Відповідно до Виборчого кодексу вибори в Миколаївську обласну раду 2020 року відбудуться за відкритими партійними виборчими списками, де роль самовисування буде неможливою. В контексті наближення даних виборів ОПОРА дослідила сталість функціонування партійних структур в обласній раді з початку каденції. Зокрема, було проаналізовано кількість депутатських міграцій, які партії втратили своїх депутатів, які – поповнилися новими та які стали позафракційними; представники яких партій припинили повноваження; чи були спроби змінити голову обласної ради та висловити недовіру голові обласної державної адміністрації. Дана інформація дає розуміння, у якому стані політичні партії, які отримали підтримку громадян на останніх виборах, підходять до чергових місцевих виборів. 

Резюме

За підсумками місцевих виборів 2015 року в Миколаївській обласній раді було створено сім депутатських фракції: «Опозиційний блок», «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Наш край», «УКРОП», ВО «Батьківщина», «Відродження» та «Нова Держава». Така ж кількість фракцій залишилася в обласній раді станом на 1 квітня 2020 року та додались три групи, створені на партійній основі – «Опозиційна платформа – За Життя», «Депутатська група» та «Наша Батьківщина – Миколаївщина». На початку роботи обласної ради було створено коаліцію з фракцій «Батьківщини», «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Наш край» та «УКРОП». Але за рахунок депутатських міграцій, конфліктів та політичної кризи фактично «коаліція» була відсутня в обласній раді. Найбільше в обласній раді втратила фракція «Опозиційного блоку», зі складу якої вийшло 13 депутатів, що складає 76%.

За період роботи ради відбувались незначні по кількості складання повноважень депутатів, які були викликані внаслідок особистих заяв або смертей депутатів. Керівництво обласної ради та адміністрації на початок каденції та станом на 1 квітня 2020 року змінювалось внаслідок корупційних скандалів, політичних конфліктів та зміни влади. Область за цей час мала трьох керівників обласної адміністрації, одному з яких намагались висловити недовіру. Керівництво обласної ради за період VII скликання також зазнало змін. Крім усунених перших заступників голови обласної ради, відбувалось багато кадрових сесій щодо усунення голови Вікторії Москаленко та заступника Андрія Кротова. Кадрові питання вирішувались на фоні протистоянь двох неформальних груп депутатів: «Групи Стадніка» та «Групи Москаленка».

Напередодні чергових місцевих виборів 2020 року три партії, які представлені в обласній раді, продовжують проявляти публічну активність. Загальний аналіз соціальних мереж та публічної площини показує, що на даний момент можна виділити п’ять активних партій в області: «Слуга народу», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «Наш край» та «Партія Шарія». У той же час почали вже нарощувати темпи активності й інші партії.

Результати місцевих виборів та формування більшості

Після чергових місцевих виборів 2015 року в Миколаївській обласній раді було сформовано сім фракцій: «Опозиційний блок» - 17 депутатів, «Блок Петра Порошенка «Солідарність» - 15, «Наш край» - 10, «УКРОП» - 7, ВО «Батьківщина» - 7, «Відродження» та «Нова Держава» - по 4.  На початку каденції депутатського корпусу відповідно до синхронності голосувань та публічних заяв депутатів можна стверджувати, що коаліція складалась з депутатів партій «Батьківщина», «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Наш край» та «УКРОП».

3 грудня 2015 року головою обласної ради було обрано Вікторію Москаленко, яка входила до складу фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність». А першим заступником голови ради було обрано на таємному голосуванні Михайла Соколова, який представляв фракцію ВО «Батьківщина». Одразу після даного голосування голова фракції «Наш край» Володимир Луста запропонував Вікторії Москаленко сформувати коаліцію, але трохи більше року тому депутат обласної ради Юрій Кормишкін заявив, що «Наш край» ніколи не входив і не входить до коаліції. Також він наголосив, що наразі коаліція складається з «Батьківщини», «Опозиційного блоку» та «Відродження». Робота обласної ради протягом каденції, формування нових груп на політичній основі та депутатські міграції показують, що чіткої коаліції депутатських фракцій не прослідковується. Особливо в умовах, коли після призначення голови обласної адміністрації Олександра Стадніка, в обласній раді виникла політична криза і голосування відбувались в умовах протистояння двох груп – «групи Стадніка» та «групи Москаленка». З семи фракцій обласної ради протягом 4,5 років роботи з’явились три нові групи та позафракційні депутати.

