Оцінка безпеки громад
📐 Громадянська мережа ОПОРА ініціювала розробку матриці аудиту безпеки — інструмента, який дозволить на основі об’єктивних критеріїв визначати можливість або неможливість проведення виборів у певній громаді. Він передбачає комплексне дослідження соціально-економічної, суспільно-політичної та безпекової ситуації — з особливим акцентом на території, що найбільше постраждали від війни.
Розробка матриці аудиту безпеки не означає початку виборчого процесу. Втім, оскільки організація перших повоєнних виборів супроводжуватиметься численними викликами, зокрема безпековими, шукати рішення потрібно заздалегідь.
Застосування аудиту безпеки дозволить уникнути ручного управління та забезпечити передбачуваність рішень для організаторів виборів, громадян і міжнародних партнерів.
Запропонована методологія передбачає комплексний, але водночас простий у застосуванні підхід: швидкий збір даних, економне використання ресурсів, ухвалення рішень на рівні окремих дільниць і громад. Ми переконані, що такий підхід зміцнить довіру до виборчого процесу та сприятиме громадському контролю.
🔍 У березні-квітні 2025 року Громадянська мережа ОПОРА провела аудити безпеки 4 громад: Запорізької, Криворізької, Полтавської та Снігурівської. У цьому дашборді представлені короткі результати та висновки роботи експертів ОПОРи.
Запоріжжя
Запорізька міська територіальна громада розташована на південному сході України, у межах Запорізької області, входить до складу новоутвореного Запорізького району.
Громада має стратегічно вигідне географічне розташування. Вона розміщена на берегах річки Дніпро — основної воднотранспортної артерії України. Адміністративним центром громади є місто Запоріжжя.
Громада розташована в безпосередній близькості до зони бойових дій за 33 км від лінії фронту.
Запорізька міська ТГ є моногромадою, до її складу входить лише один населений пункт – місто Запоріжжя.
Громада поділена на сім районів, розташованих по обидва боки річки Дніпро. Кожен із районів має власну районну адміністрацію. Громада межує з кількома сусідніми територіальними громадами: з півночі — із Широківською та Михайлівською, з півдня — із Кушугумською, з заходу — з Матвіївською та Степненською, а зі сходу — з Долинською. Загальна площа громади становить 311,7 км².
Станом на 1 січня 2022 року чисельність населення Запорізької міської територіальної громади становила 710 052 особи. Повномасштабне російське вторгнення спричинило масовий виїзд мешканців у безпечніші регіони України та за кордон. Точні дані щодо поточної чисельності населення відсутні через неможливість проведення перепису в умовах воєнного стану та постійні міграційні процеси. Проте, у відповіді на запит ОПОРИ Виконавчий комітет Запорізької міської ради зазначив, що станом на квітень 2025 року кількість зареєстрованих осіб у реєстрі територіальної громади становила 626 412 осіб.
Із початком повномасштабного вторгнення громада стала одним із ключових центрів прийому внутрішньо переміщених осіб. Водночас згідно з офіційною інформацією Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, станом на квітень 2025 року на обліку перебувало 152 781 ВПО.
За підсумками місцевих виборів, що відбулися у жовтні 2020 року, посаду міського голови Запорізької міської територіальної громади вдруге обійняв Володимир Буряк (“Партія Володимира Буряка «Єднання»”), здобувши підтримку майже 60% виборців. У вересні 2021 року він подав у відставку, після чого обов’язки міського голови почав виконувати секретар міської ради Анатолій Куртєв (партія «Слуга народу»). Наступна зміна у керівництві громади відбулася 24 квітня 2024 року — новою секретаркою міської ради та виконувачкою обов’язків міського голови обрано Регіну Харченко (партія «Слуга народу»).
До складу Запорізької міської ради VIII скликання увійшли представники шести політичних сил. Найбільшу кількість голосів набрала “Партія Володимира Буряка «Єднання»” — 20,88%. Друге місце посіла «Опозиційна платформа — За життя» з результатом 16,91%, а третє — партія «Слуга народу», яка отримала 15,86%. Далі йдуть: «Європейська солідарність» — 13,63%, партія «Нова політика» — 6,25% та «Партія Шарія» — 5,27%.
