З огляду чергових місцевих виборів, які мають відбутися у жовтні 2020 року, представниками ОПОРИ проведено дослідження місцевих рад.  У Київській області одним з об’єктів дослідження стала Білоцерківська міська рада. Зокрема, було проаналізовано зміни в представництві депутатських фракцій; спроби відкликання депутатів; зміни керівного складу міської ради. Дана інформація покликана допомогти зрозуміти баланс сил в місцевій раді та як він змінювався протягом 5 років.

Резюме

Після місцевих виборів 2015 року в  Білоцерківській раді було утворено 8 депутатських фракцій, які існують і станом на 1 квітня 2020 року. Незначною мірою змінився їх кількісний та персональний склад. Загалом наразі 7 депутатів є позафракційними. 

Більшість мандатів у міській раді має партія «Об’єднання «Самопоміч», однак з 11 депутатів на початку каденції в складі фракції наразі лишилось 7. Крім того, більшість для голосувань у раді з року в рік є ситуативною, тому різні політичні сили періодично потрапляють до опозиції.

За період каденції на посаді секретаря міської ради змінилось 3 депутати від 3 різних політичних партій – «Об’єднання «Самопоміч», ВО «Свобода», «Партія економічного відродження України». Також була спроба відкликання депутата за народною ініціативою, котра була зупинена рішенням територіальної виборчої комісії.

Результати місцевих виборів

За результатами місцевих виборів 2015 року, до Білоцерківської міської ради було обрано 42 депутати від 8 політичних партій, які, у свою чергу, утворили в міській раді 8 депутатських фракцій. Більше ніж 4-ту частину мандатів виборола політична партія «Об’єднання «Самопоміч». Підтримка виборців Білої Церкви дала їм 11 депутатських мандатів та посаду міського голови, котрим став Геннадій Дикий. Примітно, що він здобув перемогу в другому турі виборів, тоді як в першому, з відривом майже в 4 відсотки, перемагав його опонент Костянтин Єфименко, що балотувався шляхом самовисування. По 6 мандатів отримали політичні партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода» та «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (з 31 жовтня 2019 року назву змінено на «Європейська Солідарність», 5 – Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», по 4 – «Партія економічного відродження України» та «Радикальна партія Олега Ляшка» і по 3 – Українське об’єднання патріотів «УКРОП» та політична партія «Опозиційний блок». На відміну від Верховної Ради України, місцеві ради не зобов’язані будувати коаліцію для можливості свого функціонування. Однак простежити, хто в раді є умовною провладною силою,  а хто – опозицією, можна в тому числі за розподілом керівних посад. У 2015 році цей розподіл закріпив позиції «Об’єднання «Самопоміч», коли їх представник Борис Смуток був обраний секретарем Білоцерківської міської ради, а, окрім цього, партія отримала ще й головування в бюджетній та регламентній комісіях.

Партійні переходи

Станом на 1 квітня 2020 року в Білоцерківській міській раді досі лишається вісім фракцій, утворених на початку скликання. Однак певною мірою змінився кількісний склад частини з них. Найбільше депутатів, 4, втратила фракція «Об’єднання «Самопоміч», яка наразі налічує 7 представників проти 11 на початку каденції. По одному представнику втратили Всеукраїнське об’єднання «Свобода», Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та політична партія «Опозиційний блок», які станом на 1 квітня 2020 року налічують 5, 4 та 2 представники відповідно. Таким чином, наразі 7 депутатів Білоцерківської міської ради є позафракційними.

Партійне представництво в Білоцерківській міській раді

Назва партії

Кількість мандатів станом на момент утворення фракції

Кількість представників фракції на 1 квітня 2020 року

1

Об'єднання «Самопоміч»

11

7

2

ВО «Свобода»

6

5

3

«Європейська Солідарність» (до 31 жовтня 2019 року – «БПП «Солідарність»)

6

6

4

Об'єднання «Батьківщина»

5

4

5

Партія економічного відродження України

4

4

6

Радикальна партія Олега Ляшка

4

4

7

«УКРОП»

3

3

8

«Опозиційний блок»

3

2

 

Позафракційні

0

7

Зміни в складі фракції «Об’єднання «Самопоміч»

Перша зміна в кількісному складі фракції відбулась, коли Борис Смуток був обраний секретарем Білоцерківської міської ради 11 грудня 2015 року. Тоді він полишив членство у фракції. Однак цікавим є той факт, що після складання своїх повноважень на цій посаді він не ввійшов назад до складу фракції і офіційно лишається позафракційним. У той час як його наступники на цій посаді не припиняли членства у своїх фракціях. 

Ще одним депутатом, котрий вийшов зі складу фракції, є Анатолій Гончар, якого було виключено зі її складу  за рішенням самої фракції від 23 березня 2017 року. Пізніше, в цьому ж році пан Гончар заявляв про наявність внутрішнього конфлікту між ним та командою міського голови. Наразі він є позафракційним. Ще дві депутатки Вікторія Ковальова та Олена Шевченко вийшли з фракції та стали позафракційними 13 червня 2019 року. 

