Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію моніторингу за виборами в 5 «проблемних» округах, який включає довготермінове та короткотермінове спостереження. Організація мобілізувала понад 600 активістів для здійснення паралельного підрахунку голосів та якісного спостереження в день голосування. ОПОРА системно інформувала суспільство про перебіг кампанії, дотримання чинного законодавства суб’єктами виборчого процесу, участь посадових осіб у перегонах, дотримання загальновизнаних міжнародних стандартів усіма зацікавленими сторонами. Організація також планує забезпечити онлайн трансляцію з ОВК під час прийому протоколів від дільничних виборчих комісій. Громадське спостереження має на меті попередити порушення та унеможливити зловживання під час підрахунку голосів.

Вступ

Передвиборча кампанія у п’яти одномандатних округах була достатньо активною та насиченою. Агітаційна діяльність кандидатів забезпечила громадянам достатньо конкурентний перелік альтернатив, а обрані форми агітації сприяли прямому діалогу між політиками та виборцями. Опозиційні партії (ВО «Батьківщина», «УДАР», ВО «Свобода») консолідували зусилля щодо підтримки угоджених кандидатів. При цьому,  збереження без змін переліку кандидатів зразка 2012 р. викликало певні неузгодженості в місцевих осередках опозиційних партій. Суттєвим викликом для ВО «Батьківщина» стало скасування реєстрації кандидата в окрузі № 94 Віктора Романюка, що призвело до початку переговорів із іншими партіями. Партія регіонів обрала стратегію публічного відчуження від виборчих перегонів, офіційно не висунувши своїх кандидатів. У окремих округах Партія регіонів неофіційно  підтримує кандидатів-самовисуванців.  Стратегія цієї політичної сили країни не сприяла  зміцненню партійних інституцій України та знизила ефективність діалогу між владою та опозицією.

Центральна виборча комісія належним чином забезпечила основні етапи виборчого процесу. Комісія доклала зусиль до удосконалення процедур формування окружних та дільничних виборчих комісій, врахувавши недоліки попередніх виборів. Процес реєстрації кандидатів відбувався організовано, політично неупереджено та без значних конфліктів. У той же час, окреслились недоліки виборчого законодавства, які потребують розгляду. ЦВК потрібно наділити обов’язком перевіряти факт проживання або не проживання в Україні протягом останніх п’яти років особи, що має намір балотуватися в народні депутати. Як засвідчує прецедент кандидата Романюка в окрузі № 94,  скасування реєстрації через судові механізми в розпал кампанії не сприяє забезпеченню конкурентного вибору для громадян.

Окружні та дільничні виборчі комісії були сформовані ЦВК вчасно та у відповідності із удосконаленими процедурами. ЦВК приклала зусиль для навчання членів виборчих комісій. У той же час, ОВК та ДВК зіштовхнулися із традиційними проблемами масових ротацій в їхньому складі. Не вирішеною залишилася і проблема засилля так званих технічних партій та кандидатів у виборчих комісіях. Остання проблема знаходиться не лише у площині виборчого законодавства, а й прихильності провідних політичних сил до принципів конкурентних та чесних виборів. Натомість окружні виборчі комісії допустилися порушення у своїй діяльності. Зокрема, мова йде про процедури жеребкування кандидатур до складу ДВК та утворення відповідних комісій. Спостерігачі ОПОРИ негативно оцінюють факт наявності  неофіційного поділу членів на так звану «провладну» більшість та «опозиційну» меншість.

Спостерігачі ОПОРИ відзначають системні зловживання, зафіксовані у 3-х з 5-ти округів, які можуть призвести до незаконного впливу на волевиявлення виборців. Найбільше порушень, пов’язаних з непоодинокими фактами підкупу виборців зафіксовано у 194 (Черкаси), 223 (Київ) та 94 (центр – м. Обухів) округах. Спостерігачі передали інформацію щодо інцидентів до правоохоронних органів, прокуратури та ЦВК. В округах № 94 та 132 зафіксовано непоодинокі випадки застосування адміністративного ресурсу на користь окремих кандидатів.

Реєстрація кандидатів у народні депутати

Висування кандидатів у депутати в одномандатних округах реалізується виборцями через партії або у порядку самовисування. Закон «Про вибори народних депутатів України» не встановлював до мажоритарних кандидатів вимог проживати в округах, в яких вони мали намір балотуватися. Реєстрація кандидатів здійснювалася Центральною виборчою комісією. На момент закінчення періоду реєстрації (19 листопада 2013 року) ЦВК зареєструвала 207 кандидатів у депутати в 5-ти одномандатних виборчих округах. Кандидати в народні депутати України на повторних виборах та політичні партії-суб’єкти виборчого процесу мали можливість подати заяву до ЦВК про скасування реєстрації кандидатів до 2 грудня 2013 року. До 4 грудня включно ЦВК була зобов’язана розглянути відповідні звернення та прийняти рішення по суті. Відтак, реєстрацію майже третини кандидатів – 59 осіб – скасовано до дня виборів.

58 кандидатів в депутати за власною ініціативою подали заяви про відмову балотуватися. Такі дії кандидатів можуть свідчити про їх «технічну» функцію у виборчому процесі, націлену на просування своїх кандидатур до складу ДВК. Адже навіть після відмови кандидата балотуватися, внесені ним кандидатури надалі зберігають свій статус членів ДВК.

Реєстрація одного кандидата була скасована ЦВК на підставі постанови Вищого адміністративного суду України[1]. Так, 4 грудня суд визнав протиправною бездіяльність ЦВК щодо неприйняття рішення про скасування реєстрації кандидата у депутати Віктора Романюка в одномандатному виборчому окрузі
№ 94 на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 2013 року[2]. В цій справі Вищий адміністративний суд виконав функцію апеляційної інстанції, оскільки 1 грудня Київський апеляційний адміністративний суд визнав протиправною та скасував постанову ЦВК про реєстрацію кандидатом у народні депутати України Віктора Романюка[3]. Київській апеляційний адміністративний суд України встановив, що Романюк порушив вимоги частини другої статті 76 Конституції України та статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років. За даними Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, яка була надана суду, Віктор Романюк протягом останнього річного періоду – з 15 грудня 2012 року по 29 листопада 2013 року перебував за межами України 309 днів, а на момент його реєстрації кандидатом у народні депутати цей термін становив 270 днів. Вищий адміністративний суд підтвердив недотримання кандидатом цензу осілості. В цій ситуації мало місце розходження судів щодо способу захисту порушених прав та інтересів. Тоді, коли суд першої інстанції вирішив скасувати Постанову ЦВК № 226 від 26 жовтня 2013 року в частині реєстрації Віктора Романюка кандидатом у народні депутати, суд апеляційної інстанції зобов’язав ЦВК зробити це самостійно.

