Opora

РЕЗЮМЕ

29 жовтня 2017 року відбудуться перші вибори у 201 об’єднаній територіальній громаді. Виборчі процеси офіційно розпочалися 9 вересня і охоплюють територіальні громади в усіх без виключення областях України.  Найбільша кількість перших виборів у об’єднаних громадах відбувається у Дніпропетровській (19) та Волинській областях (19), натомість у Закарпатській  та Миколаївській областях відбувається виборчий процес лише у одній громаді.

За результатами голосування 29 жовтня 2017 року мають бути обрані органи місцевого самоврядування до 25 міст районного значення, 115 сіл та 61 селища. Вибори депутатів міських рад відбуваються за пропорційною виборчою системою із закріпленням кандидатів від місцевих організацій політичних партій у територіальних виборчих округах. Депутати сільських та селищних рад обираються за мажоритарною виборчою системою відносної більшості у одномандатних виборчих округах. Вибори міських, сільських та селищних голів відбуваються за однотуровою системою, оскільки у жодному з міст немає 90 і більше тисяч виборців.

Спостерігачі ОПОРИ забезпечують незалежне і позапартійне спостереження на перших місцевих виборах у об’єднаних територіальних громадах, охоплюючи моніторингом кожну з них. У територіальних громадах працює 69 довготермінових спостерігачів, до яких безпосередньо перед початком голосування приєднають короткотермінових спостерігачів.

У цьому звіті спостерігачі ОПОРИ оцінювали процес утворення виборчих округів, завершення реєстрації кандидатів, діяльність виборчих комісій, агітаційну активність кандидатів. Також ОПОРА узагальнила зафіксовані порушення виборчого законодавства з боку суб’єктів виборчого процесу.

За проміжними висновками ОПОРИ, на поточний момент виборчий процес, як правило, відповідає базовим вимогам законодавства, є достатньо конкуретним та не супроводжується порушеннями чи факторами, які здатні поставити під сумнів належну організацію і проведення голосування. Втім, зафіксовані порушення вимагають оперативної та комплексної реакції з боку правоохоронних органів із метою протидії спробам недобросовісних кандидатів отримати позаконкуренту перевагу.  Дестабілізуючим фактором виборчого процесу є правова невизначеність окремих виборчих процедур, яка була спричинена незадовільною якістю чинного Закону України «Про місцеві вибори». Перебіг виборчого процесу в черговий раз засвідчує необхідність повернення Верховної Ради України до інклюзивного діалогу щодо проведення повноцінної виборчої реформи в Україні.

Як і на попередніх місцевих виборах 2015-2016 рр., ТВК неоднаково застосовували та вільно інтерпретували положення виборчого законодавства, які стосуються утворення виборчих округів. Ключовою проблемою залишається забезпечення приблизно рівної кількості виборців у кожному виборчому окрузі. За даними ОПОРИ, на перших місцевих виборах 29 жовтня 2017 року в 98% ОТГ є округи, які мають більш ніж 15% відхилення у кількості виборців. Відповідно до міжнародних стандартів максимально допустиме відхилення кількості виборців у округах становить 10%, у виняткових обставинах – 15%. Масове недотримання на місцевих виборах загальновизнаного стандарту є результатом незадовільного врегулювання вимог до утворення виборчих округів у Законі України «Про місцеві вибори». Недостатня деталізація та двозначність положень виборчого законодавства провокує членів до суб’єктивного трактування його положень, застосування неналежних критеріїв при утворенні виборчих округів або ігнорування загальних засад даного процесу.  Зокрема, ТВК нерідко застосовували критерій забезпечення окремого представництва усіх адміністративно-територіальних одиниць у місцевій раді громади. Це не передбачено законом, суперечить принципу рівності виборчого права і загальній логіці формування нової об’єднаної громади. Спостерігачі ОПОРИ зафіксували випадки аномальних відхилень від середньої кількості виборців у окрузі (максимально – 510% і 523%), що засвідчує необхідність реформування законодавства та реалізацію зусиль щодо його однакового застосування. Кандидати на перших місцевих виборах не вдавалися до масових оскаржень рішень ТВК щодо утворення виборчих округів, але у низці випадків суди зобов’язували ТВК переглядати відповідні рішення. Окремі судові рішення мали сумнівне обґрунтування, що не сприяло стабільності виборчого процесу. Натомість позитивним фактом є вчасне прийняття 95% ТВК рішень про утворення виборчих округів.

Процес реєстрації кандидатів на перших місцевих виборах 29 жовтня 2017 року не супроводжувався масовими конфліктами між ТВК та потенційними претендентами на виборні посади. Кількість зафіксованих ОПОРОЮ відмов у реєстрації кандидатів не є високою. Зокрема, на виборах сільських, селищних, міських голів у всіх територіальних громадах було відмовлено в реєстрації 6 кандидатам, при цьому в містах жодний кандидат у депутати не отримав відмову в реєстрації. Під час реєстрації кандидатів на виборах депутатів міських рад ТВК приймали рішення про відмову в реєстрації 32 кандидатів, на виборах депутатів сільських та селищних рад – 85 особам. Загальна кількість кандидатів у депутати та на посаду голів, яким було відмовлено в реєстрації, становить 123 особи. Цей показник є незначним, враховуючи кількість зареєстрованих кандидатів на перших місцевих виборах. За даними ОПОРИ, отриманими безпосередньо в ТВК кожної з громад, на виборах сільських, селищних, міських голів зареєстровано 824 кандидати, 296 виборчих списків на виборах депутатів міських рад та більше 16 тис. кандидатів на виборах депутатів сільських та селищних рад.

 У цьому контексті ОПОРА особливо підкреслює, що незначна кількість відмов у реєстрації кандидатів не повинна вводити в оману щодо якості чинного законодавства про місцеві вибори. Більшість протистоянь, судових спорів між виборчими комісіями та кандидатами вдалося уникнути виключно у зв’язку із неконфліктністю процесу взаємодії між суб’єктами виборчого процесу на локальному рівні.  ТВК були змушені використовувати на власний розсуд застарілі та суперечливі положення виборчого законодавства, що в окремих випадках все ж призводило до сумнівних рішень про відмову в реєстрації кандидатів на місцевих виборах. Зокрема, правовою невизначеністю характеризувалася вимога до кандидатів подавати до ТВК декларації про майно, доходи та зобов’язання фінансового характеру. Ця проблема була спровокована протиріччями між застарілими положеннями Закону України «Про місцеві вибори», які не відповідають поточному процесу декларування в Україні. Фактично саморегуляцією визначався процес висування та реєстрації кандидатів у тих територіальних громадах, до складу яких увійшли населені пункти з декількох районів. Передбачене законодавством право громад з різних районів об’єднуватися не знайшло відображення у процедурах, передбачених Законом України «Про місцеві вибори». Яскравим прикладом необхідності реформування законодавства про місцеві вибори є відмова в реєстрації кандидату, який володіє паспортом громадянина України у вигляді ID-картки. Чинне законодавство про вибори передбачає подання кандидатами ксерокопій сторінок паспорта України, у тому числі щодо зареєстрованого місця проживання, що неможливо було виконати кандидату з документом нового зразка.  Відповідні приклади засвідчують необхідність не тільки комплексного навчання членів виборчих комісій, а й уникнення протиріч у законодавстві. Внаслідок окремої судової практики та рішень ТВК виявлені факти неоднозначного застосування законодавчого обмеження щодо одночасного балотування кандидата у декількох одномандатних виборчих округах. ОПОРА звертає увагу на виявлені факти ймовірної фальсифікації згоди кандидатів балотуватися від певної місцевої організації політичної партії у декількох громадах Хмельницької області, що вимагає належної реакції з боку правоохоронних органів.

На перших місцевих виборах громадяни матимуть конкуретний перелік кандидатів, які представляють місцеві організації політичних партій або балотуються шляхом самовисування. За даними ОПОРИ, лише в одній  міській громаді та 11 сільських і селищних громадах зареєстровано «безальтернативного» кандидата на посаду голови. Цим кандидатам необхідно буде необхідно набрати більше половини голосів виборців, які візьмуть участь у голосуванні. Рекордсменом за кількістю кандидатів на посаду голови є Біловодська селищна громада (Луганська область), в який було зареєстровано 30 кандидатів.

Перші місцеві вибори 29 жовтня 2017 року характеризуються посиленням впливу політичних партій на перебіг локальних виборчих процесів. До прикладу, на виборах депутатів сільських та селищних рад більше 70% кандидатів були висунуті саме місцевими організаціями політичних партій. На перших місцевих виборах 11 та 18 грудня 2016 року в 160 сільських та селищних громадах кандидати-самовисуванці становили 51%. Місцеві організації політичних партій переважають над самовисуванцями і на виборах міських голів (67), але поступаються самовисуванцям на виборах сільських та селищних голів.

