Верховна Рада у червні збиралася 9 разів на чергові пленарні та двічі на позачергові засідання. Загалом у червні відбулося 870 голосувань. 

5 депутатів пропустили всі голосування в парламенті в червні. Серед них 3 депутати з фракції “Опозиційна платформа - За життя”, один з “Голосу” та один позафракційний. 

Загалом же 67 обранців пропустили понад 30% голосувань у сесійній залі. За законом тепер їм можуть не відшкодувати витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.

У парламенті в червні було зареєстровано 156 законопроєктів, серед яких ініціативи про олігархів та політичні партії, а також суперечливий законопроєкт про відтермінування озвучення фільмів українською мовою.

Законотворча діяльність 

У червні 2021 року в стінах парламенту IX скликання зареєстрували 156 законопроєктів. Це на 64 більше, ніж у травні. Найбільшу кількість ініціатив внесли народні депутати — 81,4% (127 законопроєктів), Кабінет Міністрів зареєстрував 15,4% (24) ініціатив, а Президент подав 3,2% (5). Переважна більшість законопроєктів стосується економічної (30,8%), правової політики (23,1%) та галузевого розвитку (17,3%).

У цілому в червні було ухвалено 8 законопроєктів. З них 4 ініціювали народні депутати та 4 — Кабмін. 6 законопроєктів ухвалено в першому читанні. 

Ініціатори законопроєктів

У червні, як і у попередньому місяці, до розробки найбільшої кількості законопроєктів долучився Сергій Мінько з депутатської групи “За майбутнє” (27). Олександр Аліксійчук та Євгеній Брагар з фракції “Слуга народу”  стали співавторами 25 та 24 законодавчих ініціатив відповідно. До розробки 24 проєктів законів долучився Кабмін на чолі з Денисом Шмигалем. Співавтором 22 законопроєктів став Павло Фролов, а до розробки 21 законопроєктів долучилися Юрій Камельчук та Георгій Мазурашу, депутати фракції “Слуга народу”.

Загалом у червні 371 депутат став автором та співавтором 127 законодавчих ініціатив, які були зареєстровані у цей місяць в парламенті. 

Голосування парламенту

У червні в парламенті відбулось 870 голосувань та понад 366 тисяч натискань на кнопку системи “Рада”. Найчастіше це були позиції “утримався” та “за” під час голосувань. Депутати “утримувались” у 39,6% випадків, а голосували “за” – у 32,8%. У 16,1% випадків депутати були відсутні, а в 10,2% —  не голосували (тобто фактично ігнорували голосування). “Проти” депутати були у 1,3% випадків. 

Голосування фракцій

У червні найбільше “за” голосували депутати з групи “Довіра” (59,4%), на другому місці - ВО “Батьківщина” (46,2%), на третьому - “За майбутнє” (39,8%). Найменше кнопку “за” натискали депутати з “Голосу” (20,8%).

Найчастіше “проти” голосують депутати з “Європейської Солідарності” (2,1%). Найбільше утримувалися депутати з “Слуги народу” (52,5%) та “Голосу” (46,2%). 

Найчастіше засідання пропускали позафракційні депутати (36,1%) та  парламентарі з партії “ОПЗЖ” (30,3%).

Найчастіше “не голосували” представники “ОПЗЖ” (29%).

Лідери голосувань

Серед народних депутатів найбільш активно “за” голосує народний депутат з групи “За майбутнє” Антон Поляков (79,2%) та Владіслав Поляк з групи “Довіра” (77,5%).

“Проти” найбільше голосував у червні Юрій Заславський (33,2%) та Роман Каптєлов (29,9%) з “Слуги народу”. 

Найбільше при голосуваннях утримуються парламентарі зі “Слуги народу” Олександр Бакумов (69,4%) та Ігор Копитін (68,7%).

Прогульники

67 народних депутатів у червні пропустили понад 30% голосувань. З них 18 — “Слуга народу” 14 — представники “ОПЗЖ”, 9 — “Батьківщина”, 8 — позафракційні, 7 – депутатської групи “За майбутнє”,  5 — “Голос”, 4 — “Європейська Солідарність”, ще 2  з депутатської групи “Довіра”. 

