Історія протистояння двох основних конкурентів за посаду голови Львівської територіальної громади під час місцевих виборів 2020 року.

Місцеві вибори 2020 року у Львові характеризувалися високою політичною конкуренцією за посаду голови Львівської міської територіальної громади і запам’ятаються, перш за все, гострим протистоянням між чинним міським головою Андрієм Садовим та висуванцем партії «Європейська Солідарність» Олегом Синюткою. Тривала виборча кампанія протягом двох турів голосування супроводжувалася періодичними взаємними звинуваченнями обох кандидатів. Підтвердженням цього є аналіз повідомлень у соціальній мережі Facebook, яка на цих місцевих виборах виступила повноцінним каналом передвиборчої агітації.

Для розуміння причин такого безкомпромісного протистояння необхідно зважати на локальний політичний контекст і попередній досвід особистих відносин між кандидатами. Це те, що робило боротьбу між Олегом Синюткою та Андрієм Садовим принциповою і відмінною від конкуренції з іншими 15 кандидатами на посаду міського голови Львова. Протягом перших двох мерських каденцій Андрія Садового Олег Синютка працював першим заступником міського голови. Проте вже у 2015 році колишні соратники стали політичними конкурентами після того, як президент Петро Порошенко призначив Олега Синютку головою Львівської обласної державної адміністрації. Її апогеєм стала т. зв. «сміттєва криза» 2016-2017 років, коли обидві сторони звинувачували одна одну у проблемах з вивозом сміття у Львові. Міський голова пояснював її причину політичним підґрунтям, що зумовлена розбіжностями між «Блоком Петра Порошенка «Солідарність» та Об’єднанням «Самопоміч» у Верховній Раді 8-го скликання (в результаті цього партія Садового у лютому 2016 року вийшла зі складу коаліційної пропрезидентської більшості). Натомість губернатор звинувачував Львівську міську раду у неспроможності вирішити проблему львівського сміття та спробі перекладання відповідальності на центральну владу. Таким чином місцеві вибори у Львові виходили далеко за межі локального контексту і стали частиною всеукраїнської виборчої кампанії, з її загальнодержавним політичним дискурсом та наративом.

Крім цього задовго до початку виборчого процесу Андрій Садовий повідомив, що не планує четвертий раз поспіль балотуватися на посаду міського голови Львова. Проте невдалі для Об’єднання «Самопоміч» результати парламентських виборів 2019 року, несприятлива для нього політична кон’юнктура та відсутність гідної заміни, очевидно, змусила його переглянути свою позицію. Натомість Олег Синютка, який вперше балотувався на цю посаду, відразу позиціонувався партією «Європейська Солідарність» як єдина альтернатива для заміни Андрія Садового. Більше того, для партії Петра Порошенка перемога у Львові розглядалась як важлива складова всеукраїнської виборчої кампанії з розрахунку на повернення до влади під час наступних президентських та парламентських виборів. Враховуючи усі ці обставини, боротьба за посаду голови Львівської міської територіальної громади завідома зводилась до антагонізму між Олегом Синюткою та Андрієм Садовим, а їхня конкуренція проявляла себе на агітаційному, партійному та особистісному рівнях. У цьому можна пересвідчитись, зокрема переглянувши синхронне інтерв’ю, яке між двома турами виборів зробив львівський блогер та програміст Дмитро Малєєв, запропонувавши обом кандидатам відповісти на однакові запитання.

Агітація у Facebook

Передвиборча агітація Олега Синютки і Андрія Садового у соціальній мережі Facebook є наочним прикладом форм, методів та рівня протистояння між двома кандидатами під час крайніх місцевих виборів у Львові. Цей кейс видається цікавим для окремого аналізу, яке вирішила провести Громадянська мережа ОПОРА в рамках дослідження ролі нових медіа у виборчому процесі. Предметом аналізу були публічні сторінки та групи у соціальній мережі Facebook, які публікувалися у період з 1 серпня по 24 листопада 2020 року. При цьому до уваги бралися лише ті повідомлення (пости), у яких містилися звернення (апеляція) кандидатів один до одного.

Першочерговим і основними каналами поширення таких повідомлень були офіційні публічні сторінки Олега Синютки і Андрія Садового у Facebook. Проте для поширення їхніх повідомлень та збільшення охоплення аудиторії команди обох кандидатів також використовувати електронні засоби масової інформації, інші публічні сторінки й суспільно-політичні групи у соціальній мережі. Водночас поза полем аналізу залишились повідомлення, які оприлюднювалися та поширювалися через приватні профайли (акаунти) користувачів соціальної мережі, оскільки вони не були об’єктом даного дослідження.

Предметом аналізу була не так правдивість цих повідомлень, як дослідження їхнього змісту і природа їх поширення (в частині органічності та наявності ознак координованості). Ознаки координованих кампаній були зафіксовані в командах обох кандидатів. Садовий та Синютка неодноразово звинувачували один одного у поширенні неправдивої інформації, у відповідь на що опонент часто публікував спростування, а іноді  звинувачення у відповідь. Обмін постами між обома кандидатами чимось нагадувала передвиборчий пінг-понг, коли публікація одного поста запускала цілу серію обміну наступних повідомлень, кількість яких до дня повторного голосування 22 листопада могла сягати до 30 постів.