Відповідно до чинного законодавства 50 політичних партій попередньо прийняли рішення про участь їхніх місцевих організацій у перших місцевих виборах 29 жовтня 2017 року, але не усі з них скористалися можливістю висунути кандидатів. На виборах міських голів не висунили жодного кандидата 30 партій, на виборах сільських та селищних голів – 31 партія. 13 політичних партій проігнорували вибори депутатів міських рад,  вибори депутатів сільських та селищних рад – 32 партії.

Місцеві організації «Блоку Петра Порошенка» (82 кандидати), ВО «Батьківщина» (56), «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» (32), ВО «Свобода» (26), Радикальна партія Олега Ляшка (26) висунули найбільшу кількість кандидатів на виборах голів об’єднаних територіальних громад.  Аграрна партія України (16), «Наш край» (16),  «Опозиційний блок» (14) за кількістю кандидатів на виборах голів громад є найближчими до політичних сил із найбільшим представництвом у відповідному виборчому процесі.

Місцеві організації «Блоку Петра Порошенка «Солідарність», Радикальної партії Олега Ляшка, ВО «Батьківщина» та Аграрної партії України висунули кандидатів у депутати міських рад в усіх 25 містах. Місцеві організації інших політичних партій висунули виборчі списки у меншій кількості міст.

На виборах депутатів сільських та селищних рад найбільшу кількість кандидатів висунули місцеві організації ВО «Батьківщина». При цьому ця політична сила висунула у одномандатних виборчих округах на 1178 кандидатів більше, ніж місцеві організації партії «Блок Петра Порошенка». До топ-5 політичних партій із найбільшою кількістю кандидатів на виборах депутатів сільських та селищних рад входять ВО «Батьківщина» (2914), «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (1736), «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» (1458), Аграрна партія України (1412), Радикальна партія Олега Ляшка (919).

У звітний період спостерігачі оцінювали інтенсивність передвиборної агітації кандидатів, висунутих місцевими організаціями політичних партій. За даними ОПОРИ, найпомітнішу агітаційну кампанію проводять кандидати місцевих організацій ВО «Батьківщина». Агітацією цієї політичної партії охоплено більше 30% громад. До топ-5 найбільш масштабних агітаційних кампаній входять місцеві організації «Блоку Петра Порошенка» (21% ОТГ із помітною агітацією), Аграрної партії України (18% ОТГ), «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» (17% ОТГ), Радикальної партії Олега Ляшка (12% ОТГ). Спостерігачі ОПОРИ зазначають, що переважна більшість кандидатів не розпочала проведення передвиборної агітації у звітний період.

У звітний період ОПОРА виявила і верифікувала 79 порушень  виборчого законодавства, здійснених різними суб’єктами виборчого процесу. 24% цих порушень стосувалися ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин. У загальній сукупності виявлених порушень достатньо поширеними стали випадки недотримання вимог законодавства щодо ведення передвиборної агітації. До прикладу, поширення агітаційних матеріалів у заборонених законом місцях становить 19% від усіх верифікованих порушень, поширення агітаційних матеріалів без вихідних даних – 18%. Випадки використання посадовими особами офіційних заходів для агітації (10%) та використання комунальних ЗМІ в агітаційних цілях (14%) потребують особливої уваги, враховуючи негативні практики застосування адміністративного ресурсу на виборах в Україні. На поточний момент порушення виборчого законодавства не є масовими, але вони потребують належної реакції із метою недопущення негативних тенденцій у дотриманні стандартів виборчого процесу. Поодинокі випадки непрямого підкупу виборців уже зафіксовані спостерігачами ОПОРИ на перших місцевих виборах 29 жовтня 2017 року. Усі форми матеріального заохочення виборців з боку кандидатів є недопустимими у виборчому процесі, оскільки вони здатні викривити результати виборів і перешкодити вільному волевиявленню громадян. ОПОРА закликає правоохоронні органи зайняти професійну та відповідальну позицію у питаннях попередження, виявлення та протидії прямому та непряму підкупу виборців.

За оцінками ОПОРИ, робота ТВК, як правило, організована належним чином і більшість з них дотримується процедурних вимог. ТВК, за винятком окремих випадків,  проводять свою діяльність відкрито, забезпечуючи права спостерігачів та журналістів.

УТВОРЕННЯ ВИБОРЧИХ ОКРУГІВ

Процес утворення територіальних і одномандатних виборчих округів на перших місцевих виборах, призначених на 29 жовтня 2017 року, завершився наприкінці вересня 2017 року і відбувся у визначений законом строк й з формальним дотриманням основних нормативних процедур. Однак при утворенні округів територіальні виборчі комісії довільно інтерпретували норму про забезпечення приблизно рівної кількості виборців у кожному окрузі. На практиці це призвело до численних випадків аномального розходження у кількості виборців у різних округах, створених для виборів у межах одного представницького органу. Таким чином, при утворенні виборчих округів комісіями не було повною мірою забезпечено дотримання демократичного принципу рівності голосів та рівності виборчих повноважень для всіх учасників виборчого процесу.

Відповідно до Закону «Про місцеві вибори» (ст. 17) на ЦВК покладений обов’язок на підставі відомостей Державного реєстру виборців визначити кількість територіальних одномандатних виборчих округів, що мають бути утворені відповідними територіальними виборчими комісіями на територіях адміністративно-територіальних одиниць. Це має відбутися не пізніш як за 50 днів до дня виборів. ЦВК дотрималась цієї норми і 31 серпня 2017 року своєю Постановою № 171 визначала кількість територіальних одномандатних виборчих округів, що мали бути утворені відповідними ТВК для організації перших виборів до об’єднаних територіальних громад 29 жовтня 2017 року.

Обов’язок з утворення територіальних і одномандатних виборчих округів Законом закріплений за різними ТВК, відповідно до їх адміністративно-територіального статусу. Так, міські виборчі комісії, районні утворювали територіальні виборчі округи для проведення виборів депутатів міської ради, а сільські, селищні виборчі комісії утворювали одномандатні виборчі округи для проведення виборів депутатів сільської, селищної ради.

До 20 вересня включно територіальні виборчі комісії мали утворити одномандатні виборчі округи для проведення перших виборів депутатів сільської, селищної ради і територіальні виборчі округи для проведення перших виборів депутатів міської ради. З 201 територіальної виборчої комісії переважна більшість (95%) провели засідання, на яких були прийняті рішення про утворення виборчих округів вчасно – до 20 вересня включно. Натомість 5% комісій порушили відведений законом термін. 7 ТВК утворили виборчі округи з денним запізненням – 21 вересня, ще 3 ТВК (Драбинівська сільська ВК Полтавської обл.; Рожнівська сільська ВК, Івано-Франківської обл.; Любомльська міська ВК, Волинської обл.) сформували округи – 23, 24, 27 вересня відповідно. За оцінками спостерігачів, затягування з утворенням округів були спричинені некомпетентністю членів виборчих комісій.

Не пізніше наступного дня після прийняття рішення про утворення відповідних виборчих округів ТВК були зобов’язані оприлюднити в місцевих друкованих засобах масової інформації або в інший визначений виборчою комісією спосіб рішення про утворення одномандатних, територіальних виборчих округів. Рівно 90% територіальних виборчих комісій дотрималися відповідної вимоги закону, тоді як 10% ТВК (9 селищних, 8 сільських і 2 міські) оприлюднили свої рішення із запізненням. Зокрема, Буринська міська виборча комісія (Сумська обл.) і Зборівська міська виборча комісія (Тернопільська обл.).

Для проведення виборів депутатів місцевих рад відповідні територіальні виборчі комісії мали утворити одномандатні (для сільських і селищних рад) і територіальні (для міських рад) виборчі округи в кількості, що дорівнює загальному складу ради і з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі. Таким чином, основним законним критерієм, яким мали послуговуватися територіальні виборчі комісії при утворенні округів в селех, селищах і містах без районного поділу і до складу яких не входять інші міста, села, селища – є збереження приблизно рівної кількості виборців у кожному з утворених округів, на які поділялася територія об’єднаної територіальної громади. Проблема в тому, що закон не деталізує, яким є допустимий ліміт відхилення в кількості виборців між різними округами, що уможливлює практичну реалізацію норми про приблизну рівну кількість виборців в округах.