Запорізька міська територіальна громада є одним із найбільших адміністративних, промислових та культурних центрів України. Як обласний центр, Запоріжжя має значний вплив на навколишні території. У зоні його впливу розташовано 14 міст, 23 селища міського типу та велика кількість сільських населених пунктів. Загальна чисельність населення в цій агломерації перевищує 1,68 млн осіб.
Економіка Запорізької громади характеризується домінуванням важкої промисловості. Ключовими галузями є:
- Металургійний комплекс: Виробництво чорних та кольорових металів, феросплавів, сталевого прокату, алюмінію.
- Машинобудування: Зокрема, авіадвигунобудування, виробництво трансформаторів, ремонт авіаційної техніки.
- Енергетика: Виробництво електроенергії.
- Переробна промисловість: Включає металообробку, виробництво коксу, вогнетривів, харчову промисловість.
З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації та станом на квітень 2025 року місто Запоріжжя систематично зазнає обстрілів і повітряних атак з боку російських окупаційних військ. Об’єктами ворожих ударів стають як об’єкти критичної інфраструктури, так і цивільна забудова, зокрема житлові будинки. Наслідками атак є значні руйнування та людські жертви серед мирного населення.
У результаті численних ракетних обстрілів і ударів безпілотними літальними апаратами пошкоджень зазнали багатоквартирні та приватні житлові будинки в різних районах міста. За офіційною інформацією, наданою Виконавчим комітетом Запорізької міської ради у відповіді на запит ОПОРИ, внаслідок обстрілів на території громади станом на квітень 2025 року пошкоджено 1 043 багатоквартирні будинки та 2 178 приватних домоволодінь. Частково зруйновано 19 багатоквартирних будинків, а ще 35 приватних будинків знищено повністю.
⚔️ Ключовим безпековим викликом для громади є часті російські обстріли цивільної інфраструктури міста та близькість до лінії фронту (близько 30 кілометрів). Так, впродовж січня-квітня 2025 року російська армія здійснила щонайменше 14 обстрілів громади з різних типів озброєнь (балістика, КАБи, БПЛА). Внаслідок яких загинуло щонайменше кілька десятків цивільних мешканців громади, а 249 людей отримала поранення.
🚗 До громади можна безпечно дістатися автомобільними маршрутами, її територія не є забрудненою вибухонебезпечними предметами. Проте варто зазначити, що громада, а також прилегла територія зазнає регулярних обстрілів, а тому існують потенційні ризики залишення нерозірваних касетних боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів на окремих ділянках місцевості та автомобільних шляхах.
👮 Підрозділи Національної поліції та ДСНС функціонують у штатному режимі. Підрозділи Національної поліції оперативно реагують на виклики. Групи реагування патрульної поліції прибувають на місце події в межах встановлених нормативів. Середній час прибуття наряду становить 12 хвилин 47 секунд.
🏛️ У Запорізькій міській громаді збережено стабільне функціонування базових сервісів — працюють банки, пошта, медичні заклади та ЦНАП. Громадяни мають доступ до готівки, транспорту й адміністративних послуг, попри деяке скорочення маршрутів і медичних ресурсів. Система охорони здоров’я залишається дієздатною.
🗳️ Виборча інфраструктура Запоріжжя не зазнала суттєвих руйнувань внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Проте необхідно знайти альтернативні приміщення для двох виборчих дільниць № 231109 та № 231110, які більше не придатне для використання.
🏫 У Запорізькій громаді функціонує 109 комунальних закладів загальної середньої освіти, з яких 82 забезпеченні укриттями. Внаслідок російської агресії 51 заклад освіти пошкоджено, проте навчання у цих заклад продовжується. Зважаючи на це, необхідно обладнати укриття для 27 шкіл у громаді.
📉 У громаді зменшується кількість вчителів у порівнянні із 2021 роком. Так, у вересні 2021 року у місті працювали 4083 вчителі, а станом на березень 2025-го — 3273. Тенденція до зменшення також спостерігається також і серед медичних працівників Станом на 1 січня 2022 року у громаді працювало 2198 лікарів, у 2025-му році їх – 1968.
🙋 Попри скорочення населення та зменшення кількості вчителів у Запорізькій громаді залишається потенціал для набору членів дільничних виборчих комісій.
✅ Запорізька міська громада демонструє загальну готовність до проведення виборів у разі покращення безпекової ситуації. Виборча інфраструктура збереглася без серйозних ушкоджень, а система укриттів забезпечує базовий рівень захисту виборців.
