Позачергові вибори народних депутатів України на Черкащині пройшли доволі спокійно, без суттєвих порушень, які могли б вплинути на результати волевиявлення. За інформацією ГУНП у Черкаській області під час виборчого процесу було зафіксовано 402 звернення про порушення виборчого законодавства, з яких за 13 фактами внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення.

Спираючись на наведені статистичні дані, можна говорити про 23 факти стосовно яких проводилися відповідні дії поліції, тобто досліджувались обставини справи, складалися процесуальні документи та проводилась перевірка. Це становить приблизно 6% від загальної кількості отриманих звернень про порушення виборчого законодавства. Аналіз цих справ допоможе зрозуміти суть виявлених правопорушень та можливість притягнення до відповідальності порушників. У процесі вивчення даної проблематики також важливим є проведення аналізу роботи поліції з підготовки матеріалів справи, які були передані до суду, оскільки, як показує судова практика, можливість притягнення порушників до відповідальності прямо залежить від якісного оформлення таких матеріалів правоохоронцями.

Кримінальні провадження

Розпочнемо з кримінальних проваджень, злочини щодо яких несуть більшу суспільну небезпеку від їх вчинення та, відповідно, важчу міру покарання для порушників. Отже, за даними поліції до ЄРДР було внесено 13 кримінальних проваджень, з яких 8 проваджень закрито.

Закриті справи стосувалися підкупу виборців, перешкоджанню прав виборців, пошкодження майна та хуліганських дій.

За ст. 160 КК України (підкуп виборця) було зареєстровано 1 кримінальне провадження, яке було закрито у зв’язку з не підтвердженням фактів викладених у заяві заявником.

Варто відзначити, що представники Громадянської мережі ОПОРА надали близько 10 фактів про можливі факти підкупу виборців. Загалом по Черкаській області таких фактів було зафіксовано декілька десятків. Здебільшого вони стосувались проведення різноманітних благодійних концертів, роздачі матеріальної допомоги та подарунків виборцям. Інколи такі заходи проводили благодійні фонди, які прямо чи опосередковано мають відношення до кандидатів. Однак, На думку правоохоронців дані факти досить складно кваліфікувати, через що багато справ за даними фактами так і не були відкриті.

Слід зазначити, що злочини за ст. 160 є найбільш резонансними та їхня фіксація кардинально може вплинути на результати виборів. Ситуація щодо складності кваліфікації даних злочинів є вкрай небезпечною і потребує аналізу на рівні міністерства, щоб у кінцевому результаті отримати відображення у відповідних змінах законодавства.

Також були відкриті провадження за фактом зникнення печатки ОВК в Смілі та зникнення виборчої документації в Жашкові. Однак, документи та печатка були знайдені, що стало підставою для закриття даних кримінальних проваджень.

За фактом перешкоджання здійснення виборчого права було відкрито 3 кримінальних провадження за ст. 157 Кримінального кодексу України. Усі справи стосувалися двійників кандидатів партії «Слуга народу» та незаконного використання бренду партії.

Партія «Слуга народу» вказувала на незаконні дії кандидатів у наступних випадках:

  1. На 198 окрузі кандидат у народні депутати Олександр Пилюхно використовував назву «Слуга народу», вказавши, що є заступником директора Всеукраїнського благодійного фонду «Слуга народу»;
  2. На 194 окрузі Олег Лисак використовував бренд партії на агітаційних білбордах;
  3. На 199 окрузі один із кандидатів вказав, що є членом політичної партії «Слуга народу».

Якщо у перших двох випадках справи були закриті через відсутність прямих доказів незаконного використання кандидатами бренду партії, справу по 199 окрузі було передано до міста Києва за територіальною підсудністю.

Одне кримінальне провадження за ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) щодо факту пошкодження агітаційних кубів в м. Черкаси, було закрито у зв’язку з малою сумою спричинених збитків (менше 240 тис. грн).

Попри досить велику кількість закритих справ, 4 справи все ж було направлено до суду.

