1. Кадрові зміни серед керівників органів місцевої влади, їхня партійна приналежність
2 березня 2014 р. О. Турчинов призначив головою обласної держадміністрації члена ВО «Батьківщина» Юрія Одарченка, який замінив на цій посаді представника ПАРТІЇ РЕГІОНІВ М. Костяка. Наразі зміни у керівництві голів РДА ще не можна назвати остаточними. Зокрема, незаповненими залишаються посади 6 голів РДА. Решта 12 райдержадміністрацій вже розпочали свою роботу під новим керівництвом, призначеним у період з 17 березня по 1 квітня 2014 р. (Див. табл. 1). Деяких нових призначенців на керівні посади складно назвати «новими» політиками: так, головою РДА Новотроїцького району 1 квітня 2014 р. став А. Євстратов, за 8 днів до того звільнений з аналогічної посади – голови РДА Скадовського району (займав її з березня 2013 р.). Як інший приклад, новим головою РДА Каланчацького району був призначений І. Гончарський, який у 2005-2007 рр. також очолював РДА Скадовського району.
Посада голови обласної ради досі залишається вакантною, під час голосування щодо нового голови на останній сесії облради голоси депутатів майже порівну розділилися між двома кандидатами. Попередній очільник облради і активний прихильник екс-президента В. Януковича В. Пелих написав заяву про звільнення (зазначивши, що пише її «під тиском») ще наприкінці лютого 2014 р. Усі голови районних рад Херсонської області залишаються на своїх посадах, 14 з них були обрані до місцевих рад на виборах 2010 р. від ПР, 2 – від Народної Партії, 1 – від ВО «Батьківщина». Чи були спроби депутатів місцевих рад відсторонити своїх голів від виконання їхніх обов’язків – нині невідомо.
Повноваження міського голови Херсону тимчасово виконує представник ВО «Батьківщина»
В. Миколаєнко. У двох містах обласного значення – Голій Пристані і Новій Каховці міські голови зберегли за собою свої посади. Є рішення сесії міської ради міста Каховка про відставку міського голови О. Карасевича, але оскільки він формально перебуває у відпустці, зазначене рішення досі не набуло чинності.
2. Зміна балансу політичних сил в області після подій Євромайдану
Останні повідомлення з рад усіх рівнів області вказують на те, що ПАРТІЯ РЕГІОНІВ втрачає свої колись потужні позиції на Херсонщині. Була зруйнована усталена система політичних стосунків, контролю та неформальних комунікацій, що вибудувалася в останні роки. На руїнах ПАРТІЇ РЕГІОНІВ створено кілька груп впливу, які конкурують між собою та шукають компроміс із представниками нової влади.
Так, фракція цієї партії у обласній Херсонській раді, яка донедавна нараховувала 57 депутатів (для порівняння – склад фракції ВО «Батьківщина» – 7 осіб) перебуває на стадії фактичного припинення свого існування. 5 березня 2014 р. 25 депутатів, які входили до фракції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ у Херсонській облраді, оголосили про свій вихід із фракції та про створення позафракційної групи «Громадська ініціатива Херсонщини». Наприкінці березня 2014 р. на ІІІ пленарному засіданні ХХХ сесії обласної ради 15 депутатів фракції колишньої провладної партії об’єдналися під керівництвом Сергія Рибалка (представник ВО «Батьківщина») і створили депутатську групу «Аграрії Херсонщини» (загальна чисельність – 17 осіб).
Наприкінці лютого 2014 р. уХерсонській міській раді про саморозпуск оголосила депутатська фракція ПАРТІЇ РЕГІОНІВ, яка впродовж періоду Євромайдану робила численні заяви про підтримку дій тогочасної влади. З колишніх представників ПАРТІЇ РЕГІОНІВ у цій раді були утворені депутатські групи «За стабільність», «Єдність», «За рідне місто». У м. Генічеськ на міській партконференції здав свій партійний квиток лідер місцевої татарської громади, голова місцевої РДА і районної організації ПАРТІЇ РЕГІОНІВ Сейтумер Німетуллаєв. Дистанціювалися від екс-провладної партії також й представники наукової спільноти області. Так, голова Ради ректорів Херсонщини, ректор Херсонського національного технічного університету Юрій Бардачов розмістив на офіційному сайті ХНТУ заяву про вихід з ПР.