Пятеро народних депутатів пропустили 100% голосувань. Це троє народних обранців з ОПЗЖ — Вадим Столар, Віктор Медведчук та Тарас Козак, депутатка з “Голосу” Леся Василенко та позафракційний  Олесь Довгий. Серед лідерів за кількістю пропусків голосувань Вадим Рабінович з ОПЗЖ (був присутній на 4 з 870 голосувань) та позафракційний Андрій Деркач (був присутній на 13 голосуваннях). 

Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Обранцям, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць. Ця сума дорівнює розміру місячної заробітної плати народного депутата і не підлягає оподаткуванню. Рішення по депутатах мають прийняти у Комітеті з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Відповідно до Постанови про фінансове забезпечення народних депутатів України посадовий оклад одного народного обранця коливається від 10 до 12 прожиткових мінімумів (від 21 890 гривень до 26 268 гривень у 2021 році). Зарплата депутата, крім посадового окладу, включає ще надбавки та доплати (для парламентарів, які мають науковий ступінь або почесне звання).

Важливі законодавчі ініціативи

1 червня в першому читанні був ухвалений законопроєкт №5323, який вносить зміни до ЗУ “Про засади державної регіональної політики”. Законопроєктом передбачено синхронізацію стратегічного планування в Україні на рівні держава-регіон-громада. Проєкт пропонує, щоб стратегії усіх 1469 територіальних громад та стратегічні плани їх розвитку розроблялися з урахуванням пріоритетів, що визначені Державною стратегією регіонального розвитку України та регіональними стратегіями розвитку. На думку авторів законопроєкту, це підвищить ефективність державної регіональної політики та допоможе уникнути випадків неефективного витрачання бюджетних коштів, які спрямовуються на розвиток місцевої інфраструктури, але не відповідають стратегії регіонального розвитку.

9 червня у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №5633, який пропонує внести зміни до Закону “Про ринок електричної енергії” та запровадити заборону комерційного перетоку електричної енергії з Республіки Білорусь. 

15 червня в порядок денний парламенту було включено законопроєкти №5554 та №5554-1, які пропонують внести зміни в законодавство та відтермінувати обов'язковий дубляж та озвучку фільмів українською. Чинне законодавство передбачає, що з 16 липня 2021 року вся кінопродукція, вироблена в нашій країні, має демонструватися українською мовою. Саме голосування за цей законопроєкт розділило “Голос” на дві частини і одна з них заявила про створення об'єднання “Справедливість”.

17 червня Верховна Рада у першому читанні прийняла проєкт Закону про внесення змін до Закону «Про політичні партії в Україні» щодо вдосконалення правового регулювання фінансування діяльності політичних партій (№5253-1). Законопроєкт уточнює окремі підстави для зупинення та припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії. Зокрема, у випадку, якщо у звіті партії відомості відрізняються від достовірних на суму понад 100 розмірів прожиткового мінімуму, або у випадках, якщо звіт підписала не уповноважена на те особа, не вказуються відомості щодо місцевих організацій партії, а також не надається копії звітів про внутрішній та зовнішній аудит. Крім того, передбачається можливість розміщувати кошти партії на депозитних рахунках для отримання процентів, які не вважаються внеском на користь партії.

У червні в парламенті було зареєстровано президентський законопроєкт №5599 про олігархів. Цей законопроєкт дає визначення, що таке “олігарх”, містить критерії, за якими певна особа може вважатися олігархом, передбачає створення реєстру олігархів та обмеження для осіб, які до нього потрапили. Зокрема, робити внески на підтримку політичних партій та брати участь у великій приватизації. До цього проєкту Закону в червні було подано 3 альтернативні законопроєкти (№5599-1, №5599-2 та №5599-3). Детальніше про їх зміст можна прочитати у окремому матеріалі ОПОРИ. 1 липня всі законопроєкти були розглянуті парламентом. Депутати у першому читанні 275 голосами підтримали президентський законопроєкт. За Регламентом, тепер вони будуть мати можливість додати свої поправки до тексту документа.