На сьогодні в судах Черкаської області знаходиться 2 справи за фактами незаконного використання виборчого бюлетеня (справа №698/607/19 – отримання виборчого бюлетеня за іншу особу та справа № 692/1105/19 – голосування за іншу особу), які кваліфіковані за ч. 2 ст. 158 Кримінального кодексу України. За цими справами призначені підготовчі засідання та триває судовий розгляд.

Інші 2 справи не стосуються порушення виборчого законодавства: крадіжки агітаційного кубу та вчинення погроз агітаторам в місті Черкаси.

Вказані правопорушення особливо не впливають на результати виборів. Однак вони важливі саме в фокусі порушення прав громадян під час виборчого процесу. У випадку з погрозами агітатору, важливим буде рішення суду в контексті дотримання прав учасників виборчого процесу та забезпечення їхньої безпеки. У справі з крадіжкою агітаційного кубу рішення суду також має фокусуватися на виборчих правах кандидатів.

Справи про адміністративні правопорушення

Як і під час попередніх президентських виборів справи про адміністративні правопорушення стосуються фактів порушення кандидатами вимог законодавства про розміщення агітаційних матеріалів із вихідними даними. За цими фактами поліцією було складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення.

У справі №703/2805/19 суд прийняв рішення про звільнення від відповідальності у зв’язку з відсутністю складу правопорушення. Соснівський районний суд міста Черкаси прийняв рішення про притягнення порушників до відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 81 грн (справа №712/9415/19 та №712/9413/19). Значно більшу суму штрафу було призначено за розповсюдження агітаційних матеріалів, які не містили вихідних даних, на білбордах в Умані (справа №705/3458/19). Розмір штрафу для порушника склав рекордні 340 гривень.

Слід також зазначити, що у справах, де було призначено покарання, порушників також зобов’язували додатково сплатити суму судового збору в розмірі 384 грн 20 коп. Тож, загальна сума покарання була значною для порушників.

Порушення правил благоустрою

Варто також згадати про масові порушення кандидатами правил благоустрою та розміщення агітаційних матеріалів у заборонених для цього місцях. Таких випадків по всій Черкаській області без перебільшення можна нарахувати декілька сотень.

За даним фактом у день тиші та день голосування, постійно проводилися консультації з правоохоронцями щодо кваліфікації даного виду правопорушень. З одного боку даний вид правопорушень підпадав під ст.212-10 КУпАП (проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом чи в місцях, що заборонені законом) та ст. 212-14 КУпАП (порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях), а з іншого  боку – під ст. 152 КУпАП (порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів).

Якщо за ст. 212-10 та 212-14 протоколи про адміністративні правопорушення мають складати лише правоохоронні органи то за ст. 152 даним правом наділені також органи місцевого самоврядування та члени громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону. Варто зазначити, що кошти, які стягуються з порушників за порушення правил благоустрою, направляються до місцевого бюджету і є однією зі статей його наповнення.

Але, як показала практика, ні місцева влада, ні громадські формування не були зацікавлені в оформленні протоколів та накладенні штрафів на порушників. Аналіз реєстру судових рішень не виявив жодного рішення за ст. 152 КУпАП, що наводить на думку про не складення протоколів про адміністративні правопорушення за фактами розміщення агітаційних матеріалів в заборонених для цього місцях.

Замість висновків

Як бачимо питання невідворотності покарання за виборчі злочини все, ще є актуальним та потребує детального аналізу та вирішення виявлених проблем. Для початку до наступних місцевих виборів можна сфокусуватися, наприклад, на цих трьох:

  1. Провести ретельну підготовку всіх учасників виборчого процесу, в тому числі поліції та місцевої влади;
  2. Розпочати формування ситуативних виборчих штабів на рівні області;
  3. Провести поглиблене навчання поліції з питань кваліфікації виборчих злочинів та складання матеріалів справи.

Громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Черкаській області Тарас Щербатюк