У випадку ж проведення виборів депутатів міської ради у містах з районним поділом, міста, до складу якого входить інше місто, село, селище основний критерій щодо утворення виборчих округів виписаний законотворцем ще більш загально і декларативно, а саме – кількість виборців у кожному окрузі має бути за можливості максимально наближеною до середньої кількості виборців у територіальному виборчому окрузі відповідного багатомандатного округу. Однак через необхідність утворити щонайменше один округ на території кожного такого села, селища, району в місті, міста, яке входить до іншого міста (п. 5 ст. 17 Закону) на практиці часто неможливо дотриматись рівного розподілу в кількості виборців між округами і забезпечення рівного розподілу виборців між округами в таких адміністративно-територіальних одиницях є ще більш проблематичним. ОПОРА вказувала на усі негативні наслідки недостатньої врегульованості законодавства та відсутності контролю із боку ЦВК за процесом утворення виборчих округів з виборів депутатів місцевих рад у своєму звіті за підсумками чергових місцевих виборів 2015 року. Зокрема, це призвело до системних проявів аномального відхилення кількості виборців у територіальних округах – понад дві третини територіальних виборчих округів, утворених для виборів депутатів обласних, районних та міських рад (21 584 з 27 557), мали більш ніж 15% відхилення в кількості виборців.

Відповідно до пункту 15 рекомендацій Венеціанської комісії, закріплених у Кодексі належної практики у виборчих справах 2002 року, максимально припустиме відхилення кількості виборців по округам «звичайно не мало б перевищувати 10%» (чи щонайбільше 15% за виняткових обставин).

За останніми підрахунками ОПОРИ в 98% ОТГ, в яких будуть відбуватися перші місцеві вибори 29 жовтня 2017 року, є округи, що мають більш ніж 15% відхилення у кількості виборців від середньої в окрузі. На виборах до міських рад найбільше відхилення від середньої кількості виборців у окрузі складає 510% (Бобровицька міська рада ОТГ в Чернігівській області); на виборах до селищних рад – 523% (Заболотівська селищна рада в Івано-Франківській обл.), на виборах до сільських рад – 246% (Привільська сільська рада в Луганській обл.). Детальніше дивіться Таблиці №1-3.

Причиною таких неприпустимих відхилень, що повторюють ситуацію чергових місцевих виборів 2015 року, є неврегульованість законодавства та довільне трактування його загальних норм членами територіальних виборчих комісій. Необхідність врахування меж виборчих дільниць і дотримання норми про їх нерозривність між різними виборчими округами є єдиною об’єктивною причиною, яка може призводити до нерівного розподілу кількості виборців у округах. Цієї обставиною однак не можна пояснити всіх аномальних відхилень, які були виявлені під час аналізу процесу утворення виборчих округів. Часто ТВК при утворенні виборчих округів керувалися критерієм забезпечення окремого представництва всіх адміністративно-територіальних одиниць в місцевій раді ОТГ, що формально не передбачено законом і входило в суперечність з дотримання принципу рівності виборчого права.

Разом з тим випадки оскарження суб’єктами виборчого процесу порядку формування округів, що призвели до визнання незаконними та скасування рішень виборчих комісій, є поодинокими. Це зумовлено обмеженістю строків, відведених на оскарження, і недостатньою обізнаністю виборців з ситуаціями щодо обмеження їхніх прав та механізмом їх захисту. Так, оскарження рішення виборчої комісії повинно бути реалізовано суб’єктами виборчого процесу або виборцями, які проживають на території відповідних округів у п'ятиденний строк з дня прийняття такого рішення. Оскільки закінчення формування виборчих округів завершилося 20 вересня, строки для судового оскарження вже минули. Правом на скасування рішення територіальної виборчої комісії, що суперечить закону, та на прийняття рішення по суті питання наділена відповідно до частини 19 статті 27 Закону України “Про місцеві вибори” також територіальна виборча комісія вищого рівня та Центральна виборча комісія. Проте у випадку, коли вже закінчилася реєстрація кандидатів у відповідних виборчих округах та почалося проведення ними агітації, cкасування рішення про утворення виборчих округів призведе до порушення прав кандидатів, які надавали згоду на балотування (подавали заяву на самовисування) в межах утворених територіальною виборчою комісією виборчих округів.

23 вересня Косівський районний суд Івано-Франківської області скасував постанову сільської виборчої комісії Рожнівської ОТГ від 19.09.2017 «Про затвердження кількості виборчих округів у с. Рожнів, с. Кобаки, с. Хімчин і зобов’язав комісію повторно провести процес утворення виборчих округів відповідно до положень статті 17 Закону України «Про місцеві вибори». На думку позивача, комісія не дотрималася норми про приблизно рівну кількість виборців у кожному окрузі. Суд, визнавши цей факт, вирішив погодився, що дана постанова ТВК є передчасною та немотивованою, адже у ній не наведені підстави прийнятого рішення з розподілу виборчих округів.

Новобузький районний суд Миколаївської області 4 жовтня скасував рішення Новополтавської сільської виборчої комісії про формування виборчих округів. Комісія при прийнятті відповідного рішення допустила відхилення від принципу рівної кількості виборців у округах, але судом було допущено грубі процесуальні порушення. Позовну заяву до суду подано з порушенням строків позовної давності (проте суд продовжив строк, враховуючи, що останній день припадав на неділю, хоча відповідне положення не застосовується до виборчих спорів). Адміністративні справи повинні вирішуватися судом у дводенний строк, проте перше засідання було призначено тільки через сім днів та двічі переносилося. Крім того, суд у рішенні вказав строк позовної давності 10 днів, тоді як у виборчих справах він становить 2 дні. Апеляція була подана комісією через чотири дні, проте до цього часу апеляційним судом не прийнято жодного рішення. Таким чином, вибори проводяться за раніше сформованими комісією округами.

27 вересня Чернігівський окружний адміністративний суд прийняв рішення про скасування постанови Ічнянської міської виборчої комісії Чернігівської області про утворення виборчих округів у зв’язку із недотриманням комісією принципу приблизно рівної кількості виборців у окрузі. 29 вересня це рішення підтримано Київським апеляційним адміністративним судом. Замість виконання рішення суду і прийняття постанови про утворення округів Ічнянська виборча комісія приймає рішення про визнання первинної постанови про утворення округів чинною. 4 жовтня Чернігівський окружний адміністративним суд приймає рішення про скасування цієї постанови, натомість 7 жовтня 2017 року рішення першої інстанції підтримує Київський апеляційний адміністративний суд. Проте, незважаючи на 4 рішення судів, ТВК продовжує виборчий процес у межах первинно сформованих 20 вересня округів.

Таблиця 1. Утворення виборчих округів на перших місцевих виборах в ОТГ 29 жовтня 2017 року: аномальні відхилення від середньої кількості виборців (міські ради)

Назва ради об’єднаної територіальної громадиК-сть округівЗагальна к-сть виборцівСередня к-сть виборців у окрузіОкруг з найбільшою к-стю виборцівОкруг з найменшою к-стю виборцівМаксимальне відхилення від середньої к-сті виборців у окрузі
Бобровицька міська рада (Чернігівська обл.)3420112592116397510%
Помічнянська міська рада (Чернігівська обл.)26185337132138125470%
Радомишльська міська рада (Житомирська обл.)26194537481882139438%
Городоцька міська рада (Хмельницька обл.)34263837761266180331%
Рудківська міська рада (Львівська обл.)26984637957790321%
Жашківська міська рада (Черкаська обл.)2614644563766161250%
Тростянецька міська рада (Сумська обл.)2617647679794198243%

Таблиця 2. Утворення виборчих округів на перших місцевих виборах в ОТГ 29 жовтня 2017 року: аномальні відхилення від середньої кількості виборців (селищні ради)

Назва ради об’єднаної територіальної громадиК-сть округівЗагальна к-сть виборцівСередня к-сть виборців у окрузіОкруг з найбільшою к-стю виборцівОкруг з найменшою к-стю виборцівМаксимальне відхилення від середньої к-сті виборців у окрузі
Заболотівська селищна рада (Івано-Франківська обл.)261116943072669523%
Великодимерська селищна рада (Київська обл.)2615952614819100514%
Срібнянська селищна рада (Чернігівська обл.)26853432847857476%
Цебриківська селищна рада (Одеська обл.)22354116124139313%
Славська селищна рада (Львівська обл.)26660625432163303%

Таблиця 3. Утворення виборчих округів на перших місцевих виборах в ОТГ 29 жовтня 2017 року: аномальні відхилення від середньої кількості виборців (сільські ради)

Назва ради об’єднаної територіальної громадиК-сть округівЗагальна к-сть виборцівСередня к-сть виборців у окрузіОкруг з найбільшою к-стю виборцівОкруг з найменшою к-стю виборцівМаксимальне відхилення від середньої к-сті виборців в окрузі
Привільська сільська рада (Луганська обл.)1411638311024246%
Іркліївська сільська (Черкаська обл.)22448520429361234%
Межиріцька сільська рада (Дніпропетровська обл.)26621823936775219%
Оваднівська сільська рада (Волинська обл.)22388417726157210%

Перші вибори у об’єднаних територіальних громадах відбуваються із застосуванням різних виборчих систем.

