За підсумками дослідження депутатів-мажоритарників за показниками законодавчої роботи та активності у виборчих округах, яке здійснювала Громадянська мережа ОПОРА у лютому-жовтні 2016 року, найвище місце у рейтингу посів Василь Яніцький – 13.  Олександр Дехтярчук посів 30 місце, Олег Осуховський – 38, Сергій Євтушок – 45, Юрій Вознюк – 50.

В розрізі законодавчої роботи Василь Яніцький посів 7 місце, Олег Осуховський – 18, Олександр Дехтярчук – 20, Сергій Євтушок – 30, Юрій Вознюк – 64.

У розрізі активності в окрузі Юрій Вознюк посів 38 місце, Василь Яніцький – 43, Олександр Дехтярчук – 47, Сергій Євтушок – 60, Олег Осуховський – 74. 

Всього Громадянська мережа ОПОРА аналізувала роботу 105 мажоритарників з усіх областей України та міста Київ.

Загалом депутати з Рівненщини посіли 7 місце серед депутатів-мажоритарників з 24 областей України та м. Київ. Попереду опинилися мажоритарники з Миколаївської, Івано-Франківської, Чернігівської, Хмельницької, Житомирської та Чернівецької областей.

Рейтинг депутатів-мажоритарників Рівненської області за показниками законодавчої роботи та активності у виборчих округах у лютому – жовтні 2016 року

Депутат Оцінка за закон. Роботу (/100) Місце у рейтингу Оцінка за округ. роботу (/100) Місце у рейтингу загальна оцінка Загальне місце у рейтингу
Юрій Вознюк 75,97 64 44,48 38 66,52 50
Олександр Дехтярчук 87,35 20 37,36 47 72,35 30
Сергій Євтушок 83,27 30 31,23 60 67,66 45
Олег Осуховський 89,09 18 24,51 74 69,71 38
Василь Яніцький 94,66 7 40,32 43 78,36 13

 

ЗАКОНОДАВЧА РОБОТА У СТІНАХ ПАРЛАМЕНТУ

Робота у пленарній залі парламенту та у парламентських комітетах – це фактично основна функція депутата і відповідно до графіку роботи Верховної Ради України, має займати 2/3 робочого часу народного обранця. Під час аналізу та оцінки законодавчої роботи депутатів, ОПОРА брала до уваги 11 критеріїв: відвідуваність комітетів та відвідуваність пленарних засідань (окремо за фактом участі у голосуваннях, письмовою та електронною реєстраціями), кількість зареєстрованих постанов, законопроектів, поданих депутатських запитів та виголошених сутнісних промов. Окрім того, додаткові бали нараховувалися за законопроекти та запити, які стосувалися вирішення проблем виборчого округу/області депутата,  також за законопроекти, які реалізовували положення передвиборчої програми парламентаря.

Участь депутатів у роботі своїх комітетів

Участь депутатів у роботі своїх комітетів є важливою, зважаючи на те, що засідання комітету – місце, де повинні відбуватися фахові дискусії щодо проектів нормативно-правових актів, стратегій розвитку певної галузі, наприклад, національної безпеки і оборони, науки і освіти, економічної політики тощо. Тому, не беручи участь у роботі свого комітету, народний депутат повинен розуміти, що він несе особисту відповідальність за результати законопроектної роботи, яка у підсумку впливає на якість державної політики у різних сферах.

Окрім цього, присутність на засіданнях Верховної Ради та засіданнях комітетів – це прямий обов’язок народних депутатів згідно з п. 3 ст. 24 Закону України “Про статус народного депутата”, бо “кожен народний депутат зобов’язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України, а також її органів, до складу яких його обрано”. У п. 9 ст. 24 даного Закону конкретизовано, що народний депутат зобов’язаний бути присутнім на засіданнях комітету та підкомітету, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботі.

Серед мажоритарників з Рівненщини найвищий показник «присутності» під час голосувань у парламенті має депутат Блоку Петра Порошенка Олександр Дехтярчук – 98%. Василь Яніцький (БПП) – 93%, Олег Осуховський (позафракційний) – на 92%, Юрій Вознюк («Народний Фронт») – на 90%, Сергій Євтушок (ВО «Батьківщина») – 89%.

«Присутність» - це показник участі народного депутата у голосуваннях протягом пленарних засідань Верховної Ради (голосування "так", "ні", "утримався", "не голосував") з часу набуття ним повноважень. Цей показник відрізняється від показників письмової та електронної реєстрації тим, що виявляє реальну присутність депутата у сесійній залі під час голосувань.

Народні обранці з Рівненщини є членами п’яти парламентських комітетів, зокрема Олег Осуховський (позафракційний) – Комітету з питань запобігання та протидії корупції, Юрій Вознюк («Народний фронт») – Комітету з питань податкової та митної політики, Олександр Дехтярчук («Блок Петра Порошенка») – Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування, Василь Яніцький («Блок Петра Порошенка») – Комітету з питань правової політики і правосуддя, Сергій Євтушок (ВО «Батьківщина») – Комітету з питань транспорту.

