У контексті наближення місцевих виборів, які мають відбутися у жовтні 2020 року, ОПОРА дослідила сталість функціонування партійних структур у Черкаській області. У фокусі цього дослідження опинилася Черкаська обласна рада. Ми проаналізували, наскільки змінилася структура партійного представництва, які партії втратили своїх депутатів у раді, а які навпаки – поповнилися новими; чи були спроби відкликання депутатів і чим вони завершилися; чи були спроби висловити недовіру голові обласної ради і які загалом сталися зміни у керівному складі за цю каденцію та як це відображає зміни у розподілі сил у раді. Вся ця інформація допоможе краще розуміти, в якому стані політичні партії, які отримали підтримку черкащан на останніх виборах, підходять до чергових місцевих виборів.

Резюме

За підсумками місцевих виборів 2015 року до Черкаської обласної ради VII скликання потрапили представники восьми партій. Відповідно було створено і вісім фракцій. Однак усі вони станом на квітень цього року зазнали змін, а деякі й узагалі зникли, чи переформатувались. Виникли нові депутатські групи, народні обранці мігрували між фракціями, ставали позафракційними, а дехто і взагалі склав свої повноваження. 

Із 2015 року в обласній раді змінилось двоє голів. Із початку каденції її очолював обраний від БПП «Солідарність» Олександр Вельбівець, допоки у листопаді 2018-го його не призначили на посаду голови ОДА. Тоді виконуючим обов’язки був перший заступник Валентин Тарасенко (ВО «Черкащани») аж до листопада 2019-го, коли на цю посаду обрали його однопартійця Анатолія Підгорного. 

Таким чином більшість у раді нині формується навколо фракції ВО «Черкащани», яка на даний момент стала найчисельнішою, а колись найчисельніша фракція провладної на той час партії БПП «Солідарність» і взагалі припинила своє існування, а більшість із її депутатів утворила групу Шевченків край. 

Результати місцевих виборів та формування більшості

Слід згадати, що ті вибори не обійшлись без фальсифікацій. В одну з ночей після підрахунку голосів ТВК  «домальовує» деяку кількість голосів БПП Солідарності, а разом із ними ще й «Опозиційному блокові», який навіть не долав прохідного бар’єра. Натомість зникли голоси у ВО «Свобода», а партія «УКРОП» та «Партія ветеранів Афганістану» і взагалі не потрапляли до ради. Такий підсумковий протокол, що з’явився на ранок, ніяк не відповідав результатам паралельних підрахунків.

Грубу фальсифікацію було виявлено. ТВК, за відсутності голови, склала новий протокол із позначкою «уточнений», а за фактом фальсифікації поліція відкрила кримінальне провадження. 

У травні 2018-го суд виніс вирок голові комісії Миколі Свергунову («Опозиційний блок») та  секретареві Дмитрові Жиляєву (БПП «Солідарність») – по 5 років в’язниці з позбавленням права займатись діяльністю, пов’язаною з виборчим процесом на 2 роки. Однак, зважаючи на щире каяття та першу судимість, від відбування покарання членів ТВК звільнили, замінивши на випробувальний термін у 1,5 року. 

Отож, до Черкаської обласної ради пройшли наступні партії: «БПП «Солідарність» –  18 мандатів, ВО «Черкащани» – 16, ВО «Батьківщина» – 13, «Радикальна партія Олега Ляшка» – 10, «Відродження» – 8, ВО «Свобода» – 7, УКРОП – 7, «Партія ветеранів Афганістану» – 5 мандатів. У такому ж кількісному складі було утворено вісім однойменних фракцій. Але на тепер кожна із них зазнала змін.

Головою облради було обрано представника БПП «Солідарність» Олександра Вельбівця, який на таємному голосуванні набрав 49 голосів. Станіслав Овчаренко («Батьківщина») набрав 21 голос, Валентина Коваленко («Черкащани») 8 голосів. Колишня голова облради Валентина Коваленко за власною ініціативою висунула свою кандидатуру, фракція, до якої вона належала, її не підтримала, тож опісля голосування вона оголосила про вихід із фракції ВО “Черкащани”, ставши першою позафракційною депутаткою цього скликання. 

Першим заступником було обрано представника ВО “Черкащани” Валентина Тарасенка. За його кандидатуру проголосували 43 депутати із 55 присутніх. На тому ж засіданні було запропоновано обрати заступника. Голова облради запропонував на цю посаду представника Партії ветеранів Афганістану Володимира Рибченка, однак кандидатуру підтримали тільки 19 депутатів.  Заступника було обрано через рік, ним став представник Радикальної партії Вадим Гайович. За нього проголосували 43 депутати. 