Вибори депутатів сільських та селищних громад (176) проводяться за мажоритарною системою відносної більшості. Для проведення виборів сільських та селищних депутатів утворюються одномандатні виборчі округи із приблизно рівною кількістю виборців. У кожному з одномандатних виборчих округів може бути обраний лише один депутат сільської або селищної ради. Для перемоги у виборчому окрузі кандидат повинен набрати найбільшу кількість голосів виборців. Якщо до бюлетеня було включено лише одного кандидата в депутати сільської або селищної ради, то йому для перемоги буде необхідно набрати більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Депутати міських рад (25 громад) обираються за пропорційною виборчою системою в багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками місцевих організацій політичних партій із закріпленням кандидатів у територіальних виборчих округах, на які поділяється багатомандатний виборчий округ. У розподілі мандатів беруть участь місцеві організації політичних партій, які отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій. Черговість кандидатів від місцевої організації партії, які отримали мандат, визначається в порядку зменшення відсотка голосів виборців, поданих за відповідну місцеву організацію партії у територіальних виборчих округах, за якими були закріплені кандидати, від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі місцеві організації партій у відповідних територіальних виборчих округах. Усі кандидати виборчого списку, крім першого кандидата (лідера списку), закріплюються за територіальними виборчими округами.

Вибори сільських, селищних, міських голів (201) проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості. Переможцем вважатиметься той кандидат, за якого було подано більше голосів виборців відносно інших кандидатів. Кандидати на посаду міського голови повинні внести грошову заставу для участі у виборах, натомість для претендентів на посади сільських та селищних рад такого обов’язку не передбачено.

КАНДИДАТИ НА ПОСАДИ МІСЬКИХ, СІЛЬСЬКИХ/СЕЛИЩНИХ ГОЛІВ: РЕЄСТРАЦІЯ, ВІДМОВА В РЕЄСТРАЦІЇ, КОНКУРЕНТНІСТЬ ВИБОРІВ

Вибори голів об’єднаних територіальних громад (міські, сільські, селищні разом)

На виборах голів об’єднаних територіальних громад було висунуто 944 кандидати, з яких 609 або 65% є самовисуванцями, 255 або 35% є кандидатами, висунутими місцевими організаціями політичних партій. Втім, кандидати від місцевих організацій політичних партій домінують на виборах у 25 містах: 80 з 120 кандидатів або 67% є висуванцями саме місцевих організацій політичних партій. Це відрізняє вибори голів у міських громадах від сільських та селищних, оскільки у останніх більшість кандидатів є самовисуванцями (569 або 69%).

kandydaty1

Активність місцевих організацій політичних партій та самовисуванців на виборах міських, сільських, селищних рад

Кандидати на виборах міських, сільських, селищних голівВибори міських голівВибори сільських та селищних голівУсього
Партійні висуванці80255335
Самовисуванці40569609
Усього120824944

На виборах міських, сільських та селищних голів серед місцевих організацій політичних партій найбільшу кількість кандидатів висунули «Блок Петра Порошенка» (82 кандидати або 41% громад), ВО «Батьківщина» (56 кандидатів або 28% громад), «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» (32 кандидати або 16% громад).

Активність місцевих організацій політичних партій на виборах міських, сільських та селищних голів: партії із найбільшим представництвом

Назва партіїКількість міст із кандидатом на посаду голови від партіїКількість сіл/селищ з кандидатом від партіїУсього% громад, в яких партія висунула кандидатів на голову% міських громад, в яких партія висунула кандидатів на голову% сільських та селищних громад, в яких партія висунула кандидата на голову
"БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА "СОЛІДАРНІСТЬ"14688241%56%39%
Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"13435628%52%24%
"УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ – УКРОП"3293216%12%16%
ВО "Свобода"12142613%48%8%
Об’єднання "САМОПОМІЧ"9172613%36%10%
РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА8182613%32%10%
Аграрна партія України313168%12%7%
"НАШ КРАЙ"115168%4%9%
"ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК"410147%16%6%
Народний Рух України2684%8%3%
Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі1563%4%3%
Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ"0663%0%3%

 

Вибори сільських та селищних голів

На виборах сільських та селищних голів зареєстровано 824 кандидати, з яких 569 або 69% є самовисуванцями, 255 або 31% були висунуті місцевими організаціями політичних партій. Спостерігачі ОПОРИ зафіксували лише 6 випадків відмови ТВК у реєстрації кандидатів на посади сільських та селищних голів у 176 громадах відповідного рівня. У всіх громадах, де 29 жовтня 2017 року відбуватимуться перші вибори, ТВК відмовила в реєстрації 3 кандидатам-самовисуванцям та 2 кандидатам, висунутих місцевими організаціями політичних партій.

kandydaty2

До підстав відмови в реєстрації кандидатів на посаду сільських та селищних голів належали:

1. Відсутність/неналежне оформлення декларації про майно, доходи і зобов’язання фінансового характеру (2 випадки)

Лука-Мелешківська сільська виборча комісія (Вінницька область) відмовила в реєстрації двох кандидатів-самовисуванців на посаду сільського голови у зв’язку із неточностями у поданій до ТВК декларації про майно, доходи і зобов’язання фінансового характеру. Станом на момент оприлюднення звіту відомо про постанову Вінницького районного суду про скасування рішення ТВК про відмову в реєстрації одного з кандидатів на посаду сільського голови і зобов’язання виборчої комісії із врахуванням виправлених кандидатом неточностей у документах повторно розглянути питання про його реєстрацію.

2. Кандидата було висунуто місцевою організацією політичної партії, яка не мала права висувати кандидатів (1 випадок)

Любешівська селищна виборча комісія (Волинська обл.) відмовила в реєстрації кандидата, висунутого незареєстрованою у відповідному районі місцевою організацією партії «Розумна сила». Аналогічна ситуація склалася і у Новополтавській сільській громаді Миколаївської області, в якій незареєстрована місцева організація партії «Побратими України» висунула кандидата на відповідних виборах.

3. Особа подала документи для реєстрації у декількох одномандатних виборчих округах одночасно (2 випадки). До прикладу, на голову і депутата в селі та селищі.

У зв’язку з тим, що кандидати висувалися одночасно у декількох одномандатних та/або єдиних одномандатних виборчих округах, було відмовлено двом кандидатам (Малинівська селищна громада, Харківська обл., Кирілівська селищна громада Запорізької області).

Перебіг реєстрації кандидатів на посади сільських та селищних голів не супроводжувався великою кількістю конфліктів між виборчими комісіями та претендентами. Кількість відмов в реєстрації кандидатів була незначною. Якщо зареєстровано 821 кандидата на відповідних виборах, то відмов у всіх без виключення громадах було лише 6. При цьому частина з кандидатів, яким було відмовлено у реєстрації, шляхом оскарження рішень ТВК відновила можливість балотуватися на виборах сільських та селищних голів.

Кількість кандидатів на посади сільських/селищних голів у територіальних громадах

Менше 5 кандидатів9956%
Від 5 і до 10 кандидатів7241%
Більше 1053%

 

 

 

На виборах сільських та селищних голів у 99 громадах (або 56% усіх громад) зареєстровано менше 5 кандидатів. Від 5 до 10 кандидатів зареєстровано у 72 громадах (41), більше 10 кандидатів балотується на виборах сільських та селищних голів у 5 громадах (3%).

У 11 громадах зареєстровано лише одного претендента на посаду сільського або селищного голови. З 5 громад, в яких зареєстровано більше 10 кандидатів, виділяється Біловодська селищна громада (Біловодський район Луганської області). У разі реєстрації одного кандидата на виборах міського, сільського, селищного голови він повинен отримати більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

У цій громаді зареєстровано 30 кандидатів на посаду селищного голови, з яких 26 є самовисуванцями, 4 були висунуті місцевими організаціями політичних партій. Більше 10 кандидатів зареєстровано у Раївській громаді Дніпропетровської області (16), Моринській та Мліївській громадах Черкаської області (14 та 13 відповідно), Демидівській громаді Рівненської області (12).

З 50 політичних партій, які приймали рішення про участь їхніх місцевих організацій політичних партій у перших місцевих виборах 29 жовтня 2017 року, жодна не висунула кандидатів на посади сільських селищних голів у всіх 176 територіальних громадах. 31 з 50 партій не висунула жодного кандидата на виборах сільського або селищного голови. Натомість 4 партії висунули кандидата лише в одній територіальній громаді. 7 партій охоплюють на виборах відповідних голів 2 – 10 територіальних громад, 5 партій представлені у 11 – 20 громадах. Інші три партії представлені у більшій кількості територіальних громад на виборах сільських та селищних голів («Блок Петра Порошенка» – 68 громад, ВО «Батьківщина» – 43, «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 29).