ОПОРА вважає, що недоліком виборчого законодавства слід визнати відсутність обов’язку, а лише право ЦВК перевіряти факт проживання або не проживання в Україні протягом останніх п’яти років особи, що має намір балотуватися в народні депутати. Відповідно до п.7 ч.1 ст.60 ЦВК відмовляє в реєстрації кандидата у депутати в разі виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом, права бути обраною депутатом, у тому числі через недотримання цензу осілості. Однак, через відсутність обов’язку ЦВК здійснювати перевірку відомостей, зазначених у документах, остання, очевидно, не мала такої інформації і, керуючись відміткою про реєстрацію місця проживання у паспорті, зареєструвала Романюка кандидатом у народні депутати.

Окрім того, суперечливість рішення Київського апеляційного адміністративного суду України полягала в тому, що фактично судом не було дотримано законного строку оскарження (визначеного статтею 109 «Про вибори народних депутатів України» і статтею 179 Кодексу адміністративного судочинства України) рішення ЦВК. Натомість у схожій ситуації той же Київський адміністративний апеляційний суд залишив без розгляду позовну заяву кандидата-самовисуванця Олексія Арсенюка[4] щодо бездіяльності ЦВК відносно не здійснення перевірки даних, поданих при реєстрації кандидатом в народні депутати від ВО «Батьківщина» Миколи Булатецького, оскільки минув строк давності для оскарження відповідної Постанови ЦВК.

Таким чином, за даними ЦВК станом на 12 грудня на повторних виборах народних депутатів балотується 151 кандидат у народні депутати, з яких 43 висунуто політичними партіями, 108 – шляхом самовисування:

ОВО № 94 (центр – м. Обухів, Київська область) – 38 кандидатів

ОВО № 132 (центр – м. Первомайськ, Миколаївська область) – 11 кандидатів

ОВО № 194 (центр – м. Черкаси) – 16 кандидатів

ОВО № 197 (м. Канів, Черкаська область) – 16 кандидатів

ОВО № 223 (центр – Шевченківський район, м. Київ)  – 70 кандидатів

Найбільше кандидатів залишилося в окрузі № 223 – 70 осіб.  Велика кількість кандидатів балотується у виборчому окрузі № 94 – 38 осіб. У цьому окрузі було скасовано реєстрацію аж 47 кандидатів. Найменше кандидатів зареєстровано в окрузі № 132 – 11 осіб. Якщо порівнювати тенденцію із черговими виборами 2012 р., кількість кандидатів, які змагаються за депутатський мандат зросла в округах № 94, 132, 194, 223. Лише в окрузі № 197 – зменшилася.

Також ЦВК відмовила у реєстрації 58 кандидатам у народні депутати через відсутність у поданнях необхідних документів чи відомостей, зокрема: ненадання потенційними кандидатами згоди на оприлюднення біографічних відомостей; не підписання зобов'язання припинити діяльність, несумісну з мандатом народного депутата, у разі обрання; не надання автобіографії в електронному вигляді; відсутність відповідної дати подання заяви про реєстрацію кандидатом; не надання документу, яким підтверджено внесення грошової застави; відсутність контактного номеру телефону, відомостей про партійну приналежність, інформації про громадську роботу (у тому числі на виборних посадах). Законом «Про вибори народних депутатів України» визначено, що помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати. Зазначені помилки і неточності кандидат зобов’язаний виправити у дводенний строк з дня подання документів (пункт 3, стаття 50).

Залишається актуальною проблема дезорієнтації виборців через застосування технології так званих кандидатів-«двійників» чи «клонів» відомих політиків, або ж рейтингових кандидатів. Зокрема, в окрузі № 223 зареєстровано три особи із прізвищем Левченко, при цьому, лише кандидат ВО «Свобода» Юрій Левченко проводить агітаційні заходи. У відомостях про кандидата-самовисуванця Андрія Левченка, що публікуватимуться у виборчому бюлетені, вказано інформацію про його місце роботи та посаду – керівник аналітичної служби ГО «Об’єднання Свобода». За даними спостерігачів ОПОРИ, громадська організація «Об’єднання Свобода» була створена шляхом повідомлення вже після того, як Андрій Левченко подав документи на реєстрацію його кандидатом у народні депутати[5]. Натомість в окрузі
№ 94 балотуються шляхом самовисування повні тезки відомих політиків, колишніх народних депутатів України Сергія Власенка та Остапа Семерака. У той же час кандидат Віктор Романюк, який під час чергових виборів отримав перше місце за підтримкою виборців округу, знятий з реєстрації за рішенням суду від 5 грудня 2013 року, у зв’язку з порушенням ним цензу осілості. Останній не проживає в Україні з грудня 2013 року. Втім, у бюлетені фігуруватиме його повний тезка – Романюк Віктор Миколайович, за якого помилкового може проголосувати частина виборців.

У всіх п’яти виборчих округах власних мажоритарних кандидатів висунули лише дві партії – Комуністична партія України і Радикальна Партія Олега Ляшка. В чотирьох округах балотуються кандидати від партії «Руський блок». По 3 мажоритарних кандидати висунули Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» і Всеукраїнська політична партія «БРАТСТВО». Жодного кандидата не висунули Партія регіонів і політична партія «УДАР». І якщо позиція «УДАРу» є наслідком координації зусиль з партнерами по опозиції, то позиція Партії регіонів є неочікуваною, зважаючи на впливовість партії та її парламентський статус.

