(Інформація станом на 10 березня 2014 року)
1. Кадрові зміни серед керівників органів місцевої влади, їхня партійна приналежність
2 березня 2014 р. в.о. Президента України О. Турчинов призначив новим головою Київської обласної державної адміністрації В. Шандру. Новий голова у минулому неодноразово балотувався до парламенту за списками ПП «Наша Україна», однак наразі його партійна приналежність невідома.
6 голів РДА залишаються на своїх посадах, 2 з них є чинними членами ПАРТІЇ РЕГІОНІВ, 3 вийшли з лав колишньої провладної партії, 1 – з невідомою партійною приналежністю. 19 районних держадміністрацій наразі функціонують без керівництва або під керівництвом виконуючих обов’язки голови РДА.Тож очевидно, що кадрові зміни в РДА області розпочалися з низки звільнень і відставок, однак ще не перейшли на етап нових призначень.
Голова Київської обласної ради, член ПАРТІЇ РЕГІОНІВ О. Качний написав заяву про звільнення, на його посаду 27 лютого 2014 р. депутати облради призначили М. Бабенка, кандидата від ПП «УДАР Віталія Кличка». Було обрано також нових заступників голови Київської обласної ради – позафракційного Я. Добрянського та члена ВО «Свобода» Ю. Ноєвого. Хвиля усунення від посад здебільшого не торкнулася голів районних рад у Київській області, окрім тих, хто мав членство ПАРТІЇ РЕГІОНІВ. Серед останніх 3 продовжують своє членство у колишній провладній партії, а 4 уже вийшли з її лав. Без голів районних рад наразі залишилися Бориспільський, Іванківський та Києво-Святошинський райони. Маємо також одне нове призначення – у Макарівському районі головою було обрано представника «УДАРУ» О. Шутуна.
Серед чинних голів міст обласного підпорядкування 4 вийшли з ПАРТІЇ РЕГОНІВ, а 4 продовжують бути її членами. У Василькові, Фастові та Ірпені наразі немає голів, а їхні функції здійснюють особи, тимчасово призначені в.о. голови.
2. Зміна балансу політичних сил в області після подій Євромайдану
У той час, як Київську область після виборів 2012 р. фактично контролювали представники ПАРТІЇ РЕГІОНІВ, зараз важелі політичного впливу поступово переходять до нинішньої влади. Повсюдно по області розпочався процес саморозпуску районних організацій ПАРТІЇ РЕГІОНІВ. 27 лютого 2014 р. під час сесії обласної ради про свій вихід з фракції Партії регіонів заявили 77 депутатів. Голови районних держадміністрацій, районних рад, міст та секретарі міських рад також складають свої повноваження, або виходять з ПАРТІЇ РЕГІОНІВ (зазначимо, що відомі також випадки відкликання заяв про звільнення місцевими керівниками). Нове керівництво органів місцевої влади переважно ще не сформоване, тож про зміну балансу представництва різних партій серед керівництва області говорити ще зарано.
3. Наявність нових громадських ініціатив і політичних сил
Загалом, місцеві активісти здебільшого долучаються до діяльності ініціатив, започаткованих Євромайданом – «Самооборони», «Автомайдану» та ін. Відзначимо також і те, що у районах Київської області активно формуються осередки «Правого сектору».
4. Ключові зміни у структурі правоохоронних органів (МВС, Прокуратура, СБУ) та судовій гілці влади
У Київській області наразі відбулися перестановки на ключових посадах місцевих правоохоронних органів та, очевидно, ще не є остаточними. Так, О. Щеголєва було звільнено з посади начальника Головного управління СБУ у м. Київ та Київській області, зараз його обов’язки за дорученням голови СБУ В. Наливайченка тимчасово виконує О. Вовчок. Новим прокурором Київської області став
В. Бабенко, котрий до призначення був заступником прокурора Київської області. 14 березня 2014 р. міністр внутрішніх справ А. Аваков призначив начальником Головного управління МВС України у Київській області полковника міліції І. Гринцевича.