Як і у випадку з засіданнями Верховної Ради, статистика присутності на засіданнях парламентських комітетів є найвищою у Олександра Дехтярчука – 98% (56 з 57 засідання). Сергій Євтушок був на 35 з 38 засідань комітету (92%), Олег Осуховський – на 74 з 81 засідання (91%), Василь Яніцький – на 47 з 52 засідань (90%), Юрій Вознюк – на 46 з 53 засіданнях (89%).

Законопроектна активність

На думку Громадянської мережі ОПОРА, головним критерієм членства в певному комітеті повинні бути професійні компетенції парламентаря, які відповідають предмету відання комітету, а не політична доцільність, зокрема необхідність дотримання квоти чи приватні та корпоративні інтереси певних депутатів або груп впливу. Наявність фахових компетенцій у народного депутата необхідна для його якісної роботи у комітеті, зокрема для підготовки законопроектів, які стосуються сфери його відання, та аналізу законодавчих ініціатив, які потрапляють на його розгляд.

У період грудня 2014 року – жовтня 2016 року, двоє депутатів мажоритарників з Рівненщини (Василь Яніцький та Олександр Дехтярчук) підготували більше законопроектів до комітетів у складі, яких вони працюють, 3 депутатів (Юрій Вознюк, Сергій Євтушок та Олег Осуховський) – до інших комітетів.

Василь Яніцький підготував до свого комітету 65% законопроектів, Олександр Дехтярчук – 62%, Юрій Вознюк – 43%, Сергій Євтушок – 8%, Олег Осуховський – 3%.

Василь Яніцький підготував до Комітету з питань правової політики та правосуддя 51 законопроект, до інших комітетів – 27.

Олександр Дехтярчук підготував до Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, у складі якого працює, 58 законопроектів. До інших комітетів депутат розробив 36 законопроекти.

Юрій Вознюк розробив до Комітету з питань податкової та митної політики, членом якого він є, 13 законопроектів. До інших комітетів депутат підготував 17 законопроектів.

Сергій Євтушок розробив 5 законопроектів, котрі стосуються предмету відання Комітету з питань транспорту. До інших комітетів депутат розробив 59 законопроекти.

Позафракційний депутат Олег Осуховський підготував до Комітету з питань запобігання і протидії корупції 4 законопроекти, а до інших комітетів – 116 законопроектів.

Депутатські запити

Депутатський запит є одним з важливих інструментів роботи членів парламенту. Депутатський запит – це вимога надати офіційну відповідь з певних питань, адресована до органів державної влади чи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ чи організацій. Народний депутат може звернуться з депутатським запитом для з’ясування певної інформації, яка йому необхідна для реалізації своїх повноважень. Також депутатський запит може бути направлений як реакція на звернення, які надходять до народного депутата від виборців, органів державної влади чи місцевого самоврядування, установ, підприємств та організацій.

Депутатський запит заявляється на сесії Верховної Ради України. Він має бути підтриманий як мінімум 90 народними депутатами, до Президента – не менше 150 народними депутатами.

Президент України, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких направлено запит, зобов'язані повідомити народних депутатів у письмовій формі про результати розгляду запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений Верховною Радою, строк. За результатами обговорення відповіді на депутатський запит Верховна Рада приймає відповідне рішення.

Василь Яніцький за два роботи в парламенті підготував 170 депутатських запитів, Олег Осуховський – 126, Олександр Дехтярчук – 43, Сергій Євтушок – 30, Юрій Вознюк – 27.

Найбільш активним промовцем в сесійній залі Верховної Ради серед депутатів мажоритарників є Сергій Євтушок (68 виступів, 49 по суті, 21 з трибуни). Юрій Вознюк 26 разів виступав у сесійній залі (11 виступів по суті, 5 виступів з трибуни), Олександр Дехтярчук – 22 рази (22 по суті, 11 – з трибуни), Олег Осуховський – 19 разів (12 по суті, 7 – з трибуни), Василь Яніцький – 6 (3 по суті, 1 – з трибуни).

Виступи «по суті» –  це всі виступи народного депутата, окрім тих, де він просить передати слово для іншого депутата.

Детальніше з текстом виступів депутатів можна ознайомитися на сайті https://rada.oporaua.org в розділі «Інструменти» – «Стенограми».

Голосування проти лінії фракції

Громадянська мережа ОПОРА за допомогою порталу Вони голосують для тебе https://rada4you.org проаналізувала, чи часто народні депутати мажоритарники з Рівненщини голосують проти лінії своїх фракцій.

Голосування проти лінії фракції – це коли депутат голосує не так, як більшість фракції/групи, до якої входить. Наприклад, за умови, коли більше 50% членів фракції проголосували «так» щодо певного законопроекту, голосування окремого депутата «ні», «утримався» або «не голосував» вважається голосуванням «проти фракції».

Василь Яніцький за два роки роботи поточного скликання парламенту 22% разів голосував проти лінії фракції, Олександр Дехтярчук – 17%, Юрій Вознюк – 11%, Сергій Євтушок – 9%. Рівень голосування Олега Осуховського проти лінії фракції не вимірювався так, як депутат не входить до числа жодної депутатської фракції чи групи.