Партійні переходи

Найбільше в обласній раді втратила фракція «Опозиційного блоку», зі складу якої вийшло 13 депутатів, що складає 76%. Так, сім депутатів фракції вийшли з її складу і увійшли до «Депутатської групи». Дана подія відбулась ще 21 грудня 2017 року і в дану групу входять: Андрій Кротов, Світлана Гладун, Владислав Бєлава, Володимир Дранов, Ілля Настоящий, Андрій Головчанський та Євген Вовненко. Голова фракції «Опозиційного блоку» Володимир Фроленко заявив, що дані депутати - це слабка ланка і вони давно дотримуються інтересів влади. У той же час 21 грудня 2018 року Володимир Фроленко на сесії обласної ради заявив про створення групи «Опозиційна платформа – За життя» і запропонував депутатам вступати до групи. До складу даної групи станом на 1 квітня 2020 року входять шість депутатів: Володимир Фроленко, Олександр Сіроштан, Максим Невінчаний, Ілля Резніков, Микола Лучний та Олена Маліновська. Таким чином у фракції «Опозиційний блок» залишилось чотири депутати.

Значних змін зазнало представництво у раді партії ВО «Батьківщина». Новопризначений голова обласної організації Вадим Підберезняк ініціював створення групи в обласній раді «Наша Батьківщина – Миколаївщина», в яку увійшли представники фракції «Батьківщина», які не зрадили позиції та політичному спрямуванню партії. Наразі такими виявились всього два депутати: Андрій Власенко та Дмитро Гуринчук. Також група відкрита для депутатів, які хочуть продовжувати свій політичний шлях з «Батьківщиною». Таким чином, у групу увійшли ще чотири депутати. Так, депутат фракції «Європейська Солідарність» Анатолій Катрич увійшов до групи та став її головою. До групи увійшли також три представники фракції «УРОП»: Юрій Джупінін, Петро Ковальчук та Григорій Марін. Всього група «Наша Батьківщина – Миколаївщина» станом на 1 квітня 2020 року налічує шість депутатів. А сама фракція «ВО Батьківщина» налічує наразі 4 депутати: Сергій Чмирь, Ігор Івануна, Анатолій Ніколенко та Олександр Бондар.  Ще одна депутатка «Батьківщини» Тетяна Поліщук наразі позафракційна.

З семи депутатів фракції «УКРОП» залишилось всього три, що складає 42% від початкового складу. Крім трьох депутатів, які увійшли до групи «Наша Батьківщина – Миколаївщина», 27 липня 2017 року фракцію покинув Віктор Сторчеус, якого фракція своїм рішенням виключила зі свого складу через порушення фракційної дисципліни.

Відносно великих змін зазнала і фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність»,  яка перейменувалась у «Європейську Солідарність» і до складу якої входить 10 депутатів. Але слід зазначити, що депутатка Надія Іванова юридично входить до фракції «Солідарності», хоча голова фракції «Наш край» Юрій Кормишкін опублікував допис, що Іванова написала заяву про вступ до партії «Наш край». Загалом, крім вищезазначеного Анатолія Катрича, першим фракцію БПП в обласній раді покинув Федір Барна, який наразі позафракційний. Причиною виходу став скандал із голосуванням за питання про надання гірничого відводу ТОВ «Південний кар'єр». Фракцію покинув і перший заступник голови обласної ради Іван Кухта, який замінив на посаді Михайла Соколова. Про вихід з партії Кухта офіційно заявив 1 березня 2018 року внаслідок політичних ігр та інтриг в обласній раді та на Снігурівському окрузі, по якому депутат обирався. 4 грудня 2019 року стало відомо про виключення з фракції Василя Жосана та Олександра Каражея. Про це заявила голова обласної ради Вікторія Москаленко в ефірі місцевого телеканалу. Причиною стало те, що вони увійшли в число депутатів, які були на нараді, де обговорювали відставку Москаленко. Таким чином, станом на 1 квітня 2020 року фракція «Європейська Солідарність» налічує 10 депутатів, що складає 66% від початкового складу. А всі депутати, які юридично вийшли зі складу фракції, крім Анатолія Катрича, є позафракційними.

