Після встановлення факту невиконання головою Тернівської районної виборчої комісії від «Опозиційного блоку» Оленою Болєловою обов’язків члена комісії екс-голова Криворізької міської виборчої комісії, а нині офіційний спостерігач Ігор Стельмацький подав до суду на Криворізьку МВК. Він вимагає скасувати постанову виборчої комісії, якою визнано порушення закону з боку Олени Болєлової. Дніпропетровський окружний адміністративний суд виніс ухвалу про відкриття провадження в цій справі. З огляду на порушення процесуальних прав офіційного спостерігача Мережі та неправильне застосування норм матеріального права, ОПОРА категорично не погоджується із цим рішенням.
6 березня, в день завершення строку внесення подань щодо кандидатур до складу дільничних виборчих комісій, Олена Болєлова зі скандалом недопустила спостерігача ОПОРИ до приміщення ТВК для ознайомлення з виборчою документацією та отримання інформації щодо процесу внесення подань.
Зважаючи на те, що за перешкоджання діяльності офіційного спостерігача, вчинене членом виборчої комісії, передбачено кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 157 Кримінального кодексу України (позбавлення волі на строк від трьох до семи років), спостерігач звернувся до поліції та оскаржив дії голови ТВК до Криворізького міськвиборчкому.
12 березня міська виборча комісія Кривого Рогу визнала дії Олени Болєлової такими, що порушують права та інтереси офіційного спостерігача та встановила факт невиконання нею обов’язків члена виборчої комісії. «Недопущення з боку будь-якої особи офіційного спостерігача до спостереження за здійсненням суб’єктами виборчого процесу виборчих процедур, передбачених цим Законом, суперечить засадам публічності і відкритості виборів», ‑ зазначено у мотивувальній частині Постанови.
Це рішення комісії оскаржив до суду Ігор Стельмацький, голова Криворізької міської виборчої комісії за квотою «Опозиційного блоку» у період з 12 січня по 4 лютого 2016 року, на позачергових виборах міського голови 27 березня 2016 року зареєстрований офіційним спостерігачем від ГО «Громадяни Дніпропетровщини».
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в цій справі у четвер, 17 березня, отримала факсом Криворізька міська виборча комісія. Про це під час засідання комісії повідомив її чинний голова Павло Гивель.
У тексті ухвали йдеться, що суд постановив відкрити провадження в адміністративній справі, а також залучити до участі в справі в якості третіх осіб голову Тернівської РВК Олену Болєлову та офіційного спостерігача від Громадянської мережі ОПОРА.
(На фото єдиний документ, з яким вдалося ознайомитись представникам ОПОРИ)
В ухвалі йдеться про те, що її копія має бути надіслана усім особам, що беруть участь у справі, однак спостерігач ОПОРИ не був належним чином поінформований про судове засідання і необхідність своєї участі в ньому. Ніяких повідомлень жодним із засобів зв’язку він не отримував та не мав можливості ознайомитися з матеріалами справи.
Як виявилося уже в ході судового засідання, яке розпочалося у п’ятницю, о 9:00, у своєму позові пан Стельмацький вимагає скасувати постанову №74 Криворізької МВК від 12.03.2016 р. «Про розгляд скарги офіційного спостерігача від 11.03.2016 р.». Свої позовні вимоги Ігор Стельмацький аргументує, зокрема, тим, що у Законі України «Про місцеві вибори» наведено вичерпний перелік прав офіційного спостерігача, у якому прямо не передбачено можливість перебувати у приміщенні комісії не під час засідання. На думку Ігоря Стельмацького, голова Тернівської виборчої комісії «сумлінно виконувала свої обов’язки» та діяла правомірно.
На судове засідання позивач не з`явився,як і представники Криворізької міської виборчої комісії. На засіданні були присутніми лише спостерігач ОПОРИ та адвокат голови Тернівської РВК О. Болєлової. Суд проігнорував клопотання спостерігача ОПОРИ про оголошення перерви для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки письмових пояснень і доказів. Таким чином було позбавлено можливості скористатися правовою допомогою та належним чином підготуватися до справи, розгляд якої безпосередньо впливає на його права та законні інтереси.
Як стало відомо близько 22:00 18 березня, суд ухвалив рішення на користь позивача та постановив визнати Постанову Криворізької міської виборчої комісії протиправною.