Окружні виборчі комісії

24 жовтня 2013 року Центральною виборчою комісією було сформовано усі 5 окружних виборчих комісії у повному складі – по 18 осіб. 5 членів у кожній з ОВК – квота парламентських фракцій, решта 13 обрані шляхом жеребкування серед інших партій-суб’єктів виборчого процесу. Подання щодо включення кандидатур до складу ОВК сформували 44 з 49 партій-учасників виборів. ЦВК відхилила кандидатури, подані до складу ОВК двома партіями – «Блокова партія» та «Молодь до ВЛАДИ», через відсутність у формі подання відомостей щодо проходження кандидатами навчання, а також назви посади в ОВК, на яку претендували представники учасників виборів. Таким чином, у жеребкуванні взяли участь 42 партії, тоді як на чергових виборах 2012 року – 81.

Завдяки застосуванню нової процедури жеребкування, ЦВК вдалося забезпечити значно ширше представництво партій у складі ОВК, ніж це було на чергових парламентських виборах. На повторних виборах 86 % партій (36 з 42), які брали участь у жеребкування отримали право на представництво в ОВК, тоді як у 2012 році лише 19 з 81 партії (що становить 23 %). Найбільшу кількість формальних представників у складі 5-ти ОВК має Комуністична партія України (8 осіб) і Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (6 осіб). КПУ та ВО «Свобода» отримали місця і за гарантованою квотою парламентських партій, і за результатами жеребкування. Партія регіонів, ВО «Батьківщина» та «УДАР» формально представлені в ОВК 5-тьма членами (по одному в кожній з окружних комісій). 

Станом на 12 грудня 2013 року партіями-суб’єктами виборів було замінено 59 членів ОВК, що становить 65 % від їх загальної кількості. Склад ОВК № 132 і № 194 оновився на 83 %, ОВК № 94 – на 50 %, ОВК
№ 223 – на 72 % і лише в ОВК № 197 було змінено 39 % членів. Кількість проведених замін членів ОВК вже перевищила безпрецедентний показник 2012 року, коли ротації сягнули показника у 60 %. Масові та хаотичні заміни членів комісій справляють негативний вплив на якість організації виборчого процесу в округах.

Утворення ДВК на повторних виборах народних депутатів України

29 листопада в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197, 223 завершився процес формування дільничних виборчих комісій. У порівнянні із черговими виборами 2012 року, ОВК застосовували оновлену процедуру жеребкування, яка дала можливість забезпечити більш рівномірне представництво різних суб’єктів виборчого процесу у складі комісій цього рівня. ОВК № 94, 194 не забезпечили офіційним спостерігачам ОПОРИ можливості спостерігати за всіма процедурами утворення ДВК. ОВК № 223 не дотрималася строків утворення ДВК, передбачених Законом України «Про повторні вибори народних депутатів України у одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197, 223».  Члени ОВК № 94 від ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та партії «УДАР» заявляли про недостовірність результатів жеребкування по окремих ДВК.

Дільничні виборчі комісії (далі – ДВК) утворювалися у складі:

  • Для малих дільниць (до 500 виборців): 10-18 осіб;
  • Для середніх дільниць (від 500 до 1 500 виборців): 14-20 осіб;
  • Для великих дільниць (понад 1 500 виборців): 18-24 осіб.

 Окружні виборчі комісії прийняли рішення про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць.

Найбільшу кількість ДВК сформовано в ОВО № 132 (центр – м. Первомайськ, Миколаївська обл.) – 184; ОВО № 197 (центр – м. Канів, Черкаська обл.) – 146,  ОВО № 94 (центр – м. Обухів, Київська обл.) – 135, ОВО № 223 (центр – Шевченківський р-н, м. Київ) – 101. Найменшу кількість ДВК сформовано в ОВО
№ 194 (м. Черкаси) – 83 ДВК.

 До 27 листопада включно такі політичні партії та кандидати в одномандатних виборчих округах  мали право внести подання щодо кандидатур до складу ДВК:

  • Політичні партії, депутатські фракції яких зареєстровані в Апараті Верховної Ради України поточного скликання;
  • Політичні партії-суб’єкти виборчого процесу (партії, які висунули кандидата хоча б в одному з п’яти округів) ;
  • Кандидати у депутати у відповідному одномандатному окрузі.

До 29 листопада включно окружні виборчі комісії повинні були утворити дільничні виборчі комісії. При цьому, до складу кожної ДВК обов’язково включалося по одному представнику від парламентських партій (Партія регіонів, ВО «Батьківщина», «УДАР», ВО «Свобода»). Усі інші вакантні місця заповнювалися шляхом жеребкування кандидатур від політичних партій-суб’єктів виборчого процесу та кандидатів у депутати у відповідному виборчому окрузі.

Жеребкування щодо кандидатур до складу ДВК проводилися ОВК на підставі Постанови Центральної виборчої комісії № 88 від 25.04.2013 р.[6], що передбачає нові процедури. ОВК окремо для кожної дільничної виборчої комісії складала у вигляді таблиці список кандидатур, які можуть бути включені до її складу шляхом жеребкування. При цьому, до такого списку в алфавітному порядку включалися кандидатури із зазначенням порядкового номера кожної з них. Кількість жеребків повинна була дорівнювати найбільшій кількості кандидатур, запропонованих для включення до складу дільничних виборчих комісій. На жеребок наносився один із порядкових номерів згідно із списком кандидатур до складу ДВК. За черговістю, визначеною жеребкуванням, до складу ДВК включалися особи,  внесені до списків кандидатів  за відповідним порядковим номером. Ця процедура суттєво відрізняється від тієї, що застосовувалася на чергових виборах народних депутатів України. У 2012 році порядковий номер кандидатур до складу кожної ДВК визначався не алфавітним порядком, а  датою та часом надходження відповідного подання до ОВК. Це створювало можливості для нерівномірного представництва у ДВК суб’єктів виборчого процесу. Застосована на повторних виборах процедура жеребкування створила належні умови для представництва у виборчих комісій різних політичних партій та кандидатів.

