, Олександр Літвінов, Олексій Красов.
Високий показник результативності щодо реєстрації постанов, які знайшли підтримку у парламенті має і Олександр Літвінов – 60%. Він ініціював 5 постанов, 3 з них було прийнято - щодо проведення парламентських слухань на тему: «Захист інвестицій в житлову нерухомість та шляхи вирішення проблем постраждалих інвесторів» (8 квітня 2020 року), про висловлення недовіри Руслану Рябошапці, про звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України.
50% зареєстрованих Олександром Куницьким, Андрієм Одарченко та Олександром Бакумовим проєктів постанов було прийнято. З 4 зареєстрованих Олександром Куницьким проєктів постанов 2 було прийнято – про висловлення недовіри Руслану Рябошапці та дострокове припинення повноважень ЦВК. Андрій Одарченко та Олександр Бакумов зареєстрували 2 проєкти постанов. Депутати стали співавторами постанови про висловлення недовіри Генеральному прокурору Руслану Рябошапці, яку було прийнято.
Показник результативності щодо реєстрації постанов, які знайшли підтримку у парламенті у розмірі 33% мають мажоритарники Вікторія Кінзбурська та Олександр Фельдман (3 зареєстрованих проєкти постанов та 1 прийнята). 25% - показник Олексія Красова та Дмитра Люботи. Хоча депутати зареєстрували по 4 проєкти постанов, тільки 1 з них була прийнята парламентом.
Подання поправок до законопроєктів
Безперечним лідером у напрямку подання пропозицій і поправок до законопроєктів є мажоритарник Юрій Здебський. Депутат зареєстрував 238 поправок та 236 з них були враховані.
Мажоритарник Олександр Бакумов подав 132 поправки. Враховані були 97 з них.
Також активно поправки до законодавства пропонували Андрій Одарченко і Марія Мезенцева. Депутати мають 88 та 81 зареєстровані поправки, з них були враховані 10 та 6 відповідно.
63 поправки запропонувала Вікторія Кінзбурська , 22 з них було враховано.
Менше 20: 17, 14 та 13 поправок зареєстрували Олександр Фельдман, Дмитро Шенцев, Олексій Красов. 15 поправок Олександра Фельдмана були враховані. Дмитро Шенцев має 3 враховані поправки, Олексій Красов – 2.
Євген Пивоваров подавав 2 поправки до законодавства (жодна не була врахована). По 1 реєстрували Олександр Куницький та Дмитро Микиша. Поправку Олександра Куницького врахували.
Правом подання поправок до нормативно-правових актів не користувались Дмитро Любота та Олександр Літвінов.
Наскільки активні депутати, обрані за списком?
Депутатами, обраними по загальнодержавному багатомандатному виборчому округу за списками політичних партій, які на момент обрання проживали у місті Харкові є Павло Сушко, Микола Кириченко, Олег Бондаренко, Федір Веніславський, Анна Колісник, Павло Якименко, Петро Павловський (фракція «Слуга народу»), Віталій Данілов (фракція «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»).
Відвідуваність пленарних засідань та участь в голосуваннях
За фактом участі в голосуваннях найвищий відсоток відвідуваності має Петро Павловський – 99%. За даними електронної реєстрації депутат не пропустив жодного засідання, зареєструвавшись на 85. Ще 5 депутатів мають відвідуваність, вищу за 90%. Це Анна Колісник, Олег Бондаренко, Павло Сушко та Федір Веніславський. Показники електронної відвідуваності та участі депутатів в голосуваннях практично співпадають. Дані наведені у графіку.
Найнижчий показник відвідуваності за фактом участі в голосуваннях серед депутатів, обраних за списком має Віталій Данілов - 55%. За даними електронної реєстрації депутат реєструвався на 43 засіданнях Верховної Ради, що складає 51%.
Виступи*
У період з серпня 2019 до березня 2020 включно 6 з 8 депутатів брали слово під час пленарних засідань.
Найактивнішим є Федір Веніславський. Депутат 28 разів брав слово. Загальна тривалість всіх його виступів – 43 хвилини.
Олег Бондаренко виступав 10 разів. Його публічні виступи під час пленарних засідань загалом тривали 14 хвилин. Павло Сушко має 5 виступів на пленарних засіданнях, які тривали 9,5 хвилин. Петро Павловський виступав 2 рази протягом 1 хвилини. По 1 виступу мають Павло Якименко та Анна Колісник, загальна тривалість цих виступів – 2,5 та 1 хвилина відповідно.
Народні депутати Микола Кириченко та Віталій Данілов не користувались правом депутатського виступу на засіданнях.
Запити**
Найчастіше інструментом депутатського запиту користувався Павло Сушко. Депутат подав 6 запитів, 1 з яких стосується регіональної проблематики. Це запит про запровадження на постійній основі обміну досвідом роботи між «Навчально-реабілітаційним центром № 12» Дніпропетровської обласної ради та «Харківською спеціальною школою ім. В.Г. Короленка».