ОПОРА категорично не погоджується із рішенням, ухваленим колегією суддів у складі Турлакової Н.В., Єфанової О.В., Царікової О.В., зважаючи на порушення процесуальних прав спостерігача та неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи те, що судом було обмежено права офіційного спостерігача від ОПОРИ надати письмові пояснення та сформувати правову позицію щодо предмету спору, наводимо нашу офіційну позицію:
Законом України «Про місцеві вибори» від 14.07.2015 року визначено статус офіційного спостерігача від громадських організацій. Частиною 9 статті 66 цього Закону офіційним спостерігачам надано невичерпний перелік прав для забезпечення участі у виборчому процесі. Зокрема, пунктом 12 частини 9 цієї статті передбачено можливість реалізовувати інші права, передбачені цим Законом для офіційних спостерігачів.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про місцеві вибори» офіційних спостерігачів від громадських організацій віднесено до переліку суб’єктів виборчого процесу на відповідних місцевих виборах. Окрім того, частиною 1 статті 64 Закону передбачено: «У виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, кандидатів у депутати в одномандатних виборчих округах, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, від громадських організацій». Таким чином, Розділом ІХ Закону України «Про місцеві вибори» встановлено гарантії діяльності суб’єктів виборчого процесу, офіційних спостерігачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві вибори», організація і проведення місцевих виборів здійснюються публічно і відкрито. Положення цієї статті спрямовані на забезпечення прав громадян та усіх суб’єктів виборчого процесу на отримання інформації про перебіг виборчого процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону, виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних місцевих виборів і забезпечувати однакове додержання та застосування законодавства України про місцеві вибори. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про місцеві вибори», організація і порядок проведення місцевих виборів регулюється Конституцією України, цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства. Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону, виборчі комісії формуються (утворюються) і зобов’язані діяти відповідно до Конституції України, цього та інших законів України. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону, член виборчої комісії складає присягу, відповідно до якої присягає «додержуватися Конституції та законів України, чесно і сумлінно виконувати свої обов’язки, виходячи з принципів верховенства права, законності, об’єктивності та неупередженості, забезпечувати реалізацію і захист виборчих прав громадян України».
Таким чином, виборчі комісії в цілому та кожен член виборчої комісії зобов’язані у своїй діяльності керуватися не лише Законом України «Про місцеві вибори» та підзаконними актами, прийнятими на його реалізацію, а й перед усім, Конституцією України, та іншими законами України, які встановлюють та гарантують права громадян.
У статті 22 Конституції України встановлено: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього Закону, «право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації». Окрім того, частиною 2 цієї статті гарантується: «Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом». Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, є публічною інформацією. Водночас, Законом передбачено, що Доступ до системи обліку, що містить інформацію про документ, що знаходиться у суб'єкта владних повноважень, забезпечується шляхом надання доступу до системи за запитами, а система обліку публічної інформації не може бути віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом (частина 2, 3 статті 18 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Окрім національного законодавства, право на одержання інформації передбачене статтею 10 Європейської конвенції з прав людини: «Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів». Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14 квітня 2009 року по справі «Угорська спілка громадянських свобод проти Угорщини» зазначає: «Суд постійно визнавав, що громадськість має право на одержання інформації, яка представляє суспільний інтерес. Практика Суду з цього питання розвивалася в напрямку розширення свободи засобів масової інформації, яка слугує поширенню інформації та ідей…У зв’язку із цим потрібен ретельний контроль з боку Суду у випадках, коли заходи, що вживаються національними органами, можуть перешкоджати участі преси – одного з «сторожових псів» суспільства – долучатись до публічних дискусій з питань, що представляють законний суспільний інтерес» (п. 26 Рішення). Далі Суд зазначає: «Збір інформації є, зокрема, важливою складовою частиною журналістики, і невід’ємним елементом свободи преси, що захищається…Завдання преси передбачає, зокрема, й створення майданчиків для публічних обговорень. Проте, це завдання реалізується не тільки засобами масової інформації й професійних журналістів. У даному випадку підготовка до суспільної дискусії проводилася неурядовою організацією. Мету діяльності заявника, таким чином, можна охарактеризувати як один з найважливіших елементів суспільної дискусії. Суд неодноразово визнавав важливий внесок громадянського суспільства в обговорення державних справ…Беручи до уваги ці обставини, Суд погоджується з тим, що діяльність заявника потребує такого ж захисту з боку Конвенції, як і діяльність преси» (п. 27 Рішення). Слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З огляду на це, вважаємо, що перебіг виборчого процесу, зокрема, в частині дотримання процедури подання кандидатур до складу ДВК, без сумніву становить значний суспільний інтерес, а відтак право офіційного спостерігача від громадської організації на збір інформації про діяльність виборчої комісії та інших суб’єктів виборчого процесу на цьому етапі не може бути обмежено.