🔍 Читати повний звіт по громаді.
Кривий Ріг
Криворізька міська територіальна громада розташована на правому березі Дніпра, у південно-західній частині Дніпропетровської області. Адміністративним центром є місто Кривий Ріг. Відстань від нього до центру області (міста Дніпро) автодорогою становить 146 км. Більшість території громади розташована в межах 70 км до лінії фронту (за інформацією DeepState).
Площа громади становить 431,9 км². Вона складається з 6 населених пунктів: міста Кривий Ріг, селищ Гірницьке, Авангард, Коломійцеве та сіл Новоіванівка і Тернуватий Кут.
Станом на початок повномасштабної війни, за даними Реєстру територіальної громади й управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради, у громаді мешкало 680 тисяч людей Інформації про точну кількість населення станом на 2025 рік відсутня. Станом на березень 2025 року в громаді було зареєстровано 84,5 тис. внутрішньо переміщених осіб.
Виконувачем обов’язків міського голови з 2021 року є секретар міської ради Юрій Вілкул (міський голова Кривого Рогу у 2010-2020 рр., обраний від партії “Блок Вілкула ‘Українська перспектива’”), який очолив громаду після смерті міського голови Костянтина Павлова (“Опозиційна платформа — За життя”) у серпні 2021 року.
В Криворізькій міській громаді не створювали військової адміністрації. В березні 2022 року в Кривому Розі створили Раду оборони міста, яку очолив Олександр Вілкул — народний депутат трьох скликань від нині заборонених проросійських політичних сил “Партія регіонів” та “Опозиційний блок”, лідер “Блоку Вілкула ‘Українська перспектива’”, син Юрія Вілкула. Представники Дніпропетровської обласної військової адміністрації в 2023 році заявляли, що посади “Голови Ради оборони Кривого Рогу” не існує, тож вони проводили перевірку повноважень Олександра Вілкула, але врешті чіткої відповіді від ОВА не було. Натомість Криворізька міська рада наголошує на законності свого рішення.
За результатами місцевих виборів 2020 року Криворізька міська рада складалася з 5 фракцій: “Блок Вілкула ‘Українська перспектива’” (19 мандатів), “Слуга народу” (16 мандатів), “ОПЗЖ” (9 мандатів), “Сила людей” (5 мандатів) та “Європейська солідарність” (5 мандатів). У березні 2022 року депутати вийшли з фракції забороненої “ОПЗЖ” та створили групу “За Кривбас, за Україну”.
Питома вага гірничо-металургійного комплексу становить 86% від загального обсягу промислового виробництва в місті. В Кривому Розі розташовано 8 з 11 підприємств України з видобутку та переробки залізорудної сировини. Основним є “АрселорМіттал Кривий Ріг” — найбільше гірничо-металургійне підприємство України. Через повномасштабне вторгнення РФ масштаби його металургійного виробництва скоротилися на 50%, а гірничого виробництва — на 25%. Через обмеження в використанні електроенергії простоює й Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, що входить до гірничо-металургійної групи “Метінвест”.
За даними міської влади, станом на березень 2025 року внаслідок російських обстрілів були пошкоджені 3000 міських об’єктів, з них 2660 — житлові будинки.
Криворізька громада часто опиняється під атаками російських сил. За січень-березень 2025 року повітряну тривогу в громаді оголошували 434 рази, а загалом тривоги тривали 804 години (33 доби). Протягом січня-березня 2025 року армія РФ 11 разів обстріляла громаду з застосуванням балістичної зброї (ракет “Іскандер”) та дронів. Як наслідок, постраждала 101 особа: 13 людей загинуло, а 88 було поранено. 4 квітня 2025 року унаслідок балістичного удару по житловому кварталу міста було вбито 20 людей, зокрема 9 дітей, а ще 80 людей зазнали поранень.
Згідно з інформацією Управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України, Криворізька міська громада не замінована, можливе безпечне пересування між населеними пунктами.
⚠️ Протягом січня-березня 2025 року армія РФ 11 разів обстрілювала громаду. Більшість обстрілів відбулися із застосуванням балістичного озброєння (ОТРК “Іскандер”), що фактично унеможливлює швидке реагування громадян на небезпеку, оскільки ракета після запуску долітає до цілі за кілька хвилин.