Активність партій щодо висування кандидатів на посади сільських та селищних голів

Кількість громад, в яких партія висунула кандидата на посаду сільського/селищного головиКількість партій із відповідним охопленням
У жодній громаді партія не висунула кандидата31
У одній громаді партія висунула кандидата4
2 – 10 громад партія висунула кандидатів7
11 – 20 громад партія висунула кандидатів5
21 – 30 громад партія висунула кандидата1
31– 50 громад партія висунула кандидата1
51 – 70 громад партія висунула кандидата1

У 10 і більше громадах висунули кандидатів на посади сільських та селищних голів 9 політичних партій: «Блок Петра Порошенка» (68), ВО «Батьківщина» (43), «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» (29), Радикальна партія Олега Ляшка (18), Об’єднання «Самопоміч» (17), Наш край (15), ВО «Свобода» (14), Аграрна партія (13), «Опозиційний блок» (10).

Вибори міських голів

Громадянська мережа ОПОРА оприлюднювала оперативний звіт за результатами моніторингу реєстрації кандидатів на виборах у міських об’єднаних територіальних громадах (Режим доступу: https://www.oporaua.org/vybory/zvity/44643-operatyvnyy-zvit-za-rezultatamy-sposterezhennya-na-vyborakh-miskykh-holiv-deputativ-miskykh-rad-na-pershykh-mistsevykh-vyborakh-u-obyednanykh-terytorialnykh-hromadakh-29-zhovtnya-2017-roku). За даними ОПОРИ, лише у одному з 25 міст, у яких відбуваються перші місцеві вибори, зареєстровано одного кандидата, що вимагатиме від нього отримання більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. У 17 з 25 міських територіальних громад було зареєстровано не більше 5 кандидатів на посаду голови, у 8 громадах – більше 5 кандидатів. Як і у сільських та селищних громадах, процес реєстрації кандидатів на посади міських голів не супроводжувався значними конфліктами. Спостерігачі ОПОРИ не зафіксували випадків відмови в реєстрації кандидатів на посади міських голів.

КАНДИДАТИ НА ВИБОРАХ ДЕПУТАТІВ МІСЬКИХ, СІЛЬСЬКИХ ТА СЕЛИЩНИХ РАД

Вибори депутатів сільських та селищних рад

За даними Громадянської мережі ОПОРА, на виборах депутатів сільських та селищних рад зареєстровано 16 тис. 133 кандидати, з яких 11 тис. 398 осіб (71%) є висуванцями місцевих політичних партій, 4375 (29%) балотуються шляхом самовисування. Домінування кандидатів-висуванців політичних партій у одномандатних виборчих округах є свідченням посилення впливу партій на перебіг перших місцевих виборів. До прикладу, на перших виборах депутатів сільських та селищних рад у 184 громадах, які відбувалися 11 та 18 грудня 2016 року, 51% кандидатів балотувався шляхом самовисування (Режим доступу: https://www.oporaua.org/vybory/43710-konkurentnist-vyboriv-hendernyi-aspekt-ta-pidhotovka-do-dnia-holosuvannia-na-pershykh-mistsevykh-vyborakh-11-ta-18-hrudnia-2016-r).

На виборах депутатів сільських та селищних рад кандидата хоча б в одному виборчому окрузі висунули місцеві організації 32 політичних партій (18 партій, які приймали рішення про участь місцевих організацій політичних партій, не висунули жодного кандидата у одномандатних виборчих округах). Найбільшу кількість кандидатів у одномандатних виборчих округах на виборах депутатів сільських та селищних громад висунули місцеві організації ВО «Батьківщина» (2914), «Блоку Петра Порошенка» (1736), «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» (1458) та Аграрної партії України (1412). Місцеві організації інших політичних партій висунули менше 1000 кандидатів у одномандатних виборчих округах 176 сільських та селищних громад.

За даними ОПОРИ, серед зареєстрованих кандидатів від місцевих організацій політичних партій на виборах сільських та селищних депутатів 46% становлять жінки. Натомість у загальній кількості кандидатів-самовисуванців, за оперативними даними, жінки становлять 38%.

Активність місцевих політичних партій на виборах депутатів сільських та селищних рад

ПартіїКількість кандидатів у ОВО% жінок від загальної кількості висуванців партії
ВО "Батьківщина"291448%
"Блок Петра Порошенка "Солідарність"173657%
 "УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ – УКРОП"145841%
Аграрна партія України141240%
Радикальна партія Олега Ляшка (уся)91949%
Об'єднання "Самопоміч"69738%
Наш край55850%
ВО "Свобода"46828%
"Опозиційний блок"30153%
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ ВАЛЕНТИНА НАЛИВАЙЧЕНКА "СПРАВЕДЛИВІСТЬ"14143%
"Відродження"10357%
"Народний фронт"9932%
За конкретні справи7748%
ВО "Черкащани"7056%
Народний Рух України6639%
Громадянська позиція5332%
Народна партія5347%
Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі4941%
Українська морська партія4043%
Солідарність жінок України35100%
Партія пенсіонерів України2119%
Розумна сила2045%
Політична партія "За життя"1712%
Рідне місто1718%
Християнсько-Демократичний Союз1771%
Громадський РУХ "Народний контроль"1625%
Партія Патріот1127%
Соціально-демократична партія України875%
Єдиний центр617%
Нова держава667%
Воля народу520%
Громадський рух Миколи Томенка "Рідна країна"540%
Усього від усіх партій, які висунули 1 і більше кандидатів1139846%

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували 85 рішень ТВК про відмову в реєстрації кандидатів, при цьому 54 відмови стосується 4 територіальних громад, в яких було відмовлено в реєстрації більше 10 кандидатів. У інших 14 громадах випадки відмови в реєстрації кандидатів були поодинокими.

Підстави для відмови в реєстрації кандидатів у депутати сільських та селищних рад:

1. Відсутність або неналежне оформлення декларації про майно, доходи і зобов'язання фінансового характеру (16 випадків).

Усі випадки відмови в реєстрації кандидатів у зв’язку із неналежним оформленням або відсутністю декларації про майно, доходи і зобов’язання зафіксовані у Лука-Мелешківській сільській об’єднаній територіальній громаді (Вінницька обл.). Ця ж комісія відмовила на аналогічних підставах двом кандидатам на посаду сільського голови. Як зазначають спостерігачі ОПОРИ, 9 кандидатів на виборах депутатів сільської ради та відповідного голови оскаржили рішення ТВК в судовому порядку, окремі з яких отримали позитивне рішення суду.

Необхідно зазначити, що чинне законодавство незадовільно врегульовує питання подання кандидатами до ТВК декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру під час реєстрації на місцевих виборах. Законом України «Про запобігання корупції» встановлено, що кандидати в депутати міських, сільських, селищних рад, на посади сільських, селищних, міських голів подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування (за минулий рік). Національне агентство з питань запобігання корупції ще в червні 2016 року затвердило форму відповідної декларації і визначило, що вона заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування на веб-сайті агентства. При цьому паперова копія декларації не подається. Натомість положення Закону України «Про місцеві вибори» передбачають обов’язкове подання кандидатами до ТВК декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Невідповідність положень двох законів створила передумови для неоднакового застосування виборчими комісіями законодавства.

2. Кандидата було висунуто місцевою організацією політичних партій, яка не мала права висувати кандидатів (16 випадків)

Усі 16 випадків стосуються Любешівської селищної ТВК(Волинська обл.), якавідмовила в реєстрації кандидатам від місцевої організації політичної партії «Розумна сила», що не була зареєстрована в установленому законом порядку у відповідному районі.

3. Відсутність автобіографії кандидата в депутати сільської або селищної ради та/або проблеми, неточності у переліку відповідного документа (8 випадків).

Авангардівська селищна виборча комісія (Одеська область) відмовила в реєстрації 8 кандидатів у депутати ради у зв’язку із недоліками у автобіографіях кандидатів, які були подані до ТВК. Спостерігач зазначив, що у жодному з випадків ТВК не відмовляла кандидатам у реєстрації на підставі відсутності необхідних документів, а приймала відповідні рішення у зв’язку із недоліками у їхньому заповненні. Закон України «Про місцеві вибори» встановлює, що помилки і неточності, виявлені в поданих на реєстрацію кандидатів документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати (частина 12 статті 41 Закону).

4. Місцева організація політичної партії не повідомила вчасно ТВК про проведення конференції із висування кандидатів (13 випадків).

Паланська (Уманський район) та Моринська (Корсунь-Шевченківський район) сільські громади Черкаської області відмовили в реєстрації 3 та 10 кандидатів відповідно у зв’язку із невчасним повідомленням ТВК про дату, час та місце проведення конференції з висування кандидатів у депутати сільських рад. Частина п’ята статті 37 Закону України «Про місцеві вибори» передбачає, що місцева організація політичної партії повідомляє ТВК у письмовій формі про проведення конференції із висування кандидатів не пізніш як за день до її проведення.