За каденцію керівний склад зазнавав змін і лише перший заступник голови обласної ради Валентин Тараснеко по досі обіймає свою посаду.

Партійні переходи

Станом на 1 травня 2020 року в міській раді залишилось шість фракцій із тих, які були утворені на початку скликання. У всіх змінився кількісний склад. Фракція БПП «Солідарність» і взагалі розформувалась. Більша частина вихідців із неї утворила депутатську групу «Шевченків край». Фракція Партії ветеранів Афганістану спочатку саморозпустилась, а потім її депутати утворили групу «Територія справедливості», яку згодом перейменували на депутатську групу «Основа». Фракція радикалів на деякий час теж припиняла існування, а нині зібрана з удвічі меншої кількості депутатів, ніж на початку каденції.

Партійне представництво в Черкаській обласній раді

Назва партії

Кількість мандатів станом на момент обрання

Кількість представників партії на 1 травня 2020 року

БПП «Солідарність»

18

-

ВО «Черкащани»

16

16

ВО «Батькіщина»

13

12

Радикальна партія Олега Ляшка

10

5

Відродження

8

7

ВО «Свобода»

7

6

«УКРОП»

7

6

Партія ветеранів Афганістану

5

-

ДГ «Шевченків край»

-

12

ДГ «Основа»

-

4

Позафракційні

 

16

БПП «Солідарність»

Вже 21 січня 2016 року, на одній із перших сесій, за власним бажанням складає свої депутатські повноваження перший номер у списку партії на виборах, тодішній голова Черкаської ОДА Ткаченко Юрій Олегович. «Уже за кілька місяців має запрацювати реформа держслужби. За новим законом, нагадаю, головування в адміністрації та депутатство - не поєднувані. Вирішив не чекати», − так пояснив свої дії депутат. Замість нього до ради увійшов Микола Овчаренко. 

Олександра Вельбівця, котрий теж пройшов до ради від БПП «Солідарність», було обрано головою обласної ради. 18 листопада 2018 року він замінив Юрія Ткаченка на посту голови ОДА. 24 червня 2019 року новий президент звільнив його. Нині Олександр Іванович позафракційний депутат.

Фракція БПП Солідарність у вересні 2019 призупинила свою роботу у зв’язку зі зміною назви, а вже в листопаді фактично розпалася. 13 депутатів із неї ще в жовтні утворили групу «Шевченків край», а решта п’ять після розпуску стали позафракційними. 

Втім, Віталій Веретільник 20 грудня 2019-го устиг із «Шевченкового краю» перейти до фракції ВО «Черкащани». Того ж дня до нього приєднався Олександр Северин, який після розпаду фракції БПП «Солідарність» забажав бути позафракційним. Те саме 6 березня цього року зробив Сергій Куліков, теж із позафракційних.

ВО «Черкащани»

Нині фракція є ядром більшості в міській раді. І, як і на початку каденції, складається із 16 депутатів. Проте і тут не без змін. Фракцію, про що вже йшлося, поповнили троє колишніх «порошенківців»,  але троє депутатів її покинули.

За власним бажанням фракцію покинула лише Валентина Коваленко. Вона, як уже було сказано, прийняла таке рішення після того, як фракція не підтримала її висунення на посаду голови облради 20 листопада 2015-го року. 

Валентина Тарасенка ще у грудні 2015-го було обрано першим заступником голови обласної ради. І згідно з регламентом ради він мав полишити фракцію. А 29 жовтня 2019-го року головою облради було обрано Анатолія Підгорного. За нього проголосувало 43 депутати. Анатолій Вікторович, як того вимагає регламент, теж покинув лави фракції. 

ВО «Батьківщина»

Фракцію було утворено тринадцятьма депутатами. Нині ж їх – 12. У вересні 2018-го фракцію покинув Роман Буданцев і перейшов до радикалів, реанімувавши їхню. А 24 січня цього року у зв’язку з обранням заступником голови облради із фракції також вийшов Михайло Мушієк. 

Натомість 18 березня цього року склад «білосердечних» поповнив Павло Захарцев із депутатської групи «Основа», утвореної на базі фракції “Партії ветеранів Афганістану”, про яку ще ітиметься згодом. 

Також у фракції відбулась заміна: у зв’язку зі смертю (убивством) Сергія Гури 24 травня 2018-го року до ради ввійшов Михайло Козак.