📊 Криворізька міська громада набирає необхідну кількість балів за сферами “Соціально-економічна ситуація” і “Демократичні процеси”. Водночас аудит продемонстрував низку проблем, які впливають на забезпечення безпеки мешканців (недостатня кількість укриттів, зокрема поблизу виборчих дільниць, зафіксовані випадки спроби організації терористичного акту, погроз або насильства щодо працівників правоохоронних органів та громадських діячів)
🛡️ Інформація про кількість облаштованих укриттів у громаді відрізняється залежно від джерела. Так, за даними сайту міської ради, станом на кінець 2024 року в Кривому Розі обліковано 376 найпростіших укриттів. Разом з тим, на сайті комунального підприємства “Центр електронних послуг” зазначено, що таких укриття — 324.
🛡️ Що стосується загалом захисних споруд, то на сайті Криворізької міської ради зазначається, що в громаді облаштовано 699 захисних споруд. Натомість в інтерв’ю в листопаді 2024 року в.о.міського голови Юрій Вілкул відзначав, що в Кривому Розі облаштовано 785 сховищ.
👥 Проблемою є забезпечення жителів громади укриттями — всього, за різними даними, наявні захисні споруди можуть вмістити тільки від 63 до 73 тисячі осіб (покривають близько 10% населення громади).
📝 230 із 272 звичайних виборчих дільниць у громаді (84,6%) мають хоча б одне укриття на відстані до 1,5 кілометра. Ці укриття можуть вмістити щонайменше 20% виборців, що проживають у межах відповідної території.
🏚 Виборча інфраструктура практично не зруйнована. Станом на квітень 2025 року з 296 виборчих дільниць у громаді 3 зруйновано, а 19 пошкоджено та підлягають ремонту. Потрібно шукати рішення для забезпечення виборчого процесу на території 3 виборчих дільниць та запровадження комплексної програми з відновлення тих дільниць, які зазнали пошкоджень.
️️🏫 Школярі у громаді навчаються у змішаному форматі. Укриттями забезпечені 90 закладів дошкільної освіти (59% від загальної кількості) та 107 закладів загальної середньої освіти (85% від загальної кількості). Одночасно в укриттях шкіл може перебувати близько 50% учнів.
🏢 У Криворізькій громаді стабільно працюють державні органи — ЦНАПи, відділення Пенсійного фонду, Державного казначейства, а також заклади сфери послуг — банки, пошта тощо. ⏳ Втім, через велику кількість повітряних тривог та підвищену небезпеку для регіону розклад роботи цих закладів та установ обмежено, що знижує рівень доступу громадян до отримання послуг.
🚒 Громада забезпечена оновленою системою сповіщення про повітряну тривогу, екстрені служби (ДСНС, екстрена медична допомога та поліція) функціонують на високому рівні та брали участь у ліквідації наслідків російських обстрілів.
🔍 Читати повний звіт по громаді.
Полтава
Полтавська міська територіальна громада знаходиться у Полтавській області, центр громади – місто Полтава, яке є одночасно і обласним центром. Відстань до Харкова - 140 кілометрів, до найближчого кордону з росією – 114 кілометрів, до лінії фронту (місто Вовчанськ Харківської області) – 188 кілометрів.
Полтавська міська громада є транспортним вузлом, через який проходять автомобільні та залізничні шляхи. Поряд проходить автошлях М-03, який поєднує Київ та Харків, і раніше тягнувся до КПП Довжанський Луганської області (кордон з росією).
Площа складає 550.3 км². До складу входять 56 населених пунктів – 1 місто та 55 сіл. Місто Полтава поділено на три райони: Шевченківський (населення 134 133 особи), Київський (103 092 особи), Подільський (42 368 осіб). Нараховується 8 старостинських округів, найбільшими за населенням є Супрунівський (5 808 осіб), Ковалівський (5 142 особи), Гожулівський старостинський округ (4 052 особи).
Станом на 1 січня 2022 року громада налічувала 305 539 мешканців, з яких 279 593 – міське населення, 25 946 – сільське. Внаслідок географічної близькості до постраждалих областей від російської агресії, до громади перемістилася значна кількість внутрішньо переміщених осіб. Станом на 31 березня 2025 року нараховується 48 015 зареєстрованих ВПО.
Відстань від центру міста Полтави до віддалених населених пунктів громади становить понад 20 кілометрів.
