Opora

За період роботи чотирьох сесій Верховної Ради України восьмого скликання, тернопільські депутати-мажоритарники, індивідуально чи у складі авторського колективу, напрацювали 307 законотворчих ініціатив. Відповідно до 93 статті  Закону України “Про Регламент Верховної Ради України”, усі ці проекти законів та проекти постанов були направлені до Комітету з питань запобігання та протидії корупції для підготовки експертного висновку щодо їх відповідності вимогам антикорупційного законодавства. Після перевірки у 7-ми проектах законів було виявлено корупціогенні фактори, 213 нормативно-правових актів, отримали позитивну оцінку, а 87 залишаються без відповіді.  

 

З початку роботи Верховної Ради поточного скликання до 1 вересня 2016 року депутати-мажоритарники від Дніпропетровської області зареєстрували 447 законопроектів та постанов. Тільки 43 з них були підтримані більшістю у Парламенті.

 

Парламентські фракції увиразнюють свою реальну присутність в політичному житті не через красномовні виступи їхніх депутатів чи гучні політичні демарші і не через лавину зареєстрованих законопроектів чи медійні скандали,  а лише через консолідовані голосування в сесійній залі. Очевидно, єдиною демократичною альтернативою політичному диригуванню в парламенті є прозорий і дієвий механізм досягнення попередніх домовленостей та завчасного вироблення позицій всередині фракцій щодо поточних питань порядку денного. І навіть виконання фракціями цього домашнього завдання далеко не гарантує лояльності депутатів, коли справа доходить до голосувань.

 

Тільки двоє з сімнадцяти мажоритарників Дніпропетровщини за час своєї каденції не реєстрували законопроектів, що несуть корупційні ризики – Дмитро Ярош та Костянтин Усов.

 

За весь період роботи Верховної Ради України VIII скликання 15 проектів нормативно-правових актів запорізьких депутатів-мажоритарників отримали негативний висновок Комітету з питань запобігання та протидії корупції (з них два законопроекти – 2008а та 4391 були внесені спільно декількома обранцями). Так, відповідно до висновків Комітету,не відповідають вимогам антикорупційного законодавства 6 актів Євгена Балицького, 4 акти Миколи Фролова, по 2 акти Сергія Валентирова і Вадима Кривохатька, по 1 акту Ігоря Артюшенка, Олександра Пономарьова, Володимира Бандурова та Петра Сабашука. Всі 7 законопректів, внесених В’ячеславом Богуслаєвим пройшли перевірку антикорупційного комітету та не містять корупційних факторів.

 

7% законопроектів, авторами чи співавторами яких є народні депутати-мажоритарники з Волині, Комітет Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції визнав такими, що містять корупційні ризики. Аналіз відповідних висновків був здійснений Громадянською мережею ОПОРА у жовтні 2016 року.

 

14 народних депутатів-мажоритарників мають власні приймальні в округах, які за графіком здійснюють прийом населення. Найбільша кількість приймалень у межах округу зафіксована у Анатолія Гіршфельда, Дмитра Шенцева – по 6 приймалень та Олександра Кірша – 4 приймальні.

 

17% законопроектів, зареєстрованих одеськими мажоритарниками, отримали негативну оцінку від Комітету з питань запобігання і протидії корупції. Ще 24% наразі не мають висновків антикорупційного комітету, проте частина з них все ж таки стала законами.

 

З початку роботи восьмого скликання Верховної Ради України станом на 12 жовтня 2016 року депутати-мажоритарники від Черкаської області стали авторами чи співавторами 354-х проектів Законів та проектів Постанов. 20 з них, згідно з даними сайту Верховної Ради, не пройшли антикорупційної перевірки в Комітеті Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції. Понад сотня і взагалі не мають висновків Комітету.

 

Троє з чотирьох народних депутатів, які представляють Волинську область у парламенті, відгукнулись на прохання Громадянської мережі ОПОРА відзвітувати про свою діяльність в Раді і в окрузі за період від початку набуття депутатських повноважень 27 листопада 2014 року до жовтня 2016 року.

 

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2018