З іншого боку, немає підстав стверджувати, що колишні опозиційні партії (ВО «Батьківщина», «УДАР», ВО «Свобода») значно наростили свій вплив у області. На цей час ВО «Батьківщина» отримала контроль над ОДА, частиною РДА та деякими структурними підрозділами держадміністрацій, однак інших значних кадрових змін у області на рівні місцевих рад усіх рівнів не відбулося. Зазначимо також і те, що вищезгадані кадрові зміни можуть носити тимчасовий характер та значною мірою їхня доля буде залежати від оголошення результатів виборів Президента. Доказом цього може слугувати, наприклад, факт того, що новопризначений голова облдержадміністрації Юрій Одарченко не поспішає скласти повноваження народного депутата України.
Ситуація на рівні територіальних громад та місцевих рад є досить складною та неоднозначною: місцеве самоврядування після краху політичної системи перетворилося на поле для політичних конфліктів. Так, за короткий час у відставку були відправлені рішеннями місцевих рад частина керівників органів місцевого самоврядування: голова Херсонської обласної ради В. Пелих, в.о. Херсонського міського голови і одночасно секретар Херсонської міської ради З. Бережна, Каховський міський голова О. Карасевич та деякі інші. При цьому у депутатів, що представляють нову владу, виникли певні складнощі при спробах встановити контроль за радами або завершити кадрові зміни.
Вже більше місяця депутати Херсонської обласної ради не можуть обрати нового голову своєї ради. Представники ВО «Батьківщина» змогли лише призначити «головуючого на сесії», а сесію, яка мала вже три пленарні засідання, не закінчують вже більше місяця.
«Батьківщина» спромоглася призначити на посаду секретаря міської ради в.о. Херсонського міського голови свого представника Володимира Миколаєнка, але депутати-«екс-регіонали» заблокували усі інші кадрові призначення й навіть саботують суто технічне питання щодо призначення нового секретаря Херсонської міської ради до складу Виконавчого комітету Херсонської міської ради.
Союзники «Батьківщини» по коаліції – «Свобода» та «УДАР» не змогли посилити свої позиції за результатами подій Євромайдану.
«Свобода», активісти якої були однією з чисельних груп на херсонському Євромайдані, мало присутня в публічному та інформаційному полі області. Окрім того, конкурентом партії на її електоральному полі може розглядатися Правий сектор, який провадить активну діяльність у області.
Навіть після подій Євромайдану Херсонський «УДАР» не зміг здобути політичного впливу на рівні місцевих рад та авторитету на рівні місцевих еліт. Причини у тому, що партійна структура в області є різнорідною та відносно аморфною, складається з кількох груп впливу, що діють практично автономно та переслідують різні цілі. Є номінальне керівництво обласної організації, яке виконує представницькі функції, частина ударівців групується навколо народного депутата України А. Путілова, частиною опікується народний депутат-самовисуванець Ф. Негой. Під час Євромайдану ці політики зосередили свої зусилля на революційних подіях у Києві, залишивши Херсон на периферії своїх інтересів. Частина представників цієї партії, які у 2010 р. стали депутатами деяких місцевих рад (Херсонської обласної, Херсонської міської ради, Білозерської районної ради), представляють фінансово-промислову групу «Співдружність», яка має своїх представників і в інших політичних партіях та зацікавлена у вирішенні власних бізнесових інтересів. У цілому, виникла ситуація, за якої при значній популярності серед виборців бренду «УДАР», діячі з цієї партії були відсутні або зовсім непомітні на херсонському Євромайдані та, відповідно, за наявності усіх можливостей не спромоглися додати популярності своїй партії.
