1. Кадрові зміни серед керівників органів місцевої влади, їхня партійна приналежність

Призначення у лютому 2014 р. нового Кабінету Міністрів України та його перші законодавчі рішення дали формальні підстави кримським сепаратистам використати момент та вдатися до нелегітимної зміни влади у Автономній республіці Крим (АРК). С. Аксьонов, лідер Політичної партії «Русское единство», та В. Константинов, член ПАРТІЇ РЕГІОНІВ, незаконно були призначені прем’єр-міністром і головою ВРК відповідно. Окрім того, під час проросійського мітингу у місті Севастополь шляхом голосування підняттям рук міським головою було обрано громадянина РФ О. Чалого, хоча за законодавством у цьому місті зі спеціальним статусом немає посади міського голови.

Кадрові зміни не торкнулися чинних керівників органів місцевої влади. Нині лише Сімферопольський і Джанкойський райони не мають голів РДА. Решту РДА, усі районні ради, а також міста обласного підпорядкування очолюють виключно представники ПАРТІЇ РЕГІОНІВ (Див. табл. 1)

2. Зміна балансу політичних сил в області після подій Євромайдану

У результаті місцевих виборів 2010 р. 6-те скликання Верховної Ради Криму (ВРК) було сформоване здебільшого з представників ПАРТІЇ РЕГІОНІВ (83 із загальної кількості у 105 депутатів). Компартія представлена ​​в 6 скликанні 5 депутатами, Народний Рух України – 6 депутатами, партія «Сильна Україна» – 2, Партія «Союз» – 6, а Політична партія «Русское единство» – 3. Після подій на Євромайдані Політична партія «Русское единство», лідером якої є самопроголошений прем’єр-міністр С. Аксьонов, значно наростила свій вплив у регіоні.

3. Наявність нових громадських ініціатив і політичних сил

За останні три місяці випадків появи нових регіональних політичних сил не було. Але можна говорити про те, що з’явилася нова ініціатива, яка називає себе «громадською», – так звана «самооборона Криму». Остання, разом зі створеними С. Аксьоновим збройними загонами, так званими «кубанськими казаками» та військами ЗС РФ активно брали учать у незаконному захопленні адмінбудівель, військових об’єктів та об’єктів стратегічного значення у АРК для того, щоб їх підпорядкувати нелегітимній місцевій владі.

4. Ключові зміни у структурі правоохоронних органів (МВС, Прокуратура, СБУ) та судовій гілці влади

Самопроголошена у Криму влада здійснила кардинальні зміни у структурі місцевих владних органів, перш за все правоохоронних і судових. Зокрема, самопроголошений прем’єр-міністр Криму
С. Аксьонов та ВРК призначили нових міністрів ВРК, нового голову МВС АРК, СБУ АРК, Прокуратури АРК, Податкової служби АРК, Фонду майна АРК тощо.  

5. Позиціонування депутатів Верховної Ради України від області

11 депутатів Верховної Ради, обраних від АРК не покинули лав фракції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ.
Л. Миримський, як і раніше, залишається позафракційним (Див. табл. 2).

6. Місцеві політики чи народні депутати від регіону, що мають наміри балотуватися на посаду Президента України

У АРК Крим жоден місцевий політик не виявив свого бажання балотуватися на пост Президента України.

7. Наявність у регіоні конфліктів (політичних, економічних, соціальних, військових), які можуть мати вплив на перебіг виборчої кампанії

Кримський регіон на цей час є зоною, охопленою усіма видами конфліктів – від військових до інформаційних, економічних, політичних і соціальних. У сукупності, ситуація, що склалася робить практично неможливим проведення виборчої кампанії на окупованій російськими військами території АРК Крим.

8. Структура медіа-ринку в області і як змінився інформаційний простір регіону після подій Євромайдану

На початку березня 2014 р. у Криму відбулося відключення від ефіру «1-го каналу Національної радіокомпанії України», на частотах якого розпочала мовлення російська радіостанція «Маяк». Трохи раніше державне підприємство РТПЦ Криму припинило трансляцію Чорноморської телерадіокомпанії, яку в ефірі замінив російський телеканал «Росія 24». Станом на 9 березня у Криму було повністю припинено аналогове мовлення усіх українських каналів, замість яких в ефірі з’явилися російські телеканали Перший, ТНТ, РТР, Зірка, НТВ та ін. Деякі з українських каналів досі доступні у кабельних мережах. Існує інформація, що замість телеканалу «Росія 24» невдовзі планується запуск нового каналу «Крим 24».

Спробою відновити баланс і об’єктивність у висвітленні подій, що відбуваються у Криму, стало заснування у березні 2014 р. журналістом О. Пашаєвим Кримського громадського телебачення, яке є онлайн-каналом та мовить у режимі «реального часу» (потокового мовлення).

9. Зміни у структурах власності основних бізнес-груп регіону

Самопроголошена влада АРК заявила про націоналізацію підприємств, які перебувають у державній власності України. Це стосується перш за все об'єктів енергетики та оборонно-промислового комплексу в Криму. Зокрема, такою, що належить Криму хочуть визнати енергодобувну компанію «Чорноморнафтогаз» і всі її активи, включно з буровими вишками у Чорному морі на шельфі, які знаходяться на віддалі від кримських берегів. Окрім того, «нова» кримська влада має намір націоналізувати розташовані на території Криму 13 підприємств національного ОПК (суднобудівної, авіаційної та інших галузей), які входять у склад або перебувають в управлінні держконцерну «Укроборонпром». Найбільшими серед згаданих підприємств є ВАТ ФСК «Море», ВАТ завод «Фіолент», ДП «Севастопольське авіаційне підприємство», ДП «Феодосійський судномеханічний завод». 

Рейдерства у приватному секторі не спостерігається, навпаки, нинішнім керівництвом владних органів Криму були зроблені заяви про те, що представники бізнесу можуть не хвилюватися за свої активи через зміни, заплановані ВРК.

10. Випадки притягнення до відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) місцевої владної еліти

Жодних притягнень представників місцевої владної еліти в Криму до будь-якої відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) за вчинення правопорушень, пов’язаних з подіями Євромайдану, не відбулося.

11. Позиція місцевих політичних еліт щодо подій Євромайдану та позачергових президентських виборів

Місцева політична еліта на своїх офіційних сторінках характеризує Євромайдан як такий, що привів до політичної кризи та нестабільної ситуації у державі. Меджліс кримськотатарського народу схвалює ініціативу щодо позачергових виборів президента, а також підтримує здобутки Євромайдану та призначення нового уряду.