Парламентським партіям необхідно забезпечити системне оприлюднення інформації щодо діяльності партійних осередків Миколаївщини. Про це заявив громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Миколаївській області під час публічної дискусії 30 травня.
За період шостої сесії (лютий – травень) ОПОРА проаналізувала присутність парламентських партій в інформаційному просторі регіону. Також експерти намагались відстежити, в якому напрямку партійні осередки Миколаївської області найчастіше ведуть свою діяльність.
Представник ОПОРИ наголосив на тому, що необхідність комунікації між виборцями і партіями у міжвиборчий період не регламентується законом. Проте, враховуючи, що партії в парламент делеговані народом, комунікація повинна бути активною на всіх етапах.
Крім того, з 2016 року парламентські партії почали отримувати державне фінансування. Наприклад, у 2017 році «Народний фронт» отримає 113 млн 753,5 тис. грн, «Блок Петра Порошенка» – 112 млн 103,6 тис. грн, «Самопоміч» – 56 млн 394,56 тис. грн, «Опозиційний Блок» – 48 млн 467,7 тис. грн, Радикальна партія Олега Ляшка – 38 млн 257,9 тис. грн, «Батьківщина» – 29 млн 182,2 тис. грн.
Державні кошти виділяються партіям на статутну діяльність, розвиток партійних осередків, рекламу, дослідження. Проте не всі політичні сили, які отримали фінансування, інформують про свою роботу на належному рівні.
За словами громадського консультанта ОПОРИ, присутність парламентських партій в інформаційному просторі регіону досліджувалась протягом шостої сесії (лютий-травень). Найактивнішим є «Блок Петра Порошенка», який веде свою діяльність комплексно по всій області. Партія має розвинені партійні осередки майже в усіх районних центрах області. Відповідно до аналізу партійних новин, осередок у 30% випадків проводить пряму роботу з виборцями, у 29% партійці організовують або беруть участь у публічних подіях та у 16% з’являється інформація про роботу депутатів рад всіх рівнів у області. Крім того, партія у 20% висловлює своє бачення з приводу місцевих проблем та всього має 1% інформації, де є її позиція щодо загальнонаціональних питань.
Другою за активністю є партія ВО «Батьківщина», яка у своїй діяльності також багато уваги приділяє саме комунікації з виборцями: 17% стосується прямої роботи з виборцями, 12% – роботи депутатів, 6% – підтримки або участі у публічних заходах та у 5% – позиції партії щодо місцевих питань. Хоча в партії у 58% випадків міститься інформація, яка стосується діяльності лідерів та позиції щодо національних питань, тобто є менш інформативною стосовно діяльності партії на локальному рівні.
Наступним за активністю можна визначити «Об’єднання «Самопоміч». Партія, яка була представлена раніше тільки в місті Миколаєві, як показали вибори в ОТГ, розширила свої осередки та має своїх представників у містах Очакові та Баштанці. Однак жодної інформації щодо діяльності цих осередків нема на офіційних ресурсах. Партія інформує громадськість про діяльність депутатів саме Миколаївської міської ради у 22% випадків. Також «Самопоміч» на 12% інформує про свою позицію щодо місцевих питань, 5% інформації стосується прямої роботи з виборцями. 57% інформації – це діяльність фракції партії у Верховній Раді та коментарі народних депутатів щодо загальнонаціональних питань.
Активною також є партія «Народний фронт». Обласний осередок інформує у 23% випадках про участь представників політсили у публічних заходах, 15% – про пряму роботу з виборцями та 20% – щодо питань місцевого рівня. Партія не має своїх депутатів у місцевих радах, тому інформація про роботу відповідних депутатів відсутня. Ця політична сила має осередки в усіх районних центрах, але більшість інформації, яка міститься на офіційних ресурсах, стосується саме діяльності миколаївських народних депутатів, які представляють «Народний фронт».
