Opora

Громадянська мережа ОПОРА в рамках реалізації проекту “Портал відкритих даних Верховної Ради України” за підтримки Програми розвитку ООН розробила відеоурок про роботу з відкритими парламентськими даними із використанням MS Excel. Активіст організації Григорій Сорочан поділився власним досвідом роботи з порталом відкритих даних ВРУ opendata.rada.gov.ua

 

Парламентські фракції увиразнюють свою реальну присутність в політичному житті не через красномовні виступи їхніх депутатів чи гучні політичні демарші і не через лавину зареєстрованих законопроектів чи медійні скандали,  а лише через консолідовані голосування в сесійній залі. Очевидно, єдиною демократичною альтернативою політичному диригуванню в парламенті є прозорий і дієвий механізм досягнення попередніх домовленостей та завчасного вироблення позицій всередині фракцій щодо поточних питань порядку денного. І навіть виконання фракціями цього домашнього завдання далеко не гарантує лояльності депутатів, коли справа доходить до голосувань.

 

Депутати-мажоритарники, які в парламенті представляють Сумську область, під час голосувань не є зовсім одностайними зі своїми колегами по фракціях. 

 

Хто пише законопроекти в українському парламенті, які впливають на життя країни? Якщо коло їхніх ініціаторів обмежене, то авторами здебільшого є аноніми. Такі результати дослідження Громадянської мережі ОПОРА на основі відкритих даних порталу opendata.rada.gov.ua .

 

Громадянська мережа ОПОРА протягом травня – липня 2016 року продовжувала здійснювати парламентський моніторинг, запропонувала зміни до законодавства задля виконання Плану дій з реалізації Декларації відкритості Парламенту.

 

Українців завжди цікавила тема статків народних депутатів. Скільки вони заробляють, які в них квартири, будинки, на чому вони їздять. Усі свої статки депутати мають декларувати. І на основі цієї інформації можна побачити, чи вона відповідає дійсності. ОПОРА вирішила зосередитись на автопарках депутатів і проаналізувала їхні декларації. Виявилось, що найбільша кількість задекларованих в 2015 році транспортних засобів у одного депутата – 36. Мільярдери та засновники надприбуткових підприємств, якщо вірити деклараціям, ходять пішки, а дехто має по кілька десятків автівок на кожного.

 

Європейські парламенти присвячують значний час контролю за діяльністю уряду, якому довірили реалізовувати свої передвиборчі програми, чого не скажеш про Верховну Раду

 

  Ми продовжуємо аналізувати пропозиції поліпшити процедурні правила роботи парламенту на відповідність рекомендаціям місії Європарламенту. В першому матеріалі йшлося про те, що робити з депутатами-прогульниками, у другому – про проблему “законодавчого мотлоху”. Сьогодні ж мова піде про формування порядку денного – про те, як законопроекти потрапляють на голосування депутатами.  

 

4 липня відбулось обговорення функціоналу та наповнення Порталу відкритих даних Верховної Ради України, а також воркшоп “Аналізуй Раду, кодуй для громади” щодо роботи з відкритими парламентськими даними. Захід був організований Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.    

 

Які причини того, що в парламенті реєструється щораз більше законодавчих ініціатив, попри те, що  левова частка з них не має шансів бути розглянутою? Чи можливо виокремити категорію депутатів, внесок яких в продукування надмірної кількості законопроектів є вирішальним? Які депутатські законопроекти – індивідуальні чи колективні –  швидше розглядаються і частіше набувають чинності? Чи можливо зупинити лавину законодавчих ініціатив, яка здатна паралізувати якісну роботу парламенту?

 

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2018