Відповідно до Виборчого кодексу вибори в Миколаївську міську раду 2020 року відбудуться за відкритими партійними виборчими списками, де роль самовисування буде неможливою. В контексті наближення даних виборів ОПОРА дослідила сталість функціонування партійних структур у міській раді з початку каденції. Зокрема, було проаналізовано кількість депутатських міграцій, які партії втратили своїх депутатів, які – поповнилися новими та які стали позафракційними; представники яких партій припинили повноваження; чи були спроби змінити секретаря міської ради та висловити недовіру міському голові. Дана інформація дає розуміння, в якому стані політичні партії, що отримали підтримку громадян на останніх виборах, підходять до чергових місцевих виборів. 

Резюме

За підсумками місцевих виборів 2015 року в Миколаївській міській раді було створено чотири депутатські фракції. Така ж кількість фракцій залишилася в міській раді станом на 1 квітня 2020 року та додалась одна група, створена на партійній основі – «Опозиційна платформа – За життя». На початку роботи міської ради було створено коаліцію з фракцій «Наш край», «Самопоміч» та «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Але за рахунок депутатських міграцій та політичних конфліктів фактично дана коаліція не мала вирішального впливу на прийняття рішень.

За період роботи ради відбувались незначні по кількості складання повноважень депутатів, які були викликані внаслідок кадрових призначень. Керівництво міської ради на початок каденції та станом на 1 квітня 2020 року фактично залишилось незмінним, але у 2017 році відбувався процес припинення повноважень міського голови депутатами міської ради. У 2018 році відбувались процеси поновлення на посаді міського голови та складання повноважень секретаря міської ради.

Напередодні чергових місцевих виборів 2020 року дві партії, які представлені в міській раді, продовжують проявляти публічну активність. Загальний аналіз соціальних мереж та публічної площини показує, що на даний момент можна виділити п’ять активних партій в області: «Слуга народу», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «Наш край» та «Партія Шарія». В той же час почали вже нарощувати темпи активності й інші партії.

Результати місцевих виборів та формування більшості

За підсумками місцевих виборів 2015 року в Миколаївській міській раді було створено чотири депутатські фракції:  «Опозиційний блок», «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Наш край» та «Об’єднання «Самопоміч». Найчисельнішою фракцією був «Опозиційний блок», який мав 26 депутатів з 54 загальної чисельності ради. «Самопоміч» мала 10 депутатів, «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та «Наш Край» по дев’ять.

На початку роботи новоствореного складу ради було сформовано коаліцію депутатів, яка складалась с фракцій «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Наш край» та «Об’єднання «Самопоміч» і налічувала 29 осіб. У свою чергу «Опозиційний блок» був в опозиції з 26-ти депутатам, а для прийняття рішень на сесії повинно бути не менше 28 голосів. Тому для прийняття рішень коаліція повинна була забезпечувати практично 100-відсоткову відвідуваність. Але це було не єдиною перешкодою для забезпечення більшості. У 2017 році почала розвалюватись фракція «Об’єднання «Самопоміч», коли депутатом Сергієм Ісаковим було ініційоване рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови Олександра Сєнкевича, який висувався від «Об’єднання «Самопоміч». На той момент все більше рішень приймалось і за участі опозиції. Місцеве експертне середовище вбачало тісний зв’язок міського голови та опозиції, який, після поновлення на посаді Олександра Сєнкевича, вбачався і в кадрових питаннях.

Партійні переходи

Наслідком даних подій було виключення з фракції «Самопоміч» двох депутатів. Так, 5 жовтня 2015 року на сесії Миколаївської міської ради головою фракції було повідомлено про виключення з фракції «Об’єдання «Самопоміч»  Сергія Ісакова та Ростислава Філевського. Дані депутати станом на 1 квітня 2020 року так і залишились позафракційними. Але протягом роботи ради «Самопоміч» втратила ще одну депутатку. 10 липня 2019 року Тетяна Суслова на засіданні 52-ої сесії Миколаївської міської ради вийшла зі складу фракції партії «Об’єднання «Самопоміч», надавши заяву на ім’я міського голови. І станом на сьогодні депутатка не входить до складу жодної фракції або групи.

Виникали конфлікти і всередині опозиції. У 2018 році внаслідок конфлікту між депутатом Олегом Солтисом та головою фракції «Опозиційного блоку» Ігорем Дятловим опозиція поменшала на одного депутата. 25 жовтня 2018 року Олег Солтис вийшов зі складу фракції та до березня 2020 року був позафракційним. І вже 10 березня 2020 року була створена депутатська група «Опозиційна платформа – За життя», головою якої став Олег Солтис. Вочевидь, група була створена на партійній основі та почала включати в себе депутатів, які політично переорієнтувались.  