Усі п’ять ОВК (№ 94, 132, 194, 197, 223) провели жеребкування та утворили ДВК. Комісії зіштовхнулися із проблемою так званих двійників та присутністю у поданнях суб’єктів виборчого процесу осіб, які не мають права бути членами дільничних виборчих комісій.

ОВК № 94, 194, 223 проявили значну неорганізованість під час проведення жеребкування та утворення ДВК, а також допустили окремі порушення виборчих процедур. Натомість ОВК № 132, 197 належним чином забезпечили процедури, передбачені виборчим законодавством.

Порушення

ОВК № 194 не забезпечила належних умов для діяльності офіційних спостерігачів від громадських організацій та суб’єктів виборчого процесу під час проведення жеребкування кандидатур до складу ДВК, їх утворення. Неодноразові перерви в засіданні  ОВК,  недостовірне інформування членами ОВК офіційних спостерігачів про час відновлення роботи комісії не дозволили провести повноцінне спостереження за усіма процедурами. Внаслідок недостовірного інформування ОВК офіційних спостерігачів, останні не мали можливості спостерігати за оголошенням персонального складу ДВК та  розподілом керівного складу цих комісій, як і суб’єкти виборчого процесу, кандидати та журналісти.

ОВК № 223 неорганізовано виконувала процедуру розподілу керівних посад у складі ДВК, що спричинило недотримання строків утворення відповідних комісій. Згідно з календарним планом повторних виборів, дільничні виборчі комісії необхідно було утворити до 29 листопада включно. Натомість ОВК ще 30 листопада із допомогою представників ЦВК проводжувала формувати керівний склад ДВК.

Процедури жеребкування та утворення ДВК в окрузі № 94 супроводжувалися конфліктами між  членами ОВК та непублічністю прийняття рішень. Окремі члени комісії заявляли про невідповідність результатів жеребкування, встановлених членами ОВК та результатів жеребкування, здійснених за допомогою Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори народних депутатів України». Також було виявлено включення до складу ДВК двох кандидатів у народні депутати України (кандидат від партії «Народна ініціатива» Михайло Парфьонов, самовисуванець Євген Левченко). ОВК не роз’яснила наявність різних даних про результати жеребкування та прийняла постанову про утворення ДВК без вирішення цієї проблеми.

Представництво суб’єктів виборчого процесу  у ДВК

В цілому у п’яти виборчих округах працює майже 13 тис. членів ДВК. Серед окремих суб’єктів виборчого процесу найбільше представництво отримали політичні партії, які мають депутатську фракцію в парламенті поточного скликання. Згідно із Законом України «Про вибори народних депутатів України» по одному представнику від цих партій в обов’язковому порядку включаються до складу кожної ДВК.  Якщо ж парламентська партія висунула свого кандидата хоча б в одному з округів, вони мали право також брати участь у жеребкуванні кандидатур до складу кожної ДВК.  Натомість у формуванні ДВК  взяли участь багато кандидатів-мажоритарників та маловідомих партій-суб’єктів виборчого процесу. За сукупними показниками саме непарламентські партії, їх кандидати та кандидати-самовисуванці домінують у складі ДВК.  З одного боку, чинна процедура формування ДВК  забезпечує представництво усіх суб’єктів виборчого процесу у складі відповідних комісій. З іншого, існують ризики непублічного використання квот маловідомих партій та неактивних кандидатів в інтересах ключових суперників  передвиборчої кампанії.

Таблиця 1.

 «Співвідношення  парламентських та непарламентських партій, їх висуванців та кандидатів –самовисуванців у складі ДВК»

 
Округ №94
Округ №132
Округ №194
Округ №197
Округ №223
Сукупне представництво парламентських партій у  ДВК
698 осіб або 25,5 %
1047
осіб  або
28,8 %
488 осіб
25,8 %
176 осіб
або 7,8 %
537 осіб або
24,6 %
Сукупне представництво непарламентських партій в ДВК
744 або
27,3 %
2175
60%
1091
57,6%
1846 або 81%
947
або 43, 4 %
Сукупне представництво кандидатів від парламентських партій в ДВК
0
99 або
2,7 %
31
1,6 %
76
або 3,3 %
29 або 1,3 %
Сукупне представництво кандидатів від непарламентських партій в ДВК
1290 або
47,2 %
341
9,4 %
281
14,8 %
158 або
7 %
666 або
30,5 %
Усього членів ДВК
2 732
3 622
1 891
2 256
2 179

Чинна редакція Закону України «Про вибори народних депутатів України» не містить положень, які б передбачали припинення повноважень членів виборчих комісій, у випадку скасування реєстрації кандидата, який їх пропонував до складу цих комісій.  Це створює широкі можливості для використання квот так званих технічних кандидатів при формуванні виборчих комісій. На повторних виборах 2013 року є значна частина кандидатів, які скористалися правом формувати дільничні виборчі комісії, але потім подали до ЦВК заяву про відмову балотуватися. З точки зору законодавства, члени виборчих комісій, які були подані цими кандидатами, продовжують виконувати свої повноваження. Ця проблема має неоднозначний характер  та потребує законодавчого врегулювання.

Передвиборча кампанія в округах: основні тенденції та форми активності

ОВО № 94

 Одномандатний виборчий округ № 94 включає м. Васильків та Обухів, Васильківський та Обухівський райони. Орієнтовна кількість виборців у  ОВО № 94 на чергових виборах 2012 року складала більше 151 тис. осіб.  До складу ОВО входять 135 виборчих дільниць.

В окрузі № 94 балотується 38 кандидатів. З них, 15 висунуто партіями, 23 шляхом самовисування. Передвиборча кампанія в цьому окрузі стала своєрідним тестом для опозиційних політичних сил.  Скасування реєстрації кандидата ВО «Батьківщина» Віктора Романюка з причин порушення ним цензу осілості змусило цю партію шукати компроміси із іншими політичними силами. За результатами домовленостей ВО «Батьківщина», партія «УДАР» та ВО «Свобода»  12 грудня оголосили про підтримку кандидата Радикальної партії Олега Ляшка Андрія Лозового. В той же час, висуванець від ВО «Батьківщина», якого було знято з реєстрації після рішення суду, закликав виборців бойкотувати день голосування.