Вартують уваги протиріччя між «УДАРом» та ВО «Батьківщина», що загострилися у зв'язку із наближенням дати позачергових виборів Херсонського міського голови. Так, депутат Херсонської міської ради молодий активний політик Андрій Гордєєв вже кілька разів публічно критикував кадрову політику «Батьківщини» та дії своїх партійних союзників у налагодженні оборони в області. Він же спробував позмагатися із лідером обласної «Батьківщини» Володимиром Миколаєнком під час обрання секретаря Херсонської міської ради – в.о. Херсонського міського голови, але програв. Показовою є також відсутність призначення представників чи висуванців «УДАРу» в органи влади. Виключенням є призначення голови обласної партійної організації полковника міліції у відставці Михайла Фабріна начальником обласної міліції.
Комуністична партія України зайняла нішу радикальної прокремлівської опозиції. В умовах розколу ПР представники Комуністичної партії стали ведучою політичною силою в області, яка публічної захищає інтереси російськомовних громадян, засуджує «фашистський заколот» у країні та вимагає негайного проведення референдуму з питань федералізму. Місцеві активісти КПУ організували спроби захисту пам'ятника Леніну на центральній площі в Херсоні під час демонтажу монументу, проведення «народного референдуму» на площі, інших публічних заходів в області, в яких бере участь від кількох десятків до кількох сотень громадян. Лідером цієї опозиції стала екс-народний депутат Катерина Самойлик. Навколо КПУ гуртуються окремі представники Партії регіонів, які є прихильниками радикального спротиву, групи «Стоп-Майдан», Концепція громадскої безпеки (російською КОБ – Концепция общественной безопасности) тощо.
3. Наявність нових громадських ініціатив і політичних сил
Найголовнішою політичною силою, що з'явилася в останні три місяці в області, став місцевий Майдан, який перетворився на самостійну політичну силу, яка на сьогодні поки що підпорядковується представникам ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» в більшій мірі та «УДАРу» в меншій. І на сьогодні херсонський Майдан, як політичний організм постійно розвивається, з’являються нові його форми існування. На розвиток Майдану впливають кілька факторів. Найголовніший з них – війна з Росією та Кримське питання. Навколо допомоги українським військовим самоорганізувався потужний обласний громадський рух із кількома центрами впливу. Загроза російського втручання активно стимулює розвиток місцевих «самооборон», «ополчень», «народних дружин», які самоорганізовуються та беруть на себе функції охорони (контроль за блок-постами, виїзди на перевірку сигналів щодо російського вторгнення, появи диверсантів, агітаторів, охорона адміністративних будівель тощо). Найвпливовіша та найбільш організована сила такого кшталту – це Херсонська Самооборона, яку очолює Денис Лошкарьов. Представники Самооборони також беруть участь й у люстраційних процесах та у громадському контролі над владою (активна присутність на сесіях місцевих рад, тиск на старих чиновників із вимогою їхнього усунення). Подібні ініціативи характерні не лише для Херсону, але і для інших міст області. Так, у м. Цюрупинськ була створена Координаційна рада, яка зокрема прийняла рішення створити блок-посту на «кримській» автомобільній трасі та організувати допомогу українським військовим у прикордонних з АР Крим районах. У березні 2014 р. на базі Координаційної ради Цюрупинська офіційно було зареєстровано два громадських об’єднання: Добровільні дружини (аналог Самооборони) з функцією допомоги правоохоронним органам та громадська організація «Цюрупинский Спас», мета і завдання якої ще оприлюднені.
Бажання запровадити громадський контроль також є одним із факторів, навколо якого створюється громадський рух. В області створена Народна експертна громадська рада. Її роботу координує одна з активісток Майдану Євгенія Мироненко. Рада планує впливати на прийняття рішень місцевими депутатами. Навколо цієї громадської ради згуртувалися активні громадяни, які раніше не брали участі у політичній діяльності.