Депутатська група «Опозиційна платформа – За життя» станом на 1 квітня 2020 року включає в себе 10 депутатів. Крім позафракційного депутата Олега Солтиса, до неї увійшли 5 депутатів «Опозиційного блоку»: Анатолій Дюмін, Сергій Жайворонок, Микола Пономарьов, Павло Зоткін та В’ячеслав Янков; 4 депутати фракції «Наш край»: Сергій Карцев, В’ячеслав Карцев, Сергій Мотуз та Сергій Шульга. І хоча дані депутати юридично залишаються у фракціях, приналежність до групи, яка створена на партійній основі, свідчить про їх відповідну політичну спрямованість. Крім того, депутати «Опозиційного блоку» Сергій Жайворонок, Анатолій Дюмін та Микола Пономарьов 26 вересня 2019 року озвучили намір про вихід з фракції, але Ігор Дятлов зазначив, що рішення щодо виходу даних депутатів з фракції не погоджувалося та не приймалося.  Також обласна організація партії «Наш край» заявила про зраду депутатів міської ради, які увійшли до складу групи ОПЗЖ та ініціювала виключення даних депутатів зі складу партії та фракції. Слід додати, що депутати групи ОПЗЖ у публічній площині активно себе позиціонують з даною партією та комунікують з виборцями, в тому числі через допомогу медичним закладам у зв’язку з коронавірусом.

Таким чином, станом на 1 квітня 2020 року у Миколаївській міській раді найбільше втратила фракція партії «Наш край», що складає приблизно 44% втрат від свого початкового складу. «Об’єднання «Самопоміч» втратила три депутати з десяти, що становить 30%, а фракція партії «Опозиційний блок» - 6 з 26 депутатів, що становить 23%. Найбільш сталою фракцією у раді виявилась партія «Блок Петра Порошенка», яка в подальшому перейменувалася у «Європейську Солідарність». Дана фракція налічує дев’ять депутатів, склад яких практично не мінявся з 2015 року. Також на даний момент у Миколаївській міській раді є три позафракційні депутати, які в минулому належали до фракції «Об’єднання «Самопоміч».

Припинення повноважень депутатів

Після місцевих виборів 2015 року висуванець партії «Об’єднання «Самопоміч» Олександр Сєнкевич був одночасно обраний на пост Миколаївського міського голови та депутата Миколаївської міської ради. Відповідно частини 11 статті 86 Закону України «Про місцеві вибори» у разі такого обрання, кандидат автоматично вважається обраним міським головою. Тому 16 листопада 2015 року замість нього зайшла наступна за черговістю депутатка – Тетяна Суслова, хоча обраним депутатом вважається Олександр Сєнкевич.  

А власне випадків припинення повноважень депутатів Миколаївської міської ради було відносно мало. За весь період роботи ради було два випадки, коли депутати припиняли свої повноваження. Склав повноваження депутата член фракції «Опозиційний блок» Олександр Омельчук. Депутата було призначено заступником міського голови та він увійшов до складу виконавчого комітету. Тому, Олександр Омельчук написав заяву про складання повноважень депутата, яка була підтримана міською радою на засіданні 23 грудня 2016 року. Схожа ситуація трапилась і з представником фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Володимиром Криленком. Приблизно через рік Володимир Криленко став першим заступником міського голови та увійшов до складу виконавчого комітету. Відповідно, депутатом була подана заява про складання депутатських повноважень. Рішення по даному питанню було прийнято 21 грудня 2017 року на засіданні ради. Загалом дані ротації у складі депутатського корпусу проходили без конфліктів, відповідно до Регламенту ради та законів України.

Слід додати, що в Миколаївській міській раді влітку 2019 року була одна спроба скласти повноваження. Так, член фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Євген Римарь надав заяву щодо дострокового припинення ним повноважень. 10 липня 2019 року було винесено на голосування щодо включення даного питання до порядку денного 52-ої позачергової сесії Миколаївської міської ради, але за результатами голосування проєкт не було підтримано. Депутат на власній сторінці у Facebook заявив, що не бачить перспектив роботи міської ради даного скликання. Станом на 1 квітня 2020 року Євген Римарь залишається депутатом.