Найінтенсивнішу передвиборчу кампанію в окрузі проводили кандидат від ВО «Батьківщина» Віктор Романюк, самовисуванці Руслан Бадаєв та Юрій Кармазін, висуванець від Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Лозовий.  

Найбільш поширеними формами передвиборчої агітації були зустрічі з виборцями, зовнішня реклама, розповсюдження агітаційних матеріалів у наметах, концерти, розміщення передвиборчих матеріалів у місцевих ЗМІ. За даними спостерігачів ОПОРИ, кандидат-самовисуванець Руслан Бадаєв найбільше представлений у ЗМІ, проводить зустрічі із виборцями в трудових колективах та брав участь у офіційних заходах місцевих органів влади.

Кандидат Віктор Романюк, перебуваючи за кордоном після відкриття проти нього кримінальних проваджень в Україні, був вимушений проводити агітаційні заходи за допомогою Скап-зв’язку. До передвиборчої кампанії кандидата також залучалися народні депутати України від ВО «Батьківщина».

Кандидати  Юрій Кармазін та Андрій Лозовий залучали відомих зірок української естради до своїх передвиборчих заходів (Алла Кудлай,  Ніна Матвієнко, Іван Ганзера та інші).

Передвиборчу ситуацію в окрузі кардинально змінила постанова ЦВК про скасування реєстрації кандидата ВО «Батьківщина» Віктора Романюка, яку було прийнято 5 грудня на виконання рішення Вищого адміністративного суду України[7]. 4 грудня Вищий адміністративний суд України визнав протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо неприйняття рішення про скасування реєстрації кандидата у депутати Віктора Романюка в одномандатному виборчому окрузі № 94 на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 2013 року. Суд зобов’язав ЦВК прийняти рішення про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України Віктора Романюка[8]. Після скасування реєстрації Романюка  ВО «Батьківщина», «УДАР» та ВО «Свобода» прийняли рішення підтримати в день голосування кандидата Радикальної партії Олега Ляшка Андрія Лозового[9]. Цьому рішенню передувала заява народного депутата України Олега Ляшка про вступ до парламентської  фракції ВО «Батьківщина».

Округ № 132

Одномандатний виборчий округ № 132 включає м. Первомайськ, Арбузинський, Братський, Врадіївський, Кривоозерський, Первомайський райони. Орієнтовна кількість виборців у 2012 році складала біля 150 тис.  В окрузі створено 184 виборчі дільниці, що мають логістично складну систему розташування. В окрузі
№ 132 балотується 11 кандидатів. З них, 5 кандидатів висунуто політичними партіями, 6  кандидатів є самовисуванцями.

Серед парламентських партій лише ВО «Батьківщина» та КПУ висунули своїх кандидатів в цьому окрузі. ВО «Свобода» та «УДАР» публічно підтримали Аркадія Корнацького. Партія регіонів офіційно не висувала свого кандидата. У той же час голова Миколаївської обласної організації Партії регіонів, голова Миколаївської ОДА Микола Круглов офіційно балотується як самовисуванець. Певної конфліктності передвиборчій кампанії додали внутрішньопартійні процеси у ВО «Батьківщина», пов’язані із участю у виборах колишнього голови Миколаївського обласного осередку цієї політичної сили Михайла Соколова.

Із 11 зареєстрованих кандидатів у народні депутати України лише Аркадій Корнацький (ВО «Батьківщина») та Микола Круглов (самовисуванець) проводили активну передвиборчу кампанію. Передвиборча боротьба між двома найбільш активними кандидатами відтворює протистояння влади та опозиції, оскільки кандидат-самовисуванець, голова Миколаївської ОДА Микола Круглов підтримується Партією регіонів. Певну інтригу в окрузі формувала активність кандидата-самовисуванця, колишнього члена ВО «Батьківщина» Михайла Соколова. Втім, 4 грудня ЦВК скасувала реєстрацію Соколова на підставі його особистої заяви. Кандидат відмовився від балотування на користь висуванця ВО «Батьківщина» Аркадія Корнацького.

Аркадій Корнацький та Микола Круглов проводили зустрічі з виборцями. Як зазначають спостерігачі ОПОРИ, Круглов більш активно брав особисту участь у цих зустрічах, ніж Корнацький. В окрузі функціонували агітаційні наметові мережі кандидатів, розповсюджуються програми кандидатів та тематичні газети. Натомість Микола Круглов в якості кандидата відвідує офіційні заходи місцевих органів влади.

У передвиборчих акціях Аркадія Корнацького брали участь народні депутати України від фракції ВО «Батьківщина».

В окрузі було зафіксовано прояву адміністративного ресурсу на користь голови Миколаївської ОДА Миколи Круглова.  Круглов з 1 листопада 2013 р. пішов у відпуску на період виборчої кампанії. Втім, посадові особи місцевих органів влади активно залучалися до його передвиборчої кампанії.

ОВО № 194

Найбільш компактним серед 5 одномандатних мажоритарних округів з центром в місті Черкаси є ВО
№ 194. В його межах утворено 82 постійні виборчі дільниці, орієнтовна кількість виборців на чергових виборах 28 жовтня 2012 року становила – 150 197. В окрузі зареєстровано 16 кандидатів, 5 кандидатів висунуто політичними партіями, 11 кандидатів шляхом самовисування.

Офіційно висунутим кандидатом від ВО «Батьківщина» став Микола Булатецький, який під час чергових виборів 28 жовтня 2012 року отримав 40,79 % голосів виборців (Валентина Жуковська – 25,29 %). Як і в окрузі № 94, повторні вибори народних депутатів України викликали внутрішньопартійні конфлікти у ВО «Батьківщина». Всупереч рішенню з’їзду партії, інший політик Валентин Кузьоменський, депутат Черкаської міської ради, обраний в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі від ВО «Батьківщина», виявив бажання брати участь у виборах та був зареєстрований ЦВК. Натомість офіційно висунутих чи підтриманих кандидатів від Партії регіонів в окрузі № 194 немає.

