Всього чотири народних депутати-мажоритарники з Луганської області Сергій Дунаєв (ВО № 107), Віталій Курило (ВО № 113), Юлій Іоффе (ВО № 112), Євген Бакулін (ВО № 106) з часу свого обрання до Верховної Ради восьмого скликання подали 96 законопроектів. П’ять з них отримали негативний висновок Комітету з питань запобігання та протидії корупції.
Так, чотири законопроекти, поданих народним депутатом України Сергієм Дунаєвим та один законопроект, розроблений народним депутатом України Віталієм Курилом не пройшли перевірку антикорупційного комітету.
Згідно зі статтею 93 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України”, всі законопроекти повинні проходити Комітет з питань запобігання і протидії корупції. Цей Комітет готує експертний висновок щодо відповідності його антикорупційному законодавству. Ознайомитись із таким висновком можна, перейшовши на інформаційну картку відповідного законопроекту на офіційному сайті Верховної Ради.
Слід відзначити, що Віталій Курило розробив самостійно та у співавторстві з іншими народними депутатами 44 законопроекти. Щодо 27 з них – відсутній висновок Комітету з питань запобігання та протидії корупції, 16 – позитивний висновок та 1 законопроект має негативний висновок. Сергій Дунаєв розробив 36 законопроектів. Щодо 12 з них – відсутній висновок Комітету з питань запобігання та протидії корупції, 20 мають позитивний висновок та 4 законопроекти мають негативний висновок. Юлій Іоффе розробив всього 11 законопроектів (6 – відсутній висновок Комітету з питань запобігання та протидії корупції, 5 – позитивний висновок). Євген Бакулін розробив лише 5 законопроектів. Жоден з них не має висновків Комітету з питань запобігання та протидії корупції.
Не отримав позитивного висновку законопроект Віталія Курила № 3844 «Проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оренди житла внутрішньо переміщеними особами». Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України з метою економічного стимулювання надання в оренду житла внутрішньо переміщеним особам, а також допомога внутрішньо переміщеним особам, котрі винаймають житло, у вигляді податкової пільги.
Згідно з висновками Комітету корупційною є законодавча ініціатива щодо доповнення статті 169 Податкового кодексу України (Перерахунок податку та податкові соціальні пільги) підпункт 169.1.4 пункту 169.1 новим абзацом: «Д) внутрішньо переміщеною особою, що орендує житлове приміщення» і розділу ХХ (Перехідні положення) підрозділу 1 (Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб) пунктом 9 відповідно до якого «Не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, що отримані від оренди житлових приміщень, яке орендується внутрішньо переміщеною особою на підставі договору».
Згідно з висновками Комітету з однієї сторони дохід, отриманий орендодавцями від оренди житлових приміщень внутрішньо переміщеними особами, не підлягає оподаткуванню. З іншої сторони, внутрішньо переміщені особи мають право на податкову соціальну пільгу в розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи. Саме тому законопроект потребує доопрацювання.
Законопроект Сергія Дунаєва № 3544 також має негативні висновки антикорупційного Комітету.
Корупційні ризики несуть норми статті 7 «Рада СРІІД», а саме:
- не передбачено входження до її складу представників - суб’єктів бізнесу (лише чиновники усіх рівнів) і відповідно необхідність обрання Голови Ради лише на підставі відкритого і прозорого голосування складом Ради, а не призначення «вигідної особи» обласними чи міськими радами;
- невизначення чіткої адміністративної процедури порядку «проведення експертизи інвестиційних проектів для визначення підстав їх реалізації в умовах спеціального режиму», яка мала би чітко визначити функції вказаної Ради із забезпечення і проведення таких експертиз і прозорі правила та публічність при залучені експертів, у тому числі міжнародних, оскільки усі ці експертизи будуть проводитися за кошти Державного бюджету України.
Ще два “негативних” за результатами розгляду антикорупційного Комітету законопроекти Сергія Дунаєва, а саме № 3545 та № 3546. Згідно з висновками Комітету цей законопроект за змістом випливає із законопроекту № 3544, який раніше визнаний таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства Комітетом з питань протидії корупції.
Ще один законопроект № 2425 Сергія Дунаєва Комітетом з питань протидії корупції було визнано корупційним. Законопроектом пропонується звільнити від відповідальності осіб, які були учасниками подій на території Донецької, Луганської областей у період з 28.02.2014 року до дня набрання ним чинності. Цим законопроектом передбачено можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності в порядку і на умовах, визначених законопроектом, у випадку вчинення нею вказаних в диспозиції статті 2 кримінальних правопорушень, якщо «такі дії не причинили смерть потерпілого (потерпілих), та не спричинили середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження». Законопроектом застосування закону поставлено залежно від двох обставин: 1) подання особою заяви про її участь у подіях, що мали місце в окремих районах Донецької і Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування; 2) добровільне припинення протиправних дій. Але у проекті не визначено правовий механізм перевірки підтвердження такого добровільного припинення.
Згідно з висновками Комітету невизначеність механізму перевірки виконання особами зобов'язань щодо припинення протиправних дій може стати підставою для отримання правозастосовними органами неправомірної вигоди за звільнення/не звільнення окремих осіб від відповідальності.
Довідково:
У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.