Радикальна партія Олега Ляшка

Ця фракція, складаючись на початку із десяти депутатів, свого часу навіть припиняла існування. Однак була створена знову і тепер налічує п’ять депутатів. 

У грудні 2016-го, у зв’язку із обранням заступником голови облради, із фракції вийшов Вадим Гайович. Уже наприкінці року депутати ініціювали його відставку, за яку набралось 44 голоси (із 76 присутніх). Гайович по досі позафракційний. 

Як протест проти рішення фракції висунути Гайовича у лютому 2017-го її покинув Микола Булатецький і приєднався до позафракційних. У червні 2017 року, фракцію покинув Олександр Коротков із кількома наближеними соратниками по депкорпусу: Володимиром Копійченком, Ігорем Нестеренком і Анатолієм Скіченком. Вихід із фракції був пов'язаний із кримінальним переслідуванням Олександра Короткова. Слідство інкримінувало йому заволодіння державним майном на суму в 55 млн грн. У центральному апараті партії заявили, що рішення про його виключення з партії ухвалили ще у квітні. Після виходу цих депутатів фракція припинила існувати. Олег Баштан, Ірина Бачинська, Михайло Морозюк і Микола Пошиваник стали позафракційними.

Олександра Короткова у серпні 2019-го суд виправдав. Того ж місяця депутат подав заяву про складання своїх повноважень. Його було замінено на Сергія Лебединця, який нині є позафракційним. 

Як уже зазначалося, фракцію вдалося реанімувати. До «радикалів» із «Батьківщини» перейшов Роман Буданцев. Із ним до фракції повернулись Олег Баштан, Михайло Морозюк, Володимир Копійченко та Михайло Пошиваник.

«Відродження»

Фракцію утворили вісім депутатів. Однак за майже п’ять років склад та чисельність її змінилися. Троє депутатів із «Відродження» склали свої повноваження. На одній із перших сесій, у лютому 2016-го,  зачитали заяву про складання повноважень за власним бажанням від Морозової Олени Олександрівни. Замість неї депутаткою стала Онищак Леся Віталіївна. У червні того ж року від повноважень відмовився Роман Редько, котрий проживав на Київщині. Замість нього депутатом став Олег Кашко. У жовтні 2019-го заяву подала Вероніка Боднарук, котра теж постійно проживала на Київщині, і вже у березні цього року замість неї у раду зайшла Москаленко Віта Юріївна, яка принаймні станом на перше квітня до фракції «Відродження», згідно з відповіддю обласної ради на запит ОПОРИ, не входила. Таким чином нині у фракції 7 депутатів. 

ВО «Свобода»

На початку фракцію утворили сім депутатів, але першого березня 2019-го року із неї вийшов Володимир Зуєнко, котрий нині позафракційний. 

Також декілька депутатів у фракції склали повноваження і були замінені. 28 грудня 2016-го року, у зв’язку із обранням головою Тальнівської ОТГ, повноваження склав Олексій Юрченко і його замінив Віталій Чміль. Проте й він склав повноваження 17 квітня 2018-го. За власним бажанням. За повідомленнями деяких ЗМІ, у зв’язку з тим, що він був пійманим за кермом у нетверезому стані, хоч пізніше суд його виправдав. Замість нього до ради зайшла Борисенко Ірина. 

Також у фракції мало місце тимчасове відсторонення депутата. У вересні 2019 року в. о. голови Черкаської обласної ради Валентин Тарасенко під час засідання сесії повідомив, що Юрій Ботнар позбавлений депутатського мандата через «суміщення» депутатства у обласній раді з посадою у виконавчих органах іншої ради. Ще у квітні того ж року ТВК намагалася припинити повноваження свободівця. За кілька днів до того із такою ініціативою до в. о. голови облради звернувся депутат Вадим Гайович, зауваживши, що Ботнар одночасно є і депутатом облради і заступником Черкаського міського голови та членом черкаського міськвиконкому. Наприкінці травня керівники фракцій вирішили відключити депутатові кнопку для голосування. 

Однак у листопаді того ж року Черкаський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, в якому зобов'язав Черкаську обласну раду не вчиняти перешкод у здійсненні депутатських повноважень Юрієві Ботнару. 

УКРОП

Фракція утворилась у складі семи осіб, однак 8 листопада минулого року Андрія Сегеду було обрано заступником голови обласної ради, тож відповідно до регламенту фракцію він полишив. 