Досить потужною є діяльність Незалежної громадської ради, яка була створена на базі публічно-консультативного органу Громадської ради при Херсонській облдержадміністрації, яка на початку лютого на знак протесту проти дій влади саморозпустилася. Коаліція громадських організацій, що входить до Незалежної громадської ради є найбільш підготовленою з питань організації громадського контролю, нормотворчої роботи, менеджменту волонтерського руху. Лідери «Успішної жінки», благодійних фондів «Милосердя та здоров'я» та «Захист» беруть активну участь в організації допомоги українським військовим, а представники «Успішної жінки», «Нової генерації», Комітету виборців, Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень та «За майбутнє Херсону» – у підготовці роботи з питань громадського контролю за роботою місцевих рад, налагодженні діяльності Люстраційного комітету. Активісти Молодіжного центру регіонального розвитку, Херсонського обласного фонду милосердя та здоров'я і «Нової Генерації» займаються інформаційною роботою. Представники цієї ради також мають потужні інструменти для всебічного висвітлення суспільно-політичної ситуації. Так, ХОФМЗ видає одну з найбільш популярних в області суспільно-політичних газет «Вгору».
Крім ініціатив «знизу», в області розвиваються й загальноукраїнські ініціативи. Так, у лютому була презентація ініціативи «Сила Людей». Цю ініціативу на рівні Києва представляє група активістів на чолі з Олександром Солонтаєм. Поки що ця громадська ініціатива жодним іншим чином не проявила себе в області.
Є й опозиційно налаштовані до нової влади громадські ініціативи. Це – «Стоп-Майдан», «Георгіївське товариство», деякі інші утворення. Вони беруть участь у політичних акціях комуністів і потенційно можуть організовувати провокації під час проведення передвиборчої кампанії та в день голосування.
4. Ключові зміни у структурі правоохоронних органів (МВС, Прокуратура, СБУ) та судовій гілці влади
2 березня 2014 р. начальником УМВС у Херсонській області замість В’ячеслава Писаренка призначено полковника Михайла Фабріна, який до цього очолював обласну організацію партії «УДАР». Проти цього призначення майже одразу виступили Правий сектор та активісти місцевого Майдану. Активісти Херсонського Євромайдану публічно звернулись до керівництва країни: в.о. Президента, Прем’єр-Міністра, Голови РНБО та інших посадовців, з вимогою відставки головного міліціонера області, мотивуючи це тим, що у 2010 р. М. Фабрін нібито балотувався за списками партії «Русское Единство» до парламенту Криму, а також є підозри щодо того, що він причетний до корупційних земельних скандалів та махінацій із комунальною власністю у тому ж Криму.
11 березня 2014 р. обласне управління СБУ очолив Сергій Шевченко, який у 2005 – 2010 рр. займав посаду начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю у тому ж таки Херсонському СБУ.
Посаду обласного прокурора замість Костянтина Свіденка зайняв Богдан Подубинський, який у минулому працював заступником прокурора Львівської області. Окрім того, у березні 2014 р. двоє стажерів прокуратури Нової Каховки і один стажер прокуратури Новотроїцького району Херсонської області були звільнені і призначені на посади прокурорів відповідних прокуратур.
5. Позиціонування депутатів Верховної Ради України від області
З 5 народних депутатів від Херсонської області двоє є представниками колишньої опозиції і підтримували Євромайдан (А. Путілов і Ф. Негой). Решта троє депутатів – В. Сальдо, М. Дмитрук, М. Опанащенко, вийшли з лав фракції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ, двоє перших поповнили лави депутатської групи «Економічний розвиток», М. Опащенко залишився позапартійним (Див. табл. 2). Нещодавно з’явилися повідомлення про те, що В. Сальдо, колишній мер Херсону, підозрюється Генеральною прокуратурою у сепаратистській діяльності.
6. Місцеві політики чи народні депутати від регіону, що мають наміри балотуватися на посаду Президента України
На цей час жоден з політиків Херсонщини не заявив про балотування своєї кандидатури на виборах Президента.