Зміни в складі «Свободи», «Батьківщини» та «Опозиційного блоку»

Кожна з вказаних фракцій втратила по 1 представнику, проте  всі мали різні причини для цього:

  • Володимир Коробчук («Батьківщина»). У жовні 2017 року між ним та обласним керівництвом партії виник конфлікт, унаслідок якого було розпочато процедуру відкликання депутата. Тоді пан Коробчук діяв «проти рішення фракції», втім, у офіційній відповіді на запит про доступ до публічної інформації Білоцерківська міська рада зазначає, що Володимир Коробчук самостійно вийшов зі складу фракції «Батьківщина» 31 жовтня 2019 року.

  • Віталій Підопригора («Свобода») був виключений зі складу фракції її рішенням 29 серпня 2019 року.

  • Сергій Грисюк («Опозиційний блок») набув повноважень 26 січня 2017 року, увійшови до складу ради на зміну Олександру Подольському, котрий помер у наслідок хвороби, однак до складу фракції офіційно так і не приєднався і лишається позафракційним.

Партійні переходи в Білоцерківській міській раді

Ім'я та прізвища депутата

Звідки

Куди

Дата

Борис Смуток

Об'єднання «Самопоміч»

позафракційний (обраний секретарем ради)

11.12.2015

Анатолій Гончар

Об'єднання «Самопоміч»

позафракційний

23.03.2017

Вікторія Ковальова

Об'єднання «Самопоміч»

позафракційна

13.06.2019

Олена Шевченко

Об'єднання «Самопоміч»

позафракційна

13.06.2019

Володимир Коробчук

Об'єднання «Батьківщина»

позафракційний

31.10.2019

Віталій Підопригора

ВО «Свобода»

позафракційний

29.08.2019

Сергій Грисюк

«Опозиційний блок»

позафракційний

26.01.2017

Припинення депутатських повноважень та відкликання депутатів

Зміна персонального складу в депутатському корпусі не є чимось унікальним для української політики, тим паче, що для цього є ціла низка можливих причин. Так,  депутат може бути відкликаний з посади, скласти повноваження добровільно, повноваження можуть бути припинені у зв’язку з обвинувачувальним вироком суду тощо. У той же час Білоцерківська міська рада є доволі стабільною в плані збереження персонального складу – за всю каденцію жоден депутат не склав повноважень, проте внаслідок трагічних подій, змінилось по одному представнику в «Свободи» та «Опозиційного блоку». Ці зміни були пов’язані зі смертю депутатів Олександра Хозєєва («Свобода») та Олександра Подольського («Опозиційний блок»), унаслідок чого їм на зміну прийшли інші представники, що балотувались від цих політичних сил.

Стосовно одного з депутатів Білоцерківської міської ради було розпочато процедуру відкликання за народною ініціативою. Мова йде про Володимира Коробчука, що обирався до ради за списком партії «Батьківщина». Дана процедура була розпочата невдовзі після конфлікту, що мав місце в Білоцерківській міській раді в жовтні 2017 року. Тоді дії пана Коробчука були такими, що йшли всупереч позиції фракції. Анонс процедури відкликання був зроблений очільником обласного осередку всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Костянтином Бондарєвим, котрий взяв слово під час сесії міської ради. Саму ж процедуру було розпочато зі зборів виборців багатомандатного виборчого округу в межах міста Біла Церква 18 листопада 2017 року, де було вирішено  підтримати пропозицію про відкликання депутата як такого, що не виправдав довіри виборців. 21 листопада 2017 року відповідне повідомлення надійшло до Білоцерківської міської виборчої комісії. Після чого в місті було розгорнуто кампанію зі збору підписів для відкликання пана Коробчука. Підписні листи та іншу необхідну документацію було передано до виборчої комісії 8 грудня 2017 року, а вже 11 грудня комісія скликала засідання для перевірки даних документів. Утім 28 грудня 2017 року Білоцерківською міською виборчою комісією Київської області було прийнято постанову № 168, якою припинено ініціативу щодо відкликання депутата. У зв’язку з відсутністю передбачених законодавством підстав для ініціювання відкликання депутата за народною ініціативою та невідповідністю оформлення підписних листів вимогам закону. 

Представники партії «Батьківщина» спробували оскаржити дану постанову в судовому порядку. Вимагаючи визнати протиправною та скасувати постанову Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області № 168 від 28 грудня 2017 року та зобов'язати Білоцерківську міську виборчу комісію Київської області розглянути на засіданні питання про направлення до вищого керівного органу політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» звернення щодо відкликання депутата Білоцерківської міської ради Київської області Володимира Коробчука за народною ініціативою. Однак 14 серпня 2018 року Київський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову, тому пан Коробчук лишається депутатом Білоцерківської міської ради. 