Народна депутатка Анна Колісник подала 5 запитів, 2 з них – щодо кадрових призначень у Слобожанській митниці, надання інформації про бюджетні кошти, передбачені та витрачені на роботи з благоустрою парку культури та відпочинку «Юність».
Петро Павловський ініціював 4 запити, 2 з них підготовлені за зверненнями виборців Харківщини: щодо отримання інформації у зв'язку із розглядом законопроєкту щодо обігу земель сільськогосподарського призначення та щодо отримання інформації про розмір орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Депутат Павло Якименко подав 2 запити, 1 з яких за регіональною проблематикою: щодо проведення перевірки діяльності ПРАТ «Харківський коксовий завод» та ПРАТ «Термолайф» на предмет порушення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля, вжиття відповідних заходів реагування.
По 1 запиту ініціювали Микола Кириченко, Олег Бондаренко та Федір Веніславський. Запити депутатів не стосувались регіональної тематики.
Народний депутат Віталій Данілов не користувався правом подання депутатського запиту.
Робота в комітетах***
Максимальну кількість засідань профільних комітетів відвідали Олег Бондаренко та Петро Павловський. Обидва депутати були присутні на всіх засіданнях та мають показник відвідуваності 100% .
Микола Кириченко відвідав 97% засідань. На 94% засідань була присутня Анна Колісник. Павло Сушко має показник відвідуваності засідань комітету - 92%, 1 засідання депутат пропустив з поважної причини. Павло Якименко був присутній на 80% засіданнях комітету, до складу якого входить.
Найнижчий показник у Віталія Данілова – 38% засідань, на яких був присутній депутат.
Законотворча діяльність
Реєстрація законопроєктів та їх прийняття
Лідером-законотворцем серед депутатів, обраних за списками політичних партій став Павло Сушко. Він зареєстрував 27 законопроєктів, 4 з яких стали чинними актами. Це законопроєкти про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо державної субсидії для повернення частини витрат, здійснених іноземним суб'єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні, внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії, забезпечення прозорості власності провайдерів послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям, щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України.
Продуктивними і активними у законотворчій діяльності були і Федір Веніславський та Анна Колісник. Депутати зареєстрували кожен по 14 законопроєктів, з яких по 3 законопроєкти або 21% стали законами. Депутати стали співініціаторами проєкту щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України. Окрім цього, прийнятими законопроєктами за ініціативою Федора Веніславського стали проєкти щодо внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та скасування депутатської недоторканості. Серед прийнятих законопроєктів за ініціативою Анни Колісник – проєкти, що стосуються внесення змін до законодавства щодо міжнародних екологічних вимог для деяких транспортних засобів та про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи.
3 11 законопроєктів Петра Павловського 2 або 18% також стали законами. Так, парламентом було прийнято проєкти, що стосуються внесення змін до законодавства щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування.
По 1 підтриманому парламентом проєкту закону мають Микола Кириченко, Віталій Данілов та Олег Бондаренко. Так, Микола Кириченко зареєстрував 9 проєктів та став співавтором законопроєкту щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України, який було прийнято Верховною Радою.
Віталій Данілов подав 12 проєктів законів, 1 з них було прийнято – про внесення змін до законодавства щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції.
Олег Бондаренко ініціював 19 проєктів, з них 1 прийнятий - щодо зняття депутатської недоторканості.
З поданих Павлом Якименком 9 проєктів жоден не став законом.
Як серед мажоритарників, так і серед списочників популярністю користувався законопроєкт щодо змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України. Його співініціаторами стали Павло Сушко, Микола Кириченко, Анна Колісник та Федір Веніславський.
Реєстрація проєктів постанов та їх прийняття
За показником ініціювання проєктів постанов лідером став Олег Бондаренко. Депутат ініціював 22 проєкти постанов, 12 (55%) з яких було прийнято. Більшість проєктів постанов, зареєстрованих депутатом відносились до сфери відання комітету, головою якого є депутат - Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування:. Зокрема, це проєкти постанов щодо повернення на доопрацювання проекту Закону щодо встановлення мораторію на суцільну вирубку лісів та зелених насаджень, встановлення гарантій збереження лісів, відхилення проекту Закону України про видобуток бурштину-сирцю та тих корисних копалин, які економічно невигідно розробляти промисловими методами, внесення змін до законодавства щодо імплементації положень міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу та інших питань.
За показником прийнятих проєктів від поданих, найбільший показник результативності демонструє депутат Павло Сушко, який став ініціатором 5 постанов. Всі проєкти були прийняті. Постанови стосувались дострокового припинення повноважень складу ЦВК, відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році, стану соціального захисту дітей та невідкладні заходи, направлені на захист прав дитини в Україні, висловлення недовіри Генеральному прокурору Руслану Рябошапці тощо.
