Opora

На позачергових виборах до Верховної Ради в жовтні 2014 року у Київській області було обрано 9 депутатів-мажоритарників:троє з них (Руслан Сольвар, Віталій Гудзенко та Павло Різаненко) були висунені партією «Блок Петра Порошенка», двоє (Віктор Романюк та Михайло Гаврилюк) - «Народним фронтом» та Олександр Марченко - Всеукраїнським об’єднанням «Свобода». Нардепами стали також троє самовисуванців (Олександр Онищенко, Ярослав Москаленко та Сергій Міщенко). Сергій Міщенко змінив свою «парламентську прописку», покинувши ряди позафракційних, та увійшовши до фракції «Блок Петра Порошенка».

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала діяльність народних депутатів України, що були обрані в одномандатних округах Київської області за такими критеріями: 1) відвідуваність засідань ВРУ та парламентських комітетів, 2) законодавча активність, 3) подача запитів, 4) виступи на пленарних засіданнях парламенту, 5) участь у голосуваннях у сесійній залі.

Для Верховної Ради України в цілому, та для народних депутатів України Київської області зокрема, актуальною залишається проблема відвідуваності пленарних засідань. Серед депутатів, що були обрані по Київській області, найбільш активно відвідують засідання  парламенту (згідно даних письмової реєстрації народного депутата) Михайло Гаврилюк та Сергій Міщенко, які практично не пропустили жодного пленарного дня у раді, їх рівень відвідуваності у відсотковому виразі більший 95%.  У свою чергу, серед найбільших депутатів-прогульників можна відзначити Олександра Онищенка, який показав явку у 24 %.

Таблиця №1. Відвідуваність депутатами пленарних засідань ВРУ (листопад 2014 року - жовтень 2016 року)

Народний депутатЗгідно з даними письмової реєстрації народного депутатаЗа даними реєстрації депутата за допомогою електронної системиВідвідуваність, письмова реєстрація %Відвідуваність, електронна реєстрація, %Відсутній з поважних причин
ПрисутнійВідсутнійПрисутнійВідсутній
Олександр Марченко210252033189%87%17
Руслан Сольвар1795610812676%46%34
Віталій Гудзенко185501924279%82%24
Олександр Онищенко5717811012424%47%0
Віктор Романюк192331379782%58%4
Михайло Гаврилюк22691587696%67%0
Ярослав Москаленко232122043010%87%15
Павло Різаненко194412023283%86%0
Сергій Міщенко22782211397%94%5

Варто відзначити, що просліджується не відповідність між реєстрацією письмовою та електронною, які повинні збігатися та свідчити не лише про поставлений підпис народного обранця під час письмової форми, але і про те, що  картка парламентаря знаходиться в гнізді пульта для голосування, а сам депутат голосує і присутній на засіданні. Дуже дивним є те, що Ярослав Москаленко письмово зареєструвався у 10% випадків, а електронно 87%. Тому такі розбіжності вимагають контролю та моніторингу.

Подібна ситуація і з відвідуваністю комітетів ВРУ. Нагадаємо, що присутність на засіданнях комітетів ВРУ – прямий обов’язок народних депутатів згідно зі ст. 24 ч. 3 Закону України «Про статус народного депутата», бо «кожен народний депутат зобов’язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України, а також її органів, до складу яких його обрано». У ст. 24 ч. 9 цього Закону конкретизовано, що народний депутат зобов’язаний бути присутнім на засіданнях комітету та підкомітету, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботі.

4 грудня 2014 року Верховна Рада України утворила 27 комітетів та Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. Київські депутати-мажоритарники стали членами 8 з них (див. Табл №2).

Загалом, депутати-мажоритарники по Київські області показали непогану явку, найактивнішими стали - Віктор Романюк (Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності) та Михайло Гаврилюк (Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції і людей з інвалідністю)

Найгірша ж активність у комітетах у Олександра Онищенка – 12% та в Руслана Сольвара – 11%.

Таблиця № 2. Відвідуваність засідань комітетів ВРУ (листопад 2014 року - листопад 2016 року)

КомітетПІБПрисутність депутатаКількість засідань комітету
Відвідуваність, %
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарстваОлександр Марченко344088%
Комітет з питань транспортуРуслан Сольвар43511%
Комітет з питань податкової та митної політикиВіталій Гудзенко254951%
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпекиОлександр Онищенко43412%
Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльностіВіктор Романюк464896%
Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції і людей з інвалідністюМихайло Гаврилюк384290%
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофиЯрослав Москаленко164139%
Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльностіПавло Різаненко424888%
Комітет з питань правової політики та правосуддяСергій Міщенко375074%

Тож, найбільш активними у цьому плані були Олександр Марченко, який став учасником 126 ініціатив, з яких чинності набули 7, та Ярослав Москаленко – 86, з яких чинними стали 15. Далі відповідно Гаврилюк (58 та 6 чинних), Різаненко (59 та 5), Міщенко (88 та 3), Романюк (45 та 2), Сольвар та Гудзенко 73 і 33 законодавчі ініціативи, з яких реалізонаними стали лише по одній. Щодо пана Онищенка, то з 10 поданих жоден не набув чинності.

Окремої уваги заслуговує перевірка законодавчих ініціатив депутатів на наявність у них корупційних факторів. ОПОРА проаналізувала висновки Антикорупційного комітету і отримала наступні результати: за чотири сесії народні обранці зареєстрували 498 законопроекти, кількість негативних висновків Антикорупційного комітету складає 5,4% (27), відсутні висновки – 24,3% (121) від загальної кількості висновків.

