Спеціально для ІП ЖИТЛО підготував аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Кузнєцов
Нещодавно оприлюднили два важливих для здорового розвитку держави документи: схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України «Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» та відкритий для громадського обговорення проект Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2030 року».
Саме від засад, зазначених у документах, залежить енергетичний сектор та стан довкілля України у найближчому десятилітті.
Яка мета цих документів?
Обидва документи створені, аби поліпшити умови життя для українців.
Екологічна стратегія передбачає змінити на краще стан навколишнього середовища за рахунок реагування екологічної політики відповідно до соціально-економічного розвитку держави.
Енергетична стратегія передбачає досягти змін у забезпечені потреби громадян та певних секторів економіки, пов’язаних з паливно-енергетичними ресурсами за рахунок надійних, економічно ефективних та екологічно прийнятних технологій.
Покращення у три етапи
Як раніше зазначала Громадянська мережа ОПОРА, Енергетична стратегія складатиметься з трьох етапів: до 2020 року – реформування енергетичного сектору; до 2025 року – оптимізація та інноваційний розвиток енергетичної інфраструктури; до 2035 року – забезпечення сталого розвитку.
Екологічна стратегія також передбачає 3 етапи:
- До 2020 року – зниження темпів погіршення екологічної ситуації за рахунок реформування системи державного екологічного управління. Цьому сприятиме підтримка енергетичного сектору. Адже у сфері охорони довкілля реформування енергетичного сектору, яке планується на цей період, передбачає дотримання високих екологічних норм виробництва, транспортування, трансформації та споживання енергії. Планується також досягнути радикального прогресу у сфері відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) через збільшення їхньої частки у кінцевому споживанні до 11% (8% від загального первинного постачання енергії).
- До 2025 року передбачається стабілізація екологічної ситуації шляхом закріплення змін у системі державного управління. На цьому етапі, відповідно до планів, енергетичний сектор інтенсивно залучатиме інвестиції у сектор ВДЕ, посилить розвиток розподіленої генерації та створить розгалужену інфраструктуру для електротранспорту, що дозволить зменшити шкоду від транспорту на навколишнє середовище.
- До 2030 року планується досягнути суттєво покращити стан навколишнього середовища. Відповідно до Енергетичної стратегії, передбачається інноваційний розвиток енергетичного сектору та будівництво нової генерації, що залежатиме від прогнозної цінової кон’юнктури на паливо й інтенсивності розвитку кожного типу генерацій. У свою чергу, це може стати етапом до пришвидшення переходу на ВДЕ, адже ефективність добування енергії з відновлюваних джерел зростає, у той час як ціна на технології добування стрімко знижується. Що стосується сфери енергоефективності та охорони довкілля, передбачається запровадження стандартів будівництва «пасивний дім», досягнення цільових показників скорочення викидів SO2, NOx та пилу згідно з Національним планом скорочення викидів від великих спалювальних установок та запровадження в Україні системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.
Що ми отримаємо в результаті?
За умови, що проект Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2030 року» пройде всі обговорення, читання Верховної ради та буде підписаний Президентом, ми отримаємо дві важливі стратегії зі спільним вектором розвитку держави.
Якщо ставити на перше місце інтереси та комфорт громадян, а не лобіювання окремих монополій, можна досягти значних результатів у якісному розвитку держави. Для цього потрібно консолідувати зусилля та виконати зобов’язання України перед світовою спільнотою як підписанта Паризької угоди.