5. Члени ТВК відвідали конференцію місцевої організації із висування кандидатів, але під час реєстрації встановили невідповідність поданих осіб рішенню конференції (5 випадків).

Куяльницька сільська ТВК (Подільський район Одеської області) відмовила в реєстрації 5 кандидатам від місцевої організації Аграрної партії України. У рішенні ТВК зазначається про невідповідність висунутих конференцією районного осередку Аграрної партії України кандидатів, тим, які були зазначені у поданих документах. Члени ТВК були присутні на конференції місцевої організації і не зафіксували висування 5 осіб, які були у документах, що надійшли до виборчої комісії. Як зазначають спостерігачі ОПОРИ, порядок та строки подання документів щодо реєстрації кандидатів місцевою організацією партії були дотримані. ОПОРА наголошує, що повноваження ТВК щодо перевірки дотримання порядку висунення кандидатів місцевою організацією партії є досить обмеженими. Закон надає право на відвідування партійної конференції, але не визначає яким чином члени комісії можуть фіксувати перелік висунутих конференцією кандидатів. На чергових місцевих виборах 2015 року окремі суди займали позицію, що підставою реєстрації кандидатів є виключно рішення конференції місцевої організації партії, скріплене печаткою та погоджене центральним керівним органом партії.Відповідна позиція судів базувалась на тому, що ТВК не мають повноважень вивчати фактичні обставини висування кандидатів на конференції місцевої організації.

6. Балотування від різних суб’єктів висування (різних партій, від партії та шляхом самовисування; 6 випадків).

У Дальницькій сільській громаді (Овідіопольський район Одеської області) ТВК відмовила в реєстрації кандидатів-самовисуванців, які включені до виборчих списків політичних партій на чергових виборах районної ради 2015 року. Паланська сільська ТВК (Уманський район Черкаської області) відмовляла в реєстрації кандидата, який був одночасно висунутий місцевими організаціями Радикальної партії Олега Ляшка та ВО «Батьківщина». Натомість Паланська сільська виборча комісія відмовила в реєстрації особі, яка була висунута місцевими організаціями двох різних політичних сил. З аналогічних підстав було відмовлено в реєстрації двох кандидатів у Грицівській селищній громаді (Шепетівський район Хмельницької області).

З підстави відсутності або неналежного оформлення заяви про реєстрацію кандидата місцевою організацією політичної партії відмовлено в реєстрації 4 кандидатів у двох громадах (Авангардівська селищна громада, Одеська обл. – 2; Глуховецька селищна громада, Вінницька обл. – 2).

Неналежне оформлення або відсутність рішення зборів/конференції місцевої організації партії щодо висування кандидатів стали підставою для відмови 2 кандидатам (Авангардівська селищна громада), відсутність або неналежне оформлення заяви про самовисування від кандидата та/або про згоду на оприлюднення біографічних даних – Іванівська сільська громада, Вінницька обл. – 2.

Відсутність належного паспорта, його ксерокопій, фотографій кандидатів стало підставою для відмови в реєстрації 2 кандидатів (Малоданілівська селищна громада Харківської області, Дубечненська сільська громада Харківської області). Через відсутність або неналежне оформлення заяви про самовисування від кандидата та/або про згоду на оприлюднення біографічних даних було відмовлено в реєстрації 2 кандидатів у депутати.

Через відсутність більшості документів, необхідних для реєстрації кандидатів, ТВК відмовили 7 кандидатам.

Спостерігачі ОПОРИ звернули увагу на низку неоднозначних рішень ТВК, які стосувалися реєстрації кандидатів на виборах депутатів сільських та селищних рад. Зокрема, Іваньківська сільська виборча комісія Маньківського району Черкаської області зареєструвала кандидатом у депутати особу, яка за документами була висунута місцевими організаціями двох політичних партій (Аграрна партія України та ВО «Черкащани»). Незважаючи на факт висування від місцевих організацій різних політичних партій, ТВК прийняла рішення зареєструвати особу кандидатом від однієї з них, а не відмовити в реєстрації цієї особи. Відповідно до частини п’ятої статі 35 Закону України «Про місцеві вибори» особа може одночасно бути висунута кандидатом у депутати місцевих рад шляхом висування місцевою організацією лише однієї політичної партії.

Всупереч нормам Закону України «Про місцеві вибори» (частина четверта статті 35) Бузівська сільська виборча комісія Жашківського району Черкаської області зареєструвала кандидата одночасно на виборах депутата сільської ради та на виборах сільського голови. Законодавство забороняє особі, яка була висунута кандидатом у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови або старости, одночасно балотуватися у будь-яких інших одномандатних, єдиних одномандатних виборчих округах з будь-яких місцевих виборів. Неоднозначне рішення щодо можливості одночасно балотуватися у декількох одномандатних виборчих округах прийняв Любешівський районний суд Волинської області. Цей суд визнав протиправним і скасував рішення Любешівської селищної виборчої комісії, яка відмовила у реєстрації особи кандидатом на посаду селищного голови та депутата селищної ради.

Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА встановили, що частина кандидатів від «Українського об'єднання патріотів – УКРОП» на виборах Олешинської, Слобідсько-Кульчієвецької, Городоцької об’єднаних територіальних громад Хмельницької області не підписували заяв про згоду балотуватися та не подавали власних декларацій та автобіографій. Як з’ясувалося, усі особи в 2015 році балотувалися в депутати до Хмельницької міської ради від цієї партії.

Вибори депутатів місцевих рад

Громадянська мережа ОПОРА раніше оприлюднювала оперативний звіт за результатами реєстрації кандидатів на виборах депутатів міських рад (Режим доступу: https://www.oporaua.org/vybory/zvity/44643-operatyvnyy-zvit-za-rezultatamy-sposterezhennya-na-vyborakh-miskykh-holiv-deputativ-miskykh-rad-na-pershykh-mistsevykh-vyborakh-u-obyednanykh-terytorialnykh-hromadakh-29-zhovtnya-2017-roku). За даними спостерігачів ОПОРИ, 13 з 50 партій, які приймали рішення про участь їхніх місцевих організацій, не висунули жодного виборчого списку. Місцеві організації лише трьох політичних партій висунули виборчі списки в усіх 25 містах.

Випадки відмови в реєстрації кандидатів, включених до виборчих списків місцевих організацій, не були масовими. Спостерігачами зафіксовано 32 відмови в реєстрації кандидатів на виборах депутатів міських рад, при цьому було зареєстровано 296 окремих виборчих списків. Втім, ОПОРА виявила низку проблем процесу реєстрації кандидатів на відповідних виборах, які були спричинені незадовільною якістю положень виборчого законодавства. Зокрема, невизначеність у Законі України “Про місцеві вибори” документа, що засвідчує місце проживання особи, яка має паспорт громадянина України у вигляді ID-картки, призвела до відмови в реєстрації кандидатом у депутати (Жашківська міська громада, Черкаська обл.). Попри те, що паспорти громадянина України у вигляді ID-картки вже отримали майже мільйон українців, положення виборчого законодавства не приведені у відповідність до цього нововведення. Згідно з абзацом другим частини першої статті 40 Закону України “Про місцеві вибори” кандидати у депутати по багатомандатному округу до пакету документів, поданих на реєстрацію, подають ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України та сторінок, де зазначаються відомості про місце проживання відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Такі ж вимоги встановлені й для кандидатів у депутати по одномандатних округах, кандидатів на посади сільських, ceлищних міських голів, членів виборчих комісій. Інформація про місце проживання особи зберігається на безконтактному електронному носії, що міститься у паспорті, проте ТВК не забезпечені відповідними зчитувальними пристроями. Кандидат також міг підтвердити своє місце реєстрації довідкою, передбаченою Правилами реєстрації місця проживання (Постанова КМУ №207 від 02.03.2016). Натомість виборчі комісії орієнтуються на Закон України «Про місцеві вибори» та Роз’яснення ЦВК, які не врегульовують процес реєстрації кандидатами громадян України, які отримали паспорти у вигляді ID.

АГІТАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ КАНДИДАТІВ У ДЕПУТАТИ ТА НА ПОСАДИ МІСЦЕВИХ ГОЛІВ

Місцева виборча кампанія в об’єднаних територіальних громадах відзначається значно меншою активністю суб’єктів виборчого процесу та насиченістю публічних заходів, порівняно із загальнонаціональними кампаніями. Навіть після завершення етапу офіційної реєстрації кандидатів переважна більшість учасників виборчого процесу не проявляє публічної активності в округах.