Олександр Марченко зареєстрував найбільшу кількість законодавчих актів - 98. Відсутніх на сайті - 30%, такими, що несуть корупціогенні ризики не виявлено жодного. Лідерами по зареєстрованим законопроектам, які містять корупційні ознаки стали Руслан Сольвар та Ярослав Москаленко – 9 та 6 відповідно, три - Сергій Міщенко та  Михайло Гаврилюк, Олександр Онищенко та Віктор Романюк  – 2, Павло Різаненко та  Віталій Гудзенко по одній законодавчій ініціативі.

Одним із важливих інструментів депутатської роботи є запит. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій із вимогою надати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

З листопада 2014 по жовтень 2016 року народні обранці Київщини підготували 568 запитів. Найбільш активно механізмом депутатського запиту користувалися Руслан Сольвар, який здійснив 196 запитів, Олександр Марченко – 79 запитів, Віталій Гудзенко – 75 запитів та Павло Різаненко - 68 запитів. Решта депутатів Київщини не надто активно користувалися своїм правом запиту, підготувавши від одного до двадцяти запитів.

Переважна більшість запитів була адресована Керівникам міністерств і відомств України – 39,6 %, місцевим органам влади і управління – 16,1 %, Кабінету Міністрів України – 15,8 %. Набагато менше народні обранці зверталися до Генерального прокурора України - 9,5 % від загальної кількості запитів відповідно, натомість жодного разу народні обранці не зверталися до Президента України Петра Порошенка.

Одним з найважливіших аспектів діяльності народного депутата є участь в обговореннях питань порядку денного засідань Верховної Ради України. За підрахунками ОПОРИ, найбільш активно з депутатів-мажоритарників Київської області виступали Сергій Міщенко (36 виступів), Ярослав Москаленко (23 виступів) та Павло Різаненко (22 виступи). До обговорення питань порядку денного також долучалися Олександр Марченко – 15 виступів та Віталій Гудзенко - 3 виступи, Олександр Онищенко лише один. Михайло Гаврилюк та Віктор Романюк – жодного сутнісного виступу. Жодного разу за весь період скликання не висловлював свою позицію у парламенті Руслан Сольвар. Варто відмітити, що до уваги бралися лишу сутнісні виступи, отже в цілому народні обранці, що були обрані в одномандатних округах Київської області здійснили 100 виступів.

ПОЛІТИЧНІ ПОЗИЦІЇ/ГОЛОСУВАННЯ ДЕПУТАТІВ

З початку 2016 року Верховна Рада України провела 235 пленарних засідань. Враховуючи середньостатистичні показники голосування «за», «проти», «утримався», а також неголосування або відсутності на засіданнях депутатів, можна засвідчити, що депутати-мажоритарники Київщини не завжди підтримували винесені на розгляд парламентом законодавчі акти. Зокрема, лідерами голосування «за» є: Михайло Гаврилюк – 81,87% та Павло Різаненко – 63,91%, а також Віктор Романюк - 63,23 %. Лише 5,42% голосував «за» Олександр Онищенко, це пояснюється тим, що депутат був відсутній у парламенті під час усіх голосувань за проекти  законів та постанов на протязі роботи Ради. Серед інших народних обранців, котрі мало підтримували винесені на розгляд законодавчі акти, можна відзначити Ярослава Москаленка (27,23%) та Сергія Міщенка (29,70%).

Таблиця 3. Голосування депутатів (листопад 2014 року – жовтень 2016 року), %

ПІБЗаПротиУтримавсяНе голосувавВідсутній
Олександр Марченко53,0815,883,575,7021,78
Руслан Сольвар49,720,161,9820,5927,55
Віталій Гудзенко54,050,093,8025,7216,34
Олександр Онищенко5,420,090,1642,9651,37
Віктор Романюк63,230,052,9424,399,39
Михайло Гаврилюк81,870,300,918,538,39
Ярослав Москаленко27,231,912,7155,0313,11
Павло Різаненко63,910,3612,788,6414,31
Сергій Міщенко29,703,7512,2612,3541,94

За результатами аналізу даних щодо масиву голосувань, проведених з початку 2016 року, можна дійти до висновку, що київські мажоритарники як і інші українські парламентарі, неохоче голосують «проти» винесених на розгляд проектів рішень. Найчастіше голосував «проти» позафракційний – Олександр Марченко (18,88%). Решта народних обранців фактично не висловлювали свою негативну позицію щодо законодавчих актів під час голосування.

Варто відзначити, що Громадянська Мережа ОПОРА зафіксувала високі показники «неголосування» (ситуації, коли депутати не голосують взагалі) ні «за», ні «проти», ні «утримався», хоча були зареєстровані на засіданні та, відповідно, фізично присутні у парламенті. Таку позицію можна розцінювати як ухиляння від виконання депутатського обов’язку брати участь у розгляді винесених на розгляд законопроектів. Найчастіше «не голосував» позафракційний народний обранець Ярослав Москаленко, який проігнорував голосування у 55,03 % випадків, Олександр Онищенко у 42,96 % та був відсутній на  51,37 % усіх голосувань.

Окремої уваги заслуговує голосування народних обранців проти лінії фракції. Логічно, якщо фракція одностайна у своїх рішеннях та голосує спільно, що це буде індикатором уніфікованої позиції, за яку несуть відповідальність народні обранці.

Таблиця 4. Голосування проти лінії фракції (листопад 2014 року – жовтень 2016 року)

ПІБВсього%Присутність
Олександр Марченко17863386
Руслан Сольвар16273675
Віталій Гудзенко19233784
Олександр Онищенко8612747
Віктор Романюк14402590
Михайло Гаврилюк4757,993
Ярослав Москаленко11682187
Павло Різаненко13232388
Сергій Міщенко13363659

За коментарями звертайтеся:

Руслана Величко-Трифонюк,

громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА в Київській області

063 187 41 06

ruslana.velychko@gmail.com

У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2018