Партія ветеранів Афганістану

Фракція на початку каденції складалась із п’яти депутатів. 17 березня 2017-го року депутати оголосили про саморозпуск фракції. Ймовірно, що на це повпливав конфлікт всередині партії та поведінка одного з депутатів, котрий за місяць до того, як стверджують ЗМІ та поліція, у нетверезому стані накинувся на однопартійця і переїхав його автівкою. Ще через місяць члени фракції утворили депутатську групу «Територія справедливості», яку 21 вересня наступного року перейменували у депутатську групу «Основа», що стала під знамена однойменної партії. Як уже згадувалось, у березні цього року Павло Захарцев перейшов із «Основи» у «Батьківщину», тож наразі група налічує чотири особи.

Тож тепер у Черкаській обласній раді шість фракцій, дві депутатські групи і шістнадцять позафракційних депутатів. Найбільшу фракцію, а також голову і першого заступника – вихідців із неї, має наразі ВО «Черкащани». 

Зміни керівництва в раді

За час роботи VII скликання обласної ради голову змінили один раз. Обраного головою на початку каденції представника БПП «Солідарність» Олександра Вельбівця  у листопаді 2018-го призначили головою Черкаської ОДА. Після того майже впродовж року в. о. голови був перший заступник Валентин Тарасенко (обраний від ВО «Черкащани»). Наприкінці жовтня 2019-го головою було обрано представника ВО «Черкащани» Анатолія Підгорного. 

На таємне голосування тоді було винесено лиш одну кандидатуру. Її підтримали 43 депутати із 49, що взяли участь у голосуванні. 

Як повідомляли ЗМІ, тоді ж, у межах часу для депутатських виступів представник ВО «Батьківщина» Віталій Чен запропонував, щоб у голови було три заступники, натомість колишній порошенківець, а нині член депутатської групи «Шевченків край» Анатолій Яріш виступив проти цього. Чена щодо кількості заступників підтримали його колеги із неофіційного міжфракційного об’єднання із ВО «Черкащани» та «Радикальної партії». Ексголова обласної ради, позафракційний Олександр Вельбівець назвав ідею із трьома заступниками – авантюрою.  

Зрештою, першим заступником голови залишився Валентин Тарасенко, а 5 листопада на позачерговому засіданні заступником було обрано представника УКРОПу Андрія Сегеду, за якого проголосували 47 депутатів.  Кандидатуру «батьківщинівця» Михайла Мушієка, який ще раніше заявляв і про свої амбіції подаватись на голову обласної ради, не підтримала достатня кількість депутатів. Результати голосувань свідчать, зокрема про те,  що більшість у раді доволі хитка.  

Однак 24 січня цього року Михайла Мушієка таки обрали заступником голови облради. Його кандидатуру підтримали 44 депутати. Перед голосуванням представник депутатської групи «Основа» Олександр Рибченко пропонував зняти питання щодо заступника, оскільки Черкащина не у найкращому фінансовому стані, щоб утримувати ще одного заступника. Однак це питання не набрало голосів.

Тож на сьогодні в голови обласної ради Анатолія Підгорного є три заступники: його однопартієць із  ВО «Черкащани» Валентин Тарасенко, представник УКРОПу Андрій Сегеда та Михайло Мушієк із ВО «Батьківщина». Хоча, згідно з регламентом ради, усі перелічені особи після обрання на посади змінили свій статус на позафракційних. 

Зміни голови Черкаської обласної ради

Ім'я та прізвище голови

Фракція

На посаді з 

На посаді по

1

Олександр Вельбівець

Блок Петра Порошенка «Солідарність» 

11.12.2015

22.11.2018

2

Анатолій Підгорний 

ВО «Черкащани»

01.11.2019

теперішній час

Ситуація напередодні місцевих виборів

На даний момент більшість політичних партій не ведуть у Черкасах публічної кампанії, яка могла свідчити про те, що вони активно готуються до виборів. Деякі партії, як то  «Європейська Солідарність», ВО «Черкащани», ВО «Батьківщина» неодноразово піарились на допомозі лікарням та нужденним, у зв’язку із пандемією COVID-19. Також «Європейська Солідарність» запустила публічну процедуру обговорення програм кандидатів на голову Черкаської обласної та міської організацій партії і вже 2 травня має відбутись внутрішньопартійне голосування за керівника обласного осередку.

 

За додатковою інформацією звертайтеся:
Захар Колісніченко, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в  Черкаській області
тел.: 0972303533
e-mail: 3axapkoUA@gmail.com
 
Довідково: Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних. Матеріал підготовлений завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та може не відображати позицію USAID чи Уряду США.