Традиційна для всіх попередніх виборів проблема з дочасною агітацією на цих виборах гостро не проявилася. Спостерігачі ОПОРИ зафіксували випадки агітаційних заходів з боку кандидатів у депутати лише в трьох ОТГ (Зборівська міська ОТГ в Тернопільській області, Олешинська сільська ОТГ і Слобідськокульчиєвецька сільська ОТГ в Хмельницькій області) та 9 подібних зловживань з боку кандидатів на посади місцевих голів (Китайгородська сільська ОТГ в Дніпропетровській області, Лановецька міська ОТГ в Тернопільській області, Олешинська сільська ОТГ і Слобідськокульчиєвецька сільська ОТГ в Хмельницькій області, Кам'янська міська ОТГ і Моринська сільська ОТГ в Черкаській області, Мамаївська ОТГ в Чернівецькій області, Катеринівська сільська ОТГ в Кіровоградській області).

Офіційно ж агітаційна кампанія розпочинається з дня, наступного за днем прийняття відповідною територіальною виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів. У розрізі політичних партій, попри загальну пасивність суб’єктів виборчого процесу, найпомітніше проводить офіційну агітаційну кампанію ВО «Батьківщина». За оцінками ОПОРИ, агітацією цієї партії охоплено 33% ОТГ, де 29 жовтня відбуватимуться перші місцеві вибори. Для «БПП» показник охоплення ОТГ публічними агітаційними заходами станом на середину жовтня склав лише 21%. Наступними за рівнем агітаційної активності є Аграрна партія України (агітацію зафіксовано в 18% ОТГ) і УКРОП (17% ОТГ).

Document page 008

Рейтинг партій – суб’єктів виборчого процесу за масштабом агітаційної активності в ОТГ

ПартіїВідсоток округів, де зафіксована агітація
ВО "Батьківщина"33%
"Блок Петра Порошенка "Солідарність"21%
 Аграрна партія України18%
 УКРОП17%
 Радикальна партія Олега Ляшка12%
 Наш край9%
 ВО "Свобода"8%
 Об'єднання "Самопоміч"8%
 "Опозиційний блок"7%

 

 

 

 

 

 

 

Кандидати в депутати і кандидати на посаду місцевих голів використовують схожі способи агітаційної діяльності. Серед переліку форм агітації, визначених Законом України «Про місцеві вибори» (п. 5 ст. 54), найбільш поширеним на практиці є проведення зборів громадян та інших зустрічей з виборцями. Такі заходи з боку кандидатів у депутати зафіксовані в 51% ОТГ, а з боку кандидатів на посаду місцевих голів в 56% ОТГ. Також домінуючою формою агітації є розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань: з боку кандидатів в депутати – в 49% ОТГ, кандидатів на посаду місцевих голів – в 46% ОТГ. Оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних ЗМІ політичної реклами кандидатами в депутати і на посади місцевих голів виявлено в 26% і 24% ОТГ відповідно.

Домінуючі типи агітації серед кандидатів у депутати

Типи агітаціїВідсоток ОТГ, де зафіксовано таку агітацію
проведення зборів громадян, зустрічей з виборцями51%
розповсюдження виборчих листівок, плакатів49%
оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) ЗМІ політичної реклами26%
встановлення агітаційних наметів19%
розміщення політичної реклами на носіях зовнішньої реклами18%
проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів8%
проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів1%
проведення публічних дебатів, дискусій, круглих столів, прес-конференцій1%

Домінуючі типи агітації серед кандидатів на посади місцевих голів

Типи агітаціїВідсоток ОТГ, де зафіксовано таку агітацію
проведення зборів громадян, зустрічей з виборцями56%
розповсюдження виборчих листівок, плакатів46%
оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) ЗМІ політичної реклами24%
проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів12%
розміщення політичної реклами на носіях зовнішньої реклами11%
встановлення агітаційних наметів10%
проведення публічних дебатів, дискусій, круглих столів, прес-конференцій2%
проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів1%

Проведення публічних дебатів, дискусій, круглих столів, прес-конференцій, а також масових заходів є найменш поширеними формами агітації серед партій і кандидатів, які балотуються на перших місцевих виборах. Так само не використовуються інші, не традиційні способи ведення агітаційної кампанії. Учасники виборів практично не використовують соціальних мереж та сучасних інтернет-інструментів в агітаційних цілях, що, очевидно, зумовлено недостатнім охопленням та рівнем користування інтернетом виборців, які проживають в сільській місцевості. Серед типових прикладів ведення агітації в ОТГ можна, зокрема, привести такі випадки: зустрічі з виборцями біля церкви за участі місцевого священика і кандидатів від партії «Свобода» (Великомостівська міська ОТГ, Львівська область); транспортний засіб рухається по селам ОТГ та проводить агітацію за допомогою гучномовця (Кирилівська селищна об'єднана територіальна громада, Запорізька область); Радикальна партія Олега Ляшка подарувала дитячому садочку с. Тараканова 2 пральні машини (Тараканівська сільська об’єднана територіальна громада, Рівненська область). Останній приклад має ознаки непрямого підкупу виборців.

Document page 009

Широке поширення партіями і кандидатами друкованої агітаційної продукції, яке було зафіксовано спостерігачами в понад чверті ОТГ, різко контрастує з тим, як партії виконують п. 3 ст. 56 Закону «Про місцеві вибори». Відповідно до зазначеної норми місцеві організації партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, кандидати у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, старости зобов’язані подати по одному примірнику кожного друкованого агітаційного матеріалу, виготовленого за рахунок власних виборчих фондів, а також з використанням обладнання, що їм належить, не пізніш як через два дні після його виготовлення до відповідної територіальної виборчої комісії.

З 25 міських ОТГ, де 29 жовтня відбуватимуться місцеві вибори, в 14 ОТГ жодна партія не подала зразків агітаційної продукції. Найкраща, але виняткова ситуація, склалася в Семенівській міській об’єднаній територіальній громаді, де 8 з 9 партій – суб’єктів виборчого процесу виконали цей обов’язок. Серед кандидатів у депутати на виборах в селищні та сільські ради ОТГ щонайменше один примірник друкованого агітаційного матеріалу подали до ТВК лише трохи більше 2% від зареєстрованих кандидатів. Проблема з незадовільним виконанням цієї норми закону полягає в тому, що відсутня чітко визначена відповідальність за її порушення, а також з боку ТВК немає жодного контролю за перебігом ведення агітації суб’єктами виборчого процесу та станом виконання відповідної вимоги закону.

Document page 010

Спостерігається використання технологій, які звужують можливості вільного волевиявлення виборців, хоча й не в таких масштабах, як в умовах парламентських виборів. Зокрема, виявлено прояви потенційного впливу на результати голосування через так званих кандидатів-двійників – осіб, персональні дані яких збігаються з даними рейтингових чи пізнаваних кандидатів.

В 7,3% ОТГ виявлено «двійників» серед кандидатів в депутати і в 5% ОТГ серед кандидатів на посади місцевих голів. На технічний характер їх реєстрації може вказувати те, що ніхто з кандидатів-двійників публічно не проявляє жодної агітаційної активності. 

dviynyky

Попри те, що велика кількість кандидатів як на посади місцевих голів, так і кандидатів в депутати не проводить публічної агітаційної діяльності, кількість відмов від балотування на підставі особистої заяви кандидата або звернення місцевої організації партії є мінімальною. 3,2% кандидатів на посади місцевих голів відмовилися від балотування і подали відповідні заяви. Серед кандидатів у депутати показник відмов від балотування є мінімальним і складає менше 1%.

Це може свідчити про те, що реальною метою реєстрації таких кандидатів насамперед є отримання позаконкурентних переваг у виборчому процесі, зокрема шляхом отримання додаткових квот представництва у дільничних виборчих комісіях.

ПОРУШЕННЯ ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЛЕЖНИХ УМОВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ

З огляду на локальний характер виборчої процесу і не надто помітну агітаційну активність кандидатів, інтенсивність виборчих зловживань на цьому етапі виборчої кампанії є мінімальною. Найбільш частими випадками недотримання суб’єктами виборчого процесу законодавства є ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин. Спостерігачами виявлено 19 таких фактів, зокрема в Жидичинській сільській ОТГ та Боратинській сільській ОТГ Волинської області, Фурсівській сільській ОТГ і Дівичківській сільській ОТГ Київської області, Рудківській міській ОТГ Львівської області, Моринській сільській ОТГ Черкаської області, Кіцманській ОТГ Чернівецької області, Баранинській сільській ОТГ Закарпатської області.