7. Наявність у регіоні конфліктів (політичних, економічних, соціальних, військових), які можуть мати вплив на перебіг виборчої кампанії
Загроза збройного конфлікту в області зумовлена територіальною близькістю з АР Крим, по обидва боки кордону з якою перебувають великі скупчення російських і українських військ. Наразі зафіксовані непоодинокі випадки, коли озброєні військовослужбовці РФ намагалися проникнути на територію Херсонської області. Так, 16 березня 2014 р. групою озброєних осіб без розпізнавальних знаків (ймовірно десантниками РФ) і «Самообороною Криму» була захоплена газорозподільча станція ДАТ «Чорноморнафтогаз», яка знаходиться на межі Генічеського району Херсонської області з АР Крим. Важливо також зазначити, що у результаті окупації території Криму у Херсонській області на час виборів Президента перебуватиме частина біженців з автономної республіки, яким необхідно забезпечити умови для волевиявлення.
Вартує зазначити, що напружена ситуація в області має як негативні риси (військова загроза, можливі обмеження «прифронтової» зони, очікування провокацій з боку проросійських сепаратистів), так і позитивні риси (патріотичний підйом, мобілізація громадян і виборців зокрема, їхня консолідація). Кримський конфлікт вже став однією з головних тем політичної боротьби. До прикладу, представники «Батьківщини» вже намагаються «очолити» патріотичний підйом, що спостерігається серед населення області. Загалом, цей конфлікт буде визначати політичну ситуацію й під час виборів Президента, й під час виборів Херсонського міського голови, які одночасно відбудуться в обласному центрі 25 травня цього року.
Херсонська область є одним з регіонів, у яких зафіксована сепаратистська активність. Так, під час брифінгу 20 березня 2014 р. виконувач обов'язків міського голови Херсону Володимир Миколаєнко заявив, що деякі депутати від Партії регіонів готують «кримський сценарій» у області, планують проведення подібного до кримського місцевого референдуму та винесення на розгляд найближчої міської ради питання про вихід Херсону зі складу України і приєднання його до РФ. В. Миколаєнко наголосив, що в Херсоні немає сепаратистських настроїв, проте є бажання низки депутатів, відсторонених від контролю над фінансовими потоками у регіоні, повернутися до влади за допомогою російських солдатів. Окрім того, в. о. голови Херсону пообіцяв таким депутатам, що правоохоронні органи та він особисто будуть жорстко реагувати на заклики до розколу України. Пізніше в контексті цієї заяви були озвучені імена «головних» сепаратистів на чолі із народним депутатом В. Сальдо. Ці заяви мали великий резонанс: десятки публікацій у місцевих, центральних та російських ЗМІ, виступи столичних політиків, реакція правоохоронців, мобілізація прихильників як «Майдану», так й патріотично налаштованих городян навколо нової команди на чолі з лідерами «Батьківщини». Відбулися й деякі конфліктні і неоднозначні події, які були гостро засуджені представниками колишньої провладної партії: так, активні представники «Майдану» розпочали пошук Володимира Сальдо для його «громадського затримання», зокрема обшукали приміщення, де міг перебувати народний депутат. Внаслідок цих подій, відбулася певна консолідація груп впливу у розколотій ПАРТІЇ РЕГІОНІВ, що у свою чергу, різко утруднила дії нової влади з метою контролю за ситуацією в області, яка залишилася без повноцінного керівництва. Так, всі спроби провести необхідні кадрові рішення через обласну та Херсонську міську ради зазнали невдач у представників ВО «Батьківщина». Також вищезазначені дії викликали публічну критику з боку «УДАРу», який є союзником «Батьківщини» по коаліції.
8. Структура медіа-ринку в області і як змінився інформаційний простір регіону після подій Євромайдану
Результати «революції» на Євромайдані внесли кардинальні зміни в медіапростір Херсонщини. Частина видань, які фінансувалися за рахунок провладних еліт тимчасово припинили свою роботу. Частина видань, перш за все бюджетних, або змінили підходи у своїй інформаційній політиці, або також припинили роботу.
Так, перестали виходити газети «Горожанин.Горожанка», «Акценти», «Таврійський регіон». Першу газету пов’язують із лідером міської організації ПАРТІЇ РЕГІОНІВ, народним депутатом Володимиром Сальдо, другу – із екс-народним депутатом від КПУ Катериною Самойлик, у свою чергу «Таврійський регіон» – газета обласної організації ПАРТІЇ РЕГІОНІВ.