Агітація та контрагітація Олега Синютки і Андрія Садового в соціальній мережі Facebook будувалася довкола більш-менш однакових для обох кандидатів тем та проблем міста Львова. Проте принципова відмінність та розбіжність між ними полягала у наративі, який кожен з них намагався донести до виборців. Якщо чинний міський голова намагався подавати інформацію у позитивному ключі та приписував собі у заслугу позитивні зміни або майбутні плани розвитку міста, то його основний конкурент натомість подавав інформацію переважно у негативному ключі, критикуючи усе те, що міський голова подавав як свої заслуги. Крім цього Олег Синютка під час агітаційної кампанії піднімав ті питання та проблеми, які були відсутні у чинного міського голови. 

За результатами аналізу було зафіксовано 133 повідомлення у Facebook, у яких Олег Синютка та Андрій Садовий апелюють один до одного. Сукупно їхні пости поширювалися у мережі Facebook близько 2480 разів, які мали близько 465 тис. взаємодій (загальна назва для означення форм активностей користувачів щодо поста – поставити Like, залишити коментар та поширення повідомлення). Дані для дослідження зібрані за допомогою онлайн ресурсів Fact-a-layzer і CrowdTangle. За їх допомогою було виявлено щонайменше 90 публічних сторінок і 406 суспільно-політичних групи, через які поширювалися повідомлення обох кандидатів.

Статистика свідчить, що команда Олега Синютки проводила значно масштабнішу та активнішу агітаційну кампанію свого кандидата у соціальній мережі Facebook. Натомість команда Андрія Садового робила це значно ефективніше. Такі висновки можна зробити на підставі порівняння статистичних даних. У період з 1 серпня по 24 листопада на публічній сторінці Олега Синютки було опубліковано 47 повідомлень, які були адресовані чинному міському голові, а ще 27 постів – за допомогою афілійованих з «Європейською Солідарністю» сторінкам. Натомість на сторінці Андрія Садового було опубліковано 46 адресованих основному конкуренту повідомлень і 14 повідомлень за допомогою інших сторінок. Також пости Олега Синютки поширювалися у тричі частіше, аніж Андрія Садового  1839 проти 625 разів. Та незважаючи на це загальний показник взаємодії з аудиторією соціальної мережі у міського голови Львова був майже удвічі більшим, аніж у представника партії «Європейська Солідарність»  близько 299 тис. проти 166 тис. взаємодій (лайки, коментарі та репости). Одна із основних причин цього велика аудиторія Facebook-сторінки міського голови, яка налічує 1,1 млн підписників, тоді як у його конкурента  лише 21 тис. Таким чином середній показник реагування на один поширений пост Олега Синютки становить близько 90 взаємодій, тоді як одного поста Андрія Садового – близько 478 взаємодій.

Серед повідомлень, які найчастіше поширювалися на суспільно-політичних групах та сторінках це пост Олега Синютки з власного брифінгу під назвою «Народні депутати від «Європейської солідарності» ініціювали розслідування зловживань під час реконструкції вулиці Степана Бандери», про дебати перед першим туром голосування, на якій не прийшов Андрій Садовий і пост Андрія Садового про рішення виконкому Львівської міської ради з оголошення вихідних робочими днями замість карантину вихідного дня. Водночас найбільшу кількість взаємодій користувачів соціальної мережі мали відео Андрія Садового про роботи з будівництва сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій, пост про рішення виконкому Львівської міської ради із запровадження робочих днів замість карантину вихідного дня, пікет Об’єднання «Самопоміч» біля Львівської обласної державної адміністрації проти рішення Конституційного Суду України про скасування електронних декларацій для чиновників.

 

Пости не горять. Історія протистояння

Поміж усіх тем двостороннього протистояння між Олегом Синюткою та Андрієм Садовим в рамках виборчої кампанії найдовшою за тривалістю та кількістю повідомлень була дискусія довкола боротьби з коронавірусною хворобою та зумовлених нею заходів карантинних обмежень у Львові. Вдалося зафіксувати щонайменше 30 постів, які були опубліковані на сторінках обох кандидатів у Facebook. 

Серед інших тем протистояння між обома кандидатами в рамках виборчої кампанії, можна виділити такі: співпраця із центральною владою президента Володимира Зеленського та партією «Слуга народу»; сміття та сміттєпереробний завод у Львові (проблема, яка бере свій початок у 2016 році як конфлікт між тодішнім головою ЛОДА Олегом Синюткою та міським головою Львова Андрієм Садовим); ремонт доріг та реконструкції вулиць; кредитні зобов’язання Львова та високі зарплати працівників Львівської міської ради; нестача місць у дитячих навчальних закладах; облаштування додаткових місць для хворих на Covid-19 на базі дитячої поліклініки. Останньою темою, яка стала предметом протистояння між Андрієм Садовим та Олегом Синюткою була суперечка довкола проведення телевізійних дебатів перед першим туром та днем повторного голосування.

Нижче зібрали 133 найбільш рейтингові повідомлення, у яких Андрій Садовий та Олег Синютка апелювали один до одного. За допомогою таймлайну можна прослідкувати за тим, як розгорталася боротьба між кандидатами у хронологічному порядку та до яких тем апелювали кандидати.