Opora

Попри те, що повноцінна виборча реформа та зміна правил гри навряд може відбутися у такі короткі строки напередодні ряду виборчих  кампаній, експерти все одно прогнозують перемогу проєвропейським політичним силам в Україні. Про це говорили під час річної конференції «Київського діалогу» в Берліні 16 жовтня.

Як зазначив журналіст видання «Дзеркало тижня» Сергій Рахманін, виборча кампанія 2019 року буде принципово відрізнятись від минулих тим, що ключовими будуть саме парламентські вибори.

«2019 рік буде важливим з точки зору того, наскільки незворотнім є шлях України у напрямку євроатлантичної інтеграції. Ситуація виглядає наступним чином: будь-який умовно чи відверто проросійський кандидат не в змозі стати президентом України. Максимум, що йому вдасться – це вийти до другого туру. Але з ймовірністю у 90% можна говорити, що наступний президент не буде прямо орієнтуватись на Росію. Це прекрасно розуміють у Росії, тому вони будуть вкладатись грошима та впливом – організаційним, фінансовим, медійним саме в парламентську кампанію», – сказав Рахманін.

Заступник голови Центральної виборчої комісії Євгеній Радченко підняв питання виборчої системи. За його словами, у законі про парламентські вибори, який містить мажоритарний компонент з малими округами, полегшені такі речі, як підкуп виборців та незаконна агітація.

«Чи буде новий закон? У мене величезний сумнів, але поки що я - обережний оптиміст. Сумніви тому, що робоча група, яка розглядає поправки до Виборчого кодексу поки що працює не дуже активно, на жаль. […] Що буде з парламентом, якщо він буде обиратись за старою виборчою системою? Нічого не буде. Ми матимемо приблизно такий самий склад парламенту, який є зараз і він практично не змінить ні способу прийняття рішень, ні порядку денного для України. Нас чекатиме стагнація», – зазначив Радченко.

На думку голови правління Громадянської мережі ОПОРИ Ольги Айвазовської, ухвалення Виборчого кодексу не є панацеєю. «Виборча реформа чи відкриті списки – це не все, чого українці чекають з точки зору зміни правил гри щодо виборчого процесу. Тому є певна інфантильність у очікуванні, що прийняття одного закону змінить ситуацію на краще. Як на мене, є прекрасний закон, що зветься Біблія, де написано «Не вбий» і «Не вкради», але кожна держава вважала за необхідне деталізувати порядки і процедури. І досить незріло було б очікувати, що прийняття Виборчого кодексу як документа одномоментно покращить правила гри в Україні на виборах», – зауважила вона.

Крім того, представниця ОПОРИ розповіла про низьку продуктивність робочої групи з доопрацювання документа Кодексу. «На жаль, на відміну від багатьох представників українського неурядового сектору, ми беремо участь у кожному засіданні цієї робочої групи. Вона опрацьовує майже 4400 поправок до документа на 800 сторінок, що включає три профільні виборчі закони та два закони, які регулюють роботу Центральної виборчої комісії і Державного реєстру виборців. Неурядові організації майже рік тому адвокатували питання створення такої групи, але офіційно вона була утворена та почала роботу лише навесні цього року. За цей час групою було пройдено 49% поправок», – наголосила Айвазовська.

Також експертка нагадала, що до виборів залишилось дуже мало часу. Адже офіційна виборча президентська кампанія розпочнеться 31 грудня 2018 року, а наступні парламентські вибори відбудуться в останню неділю жовтня 2019 року. «Відповідно до Кодексу належних практик у виборчих справах, за рік до виборів не рекомендується змінювати правила, серед яких – виборча система, територіальна організація виборів та принцип формування виборчих комісій. От вам і відповідь на питання, якими аргументами будуть прикриватись політичні еліти України щодо того, чи необхідно, чи варто, чи є ще час на зміну виборчої системи. Звичайно, ні, бо час втрачено, як і можливість. Також вкрай важливо невідкладно прийняти зміни до законодавства, які б забезпечили невідворотність покарання за вчинення злочинів проти виборчих прав, а також захистити право голосу ВПО та мобільних в середині країни груп», – резюмувала Ольга Айвазовська.

Депутат Європарламенту від Німеччини Ребекка Гармс в свою чергу зазначила, що з боку ЄС та Валютного фонду було мало тиску на українських партнерів щодо виборчої реформи.

«Все, що відбулось у сфері боротьби з корупцією, було пов’язано з тим, що був тиск з боку ЄС і ВФ, з боку громадянського суспільства, тому були результати. Щодо реформи виборчого права ми були малоактивними. Тут також має бути тиск ЄС. Протягом найближчого часу нам треба тиснути на українських партнерів - на Раду та Уряд. І цей тиск треба посилити для того, щоб вчасно, до парламентських виборів, була реалізована ця реформа», – сказала Ребекка Гармс.

Вона також підтримала думку попередніх спікерів, що на виборах в Україні переможуть не проросійські сили, а, можливо, проєвропейські.

Експерт Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) по Україні Вільфрід Їльґе розповів про політичні еліти в регіонах.

«В східних та південних регіонах зараз відбувається приплив фінансів у важливі міста. Але часто сили, які стоять там при владі, залишились незмінними, тому що форми політичної культури лишились тими ж. На локальному рівні політичні еліти не змінились, правової держави на місці частково немає. Розширення повноважень та залучення громадян для контролю за регіональною владою не відбуваються, бо громадянам байдуже», – зазначив він.

Вільфрід Їльґе також підкреслив, що європейські партнери мають не тільки здійснювати тиск, а, в першу чергу, надати свою солідарну підтримку Україні в процесі впровадження прозорих змін.

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2019