20% свого складу втратила фракція «Наш край». Станом на 1 квітня 2020 року фракція має у своєму складі вісім депутатів. Двох депутатів фракція «Наш край» виключила зі свого складу власним рішенням: Івана Чіпака та Миколу Підгородинського. Причиною виключення Івана Чіпака стало його некоректне висловлювання відносно інтернаціоналістів, а Миколи Підгородинського – систематична неявка на засідання фракції, ігнорування розпоряджень керівництва і втрата зв'язку. Дані депутати наразі є позафракційними.

Одного депутата втратила фракція партії «Відродження». Зі складу фракції вийшов Владислав Невеселий, який заявив, що причиною даного рішення стала відсутність його колег на засіданні сесії 7 листопада 2019 року. На даний момент депутат є позафракційним. І самою сталою фракцією Миколаївської обласної ради виявилась партія «Нова Держава», склад якої налічує чотири депутати і який не змінювався з початку формування фракції. Позафракційних станом на 1 квітня 2020 року в обласній раді дев’ять депутатів.

Припинення повноважень депутатів

Всього в обласній раді за період VII скликання було сім випадків припинення повноважень. Відповідно до статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено наступні причини щодо дострокового припинення повноважень депутатів: відкликання виборцями; припинення громадянства депутата; обрання на керівну посаду, згідно з якою неможливо поєднувати інший представницький мандат; вибрання депутата в іншу місцеву раду; визнання судом депутата недієздатним; набрання законної сили обвинувальним вироком суду; несплата аліментів; особиста заява депутата; смерть депутата.

В обласній раді сім випадків складання повноважень відбувались з двох причин – за особистою заявою депутатів та внаслідок смерті. Так, за період роботи ради даного скликання відбулись чотири випадки смерті депутатів. Померли два депутати від «Опозиційного блоку» - Петро Зібров та Микола Кравченко. Повноваження даних депутатів були припинені 18 жовтня 2016 року та 24 лютого 2019 року відповідно. Згідно з рішеннями обласної виборчої комісії наступними депутатами, які зайшли до складу ради, були Вовненко Євген та Маліновська Олена. Також зміни відбулись у фракції «Наш край» після смерті голови фракції Володимира Лусти. Замість нього до складу ради зайшов Володимир Поточняк. Конфліктна ситуація виникла після смерті депутата від фракції «Батьківщина» Володимира Гуліна, повноваження якого були припинені 5 вересня 2016 року. Обласна виборча комісія 27 вересня 2016 року визнала обраною наступною за черговістю депутатку Тетяну Поліщук, а 18 жовтня скасувала її реєстрацію у зв’язку з неподанням заяви від Тетяни Поліщук протягом 20 діб з дня її реєстрації про відмову або згоду щодо депутатського мандата відповідно до статті 89 Закону України «Про місцеві вибори». У подальшому Тетяна Поліщук заявила, що була не повідомлена про свою реєстрацію. Тому вона 5 січня 2017 року оскаржила своє право на депутатський мандат через Одеський апеляційний адміністративний суд.

Також за період роботи обласної ради VII скликання три депутати складали повноваження за особистою заявою. Два депутати фракції «Відродження», Олег Мудрак та Сергій Сидорук, 22 грудня 2016 року рішенням обласної ради припинили свої повноваження. Дані депутати подали особисті заяви про складання ними повноважень. Причиною заяви Олега Мудрака став виїзд на довгострокове проживання за межі України, а Сергія Сидорука – робота за межами міста. За особистою заявою 19 грудня 2019 року депутатські повноваження були припинені у члена фракції «Батьківщина» Михайла Соколова. Однією з причин заяви був його від’їзд до Дніпра, в той же час депутат повідомив, що не хоче брати участь в абсурді і узурпації влади.