Газети обласної ради «Наддніпрянська правда плюс» та Херсонської міської ради «Херсонський вісник» різко зменшилися у обсязі, що пов'язується зі складнощами у фінансуванні. Телеканал «Скіфія» Херсонської обласної державної телерадіокомпанії змінив свої підходи у висвітленні політичних подій. Тепер він приділяє достатньо уваги громадським ініціативам, висвітленню подій на Майдані, дає інформацію про різні політичні акції.
Найголовнішими темами березня стали російська агресія, ставлення мешканців області до подій, що відбуваються, робота органів влади в умовах військової агресії, інформація про мобілізацію та дії громадян, про кадрове оновлення влади. Постійно висвітлюється політична активність херсонців на Майдані, а також протестні акції тих, хто виступає за проведення референдуму за федералізм. Інтернет-сайти є більш відкритими для політичної дискусії та відтворення різних точок зору. Але найбільш відкритим у цьому сенсі є соціальні мережі, зокрема Фейсбук.
Таким чином, головними темами інформаційного простору Херсонщини є війна та перші кроки місцевої влади. На наших очах відбувається зміна підходів в інформаційній політиці державних та комунальних ЗМІ. Вони стають більш відкритими та плюралістичними. Дає взнаки й економічна криза: деякі ЗМІ припиняють своє існування.
9. Зміни у структурах власності основних бізнес-груп регіону
Події Євромайдану та зміна влади в регіоні суттєво вплинули на господарську політику місцевих рад області та на участь в процесах розподілення ресурсів місцевих бізнес-груп. Так, на останніх сесіях херсонської обласної та міської ради практично не розглядалися питання розподілу ресурсів (земля, комунальні об’єкти, надра), навколо яких будувалась їхня робота у минулі роки. Сьогодні земельні питання для бізнесу взагалі не розглядаються. Більше того, в області створюються громадські ради, які беруть на себе ініціативу контролю над проектами рішень місцевих рад. На вимогу нещодавно створеної обласної громадської експертної ради, обласна рада зняла з порядку денного березневої сесії всі питання пов’язані з розподілом ресурсів, до вивчення цих питань громадськістю.
Відбувається розслідування зловживань чиновників попередньої влади, які були причетні до розподілу ресурсів громад. Так, звільнений з посади депутат Херсонської міської ради, начальник міського бюро естетики та архітектури Юрій Гречишкин. За висновками міської фінансової інспекції дії чиновника призвели до втрат близько 400 тисяч бюджетних коштів.
Представники бізнес-груп наближені до нової влади намагаються відновити свій бізнес, використовуючи силові методи. Так, екс-кандидат у народні депутати від партії «УДАР» Іван Вінник з Нової Каховки, у якого минула влада забрала завод будівельних матеріалів, намагався повергнути його рейдерським способом, використовуючи херсонську самооборону. Спробі силового захоплення підприємства запобігли працівники міліції.
Одним із випадків боротьби за об’єкти власності у регіоні стало захоплення 3 січня 2014 р. групою невідомих портового зернового терміналу «Дельта-сервіс» у Херсоні. У ситуацію втрутилися правоохоронці і не допустили силового розвитку конфлікту. Прокуратура Херсонської області вважає ситуацію майновою суперечкою, яка виникла внаслідок невиконаних кредитних зобов’язань «Дельта-сервісу» перед компанією «Адамант». Надалі суперечка продовжується шляхом судових розглядів. Прямого зв’язку цього випадку з політичною кризою у країні не встановлено.