Управління здійснює Полтавська міська рада, обрана на виборах у 2020 році. Відсутня міська військова адміністрація. Міським головою було обрано Олександра Мамая (обіймав посаду у 2010-2018 роках), у квітні 2023 звільнений з посади у зв’язку з набранням вироку суду по корупційній справі. З липня 2023 року в.о. міського голови — секретарем міської ради є Катерина Ямщикова (“Слуга народу”).
У міській раді діє 6 депутатських фракцій: “Слуга народу”, “За майбутнє”, “Європейська Солідарність”, “Рідне місто”, “Партія простих людей Сергія Капліна”, “Свобода”.
Серед основних напрямків промисловості у громаді, необхідно виділити харчову (ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод–Кернел Груп», ТОВ «Домінік Ко»); машинобудування та металообробку (ТОВ «Торговий Дім «Полтавський автоагрегатний завод», ПП «Полтавський ливарно-механічний завод», ПрАТ «Полтавамаш»); легку промисловість (ТОВ «Ворскла-Мода»); підприємства будівельної індустрії (ТзДВ «Полтавтрансбуд»); виготовлення медичного обладнання, інструментів і матеріалів (АТ «Полтавський завод медичного скла») тощо.
Внаслідок російської агресії, в період з 24 лютого 2022 по березень 2025 року в громаді пошкоджено 106 об’єктів, серед яких: 104 об’єкти житлового фонду; 1 агропромисловий об’єкт; 1 об’єкт охорони здоров’я.
За січень - березень 2025 року в Полтавській області зафіксовано 314 тривог загальною тривалістю 800 годин. Найдовша з них – 19 січня 2025 року тривала 13 годин 22 хвилини.
За перші три місяці 2025 року медіа повідомляли про 19 випадків вибухів у місті Полтаві. 1 лютого 2025 року ракетою Х-22 здійснено удар по житловому будинку, внаслідок чого загинуло 15 людей.
28 березня відбувся масований удар БПЛА, внаслідок влучань та падіння уламків зафіксовано пошкодження складських приміщень, адмінбудівлі та трансформатора одного з підприємств.
Відсутні заміновані території, пересування між населеними пунктами безпечне.
💥 Громада періодично потрапляє під удар російських БПЛА. За перші три місяці 2025 року медіа повідомляли про 19 випадків вибухів. Також 1 лютого 2025 року ракетою Х-22 завдано удар по житловому сектору, внаслідок чого загинуло 15 людей.
🗳️ На березень 2025 року у громаді наявна готова до проведення виборчого процесу 151 звичайна та спеціальна виборча дільниця.
- 📍 Шевченківський район – 64
- 📍 Київський район – 58
- 📍 Подільський район – 29
- 🏚️ Одна дільниця у селі Мильці зруйнована часом та потребує заміни приміщення.
🏠 113 з 134 звичайних виборчих дільниць (85%) мають укриття місткістю 20% виборців у радіусі 1.5 км. ⚠️ Потреба в укриттях залишається для 15% дільниць.
📢 Потребує модернізації система оповіщення населення. Місто Полтава має 100% зону покриття сигналом “Увага всім”. В селах Супрунівка та Затурине встановлені електросирени автономного запуску. В інших населених пунктах громади доведення сигналів здійснюється через мобільні додатки та медіа. 🛠️ Планується будівництво місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення (МАСЦО).
🚍Територія Полтавської міської громади є безпечною для пересування, відсутня забрудненість вибухонебезпечними предметами. Стабільно працює транспортне приміське та обласне сполучення. Кількість транспортних маршрутів зросла порівняно з січнем 2022 року: у місті Полтава з 44 до 61, на приміських маршрутах – з 3 до 16.
🏫 Школи переважно працюють у змішаному форматі. З 58 закладів 37 функціонують у змішаному форматі, ще 3 – у дистанційному. 18 шкіл проводять заняття офлайн. Це може негативно вплинути на потенціал набору членів ДВК під час виборчого процесу.
🛡️ 49 шкіл з 58 забезпечені найпростішими укриттями, ще 7 орендують об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту поблизу них.
🏥 Стабільно працює система охорони здоров’я. Внаслідок реорганізації скоротилася кількість комунальних закладів підприємств охорони здоров’я Полтавської міської ради, однак кількість лікарів залишається сталою (на 1 січня 2022 року – 1026 лікарів, станом на 26 березня 2025 року – 1023).