Зміна керівництва обласної ради та адміністрації

З моменту початку роботи обласної ради 2015 року і впродовж до 1 квітня 2020 року Миколаївська область мала трьох керівників обласної державної адміністрації: Вадима Мерікова, Олексія Савченка та Олександра Стадніка. Щодо жодного голови адміністрації не було випадків висловлення недовіри, але спроби були. Так, проти Олексія Савченка виникали питання щодо висловлення йому недовіри, але прямого голосування по даному питанню так і не відбулось. Цій події передував прорив 29 березня 2018 року на сесію обласної ради кількох десятків активістів з організації «Національний корпус», які вимагали негайного висловлення недовіри Савченку через самогубство колишнього льотчика, ексдиректора комунального підприємства «Миколаївський міжнародний аеропорт» Владислава Волошина. За даними слідства поліції, однією з версій самогубства директора було доведення до самогубства, і одним з підозрюваних був Олексій Савченко. Голова ОДА ймовірно міг тиснути на директора аеропорту для визнання незаконних робіт з капітального ремонту будівлі аеровокзалу. Депутати 29 березня вирішили перенести питання висловлення недовіри голові обласної адміністрації після того, як Савченко прозвітує перед ними у перші два тижні квітня на позачерговій сесії. У свою чергу 30 березня 2018 року Савченко попросив відсторонити його від посади голови Миколаївської ОДА на час розслідування загибелі Волошина. А 17 січня 2019 року поліція закрила справу про доведення до самогубства льотчика Волошина. Олексій Савченко продовжував працювати до моменту обрання Президентом у 2019 році Володимира Зеленського.

Станом на 1 квітня 2020 року керівництво обласної ради включає в себе голову обласної ради Вікторію Москаленко та заступника Андрія Кротова. За весь період роботи ради VII скликання  склад керівництва ради був доволі нестабільним. Спочатку був знятий з посади перший заступник голови обласної ради Михайло Соколов, який був призначений на цю посаду 3 грудня 2015 року. Михайла Соколова зняли з посади на засіданні ради 23 вересня 2016 року через корупційний скандал, де він виступав як фігурант справи. Так, 3 червня 2016 року був затриманий перший заступник голови Миколаївської ОДА Микола Романчук, який підозрювався у вимаганні хабара за надання дозволу про облаштування кар'єру з видобутку вапняку в Миколаївській області. За даними слідства, Михайло Соколов був одним з учасників корупційної схеми. Ця ситуація викликала невдоволення депутатів обласної ради, які почали збирати підписи для винесення на голосування питання щодо висловлення недовіри Соколову. Слід додати, що зняття з посади першого заступника підтримували і народні депутати від БПП Давид Макар'ян та Андрій Вадатурський, які були присутні на засіданні 23 вересня 2016 року.

Наступним першим заступником було призначено Івана Кухту, депутата від фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Кухта був призначений відповідно до рішення ради 23 лютого 2017 року, і в цей день був призначений заступник голови Андрій Кротов, представник «Опозиційного блоку». Але перший заступник був знятий з посади у квітні 2018 року. Причиною зняття першого заступника став його вихід з партії «Блок Петра Порошенка». У свою чергу фракція партії БПП заявила, що якщо Іван Кухта не повернеться до лав партії, то він покине пост першого заступника. 29 березня Кухта написав заяву про складання повноважень першого заступника, але обласна рада не підтримала його відставку на засіданні, яке відбулось 12 квітня 2018 року. Але голова обласної ради Вікторія Москаленко, на підставі заяви Кухти, звільнила його з займаної посади своїм розпорядженням. Слід нагадати, що голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко входить до фракції БПП в обласній раді.