Далі за активністю йде місцевий осередок партії «Опозиційний блок». Ця політсила, маючи депутатів у місцевих радах області, переважно інформує виборців про діяльність обранців Миколаївської обласної та міської рад. У 47% випадків партія висловлює позицію щодо місцевих проблем, у 9% з’являється інформація щодо діяльності місцевих депутатів, 10% інформації стосується участі або організації публічних заходів. У 15% випадків партія інформує про роботу з виборцями, крім того, застосовується практика щодо звітування депутатів перед виборцями.
Найменш активною є Радикальна партія Олега Ляшка, щодо діяльності якої практично немає інформації. І хоча спостерігається активність окремих депутатів місцевих рад, політична сила через офіційні ресурси системно не інформує про діяльність партійців. Офіційний сайт має декілька новин, які стосуються на 50% місцевих проблем, та 50% – інформації про внутрішньопартійні збори.
Проведений аналіз стане основою для рекомендацій партіям, як варто проводити свою діяльність, а виборці зможуть аналізувати їхню діяльність та дати оцінку на чергових виборах. Адже депутати мають забезпечити системне висвітлення інформації, щоб виборці бачили, куди йдуть їхні податки.
Крім того, Громадянська мережа ОПОРА за період шостої сесії Верховної Ради провела моніторинг діяльності народних депутатів, які обрані по мажоритарним округам Миколаївщини. Моніторингова кампанія передбачає щомісячний аналіз діяльності депутатів з лютого по вересень законодавчої активності та роботи депутатів в окрузі.
Як пояснив представник ОПОРИ, загальна оцінка рейтингу складається на 70% від оцінки за законотворчу діяльність і на 30% від оцінки за роботу в окрузі.
Відповідно до діяльності Миколаївських нардепів за три місяці роботи 6 сесії сформовано наступний рейтинг: за законотворчу діяльність 1 місце посів Борис Козир, 2 місце – Олександр Лівік, 3 місце – Артем Ільюк, 4 місце – Олександр Жолобецький, 5 місце – Андрій Вадатурський, 6 місце – Аркадій Корнацький; за роботу в окрузі 1 місце займає Андрій Вадатурський, 2 місце – Олександр Лівік, 3 місце – Олександр Жолобецький, 4 місце – Аркадій Корнацький, 5 місце – Борис Козир, 6 місце – Артем Ільюк. Загальний рейтинг сформувався наступним чином: 1 місце – Андрій Вадатурський, 2 місце – Олександр Лівік, 3 місце – Борис Козир, 4 місце – Олександр Жолобецький, 5 місце – Артем Ільюк, 6 місце – Аркадій Корнацький.
Присутніх цікавило питання, чи враховувалась при аналізі роботи народних депутатів діяльність в комітетах. Громадський консультант ОПОРИ пояснив, що враховується тільки присутність на таких засіданнях. «Хоча вся робота у Верховній Раді починається з комітетів, але провести більш якісний аналіз буде можливо, якщо всі комітети працюватимуть прозоро й будуть оперативно публікувати результати засідань комітетів. Тому на даному етапі немає можливості дослідити роботу комітетів якісно», – сказав він.
Одним з головних компонентів діяльності Громадянської мережі ОПОРА є просвітницька функція. Зокрема, були проведені зустрічі зі студентами, заплановано лекції в університетах, розповсюджені листівки та буклети в громадських місцях щодо основних функцій народних депутатів. Постійно презентуються інструменти парламентського контролю та аналізу, такі як rada.oporaua.org та сервіс rada4you.org. Дороблені стенограми виступів st.oporaua.org та візуалізатор даних vis.rada4you.org. На основі цих ресурсів постійно аналізуються дані щодо народних депутатів та готуються інформаційні матеріали. Головна мета діяльності у довгостроковій перспективі полягає у підвищенні рівня довіри суспільства до парламенту як до демократичної інституції.
Захід був організований з ініціативи Громадянської мережі ОПОРА в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.
За коментарями звертайтеся:
e-mail: [email protected]
Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)
Довідково:У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.