Михайло Повлавський, самовисуванець і ректор Київського національного університету культури та мистецтв, став неочікуваним кандидатом у 194 окрузі.

Найбільш активно передвиборчі кампанії в окрузі проводили самовисуванці Михайло Поплавський, Олександр Радуцький, Олег Свинарчук, Андрій Свинаренко та кандидат ВО «Батьківщина» Микола Булатецький.

Микола Булатецький (ВО «Батьківщина») використовув найрізноманітніші форми передвиборчої активності. Кандидат активно проводив прямі зустрічі з виборцями, цілеспрямовано відвідує місця масового скупчення громадян та користується громадським транспортом міста, розміщує передвиборчу агітацію у ЗМІ та проводить прес-конференції. До передвиборчих акцій кандидата активно залучаються народні депутати України від опозиційних фракцій. Натомість в окрузі проявляв активність колишній член ВО «Батьківщина», депутат Черкаської міської ради, самовисуванець Валентин Кузьоменський. Кузьоменський використовує символіку ВО «Батьківщина» у своїй передвиборчій агітації. Черкаська обласна організація ВО «Батьківщина» виключила Валентина Кузьоменського зі своїх лав, з причин порушення ним партійного рішення про висунення Миколи Булатецького кандидатом у народні депутати України.

Кандидат-самовисуванець Михайло Поплавський активно проводив зустрічі з виборцями, відвідував вищі навчальні заклади та лікарні, організовував спортивно-розважальні заходи. У центрі Черкас на постійній основі було розміщено сцену, на якій активісти проводили різноманітні змагання та концерти. Спостерігачами було зафіксовано прояви адміністративного сприяння кандидату Михайлу Поплавському.

Один із активних кандидатів-самовисуванців Олег Свинарчук подав до ЦВК особисту заяву про відмову балотуватися, яку було задоволено.

ОВК № 197

Виборчий округ № 197 є одним із найбільших. До нього входить міста Канів, Золотоноша, Соснівський район міста Черкаси та частково 4 райони області. В межах округу утворено 146 виборчих дільниць, орієнтовна кількість виборців станом на жовтень 2012 року – 143 747. В окрузі балотується 16 кандидатів, з яких 6 висунуто партіями, 10 – самовисуванці. Округ є найменш конкурентним серед 5, в яких відбудеться голосування 15 вересня 2013 року. Відмова балотуватися Богдана Губського, певною мірою сприяла млявості виборчого процесу.

В окрузі проявляли активність кандидати Леонід Даценко (ВО «Батьківщина»), Віктор Роєнко (КПУ), Сергій Тищенко (Радикальна партія Олега Ляшка), Ігор Сухобрус (самовисуванець), Микола Ладан (самовисуванець). Серед цих кандидатів найінтенсивнішу передвиборчу кампанію проводить Леонід Даценко. До передвиборчих акцій Даценка залучався лідер ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк.

Для округу найбільш характерні зустрічі кандидатів у народні депутати України із виборцями та нечисленна зовнішня реклама.

Округ № 223

Одномандатний виборчий округ № 223  включає частину Шевченківського району м. Київ. Орієнтовна кількість виборців у ОВО № 223 на чергових виборах 2012 року складала більше 169 тис. осіб.  До складу ОВО входять 100 виборчих дільниць. В окрузі балотується 70 кандидатів, з них 12 висунуто політичними партіями, 58 – самовисуванці. ОВО № 223 – єдиний з п’яти проблемних округів, де у виборах беруть участь два фаворита голосування 2012 року. Юрій Левченко від ВО «Свобода» та колишній самовисуванець Віктор Пилипишин були активними учасниками виборчого процесу 2013 року. Помітну активність проявляли кандидати, які минулого року не балотувалися до парламенту в цьому окрузі. Вона переважно орієнтувалися на опозиційну нішу.

Протягом виборчої кампанії в окрузі проявляли активність Юрій Левченко (ВО «Свобода»), Вікторія Шилова (Радикальна партія Олега Ляшка) та Юрій Гримчак (Політична партія Українська платформа «СОБОР»). В останні тижні кампанії зустрічі з виборцями проводив і кандидат-самовисуванець Віктор Пилипишин. Окремі кандидати-самовисуванці зосереджували свої зусилля на роботі з виборцями в соціальних мережах (зокрема, Тетяна Монтян).  В останні дні передвиборчої кампанії Юрій Левченко та Віктор Пилипишин розмістили політичну рекламу на загальнонаціональному телеканалі – «5 канал».

На перебіг передвиборчої кампанії в окрузі суттєво вплинули загальнонаціональні протести, які відбуваються в Києві. Окремі кандидати заявляли свою позицію щодо політичної ситуації в країні та беруть участь у масових акціях протесту.

Важливою подією передвиборчої кампанії стала заява кандидата від Української партії «Собор» Юрія Гримчака про відмову балотуватися на користь висуванця ВО «Свобода» Юрія Левченка. Відмова Юрія Гримчака балотуватися знизила ризики розпорошення опозиційного електорату.

Підкуп виборців

Підкуп виборців залишається одним із ключових ризиків вільному волевиявленню громадян на повторних виборах народних депутатів України. В округах № 194 та 223 спостерігачі ОПОРИ зафіксували активність щодо підкупу в інтересах окремих кандидатів. Підкуп виборців є кримінальним злочином, що передбачено ст.157 Кримінального кодексу України, що вимагає від правоохоронців об’єктивного розслідування виявлених фактів.