Народний депутат Федір Веніславський зареєстрував 6 проєктів постанов, 5 з них було прийнято (83%): про прийняття за основу проекту Закону України про розвідку, прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки» щодо діяльності Служби зовнішньої розвідки України, про висловлення недовіри Генеральному прокурору Руслану Рябошапці та інші.
По 3 проєкти постанов зареєстрували Микола Кириченко та Петро Павловський. Проєкти постанов, ініційовані Миколою Кириченком не набули чинності, натомість 1 проєкт постанови, зареєстрований Петром Павловським, було підтримано парламентом – про дострокове припинення повноважень всього складу ЦВК.
Анна Колісник та Павло Якименко зареєстрували по 2 проєкти постанов, жодна з яких не набула чинності. Народний депутат Віталій Данілов не реєстрував проєктів постанов протягом серпня 2019-березня 2020 року.
Подання поправок до законопроєктів
Найактивніше поправки до законопроєктів подавав народний депутат Олег Бондаренко – 192 поправки, з яких 157 було враховано.
118 поправок зареєстрував Павло Якименко, з них 106 - враховано.
Анна Колісник подала 38 поправок до законодавства, враховано – 34. А Микола Кириченко зареєстрував 34 поправки, з яких враховано – 8.
Усі 20 зареєстрованих поправок народного депутата Павла Сушка були враховані.
Федір Веніславський зареєстрував 16 поправок, 14 з них – враховані.
Менш активними у поданні поправок були Петро Павловський та Віталій Данілов – 8 та 2 зареєстровані поправки відповідно. Жодна з них не була врахована.
Мажоритарники VS списочники: хто активніший?
Щоб порівняти показники активності депутатів обраних за мажоритарними округами та депутатів, обраних у загальнодержавному багатомандатному окрузі, ми визначили середнє значення за основними компонентами парламентської активності, які аналізували вище.
Як показують результати, як мажоритарники, так і списочники демонструють приблизно однакові показники активності. Так, у розрізі відвідуваності пленарних засідань за участю у голосуваннях середній показник мажоритарників – 86%, тоді як списочники в середньому відвідали 87% засідань.
Депутати, обрані за списками політичних партій, активніше користувались правом депутатського виступу. Середній показник – 6 виступів, тривалістю 9 хвилин, тоді як середнє значення мажоритарників – 3 виступи і 3 хвилини.
Проте запити, зокрема, у відповідності до тематик регіону та потреб виборців, частіше подають саме мажоритарники. Середнє значення за цим показником відносно мажоритарників – 5 запитів, 3 з яких стосуються проблематики округів. У списочників цей показник трохи нижче: 3 запити в середньому, 1 – за регіональною проблематикою.
Як списочники, так і мажоритарники мають однакову відвідуваність комітетів – 86% присутності на засіданнях в середньому.
Щодо законотворчої активності депутатів – показники доволі схожі як у списочників, так і у мажоритарників: в середньому 14 зареєстрованих проєктів законів, на які припадають 2 прийнятих. Проєкти постанов активніше реєстрували депутати, обрані за списком: середній показник 5, 3 з яких прийнято. Депутати, обрані за мажоритарними округами в середньому реєстрували 3 проєкти постанов, 1 з яких прийнято. В компоненті подання поправок до законопроєктів більш продуктивними є депутати, обрані у загальнодержавному багатомандатному окрузі. В середньому вони реєстрували 53 поправки, 42 з яких враховано. Середній показник мажоритарників – 50 поправок, 30 з яких враховано.
* - Під час підрахунку виступів ми враховували сутнісні виступи депутатів, факт передачі слова депутатами за виступ не рахувався.
** - Під час аналізу були враховані унікальні запити, подані народними депутатами (один і той самий запит, поданий до декількох різних відомств було враховано як один).
*** - Під час аналізу відвідуваності комітетів була використана офіційна статистична інформація щодо відвідуваності депутатами комітетських засідань, оприлюднена на веб-сайтах комітетів. Слід зазначити, що не всі комітети оприлюднюють на власних ресурсах протоколи засідань або статистику відвідуваності депутатів. Так, показники відвідуваності депутатів, що входять до складу Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки відсутні через те, що комітет не оновлює власний веб-сайт. Окрім цього, не всі комітети можуть маркувати причину відсутності депутатів на засіданнях. Так, на сайтах окремих комітетів у разі пропуску депутатами засідання незалежно від причини ставиться позначка «відсутній» у той час, як більшість комітетів практикує маркування відповідним чином поважних причин, до яких відноситься стан здоров’я депутатів та перебування у відрядженні (тобто вказує «хворіє» чи «у відрядженні»). Громадянська мережа ОПОРА звертає увагу на те, що систематичне ведення веб-сайтів та оприлюднення точної інформації щодо діяльності народних депутатів в комітетах забезпечує не тільки прозорість та публічність роботи, а й право рівності депутатів у разі висвітлення відповідної інформації.
Довідково: Підготовку матеріалу здійснено в рамках проєкту «Депутат від А до Я», що є частиною Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.