Розглядаючи питання про право офіційного спостерігача брати участь у виборчому процесі, варто звернути увагу на міжнародні стандарти в галузі виборчого законодавства. Так, «Керівні принципи щодо виборів», прийняті Венеціанською комісією 5-6 липня 2002 року, і які є складовою Кодексу належної практики у виборчих справах, в частині здійснення спостереження за виборами містять такі положення: «1. Як національним, так і міжнародним спостерігачам слід надати якомога ширші можливості для участі в спостереженні за проведенням виборів. 2. Спостереження не має обмежуватися лише днем виборів, але охоплювати й період реєстрації кандидатів та, за потреби, виборців, а також період проведення передвиборної агітації. Воно має дати змогу встановити, чи не мали місце які-небудь порушення як до, так і під час виборів і після них. Спостереження повинно завжди бути можливим на етапі підрахунку голосів. 3. Місця, в яких спостерігачі не мають права з’являтися, слід чітко визначити в законі».
Щодо останнього пункту, слід звернути увагу, що Закон України «Про місцеві вибори» не містить жодних обмежень чи заборон для спостерігача бути присутнім у приміщеннях комісій під час діяльності комісії з підготовки та проведення виборів.
Не можемо оминути увагою закріплення стандартів виборчого права, зокрема залучення спостерігачів, у Документі Копенгагенської наради Конференції з людського виміру ОБСЄ від 29 липня 1990 року: «Держави-учасниці вважають, що присутність спостерігачів, як міжнародних, так і національних може підвищити авторитетність виборчого процесу для держав, у яких проводяться вибори».
Повертаючись до питання реалізації офіційним спостерігачем своїх прав, опираючись на п. 12 частини 9 статті 66 Закону України «Про місцеві вибори» варто підкреслити таке:
- Офіційний спостерігач є суб’єктом виборчого процесу та може брати участь у ньому. Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня, наступного за днем реєстрації відповідною виборчою комісією та припиняються після встановлення результатів місцевих виборів.
- Виборчий процес включає сім етапів, серед яких, зокрема, етап утворення (у разі необхідності), формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій.
- Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про місцеві вибори», основною формою роботи виборчої комісії є засідання. Як випливає зі змісту Закону, засідання виборчої комісії є основною, однак не єдиною формою діяльності виборчої комісії. Для реалізації усіх покладених на неї функцій, виборча комісія на своєму засіданні встановлює режим роботи та графік чергувань членів комісії у приміщенні виборчої комісії.
- Стаття 23 Закону України «Про місцеві вибори» регламентує порядок одного з етапів виборчого процесу – утворення дільничної виборчої комісії, який передбачає в тому числі діяльність комісії, відмінну від засідання, що включає прийом подань від відповідних суб’єктів не пізніш як за 20 днів до дня виборів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеві вибори», виборчим процесом є здійснення суб’єктами виборчого процесу відповідних місцевих виборів виборчих процедур, передбачених цим Законом.
Метою діяльності офіційного спостерігача на будь-якому етапі виборчого процесу є здійснення спостереження за діяльністю інших суб’єктів виборчого процесу та реалізацією передбачених законом процедур, фіксування наявних порушень та вжиття необхідних заходів в межах закону щодо припинення протиправних дій. Таким чином, присутність офіційного спостерігача у приміщенні виборчої комісії в години роботи комісії під час здійснення членами комісії покладених на них обов’язків є реалізацією законного права на збирання і отримання інформації щодо перебігу виборчого процесу.
Керуючись вищенаведеним, вважаємо, що недопущення офіційного спостерігача до приміщення комісії для ознайомлення із виборчою документацією та спостереження за діяльністю членів комісії в години роботи комісії є порушенням прав і законних інтересів офіційного спостерігача та може бути розцінене як перешкоджання діяльності офіційного спостерігача.
Обмеження прав офіційних спостерігачівможливістю спостерігати за діями виборчої комісії лише у процесі засідань має серйозні негативні наслідки для визнання будь-яких виборів відкритими та демократичними. Позбавлення офіційних спостерігачів можливості збирати інформацію про діяльність виборчих комісій поза межами проведення засідань унеможливлює здійснення всестороннього та об’єктивного спостереження за виборчим процесом, що у свою чергу може ставити під сумнів легітимність виборів.
Таким чином, рішення Криворізької міської виборчої комісії від 12 березня 2016 року за результатами розгляду скарги офіційного спостерігача ОПОРИ на дії голови Тернівської районної у місті Кривому Розі виборчої комісії є вмотивованим та прийняте у відповідності до принципів і засад виборчого права та міжнародних стандартів належних виборчих практик.
Громадянська мережа ОПОРА