Зафіксовано 15 фактів поширення (встановлення) агітаційних матеріалів у заборонених законом місцях, зокрема у Широківській селищній ОТГ Дніпропетровської області, Якимівській селищній ОТГ і Кирилівській селищній ОТГ Запорізької області, Великомостівській міській ОТГ Львівської області, Хоростківській міській ОТГ і Зборівській міській ОТГ Тернопільської області. Насамперед це є проявом безвідповідальності та свідомого порушення закону кандидатами і партіями. Однак проблема також у тому, що, за інформацією ОПОРИ, в 16% ОТГ органами місцевого самоврядування не були визначені та обладнанні місця, відведені для розміщення матеріалів передвиборної агітації.

Також зафіксовано 14 випадків поширення агітаційних матеріалів без відповідних відомостей і використання комунальних ЗМІ й офіційних видань органів влади та місцевого самоврядування в агітаційних цілях (11 випадків).

Спостерігачі ОПОРИ відзначили, що в більшості ОТГ (в 68% від загальної кількості) правоохоронними органами не проводиться активна профілактична та просвітницька робота серед виборців та суб’єктів виборчого процесу ОТГ щодо попередження виборчих порушень.

Рейтинг виборчих зловживань (станом на середину жовтня 2017 року)

Типи порушеньКількістьВідсоток від загальної кількості
ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин1924%
поширення (встановлення) агітаційних матеріалів у заборонених законом місцях1519%
поширення агітаційних матеріалів без відповідних відомостей1418%
використання комунальних ЗМІ та офіційних видань органів влади та місцевого самоврядування в агітаційних цілях1114%
використання посадовими особами, які є потенційними кандидатами або вже стали кандидатами, офіційних заходів для проведення агітації810%
залучення держслужбовців чи представників бюджетних установ до агітаційних заходів45%
публічна підтримка посадовими (службовими) особами кандидатів в робочий час34%
Інші порушення56%

У роботі ТВК не виявлено критичних проблем чи серйозних конфліктів, які б могли негативно вплинути на хід підготовки виборчого процесу. Разом з тим окремі процедурні проблеми дещо ускладнюють роботу комісій і ефективну взаємодію їхніх членів. Зокрема, щодо дотримання конкретних процедурних вимог, то найменш задовільна ситуація з підготовкою ТВК проектів рішень, яку завчасно здійснюють лише 81% ТВК.

Також спостерігачі зафіксували 20 випадків судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності ТВК. Позови найчастіше подавалися кандидатами і стосувалися відмов чи скасування реєстрації кандидатів або виключення їх з виборчих списків. Наприклад, Постановою №19 від 10 жовтня 2017 року Радомишльська міська виборча комісія скасувала реєстрацію 26 кандидатів у депутати до Радомишльської міської ОТГ. Окремі суб'єкти подання від ВО «Батьківщина», політичної партії «Наш край», «БПП «Солідарність», Аграрної партії та «Самопомочі», в кількості 19 кандидатів, звернулися до суду і в результаті було скасовано рішення ТВК щодо їх виключення з кандидатів у депутати.

Інший приклад, коли 11 жовтня (після дозволеного законом строку) Верхньодніпровська міська ТВК прийняла рішення про зняття з реєстрації першого кандидата у виборчому списку згідно з листом ЦВК щодо виключення з виборчих списків осіб, які давали згоду балотуватись різним політичним силам. Затверджуючи текст виборчого бюлетеня, комісія виключила Об'єднання «Самопоміч» на тих 8 округах, де не були закріплені кандидати. Своє рішення комісія пояснювала відсутністю прізвища кандидата в бюлетенях внаслідок скасування реєстрації кандидата № 1 у списку та відсутності закріпленого за округом кандидата. 3 жовтня 2017 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановив скасувати рішення комісії щодо скасування реєстрації кандидата за межами визначених законом строків. 16 жовтня 2017 року Верхньодніпровська міська ТВК на виконання постанови суду скасувала рішення про відмову в реєстрації кандидата та постанову про затвердження тексту виборчого бюлетеня, а також повернула у виборчі бюлетені відповідну партію. 17 жовтня 2017 року Дніпровський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії комісії з винесення постанови по затвердженню тексту виборчого бюлетеня.

Загалом же робота ТВК організована належним чином. Визначений розподіл обов’язків та графік чергувань членів комісії. ТВК проводять свою діяльність відкрито, випадків недопуску на засідання журналістів чи спостерігачів не зафіксовано. Майже всі комісії при організації роботи дотримуються встановлених законом процедурних вимог, окрім вже згаданих. Зокрема, ведуться протоколи засідань (у 99% ТВК), рішення оформлюються у формі постанов і вивішуються на дошці оголошень (97% ТВК), ведеться журнал обліку звернень (96% ТВК).

Дотримання ТВК процедурних вимог законодавства

ПроцедуриВідсоток ТВК, які їх дотримуються
ведуться протоколи засідань99,4%
рішення оформлюються у формі постанов і вивішуються на дошці оголошень97,2%
ведеться журнал обліку звернень96,0%
готуються проекти рішень81,4%

Понад 10% ТВК поінформували про відсутність належних матеріально-технічних умов. Ключовими проблемами є недостача офісної техніки та відсутність послуг інтернету, поганий стан приміщення, відсутність канцелярського приладдя.

Підтверджених випадків тиску на ТВК чи окремих її членів з боку органів влади або представників певного кандидата (партії) спостерігачами не зафіксовано.

Майже всі районні ТВК дотрималися строків утворення ДВК для перших місцевих виборах в ОТГ (до 13 жовтня включно). Винятком є Мартинівська і Соколівська ТВК у Житомирській області та Дівичівська ТВК у Київській області. Однак за оперативно зібраною спостерігачами інформацією (яка уточнюється) щонайменше 194 ДВК провели свої перші засідання невчасно.

Територіальні виборчі комісії допускали процедурні порушення при формуванні дільничних виборчих комісій. Насамперед йдеться про порушення процедури жеребкування (проведення жеребкування для кожної комісії окремо (Фурсівська сільська виборча комісія Київської області); врахування подань від неналежних суб’єктів (позапарламентських партій) (Волинська область); включення подань, оформлених з порушенням закону (більше однієї кандидатури від одного суб’єкта) (Київська область); включення подань за пропозицією голови ТВК таким чином, що склад комісії перевищував мінімальний (Полтавська область). В деяких випадках комісіями після виявлення недоліків у формуванні комісій вносилися зміни до рішень про формування дільничних комісій, таким чином особи, подані від неналежних суб’єктів подання або з порушенням кількості кандидатур, повторно виключалися зі складу чи включалися до нього за поданням голови комісії. При формуванні ДВК в Острицькій територіальній громаді кандидатури по одному з подань кандидата на посаду голови об’єднаної територіальної громади особи були включені до складу ДВК, проте потім замість подання на заміну, членами комісії прийнято рішення про заміну первинного подання на інше (шляхом виготовлення членами комісії нового подання без підпису кандидата).

Лише в 40% ОТГ відділи ведення Державного реєстру виборців активні у поширенні серед виборців інформації про необхідність уточнення відомостей в Державному реєстрі виборців. Решта відділів Держреєстру інформують громадськість несистемно та вибірково.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Центральній виборчій комісії

  • Здійснювати контроль за однаковим застосуванням виборчого законодавства територіальними виборчими комісіями, враховуючи правову невизначеність низки важливих виборчих процедур.
  • Враховуючи досвід попередніх місцевих виборів, запровадити ефективні канали комунікації із територіальними виборчими комісіями, сприяючи розв’язанню проблемних ситуацій в діяльності останніх.

Верховній Раді України, Комітетам Верховної Ради України

  • Внести зміни до законодавства для забезпечення правової визначеності виборчого процесу на перших місцевих виборах у об’єднаних територіальних громадах, що сприятиме уникненню проблем на наступних виборах відповідного рівня.
  • Повернутися до виконання попередніх зобов’язань щодо проведення повноцінної виборчої реформи та удосконалення виборчих процедур.

Правоохоронним органам

  • Забезпечити ефективний моніторинг та фіксацію порушень законодавства на виборах, звертаючи особливу увагу на випадки матеріального заохочення виборців.
  • Провести тематичне навчання для співробітників правоохоронних органів, які безпосередньо залучаються до розслідування злочинів на перших місцевих виборах у об’єднаних територіальних громадах.
  • Посилити інформаційно-просвітницьку та профілактичну роботу, спрямовану на попередженн виборчих злочинів.

 

Додаткова інформація:

Проміжний звіт за результатами спостереження ОПОРИ на перших місцевих виборах в об’єднаних територіальних громадах 29 жовтня 2017 року (вересень – 2017).

Оперативний звіт за результатами спостереження на виборах міських голів, депутатів міських рад на перших місцевих виборах у об’єднаних територіальних громадах 29 жовтня 2017 року.

 

Ми у Facebook Ми у Twitterandroid grayOPORA Github

mapa 2015 grey

tvk grey

rada grey

zhytlo grey

 digest gray

rada4you g

bookstore opora grey

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2015