Неодноразово намагались зняти з посади голови обласної ради Вікторію Москаленко. В свою чергу Москаленко декілька раз намагалась протягнути кадрові рішення, які стосувалися припинення повноважень заступника Андрія Кротова і призначення на посаду інших заступників. Дана політична криза виникла на фоні призначення нового очільника адміністрації Олександра Стадніка. В обласній раді депутати поділились в лапках на дві групи: «група Стадніка» та «група Москаленка». І дане протистояння часто перешкоджало ефективній роботі депутатського корпусу, який часто не міг прийняти бюджетні рішення чи безперешкодно виділити кошти на боротьбу з коронавірусом. Але кадрові питання у протистоянні двох груп були найбільш конфліктними. Слід додати, що ще у жовтні 2016 року після корупційних скандалів, які відбувались в обласній раді, була призначена сесія, одним з питанням якої було зняття з посади Москаленка. Корупційні скандали стосувалися звинувачень радника голови обласної ради Генадія Левченка в отриманні хабара за надання дозволу про облаштування кар'єру з видобутку вапняку в Миколаївській області. Також скандали стосувались зв'язків Москаленка з кримінальним авторитетом Михаїлом Титовим, коли було опубліковано переписку Москаленка з депутатом обласної ради Федором Барною щодо позитивного для Титова голосування гірничого відводу ТОВ «Південний кар'єр» для розробки родовища пісків «Вознесенське - 1». Але сесію 28 жовтня перенесли на невизначений час і перемовини щодо зміни керівництва обласної ради на той момент тривали. За зміну голови обласної ради виступали народні депутати від БПП Давид Макар'ян та Андрій Вадатурський, і голова ОДА Олексій Савченко. Але врешті Москаленко відмовилась залишати посаду, а голосувань у раді щодо цього не відбувалось.

Ще одна хвиля голосувань за відставку Москаленка відбувалась у 2019 році вже після призначення Олександра Стадніка. Сесії з даного питання проходили 10 вересня, 26 листопада та 29 листопада 2019 року. 10 вересня відбулось голосування за зняття голови, але рішення було підтримано лише 18 голосами. 26 та 29 листопада прямого голосування за зняття голови не відбувалось, але сесії проходили в режимі замінувань, викликів швидкої медичної допомоги голові обласної ради, зникнення голови в restroom, продовження сесії без голови,  зачинення сесійної зали та проведення засідання не в сесійній залі, злому зали та крадіжки звідти ящика для таємного голосування. Тобто листопад 2019 року був по суті присвячений політичній кризі в обласній раді та вирішенню кадрових питань. Але, незважаючи на політичну кризу, яка відбувається в обласній раді після зміни влади в країні, Вікторія Москаленко та Андрій Кротов залишаються на керівних посадах в Миколаївській обласній раді.

Ситуація напередодні місцевих виборів

Відповідно до парламентських виборів 2019 року та останніх соціологічних опитувань в Миколаївській області відносно велику підтримку мають наступні партії: «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «Партія Шарія», «Голос», «Наш край», «Сила і Честь», «Опозиційний блок», «Радикальна партія». Загалом аналіз соціальних мереж та публічної площини показує, що на даний момент можна виділити п’ять активних партій в області: «Слуга народу», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «Наш край» та «Партія Шарія».

Ситуація в Миколаївській обласній раді показує, що партія «Відродження» зазнає кадрових змін і наразі невідома доля партії щодо майбутньої участі у виборах. Після того, як вийшов з фракції Владислав Невеселий, голова обласної організації партії «Відродження» Артем Ільюк висловився саме на користь Невеселого. Керівник визнав, що інші члени фракції працюють на користь голови ОДА Олександра Стадніка. У свою чергу «Європейська Солідарність» наразі має відносно сталу команду в обласній раді та доволі велику електоральну підтримку. «Європейська Солідарність» на даний момент активно залучена у процес допомоги громадянам у зв’язку з коронавірусом, інформує про діяльність своїх районних осередків, депутатів різних рівнів та лідера Петра Порошенка. Політична партія «Наш край» в обласній раді втратила небагато депутатів, і ці втрати не стосувались політичних змін, а більше були націлені на поліпшення роботи фракції. Партія активно працює з громадянами, постійно інформує їх про свою роботу через звіти депутатів, новини регіональних осередків.