Зміна керівництва міської ради

Робота Миколаївської міської ради супроводжувалась нестабільною роботою керівництва. Як відомо, депутати у 2017 році припиняли повноваження міського голови Олександра Сєнкевича. Слід уточнити, що юридично депутати не висловлювали недовіру, а визнали діяльність міського голови незадовільною та достроково припинили повноваження міського голови. Так, депутат фракції «Об’єднання «Самопопоміч» Сергій Ісаков зареєстрував проєкт рішення «Про дострокове припинення повноважень міського голови», яке було підтримано 5 жовтня 2017 року на сесії Миколаївської міської ради 42 із 47 присутніх у залі депутатами. Не голосували секретар міської ради Тетяна Казакова та частина представників фракції «Об’єднання «Самопоміч».   

Обґрунтуванням даного рішення були факти порушення Олександром Сенкевичем законів України. У проєкті Сергій Ісаков посилався на порушення ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про звернення громадян», Конституції України, Кодексу законів про працю України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про доступ до публічної інформації в Україні», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Конкретними діями в даних порушеннях на думку Ісакова стали: звільнення директорів двох комунальних підприємств, які були визнані судами незаконними; голосування Сєнкевича щодо призначення собі зарплати, чим було порушено конфлікт інтересів; порушення регламенту щодо строків опублікування рішення про призначення заступників міського голови; також порушення стосувались процедурних строків опублікування на сайті ради «затвердження структури Миколаївської міської ради», «про формування виконкому Миколаївської міськради», «про затвердження персонального складу виконкому», «про встановлення розміру кошторисного заробітної плати», який враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів, що здійснюються за рахунок коштів бюджету міста Миколаєва; Ісаков звинувачував Сєнкевича в підробці рішення ради, коли проголосований проєкт бюджету на 2017 рік значно відрізнявся від опублікованого на сайті ради; недотримання присяги міським головою, яку він дав на першій сесії Миколаївської міської ради.

Крім того, дане рішення, ймовірно, було частково політичним. Конфлікт виник між депутатом Сергієм Ісаковим і міським головою Олександром Сєнкевичєм. Ісаков, який мав свою електоральну підтримку на виборах 2015 року, підтримав Сєнкевича і, мабуть, розраховував на деякий вплив на рішення міського голови. Але Сєнкевич часто діяв самостійно в розріз баченню Ісакова. Крім того, чинна на той момент влада на чолі з головою ОДА Олексієм Савченко була налаштована проти Олександра Сєнкевича і на голосуванні в кулуарах було розуміння, що Адміністрація була не проти усунення Сєнкевича. Негласною причиною такого відношення міг бути тісний зв'язок Сєнкевича і «Опозиційного блоку» в раді, який проявлявся у багатьох рішеннях міського голови на користь опозиційної сили.

Але Олександр Сєнкевич оскаржив через суд рішення міської ради та поновився на посаді. 16 березня 2016 року суддя Центрального районного суду Наталія Черенкова задовольнила позов колишнього міського голови Миколаєва Олександра Сенкевича до Миколаївського міської ради про скасування рішення про припинення його повноважень. А вже 2 квітня суддя оголосила рішення за позовом Олександра Сенкевича, згідно з яким рішення про його поновлення на посаді міського голови Миколаєва набуває чинності негайно.

Секретарем Миколаївської міської ради є представниця партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Тетяна Казакова. Секретар міської ради знаходиться на займаній посаді по теперішній час. За час каденції не було жодних намагань щодо її усунення. У той же час після поновлення на посаді Олександра Сєнкевича, Тетяна Казакова написала заяву про звільнення. Секретар пояснила це тим, що вважає нинішній склад Миколаївської міськради неефективним і його потрібно розпустити і переобрати. На 17 травня було запланована сесія, одним з питань якої було розгляд проєкту рішення щодо звільнення Казакової. Але невдовзі даний проєкт рішення був знятий з порядку денного на 17 травня, адже відповідно до Регламенту він не «провисів» на сайті ради 20 днів. У червні 2018 року Олександру Сєнкевичу ще задавали питання щодо звільнення Казакової, але міський голова дав зрозуміти, що не зацікавлений в її звільненні. Відповідно на даний момент Тетяна Казакова залишається на посаді секретаря міської ради. Слід додати, що вибір кандидатури на пост секретаря Миколаївської міської ради затягнувся на цілий рік. Тетяну Казакову обрали секретарем на сесії ради 25 жовтня 2016 року, через один рік після виборів. Дана ситуація виникла внаслідок довготривалих домовленостей між фракціями. Довгий час розглядалась кандидатура Олени Кісельової, депутатки «Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Виникали навіть пропозиції з голосу щодо кандидатури Анатолія Дюміна, депутата «Опозиційного блоку», але дані кандидатури не влаштовували всі фракції. І лише Тетяна Казакова на той момент влаштовувала практично всіх депутатів. 25 жовтня 47 депутатів проголосували «за» її кандидатуру, 3 – «утримались».