🚓 🚑 Наряди Національної поліції та бригади екстреної швидкої допомоги реагують на виклики у межах встановлених нормативів для часу доїзду. Водночас переважно забезпечують виконання нормативів 🚒 бригади ДСНС – середній час прибуття пожежно-рятувальних підрозділів в місті Полтава складає 11 хвилин та 14 хвилин у сільських населених пунктах.
🛡️ Облаштувати достатню кількість укриттів для виборців та потреб виборчих комісій біля 21 звичайної виборчої дільниці.
🗳️ Забезпечити заміну приміщення для зруйнованої часом дільниці №530759 у селі Мильці, кількість виборців на якій становить 625 осіб.
📢 Розширити систему оповіщення про надзвичайні ситуації на всю територію громади.
💰 Розробити шляхи залучення фінансування для модернізації система оповіщення населення – будівництва місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення (МАСЦО). Окрім міста Полтава та сіл Супрунівка та Затурине, в інших населених пунктах громади доведення сигналів здійснюється через мобільні додатки та медіа.
🏫 Доцільно розглянути шляхи пошуку фінансування для облаштування укриттів у 7 з 58 шкіл громади, які не мають власних укриттів та змушені орендувати захисні споруди поблизу.
🔍 Читати повний звіт по громаді.
Снігурівка
Снігурівська міська територіальна громада розташована в південно-східній частині Миколаївської області в межах Баштанського району. Адміністративний центр — місто Снігурівка. Громада межує з Херсонською областю. Відстань від обласного центру — міста Миколаїв — до центру громади автодорогою становить 70 км. Відстань від центру сусідньої області — міста Херсон — до центру громади автодорогою становить 55 км. Більшість території громади розташована в зоні від 30 до 50 км до лінії фронту.
Площа громади становить 634,4 км², кількість населених пунктів – 23, з яких 1 місто (Снігурівка), 2 селища (Васильки і Ясна Поляна) та 20 сіл: Афанасіївка, Безіменне, Бурханівка, Василівка, Галаганівка, Євгенівка, Єлизаветівка, Івано-Кепине, Калинівка, Кобзарці, Любимівка, Нововасилівка, Новокондакове, Новопавлівське, Павлівка, Павло-Мар’янівка, Першотравневе, Тамарине, Трудолюбівка та Юр’ївка.
Станом на початок повномасштабної війни кількість населення громади становила 22729 людей, станом на березень 2025 року — 16128. Кількість внутрішньо переміщених осіб у громаді — 870.
У громаді створена Снігурівська міська військова адміністрація. Начальник — Іван Кухта.
Основною галуззю економіки Снігурівської міської ТГ є сільське господарство. Землі територіальної громади переважно використовують для ведення сільськогосподарського виробництва різної спрямованості. Так, сільське господарство громади представлено такими галузями, як рослинництво (вирощування зернових, технічних, кормових, овочевих, баштанних культур), тваринництво (велика рогата худоба, свині), птахівництво (виробництво яєць), риборозведення.
За 2024 рік найбільший дохід в громаді отримали сільськогосподарські підприємства: ПП «ПСП „ЗОРЯ“» (29,6 млн грн), ПОСП «ФОРВАРД» (23,8 млн грн), ТОВ «СГВП „ТАБОРІВСЬКЕ“» (22,1 млн грн), ПОСП «В-КУТ-III» (15,3 млн грн), ФГ «ВЕЛЕС-АГРО Н» (13,5 млн грн).
Снігурівська громада протягом 8 місяців — з 19 березня 2022 року до 10 листопада 2022 року — перебувала в окупації та мала стратегічне значення для військового угруповання росіян на правому березі Дніпра. Громада має вигідне розташування, логістичні переваги (автошляхи та залізницю), а також оборонне значення завдяки близькості до річки Інгулець. Російські окупанти у 2022 році «приєднали» громаду до Херсонської області та провели псевдореферендум щодо приєднання до РФ.
Снігурівська громада є однією з найбільш замінованих територій у Миколаївській області, а процес розмінування тут найскладніший. Із загальної площі громади залишаються забрудненими/імовірно забрудненими 43 км2. Останній ракетний обстріл громади (станом на момент написання звіту) відбувся 12 січня 2025 року. Також через територію громади регулярно рухаються ударні БпЛА типу «Shahed 131/136». За останні три місяці в громаді пролунало 245 повітряних тривог, загальною тривалістю 373 години.