З опозиційними силами на даний момент існує певна невизначеність. Частина депутатів «Опозиційного блоку» перейшла до групи «Опозиційна платформа – За життя», а частина взагалі сформувала свою «Депутатську групу». Партія «Опозиційного блоку» публічно не проявляє активності, інформування на офіційних регіональних сторінках партії відсутнє і на останніх парламентських виборах головний опозиціонер Ігор Дятлов балотувався по 127 округу шляхом самовисування. Останні парламентські вибори показали, що «Опозиційна платформа – За життя» має набагато більшу підтримку, ніж «Опозиційний блок», тому очевидно, що частина депутатів політично переорієнтувалась. У свою чергу ОПЗЖ наразі не має сталої партійної структури та не проявляє активності як обласна організація партії. Наразі активно працюють лише окремі депутати групи «Опозиційна платформа – За життя» та початку функціонування молодіжки. Так, молодіжне крило партії вже розпочало активність і 24 квітня 2020 року активісти організації роздавали у Миколаєві безкоштовні маски. А депутати міської та обласної рад, які перейшли до групи «Опозиційна платформа – За життя», позиціонують себе виключно як представники партії. Хоча і тут прослідковується внутрішньопартійна неузгодженість. Депутати обласної ради, представники «Опозиційної платформи – За життя», Володимир Фроленко та Максим Невінчаний негативно висловилися щодо депутатів міської ради, які створили групу ОПЗЖ. Депутати охарактеризували їх пристосуванцями, які намагаються завжди залишитись при владі. Слід додати, що керівництво партії змінилось напередодні виборів до Верховної Ради і головою обласної організації став Олександр Башкаленко. Але у 2020 році вже стало відомо, що новим керівником партії повинен стати народний депутат Юрій Загородній. Депутат анонсував у березні обласний з’їзд партії, але вочевидь із-за пандемії він не відбувся.

Незрозумілою на даний момент виглядає доля політичних партій «УКРОП» та «Нова Держава». Більше половини депутатів фракції «УКРОП» вийшли зі складу, а обласна організація партії наразі не проводить активної публічної роботи, що могло би свідчити про підготовку до місцевих виборів. Ситуація з партією «Нова Держава» схожа. І хоча фракція виявилась найбільш сталою в обласній раді, але партія на обласному рівні не проявляє активності. Вся активність висвітлюється в розрізі роботи депутатів обласної ради, які є членами фракції «Нова Держава».

Обласна організація партії «Батьківщина» на даний момент проявляє активність і має відносно велику електоральну підтримку в області. І хоча в обласній раді фракція втратила багато своїх партійців, в той же час партія набула нових членів за рахунок інших партій. Останнім часом партія інформує про новини та роботу районних осередків партії, депутатів різних рівнів, проводить благодійну допомогу у зв’язку з пандемією та постійно публікує власне бачення щодо загальнонаціональних подій. Разом з обласною організацією партії, активність проявляє і молодіжне крило. Партія активно використовує рекламні інструменти у Facebook.

Набирає обертів активність політичної партії «Партія Шарія», Обласна організація розвиває обласну структуру, комунікує з виборцями, має партійну приймальню,  яка працює дистанційно в умовах карантину. А найбільш рейтингова партія «Слуга народу» на регіональному рівні переважно представлена народними депутатами, які виключно належать до правлячої партії. Обласна організація партії «Слуга народу» має багато сторінок у соціальних мережах, але чітко сформованої структури на місцях наразі не прослідковується через змістовний аналіз публічної площини, соціальних мереж та даних ЄДР.

І такі рейтингові партії як «Голос», «Сила і Честь» та Радикальна партія наразі не ведуть активної публічної кампанії. Хоча спостереження показують про формування районних організацій деяких з цих партій, але питання більшої та масштабної активності для даних партій це швидше питання найближчого майбутнього.