Opora

З початку роботи Верховної Ради УкраїниVIIIскликання (за 4-и сесії) 27 проектів нормативно-правових актів депутатів-мажоритарників Київської області отримали негативний висновок Комітету з питань запобігання та протидії корупції. Лише Олександр Марченко за весь час своєї каденції не реєстрував законопроектів, що несуть корупційні ризики.

 

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала законодавчі ініціативи миколаївських мажоритарників щодо їх відповідності вимогам антикорупційного законодавства. 15 законопроектів народних депутатів, обраних до Верховної Ради по мажоритарним округам Миколаївщини, не відповідають вимогам антикорупційного законодавства.

 

Абсолютна більшість законопроектів, до розробки яких мали відношення закарпатські депутати-мажоритарники, не викликала претензій з боку так званого «антикорупційного» комітету Верховної Ради України.

 

Усі депутати-мажоритарники Києва, за винятком Андрія Білецького, входять до складу так званих міжфракційних об'єднань. Обранці столиці входять до складу 23 таких неформальних коаліцій. Загалом в парламенті станом на 26 вересня 2016 року зареєстровано 85 міжфракційних об'єднань.

 

Враховуючи середньостатистичні показники голосування «за», «проти», «утримався», а також неголосування або відсутності на засіданнях депутатів, зрозуміло, що депутати-мажоритарники міста Києва фактично не голосують "проти" у сесійній залі. Саме такі результати аналізу піврічного масиву з понад 1470 голосувань, що вже вдруге проводить ОПОРА.

 

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала висновки Комітету з питань запобігання і протидії корупції щодо відповідності проектів законодавчих ініціатив депутатів – мажоритарників Житомирщини вимогам антикорупційного законодавства за період з початку роботи парламенту восьмого скликання по 1 вересня 2016 року.

 

За період роботи чотирьох сесій Верховної Ради України восьмого скликання, тернопільські депутати-мажоритарники, індивідуально чи у складі авторського колективу, напрацювали 307 законотворчих ініціатив. Відповідно до 93 статті  Закону України “Про Регламент Верховної Ради України”, усі ці проекти законів та проекти постанов були направлені до Комітету з питань запобігання та протидії корупції для підготовки експертного висновку щодо їх відповідності вимогам антикорупційного законодавства. Після перевірки у 7-ми проектах законів було виявлено корупціогенні фактори, 213 нормативно-правових актів, отримали позитивну оцінку, а 87 залишаються без відповіді.  

 

З початку роботи Верховної Ради поточного скликання до 1 вересня 2016 року депутати-мажоритарники від Дніпропетровської області зареєстрували 447 законопроектів та постанов. Тільки 43 з них були підтримані більшістю у Парламенті.

 

Тільки двоє з сімнадцяти мажоритарників Дніпропетровщини за час своєї каденції не реєстрували законопроектів, що несуть корупційні ризики – Дмитро Ярош та Костянтин Усов.

 

За весь період роботи Верховної Ради України VIII скликання 15 проектів нормативно-правових актів запорізьких депутатів-мажоритарників отримали негативний висновок Комітету з питань запобігання та протидії корупції (з них два законопроекти – 2008а та 4391 були внесені спільно декількома обранцями). Так, відповідно до висновків Комітету,не відповідають вимогам антикорупційного законодавства 6 актів Євгена Балицького, 4 акти Миколи Фролова, по 2 акти Сергія Валентирова і Вадима Кривохатька, по 1 акту Ігоря Артюшенка, Олександра Пономарьова, Володимира Бандурова та Петра Сабашука. Всі 7 законопректів, внесених В’ячеславом Богуслаєвим пройшли перевірку антикорупційного комітету та не містять корупційних факторів.

 

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2018