Громада постраждала від підриву росіянами Каховської ГЕС, унаслідок чого рівень води в річці Інгулець піднявся на 6 метрів. Підтопленими були 13 населених пунктів, 367 будинків, 9 свердловин. Загинуло двоє людей. Під водою опинилося 5 мостів, один із яких — біля села Єлизаветівка — було зруйновано, ще 2 — пошкоджено.
60% критичної інфраструктури громади постраждали внаслідок російського повномасштабного вторгнення. Прямі збитки, за даними міської військової адміністрації, становлять:
- Сума сформованих сертифікатів за зруйновані об’єкти нерухомого майна — 160,3 млн грн;
- Компенсація за пошкоджені об’єкти нерухомого майна — 41,3 млн грн;
- Компенсація за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок підриву Каховської ГЕС — 20,1 млн грн;
- Сума нарахованих збитків земельним ресурсам відповідно до звернень, які надійшли на розгляд комісії з нарахування збитків від власників та землекористувачів, — 16,8 млн грн.
📍 Снігурівська громада протягом 8 місяців — з 19 березня 2022 року до 10 листопада 2022 року — перебувала в окупації ⚔️.
💥 60% критичної інфраструктури громади постраждали внаслідок російського повномасштабного вторгнення. Громада постраждала від підриву росіянами Каховської ГЕС, підтоплено було 13 населених пунктів, 367 будинків, 9 свердловин. Сума прямих збитків внаслідок російського повномасштабного вторгнення – близько 240 млн гривень.
🗳️ Ключовими проблемами для організації голосування залишаються руйнування виборчої інфраструктури та мінна небезпека.
🏫 Три виборчі дільниці центру громади — міста Снігурівка — (№480639, №480641, №480643) та дільниці в селах Івано-Кепине (№480624), Василівка (№480600), Павло-Мар’янівка (№480602) і Кобзарці (№480610) не готові до організації голосування через пошкодження та руйнування. Водночас громада планує замінити частину приміщень, а решту — відремонтувати ️🔧.
🏚 Село Безіменне зазнало значних руйнувань і залишається одним із найбільш замінованих населених пунктів області. Внаслідок бойових дій інфраструктура села та лінії електропередач повністю знищені, житловий фонд зруйнований, село нині знелюднене, а його відбудову вважають економічно недоцільною 📉.
⚠️ 43 км² території громади досі забруднені/ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами. 📍 Окремі ділянки територій населених пунктів Євгенівка, Івано-Кепине, Калинівка, Кобзарці, Новокондакове, Павло-Мар`янівка, Снігурівка, Тамарівка, Ясна Поляна, Афанасівка, Бурханівка, Василівка та Васильки перебувають у межах територій, які визнані імовірно забрудненими/забрудненими.
🚫 Аудит продемонстрував, що громада має низку проблем, які впливають на її загальну організаційну спроможність:
- 🛜 інфраструктурні виклики (недостатнє покриття інтернетом, потреба у покращенні транспортної інфраструктури).
- 🛡️ безпекові ризики (відсутність повноцінного покриття фізичної системою оповіщення, відсутність укриттів на 46% виборчих дільниць).
- 🏥 соціально-демографічні проблеми (заклади освіти та медицини потребують ремонту і дообладнання укриттів, громада потребує комплексного підходу для стимулювання повернення людей 👥).
🗺 Побудувати логістику дня голосування з огляду на вісім дільниць, які не готові до організації виборів, та кількості виборців, які знаходяться на цих територіях.
🏗 Розробити шляхи залучення фінансування для відновлення пошкоджених та зруйнованих дільниць у громаді.
🚧️ Сертифікувати безпечні маршрути для забезпечення виборчої логістики. 43 км² території залишаються забрудненими вибухонебезпечними предметами.
📢 Продовжити інформаційну кампанію щодо мінної небезпеки, створення протоколів безпеки.
🛡️ Облаштувати достатню кількість укриттів для виборців та потреб комісій біля 14 дільниць.
🔔 Розширити систему оповіщення на всю територію громади.
🔍 Читати повний звіт по громаді.
Порівняння громад
За допомогою цієї таблиці можна порівняти матриці оцінювання аудиту безпеки чотирьох досліджуваних громад.
- 📌 — Обовʼязкові критерії (мають бути виконані принаймні частково)
- 📎 — Факультативні критерії (виконання є бажаним)