У кожній фракції є бунтарі, які голосують найменш дисципліновано і найчастіше відхиляються від узгодженої позиції фракції. Бунтарі не сприймаються як загроза, якщо фракції вдається забезпечувати стабільну лояльність більшості своїх членів. Різниця між фракціями полягає лише в тому, який рівень незгоди окремих депутатів вони допускають. Найбільшим цей показник є у фракції «Блок Петра Порошенка», де розходження депутата Віталія Чепиноги з позицією більшості його фракції складає рекордних 81%. Для фракції «Народного Фронту» і групи «Відродження» прийнятною є планка в 60% голосувань депутатів проти лінії фракції (лідерами тут є Денис Дзензерський і Василь Гуляєв відповідно). В «Опозиційному блоці» найбільшим бунтарем є Ігор Шурма – 55% голосувань проти лінії фракції. На цьому фоні якісно відрізняються фракції «Батьківщини», «Самопомочі» і Радикальної партії, де найвищі показники розходження депутатів з позицією фракції не перевищують 25% (в «Батьківщині» Андрій Кожемякін – 21%, в «Радикальній партії» Артем Вітко – 24%, в «Самопомочі» Тетяна Острікова – 25%).

АКТИВНІСТЬ В ОКРУЗІ

Однією з форм діяльності народного депутата є робота з виборцями. Це стосується як депутатів обраних у мажоритарних виборчих округах, так і тих, хто був обраний за партійними списками у загальнодержавному виборчому окрузі. Відповідно до ст. 7 ЗУ “Про статус народного депутата України”, народні депутати, обрані в одномандатних виборчих округах, зобов'язані підтримувати зв'язок з виборцями своїх округів.

Форми роботи народного депутата в окрузі, які прямо або опосередковано випливають з норм Закону України “Про статус народного депутата України”:

  • особистий прийом громадян;
  • зустрічі з виборцями, колективами підприємств, установ та організацій, об'єднаннями громадян;
  • відвідування органів державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;
  • у межах реалізації права на невідкладний прийом – зустрічі з керівниками та посадовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, громадських організацій і політичних партій;
  • участь з правом дорадчого голосу у роботі сесій органів місцевого самоврядування; участь у розгляді в органах державної влади і органах місцевого самоврядування пропозицій та вимог виборців, інших питань, пов'язаних із здійсненням депутатських повноважень;
  • розгляд звернень виборців;
  • можливість залучати до участі у розгляді пропозицій, заяв і скарг, які надійшли на його ім'я, а також у прийомі громадян посадових осіб органів державної влади і органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій;
  • інформування виборців про свою депутатську діяльність через ЗМІ, на зборах виборців.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала активність мажоритарників з Рівненщини протягом лютого – жовтня 2016 року. Загалом за цей період парламентарі на 5 провели 52 особистих прийому громадян, 30 разів брали участь у сесіях місцевих рад, 110 разів –у публічних заходах.

Юрій Вознюк у лютому-жовтні 2016 року провів 30 особистих прийомів виборців округу, 11 разів брав участь у сесіях місцевих рад, 21 раз – у публічних заходах.

Олександр Дехтярчук провів 3 особистих прийоми, 7 разів брав участь у засіданнях місцевих рад, 43 – у публічних заходах в окрузі.

Сергій Євтушок провів 5 особистих прийомів, 9 разів брав участь у засіданнях місцевих рад, 18 – у публічних заходах.

Василь Яніцький провів 7 особистих прийомів виборців, 3 рази брав участь у роботі місцевих рад, 19 – у публічних заходах округу.

Олег Осуховський провів 7 особистих прийомів виборців та 5 разів брав участь у публічних заходах.

Довідково:

У 2016 році Громадянська мережа ОПОРА здійснює моніторинговий проект у 105 виборчих округах 24 областей України та міста Київ. Моніторингова кампанія передбачає щомісячний комплексний аналіз діяльності 105 народних депутатів, обраних за мажоритарною складовою, у їхніх округах. Зокрема, моніторинг включає аналіз таких видів діяльності депутатів:

Аналіз законодавчої активності (кількість постанов, законопроектів та запитів, ініційованих депутатом, зокрема таких, які стосуються проблем його округу; відвідуваність засідань комітетів та пленарних засідань ВРУ, виступи тощо);

Аналіз активності депутата у його виборчому окрузі/області (кількість і регулярність роботи громадських приймалень депутата, проведення особистих прийомів громадян та їхня відповідність дням для роботи з виборцями згідно з графіком ВРУ, кількість візитів у округ та участь у роботі місцевих органів влади, звітування про свою роботу).

Більш детально про критерії моніторингу та методологію оцінки депутатів можна прочитати тут, про щомісячну активність у їхніх округах – тут. Щомісячні показники 105 депутатів за усіма критеріями моніторингу містяться у їхніх профайлах на сайті РАДА.

Дослідження проведене Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» (виконується Фондом Східна Європа).