В окрузі № 194 виявлено неодноразові випадки грошового підкупу виборців в інтересах кандидата-самовисуванця Михайла Поплавського. 23 листопада у приміщенні органу самоорганізації населення «Хімселище», який розташований за адресою Рози Люксембург, 218, активісти ОПОРИ зафіксували проведення інструктажу по організації підкупу виборців за Михайла Поплавського. Вже наступного дня,  24 листопада, зафіксовано як невідомі особи пропонували мешканцям будинку по вул. Гоголя, 429 продати свій голос на користь Михайла Поплавського на повторних виборах до Верховної Ради України 15 грудня 2013 р.  Умови  підкупу виборців включали заповнення виборцем заяви неофіційного зразка та відвідування офісного приміщення, адресу якого повідомляли організатори підкупу. Виборець міг отримати до дня голосування 200 грн, після завершення виборів йому обіцяли виплати ще 150 грн. Подібні випадки спостерігачі ОПОРИ фіксували неодноразово, наявні відеодокази та відповідні заяви до правоохоронних органів. У деяких випадках підкуп виборців здійснювався відкрито. Кандидат Михайло Поплавський публічно заперечив факти підкупу виборців в його інтересах.. Натомість народний депутати України Микола Томенко та кандидат у народні депутати від Об’єднаної опозиції у 194 окрузі Микола Булатецький передали в УМВС України у Черкаській області документи, які засвідчують підкуп голосів виборців у Черкасах.

4 грудня Черкаська міська рада проголосувала про направлення звернення до правоохоронних органів, з метою перевірки фактів протиправних дій групи людей у 194 окрузі, які спонукають людей голосувати за одного з кандидатів за кошти.

 Комплекс зібраних громадськими спостерігачами та суб’єктами виборчого процесу доказів констатує системність противоправних дій із підкупу виборців в окрузі № 194. Ці обставини вимагають від правоохоронних органів рішучих дій щодо попередження підкупу виборців.

Спостерігачі мережі ОПОРА мають переконливі підстави вважати, що в окрузі № 223 розгорнуто схему грошового підкупу виборців імовірно на користь кандидата-самовисуванця Віктора Пилипишина.  Застосовується так звана піраміда «агітаторів», в якій за кожним під’їздом закріплені «під’їздні», а за будинками «будинкові». Ці особи агітують виборців за кандидата та пропонують їм по 200 гривень до дня виборів та по 200 гривень після виборів протягом 7-10 днів після дня голосування. Зокрема, 28 листопада активісти ОПОРИ були присутні на зустрічі з особами, які представилися відповідальними за агітаційну роботу кандидата-самовисуванця Віктора Пилипишина. Відповідно до запропонованої схеми, майбутнім «агітаторам» пропонували залучити до двохсот чоловік у гуртожитку, які готові проголосувати за Віктора Пилипишина. Крім цього, потрібно було знайти ще двох осіб, які б так само розпочали залучати знайомих до піраміди. До обов’язків «агітаторів» входило складання списків студентів з їхніми прізвищами, іменами, по-батькові, датами народження, місцем проживання та номерами телефонів. Громадянська мережа ОПОРА підготувала заяву до Шевченківського РУ ГУ МВС України з вимогою розслідувати факти підкупу виборців, оскільки вони прямо підпадають під дію 157 статті Кримінального кодексу України. ОПОРА зобов’язалась надати аудіозаписи, які підтверджують наведені факти підготовки піраміди з підкупу під час проведення слідчих дій.

Громадянська мережа ОПОРА відзначає, що проблема підкупу виборців є значно ширшою, ніж наявне законодавче регулювання. Як засвідчує досвід 2012 року, кандидати активно використовували прогалини виборчого закону та бездіяльність правоохоронних органів, вдаючись до протизаконних та недобросовісних засобів стимулювання волевиявлення виборців. У той же час матеріальне заохочення виборців у будь-яких формах підриває загальну довіру до результатів виборців.

Адміністративний ресурс

Протягом листопада 2013 р. прояви адміністративного ресурсу та політичної упередженості посадових осіб органів влади найчастіше фіксувалися в окрузі № 94 та 132.

В окрузі № 94  місцеві органи влади активно сприяють кандидату-самовисуванцю Руслану Бадаєву. До прикладу, 19 листопада голова Київської обласної державної адміністрації Анатолій Присяжнюк, міський голова Василькова Валерій Сабадаш та кандидат у народні депутати Руслан Бадаєв у рамках виконання державної програми «Київщина без околиць» у м. Васильків відкрили спортивно-оздоровчий комплекс «Хвиля». Натомість 21 листопада у м. Васильків Територіальна державна інспекція з питань праці проводила семінар, в якому взяв участь кандидат Руслан Бадаєв. У межах семінару розповсюджувалися агітаційні матеріали кандидата.

На офіційних веб-сайтах місцевих органів влади активно висвітлюється передвиборча кампанія кандидата Руслана Бадаєва. Зокрема, сайт Васильківської районної державної адміністрації повідомляв, що 30 листопада у Васильківському міському будинку культури відбулося урочисте нагородження призерів Київського обласного та Васильківського районного чемпіонатів з футболу 2013 року. На заході були присутні голова Васильківської райдержадміністрації Комах О.П., кандидат у народні депутати Руслан Бадаєв, заступник голови Васильківської районної ради Ляшок В.І.  Крім цього, сайт Васильківської районної державної адміністрації розміщував повідомлення щодо проведення за сприяння Бадаєва 3 грудня у приміщенні Гребінківської ЗОШ благодійної акції та районного фестивалю «Повір у себе».  Кандидат, серед іншого, профінансував фуршет, який відбувся під час проведення фестивалю та продуктові набори для кожного з учасників

Голова Миколаївської ОДА, кандидат-самовисуванець в окрузі № 132 Микола Круглов на час передвиборчої кампанії формально перебуває у відпустці, але місцеві посадовці його супроводжують під час агітаційних заходів. Зафіксовано факти використання державних та місцевих соціальних програм у передвиборчих інтересах Круглова. Зокрема, кандидат Круглов взяв участь у відкритті пункту доочистки якісної питної води, яке відбулося в рамках реалізації обласної цільової програми «Питна вода Миколаївщини». Крім цього, інформацію про участь кандидата в офіційному заході інформував сайт Первомайської міської ради. Варто зазначити, що  офіційні веб-сайти місцевих органів влади активно розміщують матеріали про перебіг передвиборчої кампанії Миколи Круглова. Наприклад, на сайті Первомайської міської ради було оприлюднено матеріал про концерт народного артиста України Яна Табачника, заслуженої артистки України Тетяни Недєльської та гурту «Світязь» «в підтримку кандидата в народні депутати України по 132 виборчому округу М. Круглова»[10].