Зміни керівництва та балансу сил в раді

Від початку каденції і до 1 квітня 2020 року баланс сил в Білоцерківській міській раді систематично змінювався. Тому складно сказати, чи існувала в раді стійка більшість, чи вона була ситуативною і залежала від конкретних питань порядку денного. Так, на початку скликання дуже сприятливі умови мала політична партія «Об’єднання «Самопоміч» – 11 депутатів, серед яких посада секретаря та міський голова, обраний від даної політичної сили. Що в сумі вже дає 12 голосів з 22 необхідних для ухвалення рішень. Проблеми в роботі ради виникали ще в 2016 році, так, 13 грудня того року міський голова Білої Церкви Геннадій Дикий дав пресконференцію, де зазначив про зрив двадцять першої сесії Білоцерківської міської ради, адже більшість депутатів не з’явилась, що заблокувало роботу ради. Тоді на сесію не з’явились 5 депутатів від «Свободи», по 4 від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність», від «Радикальної партії Олега Ляшка» та від «Партії Економічного відродження України», 2 депутати від «Самопомочі» та по 1 депутату від «Опозиційного блоку» та «УКРОП». Слід зазначити, що два депутати того дня не потрапили на сесію з поважних причин – як то лікарняний (Олександр Подольський, «Опозиційний блок») та відрядження (Микола Дашкевич, «Самопоміч»; Олександр Даліба, «БПП «Солідарність»). У повному ж складі були присутні лише представники об’єднання «Батьківщина». 

Серйозні зміни в балансі сил Білоцерківської міської ради розпочались під час 38 сесії ради, котра відбулась 26 жовтня 2017 року. Тоді депутатами було скорочено 14 членів виконавчого комітету Богуславської міської ради, у тому числі кількох заступників міського голови та звільнено секретаря міської ради Бориса Смутка. Примітно, що на дану сесію не з’явились представники фракцій «Самопоміч» у повному складі та «Батьківщина», за виключенням Володимира Коробчука, стосовно котрого пізніше було розпочато процедуру відкликання за народною ініціативою. Міський голова, скориставшись своїм законним правом, наклав вето на дані рішення. Однак 2/3 голосів депутати подолали вето стосовно рішення про звільнення секретаря міської ради. І 30 листопада 2017 року новим секретарем ради 35 голосами було обрано представника «Свободи» Вадима Кошеля. Окремо слід зазначити, що була спроба судового оскарження Борисом Смутком рішення про його звільнення. Однак 9 лютого 2018 року пан Смуток подав до суду заяву про залишення його позову без розгляду. 

Вадим Кошель перебував на посаді Секретаря Білоцерківської міської ради майже 2 роки, до 15 листопада 2019 року. Коли депутатами було прийнято рішення про розпуск виконавчого комітету та дострокове припинення повноважень і звільнення з посади секретаря міської ради. На це рішення, як і в 2017 році, було накладено вето міським головою, однак депутати подолали його на наступній сесії, після чого, 6 грудня 2019 року, новим секретарем ради 25 голосами було обрано Василя Савчука, представника «Партії економічного відродження України». 

Пан Савчук, який обіймає посаду секретаря й донині, не є новою людиною в політиці Білої Церкви, він неодноразово обирався депутатом міської ради, працював заступником міського голови з 1990 по 2006 роки, а з 2006 по 2015 обирався міським головою Білої Церкви.

Зміни секретаря Білоцерківської міської ради

Ім'я та прізвище секретаря

Фракція

На посаді з 

На посаді по

Борис Смуток

Об'єднання «Самопоміч»

11.12.2015

26.10.2017

Вадим Кошель

ВО «Свобода»

30.11.2017

15.11.2019

Василь Савчук

Партія економічного відродження України

06.12.2019 

Нинішний час

Ситуація напередодні місцевих виборів

Напередодні місцевих виборів 2020 року не можна відзначити сплеску високого рівня активності політичних партій, однак окремі політики чи політичні сили вже розпочали потенційні кампанії. Варто відзначити, що наразі дві найактивніші кампанії в місті проводяться громадськими організаціями, що формально пов’язані з політиками, а не політичними партіями. Мова йде про ініціативу Павла Козирєва ГО «Нова Біла Церква» та про ГО «Біла Церква разом», що пов’язана з обраним у 2019 році на позачергових виборах народних депутатів України Миколою Бабенком. У межах обох ініціатив у місті відбуваються масові заходи, розповсюджується друкована продукція, поширюється інформація в мережі Інтернет. Крім вищезгаданих сил, себе проявляють і політичні партії національного рівня, однак здебільшого це є «відлуння» загальнодержавних ініціатив. Останнім часом більшість політичних сил в тій чи іншій мірі використовує в своїй діяльності інформацію про протидію COVID – 19. 

 

За додатковою інформацією звертайтеся:
Олексій Рєпік, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА  за виборами в Київській області
тел.: 073 060 76 78
 
Довідково: Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних. Матеріал підготовлений завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та може не відображати позицію USAID чи Уряду США.