5. Позиціонування депутатів Верховної Ради України від області
У Верховній Раді України наразі перебувають 14 мажоритарників від Київської області. Троє з них входять до фракції ВО «Батьківщина» (К. Бондарєв, А. Пишний, В. Полочанінов), 3 – до ПП «УДАР Віталія Кличка» (Р. Сольвар, П. Різаненко, А. Палатний), 1 – до ВО «Свобода» (С. Ханенко), 2 – позафракційні (В. Чудновський, С. Міщенко). С. Кацуба, О. Онищенко, Я. Москаленко у лютому 2014 р. вийшли зі складу фракції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ та поповнили лави новостворених депутатських груп («Суверена європейська Україна», «Економічний розвиток»). До групи «Суверена європейська Україна» приєднався й Р. Бадаєв, член ПАРТІЇ РЕГІОНІВ, колишній позафракційний. В. Кутовий, який був обраний до парламенту від ВО «Батьківщина» і вийшов з фракції цієї партії у червні 2013 р., досі не увійшов у жодну з фракцій.
6. Місцеві політики чи народні депутати від регіону, що мають наміри балотуватися на посаду Президента України
Намірів балотуватися у президенти ще жоден з місцевих політиків не виявляв.
7. Наявність у регіоні конфліктів (політичних, економічних, соціальних, військових), які можуть мати вплив на перебіг виборчої кампанії
У Київській області можна спостерігати наявність певних політичних конфліктів внутрішнього характеру. З 2012 р. місцевий осередок Комуністичної партії перебуває у стані внутрішнього конфлікту, який розпочався з невдоволення партійцями результатами парламентських виборів у області по мажоритарній складовій. У той час районні організації КПУ охопила хвиля звільнень перших секретарів райкомів КПУ, з них почала виходити також велика кількість рядових членів. Члени так званої «внутрішньої опозиції» у обласній КПУ зібрала підписи для звільнення секретаря обкому А. Медвєдєва і на позачерговому пленумі обкому його було усунуто від виконання повноважень. Проте за чотири місяці, за сприяння П. Симоненка і його особистої присутності на черговому пленумі, рішення про звільнення А. Медведєва було визнане недійсним.
Також може виникнути конфлікт між організацією «Правий сектор» та політичною партією ВО «Свобода» за перерозподіл суміжного електорату. До цього розподілу може долучитися «Радикальна партія Олега Ляшка», що в області позиціонує себе як радикальна сила.
Через внутрішню неоднорідність ВО «Батьківщина», велику частину якої становлять екс-представники ПП «Фронт Змін», у Київській області можуть виникнути внутрішні суперечності щодо впливу на формування виборчих штабів, зокрема у разі, якщо ці дві політичні сили вирішать висувати окремих кандидатів на президентських виборах.
Варто згадати і про триваючий до цього часу локальний конфлікт між прихильниками Євромайдану та представниками колишньої влади, які досі залишаються на своїх посадах і відмовляються складати свої повноваження.
8. Структура медіа-ринку в області і як змінився інформаційний простір регіону після подій Євромайдану
Місцевий медіа-ринок малорозвинутий, представлений здебільшого партійними та комунальними ЗМІ. Риторика останніх, які традиційно є «рупорами влади» і чутливо реагують на зміни обласного керівництва, наразі переважно нейтральна і у більшості випадків зводиться до констатації подій, що відбуваються на території області.
9. Зміни у структурах власності основних бізнес-груп регіону
Фактів зміни у структурах власності бізнес-груп регіону наразі не було зафіксовано.
10. Випадки притягнення до відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) місцевої владної еліти
Інформації про такі випадки немає.
11. Позиція місцевих політичних еліт щодо подій Євромайдану та позачергових президентських виборів
Під час подій Євромайдану політична еліта області дотримувалася владної риторики і не висловлювала публічну підтримку протестувальникам. Наразі залишки прихильників ПАРТІЇ РЕГІОНІВ, що зберегли свій вплив у обласній раді та на місцях закликають до діалогу і співпраці.