У контексті боротьби за перерозподіл ресурсів та власності в області активним чином проявили себе місцеві представники Правого сектору – ще донедавна невідомої в області політичної структури. Вони є організаторами акцій прямої дії, що направлені проти представників старої влади, осіб, яких громадськість звинувачує в корупції, а також проти деяких представників тіньового бізнесу. Так, представники «Правого сектору» у пошуках нібито майна Януковича, захопили Херсонський нафтоперевалочний комплекс (Нафтогавань), який є власністю ВЕТЕК. Пізніше голова облдержадміністрації Ю. Одарченко публічно розкритикував факт захоплення Нафтогавані, заявивши, що під час цих дій була знищена частина фінансових документів, які утруднили розслідування фактів корупції. Наприкінці березня активісти Правого сектору виявили біля Цюрупинська незаконну заправку «Diesel». Також вони разом з новим обласним міліцейським керівництвом вже викрили близько десятка залів з гральними автоматами. У результаті подібної діяльності, в області невідомі почали розповсюджувати чутки, що ця активність Правого сектору пояснюється тим, що їх фінансово стимулюють «конкуренти» чиновників та ті, хто хоче самочолити старі корупційні схеми.
10. Випадки притягнення до відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) місцевої владної еліти
Упродовж останніх трьох місяців випадків притягнення до відповідальності посадових осіб у області зафіксовано не було.
11. Позиція місцевих політичних еліт щодо подій Євромайдану та позачергових президентських виборів
Представники колишньої опозиції доволі згуртовано беруть участь у Херсонському Євромайдані протягом усього періоду – як до повалення режиму В. Януковича, так і досі, зокрема на фоні військової загрози з боку РФ. На Херсонському Євромайдані постійно виступають представники всіх політсил колишньої опозиції, найбільш активними у цьому є місцеві лідери ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та Народного Руху.
Місцеві високопосадовці впродовж усього періоду антивладних протестів на Майдані висловлювали активну офіційну підтримку діям тогочасного президента В. Януковича. Екс-керівник Херсонської ОДА Микола Костяк організував невеликий Антимайдан біля будівлі ОДА, яку спеціально обнесли металевим муром. Екс-губернатор регулярно виступав на цих антимайданівських мітингах, що проводили переважно бюджетники, та дозволяв собі вкрай некоректну риторику щодо учасників Майдану, у тому числі загрожував загнати їх у проруб у Дніпрі. В цих мітингах постійно брали участь екс-в.о. міського голови Зоя Бережна (зверталась до суду із вимогою заборони Євромайдану) та лідер фракції ПР у Херсонській міській раді Ігор Казаков (очолював регіональний політичний штаб по «наведенню порядку» в регіоні).
Окрім того, наприкінці січня 2014 р. депутати Херсонської обласної ради проголосували за звернення до Президента України, у якому засудили радикалізм «учасників заворушень» на Євромайдані і закликали використати всі правові методи для забезпечення громадського миру і безпеки. 18 лютого Президія обласної ради одноголосно підтримала звернення до Президента, у якому, з-поміж іншого, попросили В. Януковича «захистити жителів України від деструктивних дій екстремістів, а при необхідності – ввести надзвичайний стан». Окрім того, високопосадовці Херсонщини закликали депутатів усіх рівнів області провести зустрічі зі своїми виборцями та роз’яснити суспільно-політичну ситуацію в країні. Зазначене звернення В. Пелих, тогочасний голова обласної ради, назвав консолідованою думкою місцевих громад Херсонщини, яка була підтримана місцевими радами в усіх районах області: резолюцію проголосували президії 10 районних рад, 3 виконавчі комітети міських рад, а також окремі фракції рад усіх рівнів області. Ймовірно, що за активну підтримку дій влади впродовж протестів на Майдані, 19 лютого 2014 р. В. Пелиху з рук тогочасного голови ОДА М. Костяка було вручено орден «За заслуги» ІІІ ступеню.
Зазначимо, що активну участь у херсонському Антимайдані брали місцеві комуністи. Після повалення режиму Януковича та суттєвого зниження впливу ПР в області, комуністи залишаються його головною рушійною силою, збираючи на свої акції протесту не більше 200 чоловік у вихідні дні.
Після перемоги Євромайдану депутати облради змінили свою риторику кардинальним чином і 5 березня 2014 р. майже одноголосно у своєму зверненні засудили сепаратизм та підтримали територіальну цілісність України. Представники місцевих політичних еліт поки що не висловлюють свою публічну позицію щодо президентських виборів.