Ситуація напередодні місцевих виборів

Згідно з парламентськими виборами 2019 року та останніми соціологічними опитуваннями в Миколаївській області відносно велику підтримку мають наступні партії: «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «Партія Шарія», «Голос», «Наш край», «Сила і Честь», «Опозиційний блок», Радикальна партія. Загалом, аналіз соціальних мереж та публічної площини показує, що на даний момент можна виділити п’ять активних партій в області: «Слуга народу», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «Наш край» та «Партія Шарія».

Ситуація в Миколаївській міській раді показує, що «Об’єднання «Самопоміч» частково розвалилось в області. Міський голова Олександр Сєнкевич був одним з основних представників партії в області. Але політик вирішив покинути партію напередодні виборів Президента 2019 року і політично був орієнтований більше на Петра Порошенка. У свою чергу «Європейська Солідарність» наразі має сталу команду в міській раді та доволі велику електоральну підтримку. «Європейська Солідарність» на даний момент активно залучена у процес допомоги громадянам у зв’язку з коронавірусом, інформує про діяльність своїх районних осередків, депутатів різних рівнів та лідера Петра Порошенка. Політична партія «Наш край» багато втратила з після переходу чотирьох депутатів до групи ОПЗЖ, але водночас партія активно працює з громадянами, постійно інформує громадян про свою роботу, звіти депутатів, новини регіональних осередків.

З опозиційними силами на даний момент існує певна невизначеність. Частина депутатів «Опозиційного блоку» перейшла до групи «Опозиційна платформа – За життя». Партія «Опозиційного блоку» публічно не проявляє активності, інформування на офіційних регіональних сторінках партії відсутнє. На останніх парламентських виборах головний опозиціонер Ігор Дятлов балотувався по 127 округу шляхом самовисування. Останні парламентські вибори показали, що «Опозиційна платформа – За життя» має набагато більшу підтримку, ніж «Опозиційний блок», тому очевидно, що частина депутатів політично переорієнтувалась. В свою чергу ОПЗЖ наразі не має сталої партійної структури та не проявляє активності як обласна організація партії. Активність наразі проявляють лише окремі депутати групи «Опозиційна платформа – За життя» та молодіжка партії. Так, молодіжне крило партії вже розпочало активність і 24 квітня 2020 року активісти організації роздавали у Миколаєві безкоштовні маски. А депутати міської та обласної рад, які перейшли до групи «Опозиційна платформа – За життя», позиціонують себе виключно як представники партії. Слід додати, що керівництво партії змінилось напередодні виборів до Верховної Ради і головою обласної організації став Олександр Башкаленко. Але у 2020 році вже стало відомо, що новим керівником партії повинен стати народний депутат Юрій Загородній. Депутат анонсував у березні обласний з’їзд партії, але вочевидь через пандемію він не відбувся.

Обласна організація партії «Батьківщина» на даний момент проявляє активність і має відносно велику електоральну підтримку в області. Останнім часом партія інформує про новини та роботу районних осередків партії, депутатів різних рівнів, проводить благодійну допомогу у зв’язку з пандемією та постійно публікує власне бачення щодо загальнонаціональних подій. Разом з обласною організацією партії активність проявляє і молодіжне крило. Партія активно використовує рекламні інструменти у Facebook.

Набирає обертів активність політичної партії «Партія Шарія», Обласна організація розвиває обласну структуру, комунікує з виборцями, має партійну приймальню, яка працює дистанційно в умовах карантину. А найбільш рейтингова партія «Слуга народу» на регіональному рівні переважно представлена народними депутатами, які виключно належать до правлячої партії. Обласна організація партії «Слуга народу» має багато сторінок в соціальних мережах, але чітко сформованої структури на місцях наразі не прослідковується через змістовний аналіз публічної площини, соціальних мереж та даних ЄДР.

І такі рейтингові партії як «Голос», «Сила і Честь» та Радикальна партія наразі не ведуть активної публічної кампанії. Хоча спостереження показують про формування районних організацій деяких з цих партій, але питання більшої та масштабної активності для даних партій це скоріш питання найближчого майбутнього.