Конфлікти між кандидатами та перешкоджання їх діяльності

Протягом листопада–початку грудня 2013 р. зафіксовано низку конфліктів між кандидатами в народні депутати України. Висуванець від Радикальної партії Олега Ляшка Олег Найда звертався до ЦВК із вимогою скасувати реєстрацію кандидата ВО «Батьківщина» Аркадія Корнацького. Скарга обґрунтовувалася тим, що Корнацький нібито подав до ЦВК недостовірну автобіографію. За даними Найди, Корнацький є членом партії «Народний Союз – Наша Україна», але в автобіографії кандидат цю обставину не зазначив. ЦВК відмовила у задоволенні зазначених вимог, що було оскаржено в Київському апеляційному адміністративному суді. 19 листопада суд залишив без задоволення вимоги кандидата Олега Найди щодо зміни відомостей про партійність Аркадія Корнацького. Позов про скасування реєстрації кандидата Аркадія Корнацького був відкликаний позивачем.

Кандидат ВО «Батьківщина» в окрузі № 197 Леонід Даценко заявив засобам масової інформації про порушення правоохоронними органами проти нього кримінального провадження нібито за антисемітські заклики в його поетичній збірці «І янгол з автоматом на плечі». Ця збірка принесла автору звання лауреата премії ім. Василя Симоненка в 2011 році[11].

Застосування брудних технологій та чорний PR

 У виборчих округах зафіксовано поодинокі випадки застосування чорного PR та брудних технологій щодо кандидатів у народні депутати України. Застосування недобросовісних форм контр-агітації поки не набуло загрозливого розмаху.

В окрузі № 194 розповсюджувалися газети «НАС РАТЬ» та «Черкаська газета», в яких розміщено провокативні матеріали щодо кандидата Миколи Булатецького. Матеріали, розміщені в цих газетах,  перед цим були розміщені в мережі Інтернет. Натомість в окрузі № 223 нібито від імені кандидата ВО «Свобода» Юрія Левченка розповсюджувалися фальшиві листівки. У цих матеріалах була викривлена політична позиція Левченка та містився заклик допомогти йому фінансово.

В окрузі № 94  невідомими особами поширювалися листівки із гаслом: «Вона в тюрмі, а Він на морі». На провокативних матеріалах була зображена колишній Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко та кандидат у народні депутати від ВО «Батьківщина» Віктор Романюк. У той же час в окрузі № 197 розповсюджували газету «Час-Пік», матеріали якої мають ознаки чорного PR щодо кандидата ВО «Батьківщина» Леоніда Даценка.

Порушення вимог до передвиборчої агітації

В окремих округах зафіксовано поодинокі порушення законодавства щодо проведення передвиборчої агітації. 

У відповідності із ч.8 ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів України» забороняється розміщення носіїв політичної реклами на зовнішній поверхні та всередині транспортних засобів громадського користування. Спостерігачі ОПОРИ зафіксували порушення цієї вимоги законодавства в окрузі № 194 (кандидат-самовисуванець Олег Свинарчук) та № 94 (кандидат Руслан Бадаєв). Самі ж кандидати спростовували свою причетність до розміщення політичної реклами в громадському транспорті.

В окрузі № 132 зафіксовано факти поширення листівок без вихідних даних, в яких містилися заклики голосувати за кандидата ВО «Батьківщина» Андрія Корнацького та самовисуванця Руслана Радецького. Натомість Миколаївський окружний адміністративний суд щодо іншого випадку визнав факт розповсюдження кандидатом ВО «Батьківщина» Аркадієм Корнацьким матеріалів передвиборчої агітації без вихідних даних.

Висновки

Ключовим ризиком для вільного волевиявлення громадян є  підкуп, який в окремих округах набуває загрозливих масштабів. Масові факти грошового підкупу виборців, виявлені спостерігачами громадських організацій, політичних партій та кандидатів, досі не отримали об’єктивної оцінки з боку правоохоронних органів. Відсутність дієвих заходів із попередження порушень виборчого законодавства заохочує організаторів підкупу до подальшого спотворення результатів голосування. У виборчому процесі також застосовується адміністративний ресурс, що створює незаконні переваги для окремих кандидатів.

Передвиборча кампанія є достатньо активною, що забезпечує належну конкурентність повторних виборів народних депутатів України. Відсутність загальнонаціонального контексту кампанії мотивує кандидатів знаходити нові можливості прямого діалогу із виборцями. Натомість в окрузі № 94 скасування реєстрації одного із найактивніших кандидатів Віктора Романюка може суттєво вплинути на перебіг виборів.

Рекомендації:

Верховній Раді України

  • Внести зміни до Закону України «Про вибори народних депутатів України», наділивши ЦВК обов’язком перевіряти факт проживання або не проживання в Україні протягом останніх п’яти років особи, що має намір балотуватися в народні депутати;
  • Визначити процедуру припинення повноважень членів виборчих комісій, у випадку скасування реєстрації кандидата, який їх пропонував до складу цих комісій.

Правоохоронним органам

  • До дня голосування 15 грудня 2013 р. проінформувати широку громадськість про розслідування заяв суб’єктів виборчого процесу щодо виявлених фактів підкупу виборців;
  • Докласти максимальних зусиль для попередження та виявлення спроб підкупу виборців.

[4]Олексій Арсенюк, самовисуванець  у 194 виборчому окрузі у м. Черкаси, член Партії регіонів, подав позов до Центральної виборчої комісії, у якому йшлося про те, що заява про реєстрацію кандидата у народні депутати подана за підписом першого заступника ВО «Батьківщина» Олександра Турчинова, а не керівником партії, отже підписана не уповноваженою особою, а автобіографія кандидата не містить даних про те, що Микола Булатецький у 1995-1997 роках проживав у США, не зазначено у відомостях про трудову діяльність, що він був директором деяких юридичних осіб. Також пан Арсенюк зауважив, що подані до ЦВК біографічні відомості не можуть вважатися автобіографією у розумінні ЗУ «Про вибори народних депутатів України».