Сьогодні активізувати процес підготовки закону про вибори народних депутатів є надзвичайно важливим і терміновим завданням для України. Адже країні необхідна ротація політичної еліти, що сприятиме забезпеченню дієвості Верховної Ради, на котру покладено вирішення низки надзвичайно важливих суспільних питань. Дискусія про переваги пропорційної системи з відкритими списками вже має тривалу історію, про неї публічно говорять політики та експерти, однак втілення цієї альтернативи в реальний закон гальмується.
Обговорити перспективи реформування законодавства про парламентські вибори 11 березня з ініціативи Громадянської мережі ОПОРА зібралися експерти з виборчого законодавства, народні депутати України, громадські активісти та журналісти.
Фотозвіт дивіться тут
Усі присутні були єдині в думці, що новий закон про вибори народних депутатів має забезпечити можливості впливу виборців на персональний склад парламенту і відповідати рекомендаціям європейських інституцій та експертів з виборчого права. З наявних законодавчих ініціатив було відзначено Проект Закону про вибори народних депутатів 1068-2 від 11.12.2014, який було включено до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.
Народні депутати України, котрі приєдналися до обговорення, а саме: Оксана Сироїд (заступник Голови Верховної Ради України), Ігор Попов (Радикальна партія Олега Ляшка), Єгор Соболєв (Об’єднання "Самопоміч"), Руслан Сидорович (Об’єднання "Самопоміч"), Леонід Ємець ("Народний фронт"), Єгор Фірсов (позафракційний), зазначили, що наразі в українському парламенті доволі складно заручитися підтримкою для реальних змін виборчого законодавства. "Втім, реформа є надзвичайно важливою, адже запровадження відкритих списків сприятиме перетворенню Верховної Ради у центр прийняття рішень", – зауважив народний депутат України Леонід Ємець, один із співавторів законопроекту 1068-2.
"Водночас, – зазначив народний депутат Ігор Попов, – відкриті списки – це сакральне слово, яке дуже легко продати суспільству, а у сесійній залі парламенту голосів для прийняття реальних і ефективних змін до виборчого законодавства не вистачає". "У Верховній Раді нараховується приблизно 70–80 народних депутатів, готових вже зараз підтримати реформу, – говорить народний депутат Єгор Фірсов. – Але для того, щоб він був прийнятий, необхідно створити потужний тиск громадянського суспільства та ЗМІ". Підтримали цю думку й інші народні депутати, зокрема Руслан Сидорович наполягав на потребі широкої адвокаційної кампанії реформування виборчого законодавства.
Водночас усі учасники обговорення звернули увагу на першочерговість ротації членів Центральної виборчої комісії в повному складі. Так, народний депутат Єгор Соболєв оголосив, що фракція "Об’єднання "Самопоміч" ставить це питання за пріоритет найближчих голосувань у Верховній Раді. Так, Ольга Айвазовська, координатор виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА, наголосила, що заміна ЦВК є нульовим етапом у запровадженні оновленого виборчого законодавства: "Фракції мають переглянути пропозиції щодо кандидатур у члени ЦВК, оскільки до їх списку потрапили особи, які, власне, не давали особистої згоди. А скорочення списку кандидатур сприятиме результативному голосуванню парламентарів".
"Прийняття нового закону про парламентські вибори, окрім того, зупинить розмови щодо перспективи призначення дочасних виборів уже цієї осені", - вважає заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд.
Директор з розвитку Інтерньюз-Україна Євген Радченко зауважив, що за умови відсутності виборчої реформи наступний парламент буде вкрай низької якості. Водночас експерт вважає, що позиція громадських організацій та всіх тих, хто візьметься за адвокацію оновлення законодавства про парламентські вибори, має бути радикальною. З цією ідеєю погодилися всі громадські активісти, готові відстоювати зміни у виборчому законодавстві. Зокрема, Голова правління Комітету виборців України Олексій Кошель зазначив, що в новому законі не може бути жодного компромісу щодо повної заборони політичної реклами, зниження прохідного бар’єру та мажоритарної складової. Тетяна Бібік, старший менеджер програми в Міжнародній фундації виборчих систем (IFES), наголосила на потребі пошуку точок тиску на українських парламентарів та залучення міжнародних партнерів.
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента", відзначив низьку політичну культуру українського виборця і зауважив, що ефективними норми виборчого законодавства будуть не тільки тоді, коли їх дотримуватимуться кандидати, а й коли громадяни розумітимуть свою відповідальність за вибір. А Владислав Грезєв, голова громадської організації OPIR.ORG, актуалізував проблему низької явки на виборах та зауважив на можливості на законодавчому рівні забезпечити її підвищення. На потребі розвивати тематичну дискусію наголосив Андрій Круглашов (Громадський рух ЧЕСНО), з чим погодилися всі присутні.
Таким чином, народні депутати України, експерти з виборчого права та громадські активісти домовились про об’єднання в робочу платформу для напрацювання і лобіювання реформи законодавства про вибори народних депутатів та визначили як дедлайн прийняття законопроекту – кінець травня – початок червня 2016 року.
Якщо Ви маєте бажання і знання та готові долучитися до створення дорожньої карти щодо удосконалення виборчого законодавства, пишіть нам ([email protected])
Громадянська мережа ОПОРА — це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. Громадянська мережа ОПОРА провадить громадське спостереження за виборами в Україні. Громадське спостереження ОПОРИ – це сфера діяльності мережі, спрямована на об’єктивну оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням виборчого законодавства через ефективно організований громадський контроль.