Opora

Проблеми в діяльності виборчих комісій стали вже традиційними викликами для виборчого процесу. Постійні ротації у складі виборчих комісій, сформованих за поданнями політичних партій та кандидатів, знижують ефект від навчання членів таких комісій і часто вибори організовують некомпетентні громадяни. Залежність членів комісій від партій та кандидатів, яка базується на неофіційних доплатах чи адміністративному ресурсі, провокує зловживання  та маніпуляції виборчими процедурами.

На чергових місцевих виборах 2015 р. спостерігачі ОПОРИ зафіксували і перевірили 227 порушень в діяльності виборчих комісій, включаючи маніпуляції із виборчими бюлетенями, незаконну видачу виборчих бюлетенів, ухилення членів виборчих комісій від виконання своїх повноважень.

На місцевих виборах 2015 р., за даними ОПОРИ, до кримінальної відповідальності було притягнено усього 20 громадян, які були членами виборчих комісій під час вчинення злочину. При цьому 17 з 20 були членами ДВК, 3 представниками керівного складу виборчих комісій, зокрема покарання отримали голова та секретар однієї ДВК Житомирської області, а також заступник голови ТВК на Донеччині.

На місцевих виборах 2015 р. були випадки зриву голосування внаслідок дестабілізації роботи виборчих комісій (Маріуполь, Покровськ), невиконання рішень судів,  підробки виборчих документів та фальсифікацій результатів голосування. До прикладу, правоохоронні органи досі розслідують факт імовірної підробки протоколу про результати голосування на виборах Черкаської обласної ради, коли голоси декількох партій були «розподілені» між іншими учасниками виборів. Фактично вже звичною стала практика переписування протоколів про підрахунок голосів не на засіданні ДВК або підписання пустих бланків протоколів ще до завершення процесу голосування.

Кількість порушень все більше популяризує думку про необхідність обмеження впливу партій та кандидатів на формування виборчих комісій (запровадження постійних ДВК або введення до складу виборчих комісій чиновників). Цим пропозиціям, звичайно, можна опонувати аргументами щодо імовірності встановлення адміністративного контролю над виборчими комісіями. Але рівень незадоволення станом речей стає все критичнішим.

Очевидно, що для підвищення якості адміністрування виборів є три основних шляхи: професіоналізація виборчих комісій, профілактика вчинення правопорушень та притягнення до відповідальності за виборчі злочини. Якщо два перших варіанти ще не реалізовані, то рішення судів дозволяють зробити певні висновки про забезпечення покарання за виборчі злочини.

17 з 20 членів ДВК були покарані за незаконне використання виборчого бюлетеня (стаття 158-1 Кримінального кодексу). Ці злочини включають випадки отримання членами ДВК бюлетенів замість інших виборців або безпідставну видачу бюлетенів. Більшість випадків мають побутовий характер, коли члени ДВК голосували за родичів або надавали таку можливість виборцям.

У окремих випадках мова йшла все таки про організовані чи заздалегідь підготовлені дії. До прикладу, у Білій Церкві два члени ДВК, знаючи про відсутність громадян у списку виборців, незаконно видали виборчі бюлетені. При цьому ці члени ДВК орієнтувалися на відмітку «Ок» у паспортах громадян, які намагалися незаконно проголосувати під час другого туру міського голови.  Ознаки попередньої змови були і в діях члена ДВК на місцевих виборах у Львові, яка видавала бюлетені громадянам, відсутнім у списках виборців.  У останньому випадку громадянка була засуджена Залізничним районним судом м. Львова.

Особливістю досудових розслідувань щодо членів ДВК, які голосували за інших осіб, є кваліфікація злочину лише за статтею 158-1 Кримінального кодексу України, без застосування частини 4 статті 158 щодо фальсифікації виборчої документації. Хоча по факту члени ДВК підробляли підписи громадян у списках виборців та у контрольних талонах бюлетенів, а не лише незаконно отримували виборчі бюлетені. Лише у кримінальному провадженні, яке розглядав Саратівський районний суд Одеській області, злочин члена ДВК було одночасно класифіковано за двома статтями Кримінального кодексу.

Серед членів територіальних виборчих комісій усієї України фігурантом кримінального провадження стала заступниця голови Біленківської селищної виборчої комісії у Донецькій області, яка «виправила» номер округу в заяві кандидата, поданій для його офіційної реєстрації.  Жінка, яка пояснила свої дії бажанням досягнути рівномірної кількості кандидатів у різних округах, створила на місцевих виборах 2015 р. єдиний прецедент притягнення особи до відповідальності за статтею 157. Ця стаття Кримінального кодексу охоплює широкий перелік протиправних дій, включаючи перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача.

Протиправна практика переписування протоколів про підрахунок голосів виборців майже не відображена у обвинувальних вироках. Лише Малинівський районний суд Житомирської області виніс вирок щодо голови та секретаря однієї ДВК, які заповнювали протоколи про підрахунок голосів не на засіданні комісії.  Після виявлення Малинською районною виборчою комісією недоліків у протоколі про підрахунок голосів  обвинувачені самостійно, без повернення на засідання ДВК, виправили дані, використовуючи вже підписані членами ДВК бланки протоколів. Цікаво, що правопорушення було виявлено спостерігачами ОПОРИ.

5 з 20 членів виборчих комісій отримали штраф як основне покарання. Усім іншим членам виборчих комісій було призначено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 5 років. Також суди застосовували додаткові покарання, забороняючи займати посади у виборчих комісіях на два чи більше років.

Ніхто із притягнених до відповідальності не відбуває покарання у місцях позбавлення волі, оскільки обвинувачені звільнялися судами від відбування покарання з іспитовими строками.

Кількість притягнених до відповідальності може викликати розчарування у спостерігачів, які на виборах нерідко зіштовхуються із правопорушеннями та правовим нігілізмом членів комісій.  Але навряд лише шляхом кримінального переслідування можна досягнути успіхів у адмініструванні виборів.

Доцільно зменшити залежність членів виборчих комісій від неофіційних фінансових виплат з боку партій та кандидатів шляхом суттєвого підвищення оплати їх праці за рахунок бюджетних коштів.  

Обов’язковість попередньої підготовки, атестації знань та акредитації  членів виборчих комісій  вже є очевидною. Якщо непідготовлені кандидатури не будуть включатися до складу виборчих комісій, політичні партії отримають справжню мотивацію працювати у міжвиборчий період із симпатиками та потенційними членами виборчих комісій.

Активізувати дискусію необхідно і в питаннях обмеження впливу на формування комісій від так званих технічних партій. Вже дійшло до того, що «підставних» кандидатів на проміжних виборах народних депутатів  у 2016 р. одним автобусом підвозили на реєстрацію до ЦВК. Можливим варіантом вирішення проблеми є збільшення представництва у виборчих комісіях партій, які мають фракції у поточному скликанні парламенту. Але для  вищеперерахованих змін необхідно повернутися до повноцінної виборчої реформи,  яку суспільству вже не перший рік обіцяють політики.

Олександр Клюжев, аналітик ОПОРИ

Ми у Facebook Ми у Twitterandroid grayOPORA Github

mapa 2015 grey

tvk grey

rada grey

OSBB grey

zhytlo grey 

rada4you g

hotline

bookstore opora grey

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2015